Рішення

від 22.06.2023 по справі 907/300/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/300/23

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу у спрощеному позовному провадженні,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН ТРАНС", код ЄДРПОУ - 39402353, 88002, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Шумна, 25/403

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Фельцан Юрія Юрійовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ТОВ "КАРАВАН ТРАНС" звернулось до суду з позовною заявою до ФОП Фельцан Юрія Юрійовича з позовною вимогою стягнення з нього на його користь безпідставно набуті кошти в розмірі 126 690,00 грн., сплачені за договором №12 на перевезення вантажів від 09.08.2022 року.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 14.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Судом розглянуто справу без виклику учасників справи, підписано повний текст рішення.

І. Суть спору за позицією Позивача.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.08.2022 між сторонами укладено договір №12, за яким відповідач надав позивачу послуги перевезень вантажу.

На кожне перевезення між сторонами укладалось замовлення, після виконання якого підписувався акт виконаних робіт та відповідачем надавався рахунок на оплату.

Загалом відповідач надав послуги на загальну суму 1 406 121,40 грн., що підтверджується відповідними документами.

За твердженням позивача, він оплатив відповідачу 1 532 811,00 грн., тобто на 126 689,60 грн. більше, ніж відповідачем було надано послуги. Позивач вказує, що оплата у розмірі 126 689.60 грн. була здійснена помилково. Позивач провів оплату, однак після підготовки акту звірки виявив помилковість платежу.

16.03.2023 позивач направив відповідачу лист-вимогу про повернення таких помилково сплачених коштів. Такий лист відповідачем отримано 28.03.2023 року. З 28.03.2023 по день подання позову ФОП Фельцан Ю.Ю. у добровільному порядку кошти не повернув, що і стало підставою для звернення до суду.

На підставі вищевказаного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуті кошти в розмірі 126 690.00 грн.

ІІ. Позиція Відповідача у справі.

Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача значиться 90123, Закарпатська область, Хустський район, c. Заріччя, вул. Комсомольська, буд. 94.

Згідно приписів ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб.

Суд враховує, що згідно норми ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Так, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

На вказану в Єдиному державному реєстрі адресу Відповідача судом була направлена ухвала від 14.04.2023 про відкриття провадження у справі з приписами до відповідача вчинити певні процесуальні дії для розгляду цієї справи. Дане поштове відправлення було отримано відповідачем 21.04.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Отже, оскільки вказана у позовній заяві та використана судом для повідомлення відповідача адреса є дійсною, то відповідач вважається належно повідомленим про відкриття провадження та про необхідність подачі заяв по суті справи.

Однак, станом на дату ухвалення судом рішення, заяв по суті справи від Відповідача не надійшло.

Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Отже, з досліджених судом відносин суд виходить з того, що належно повідомлений про справу відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами.

Суд керується приписами статті 2 ГПК України, згідно яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Отже, відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.

Також, згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

ІІІ. Мотивувальна частина.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке:

3.1. Судом встановлено, що 09.08.2023 між сторонами був укладений договір №12 на перевезення вантажів (далі - договір) (а. с. 7 - 9).

Згідно п. 1.1. такого договору, в порядку та на умовах, визначених договором, перевізник (відповідач) зобов`язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а експедитор (транспортний експедитор) -СПД (позивач), який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує та організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, зобов`язується сплатити за перевезення вантажу визначену договором плату із коштів, отриманих від замовника, відповідно до умов договору.

Пунктом 3.1.5. договору передбачено, що експедитор зобов`язується оплатити надані перевізником послуги, в обсязі та на умовах, передбачених цим договором із коштів, отриманих від замовника.

Перевізник, в свою чергу, має право вимагати від експедитора здійснення оплати за перевезення вантажу (п. 3.4.1. договору).

Вартість послуг по перевезенню вантажу (партії вантажу) визначається сторонами за фактично надані послуги та обумовлюється в заявці (контракт заявці) (п. 4.1. договору).

Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів отриманих від замовника з поточного рахунку експедитора на поточний рахунок перевізника.

Відповідно до п. 4.3. договору, експедитор оплачує перевізнику вартість послуг протягом 20 банківських днів після отримання рахунку-фактури перевізника: міжнародної ТТН (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу; акту приймання-передачі послуг, підписаного перевізником; оригіналу заявки (контракт-заявки), підписаної перевізником; оригіналу договору; довідки про транспортні витрати; реєстраційних документів з обов`язковим відображенням кведів.

У випадку, якщо у заявці (контракт-заявці) на перевезення встановлено попередню оплату наданих послуг, то підставою для оплати є заявка (контракт-заявка) та рахунок-фактура Перевізника (п. 4.4. договору).

За невиконання та/або неналежне виконання умов договору, винна сторона несе відповідальність в порядку, визначеному чинним законодавством України та договором (п. 6.1. договору).

Згідно п. 6.2. договору, за невиконання та/або неналежне виконання своїх обов`язків за договором, винна сторона зобов`язана відшкодуват іншій стороні заподіяні таким невиконанням та/або неналежним виконанням збитки.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2023 року включно.

3.2. Актами надання послуг (а. с. 10 - 20) підтверджується надання послуг перевізником (відповідачем) на загальну суму 1 406 121.40 грн. з ПДВ.

На аналогічну суму відповідачем були сформовані рахунки на сплату позивачу (а. с. 10 - 20).

Випискою з банківського рахунку позивача від 16.03.2023 (а. с. 21) підтверджується сплата ТОВ "КАРАВАН ТРАНС" на користь ФОП Фельцан Ю.Ю. грошових коштів у розмірі 1 532 811.00 грн. з ПДВ. Відтак, судом встановлено, що позивач сплатив на користь відповідача більшу суму коштів, ніж це було передбачено актами наданих послуг. Зокрема, здійснена передоплата складає 126 689.60 грн. З даних банківської виписки можна дійти висновку, що позивач оплатив відповідачу двічі суму 126 690.00 грн., хоча рахунок на оплату №184 від 27.10.2022 і акт надання послуг №184 від 27.10.2022 на вказану суму був доданий до матеріалів справи в одному екземплярі.

3.3. Судом встановлено, що 08.02.2023 позивач звертався до відповідача з листом (а. с. 22 - 24), в якому просив повернути помилково перераховані кошти в сумі 126 690.00 грн. згідно платіжного доручення №1104 від 22.12.2022 року.

3.4. Норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Цивільний кодекс України.

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків.

1. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

Стаття 509. Поняття зобов`язання та підстави його виникнення.

1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання.

1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов`язання.

1. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599. Припинення зобов`язання виконанням.

1. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 626. Поняття та види договору.

1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 629. Обов`язковість договору.

1. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Стаття 631. Строк договору.

1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Стаття 908. Загальні положення про перевезення

1. Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Стаття 909. Договір перевезення вантажу

1. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 929. Договір транспортного експедирування

1. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Стаття 931. Плата за договором транспортного експедирування

1. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 1212. Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Господарський кодекс України.

Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов`язань.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов`язань.

1. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

3. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

3.5. Висновки суду і норми права, які підлягають застосуванню.

Відтак, судом встановлено, що 09.08.2023 між сторонами був укладений договір №12 на перевезення вантажів (далі - договір) (а. с. 7 - 9).

Згідно п. 1.1. такого договору, в порядку та на умовах, визначених договором, перевізник (відповідач) зобов`язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а експедитор (транспортний експедитор) -СПД (позивач), який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує та організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування, зобов`язується сплатити за перевезення вантажу визначену договором плату із коштів, отриманих від замовника, відповідно до умов договору.

Суд зазначає, що актами надання послуг (а. с. 10 - 20) підтверджується надання послуг перевізником (відповідачем) на загальну суму 1 406 121.40 грн. з ПДВ. На аналогічну суму відповідачем були сформовані рахунки на сплату позивачу (а. с. 10 - 20).

Випискою з банківського рахунку позивача від 16.03.2023 (а. с. 21) підтверджується сплата ТОВ "КАРАВАН ТРАНС" на користь ФОП Фельцан Ю.Ю. грошових коштів у розмірі 1 532 811.00 грн. з ПДВ. Відтак, судом встановлено, що позивач сплатив на користь відповідача більшу суму коштів, ніж це було передбачено актами наданих послуг. Зокрема, здійснена передоплата складає 126 689.60 грн. З даних банківської виписки можна дійти висновку, що позивач оплатив відповідачу двічі суму 126 690.00 грн., хоча рахунок на оплату №184 від 27.10.2022 і акт надання послуг №184 від 27.10.2022 на вказану суму був доданий до матеріалів справи в одному екземплярі.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦКУ, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до ст. 1212 ЦКУ, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦКУ звужує застосування інституту безпідставного збагачення у договірних відносинах, оскільки отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності безпідставності такого виконання.

Положення ст. 1212 ЦКУ застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Суд вказує, що для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатів за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 №607/5422/16-ц і від 19.05.2021 №922/1830/20.

Тобто, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень ст. 1212 ЦКУ. До аналогічних висновків прийшов і Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 по справі №903/357/21.

Відтак, суд дійшов висновку, що кошти у розмірі 126 689.60 грн., які помилково були сплачені позивачем на користь відповідача, є безпідставно набуті ним. Відповідач, як перевізник не надав відповідні послуги перевезення на вказану суму. Це зокрема підтверджується і актами надання послуг (а. с. 10 - 20) перевізником (відповідачем) на загальну суму 1 406 121.40 грн. з ПДВ. Позивачем ж сплачено на користь відповідача 1 532 811.00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а. с. 21).

Відповідач заяв по суті справи до суду не подав, відтак не заперечив здійснення позивачем на його користь передоплати у розмірі 126 689.60 грн., хоча був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі і необхідність подання зав по суті справи. Таким чином, відповідач мав повернути позивачу безпідставно набуте ним майно без жодної юридичної на це підстави.

Суд вказує, що 08.02.2023 позивач звертався до відповідача з листом (а. с. 22 - 24), в якому просив повернути помилково перераховані кошти в сумі 126 690.00 грн. згідно платіжного доручення №1104 від 22.12.2022 року. За твердженням позивача, відповідач у добровільному порядку не виконав вимог даного листа і не повернув такі кошти.

Відтак, суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у розмірі 126 690.00 грн.

Щодо обґрунтованості рішення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

ІV. Розподіл судових витрат.

Згідно платіжного доручення №1098 від 12.04.2023 (а. с. 4) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн..

Судові витрати слід покласти на відповідача згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фельцан Юрія Юрійовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН ТРАНС", код ЄДРПОУ - 39402353, 88002, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Шумна, 25/403, безпідставно набуті кошти у розмірі 126 690.00 грн. (сто двадцять шість тисяч шістсот дев`яносто гривень 00 копійок).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фельцан Юрія Юрійовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН ТРАНС", код ЄДРПОУ - 39402353, 88002, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Шумна, 25/403, сплачений судовий збір у розмірі 2684.00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень 00 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 ГПК України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Суддя П.Д. Пригуза