Рішення

від 23.06.2023 по справі 910/14079/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.06.2023Справа № 910/14079/21

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В. В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників учасників справи у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТУМ"

2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення 58 287,47 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТУМ" (далі - Товариство) та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 58 287,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1, як боржником, та відповідачем 2, як поручителем, взятих на себе зобов`язань в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів, отриманих за кредитним договором № 30722801-КД-1 від 30.03.2021 та договором поруки № 30722801-ДП-1/1 від 30.03.2021 відповідно.

Оскільки одним з відповідачів у справі було визначено фізичну особу, що не є підприємцем, судом в порядку статті 176 ГПК України було постановлено ухвалу про запит та скеровано до Кропивницької міської ради запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

07.10.2021 на офіційну електронну поштову адресу суду на виконання ухвали суду від 06.09.2021 надійшла відповідь Кропивницької міської ради, в якій повідомлено суд, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що на виконання вимог закону про декомунізацію, керівництвом Кропивницького АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 грудня 2021 року вищенаведену позовну заяву Банку прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14079/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), сторонам визначено строки для вчинення процесуальних дій.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 08 грудня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/14079/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: для Товариства 03191, місто Київ, вулиця Лятошинського, будинок 14 А, для ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

Проте поштові конверти із копіями зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення адресатам. Підстава повернення конверта від Товариства « адресат відсутній за адресою», для ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 - закінчення терміну зберігання, що підтверджується відповідними відмітками на відповідному конверті.

Згідно з пунктами 3, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі у встановленому законом порядку були належним чином повідомлені про розгляд зазначеної справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачі мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 08 грудня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом встановлено, що відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, жодних інших заяв та клопотань до суду не подали.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України також встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТУМ" (далі - відповідач 1, Товариство) та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач, Банк) було укладено кредитний договір № 30722801-КД-1 (далі - договір), за умовами якого Товариству було надано кредит у розмірі 53 069,02 грн на погашення заборгованості за договором № б/н від 10.01.2020 (реструктуризація) в обмін на зобов`язання щодо повернення у термін 24.03.2022 (згідно пункту А.3 договору) суми кредиту, сплати 30,00% річних за користування кредитними коштами (пункт А.6 договору), та інших платежів, які передбачені умовами договору.

Договір поруки було підписано сторонами шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 ЦК України).

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 25.03.2021 по 09.08.2021 позивачем було перераховано 16.04.2021 грошові кошти у сумі 53 069,02 грн із призначенням платежу «Погашення заборгованості за договором № б/н від 10.01.2020 (реструктуризація)».

Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_2 за період з 30.03.2021 по 09.08.2021 відповідачу нараховані проценти за користування кредитом у сумі 5 218,45 грн.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.2.17, 2.3.2, 2.4.1 договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у пункті А.7 договору, тобто 40% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки. '

Відповідно до частини 1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Доказів погашення заборгованості відповідачем 1 матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене вище, заборгованість відповідача 1 перед позивачем за договором складає 58 287,47 грн та складається з 53 069, 02 грн основної заборгованості та 5 218,45 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Водночас, частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

25.03.2021 АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 уклали договір поруки № 30722801-ДП-1/1 (далі - Договір поруки).

Договір поруки було підписано сторонами шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги". Предметом вказаного договору поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТУМ" зобов`язань за Кредитним Договором 30722801-КД-1 від 25.03.2021 з невідновлювальної кредитної лінії на суму 29 538,53 грн.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (статті 554 ЦК України).

Зважаючи, що Договором поруки визначено виключний обсяг зобов`язань за які відповідач 2 поручився перед Банком за виконання Товариством зобов`язань за Кредитним Договором 30722801-КД-1 від 25.03.2021. а саме на суму 29 538,53 грн, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення із відповідачів солідарно 29 538,53 грн заборгованості за кредитом, а залишок заявленої до стягнення заборгованості стягнути з Товариства, а саме - 23 530,49 грн заборгованості за договором та 5 218,45 грн заборгованості по процентам.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд відзначає, що судові витрати у розмірі 2 270,00 грн, що були понесені Банком по оплаті судового збору стягуються з відповідачів, відповідно до статті 129 ГПК України.

Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача 1 та відповідача 2 порівну в розмірі 1 135,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТУМ" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 58 287,47 грн - задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТУМ" (03191, місто Київ, вулиця Лятошинського, будинок 14 А; ідентифікаційний код 30722801) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 29 538,53 грн (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім гривень 53 копійки) заборгованості за кредитом.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОКУМЕНТУМ" (03191, місто Київ, вулиця Лятошинського, будинок 14 А; ідентифікаційний код 30722801) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 23 530,49 грн (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять гривень 49 копійок) заборгованості за договором, 5 218,45 грн (п`ять тисяч двісті вісімнадцять гривень 45 копійок) заборгованості по процентам та 1 135,00 грн (одну тисячу сто тридцять п`ять гривень 00 копійок) судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 135,00 грн (одну тисячу сто тридцять п`ять гривень 00 копійок) судового збору.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ