Рішення

від 22.06.2023 по справі 910/14946/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.06.2023Справа № 910/14946/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,

справу № 910/14946/22

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця";

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a>;

про стягнення 201 127,07 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> про стягнення заборгованості у розмірі 178 518,77 грн, пені у розмірі 17 118,24 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 462,97 грн та трьох процентів річних у розмірі 1 027,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" його зобов`язань за договором про надання медичних послуг №ЦОЗ/ПР-1012 від 12.01.2022 за період з січня по серпень 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 відкрито провадження у справі № 910/14946/22, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 13.01.2023 була направлена на адреси сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення уповноваженим представникам сторін.

21.02.2023 до господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на відсутність доказів в підтвердження факту отримання відповідачем документів, які є підставою для здійснення оплати наданих послуг.

21.02.2023 до господарського суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують повноваження Митяй Наталії та Петренко Діани на підписання та подання позовної заяви від імені позивача, що є підставою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

02.03.2023 до господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Суд, розглянувши клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> про залишення позову без розгляду, зазначає.

Згідно із п. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи, яка від її імені видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 Цивільного кодексу України довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення, або після подання доказів того, що представник за основною довіреністю примушений до цього обставинами для охорони інтересів особи, яка видала довіреність.

Разом з цим, до позовної заяви у якості підтвердження наявності у осіб повноважень на представництво інтересів позивача додано довіреності від 09.08.2022, якими уповноважено Петренко Діану й Митяй Наталію діяти від імені Акціонерного товариства "Українська залізниця", посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ісаєнко О.В. за реєстровим №3396, №3391.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача та залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

У разі виникнення сумніву у відповідача щодо обсягу повноважень довірителя на підставі довіреностей, він не позбавлений права збирати такі докази самостійно.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.01.2022 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах" (далі також - відповідач, замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" філія "Центр охорони здоров`я" (далі також - позивач, виконавець) було укладено договір про надання медичних послуг №ЦОЗ/ПР-1012 (далі - договір), відповідно до умов якого медичні заклади виконавця зобов`язуються надавати медичну допомогу особам, застрахованим згідно укладених із замовником договорів страхування, за видами, обсягами медичних послуг, визначених умовами Програми добровільного медичного страхування (далі - ПДМС), а замовник зобов`язується здійснити виплату виконавцю за надані медичними закладами виконавця послуги на підставі виставленого виконавцем (медичним закладам виконавця) акту про надані послуги по закінченим страховим випадкам, в порядку та на умовах визначених договором.

Медичні послуги за цим договором надаються підрозділами медичних закладів виконавця перелік та адреси (місце надання послуг) яких зазначені в додатку №2, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.4. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, виконавець (медичний заклад виконавця) зобов`язаний:

3.1.1. Своєчасно та якісно надавати послуги застрахованим особам кваліфікованим персоналом.

3.1.2. Здійснювати первинну ідентифікацію застрахованої особи відповідно до наданих нею документів, про що повідомляє замовника засобами, вказаними в п. 5.2. цього договору, для узгодження умов надання послуг.

3.1.3. Інформувати замовника про звернення застрахованих осіб в робочі дні з 8:00 до 17:00 та цілодобово (для стаціонарних відділень), повідомляти про випадки госпіталізації застрахованих осіб та узгоджувати із замовником дії, пов`язані з фінансовою стороною надання послуг застрахованій особі, в тому числі і у випадках виникнення сумнівів щодо обсягу послуг, передбачених умовами цього договору, з обов`язковим врахуванням умов ПДМС.

3.1.10. Призначити відповідальних осіб для організації надання послуг застрахованим особам та надати замовнику відповідну інформацію (додаток №5 до цього договору, що є його невід`ємною частиною).

3.1.11. Складати належним чином оформлені:

- акти про надані Послуги по закінченим страховим випадкам;

- акти звірки взаєморозрахунків (форма згідно з додатком № 4 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору), які протягом 3 (трьох) робочих днів направляє замовнику на узгодження, шляхом надсилання їх засобами електронного зв`язку за E-mail замовника ngs@ngs.ua з подальшим направленням оригіналів документів на адресу замовника, визначену цим договором;

- протоколи лікування застрахованої особи (форма згідно з додатком № 7 до цього договору, що є його невід`ємною частиною цього договору);

- заяви застрахованих осіб на виплату страхового відшкодування медичному закладові за страховими випадками, що стались (форма згідно з додатком № 8 до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору).

Всі розбіжності врегульовуються сторонами до надсилання медичним закладом виконавця замовнику оригіналів зазначених документів у паперовому варіанті, а саме: протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання проектів документів замовником засобами електронного зв`язку.

3.1.12. У разі, якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів замовником не будуть надіслані виконавцю (засобами електронного зв`язку) зауваження щодо отриманих проектів документів, останні вважаються узгодженими сторонами цього договору.

3.1.13. До 10 (десятого) числа (включно) місяця, наступного за звітним надсилати замовнику оригінали документів, визначені в пп. 3.1. 11 п. 3.1. цього договору.

Відповідно до п. 4.6. договору, виплати за фактично надані медичними закладами виконавця послуги згідно цього договору здійснюються на підставі виставлених виконавцем (медичними закладами виконавця) актів про надані послуги по закінченим страховим випадкам та рахунку фактури.

Згідно з п. 4.8. договору, розрахунки здійснюються протягом 7 (сім) банківських днів з моменту отримання замовником від виконавця документів, визначених цим договором. В призначенні платежу на початку основного тексту, в обов`язковому порядку вказується числовий номер (код) медичного закладу виконавця, який надав послуги застрахованим особам.

У п. 4.10. договору зазначено, що виконавець для здійснення замовником виплати за надані медичним закладом виконавця послуги надає наступні документи: акт про надані послуги по закінченим страховим випадкам (додаток № 3 до цього договору); акт звірки взаєморозрахунків (додаток № 4 до цього договору).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати, або несплати замовником страхової виплати (відшкодування) за надані медичним закладом виконавця послуги, у строки, визначені цим договором, виконавець має право стягнути із замовника неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості страхової виплати (відшкодування), за кожен день прострочення.

Сторонами підписані додатки до договору про надання медичних послуг №ЦОЗ/ПР-1012 від 12.01.2022, а саме: додаток №l - Перелік та вартість медичних послуг (прейскурант); додаток №2 - Перелік та адреси (місце надання послуг) медичних закладів виконавця; додаток № 3 - Форма "Акт про надані послуги по закінченим страховим випадкам"; додаток № 4 - Форма "Акт звірки взаєморозрахунків"; додаток № 5 - Перелік відповідальних осіб та номери їх контактних телефонів; додаток № 6 - Програми страхування; додаток № 7 - Форми протоколу лікування застрахованої особи; додаток № 8 - Форма заяви застрахованої особи на виплату страхового відшкодування медичному закладові за страховими випадками, що сталися.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору про надання медичних послуг №ЦОЗ/ПР-1012 від 12.01.2022 він надав медичну допомогу особам, застрахованим згідно укладених із замовником договорів страхування, у період з січня 2022 року по серпень 2022 року, що підтверджується актами про надану медичну допомогу по 3СВ з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 3887 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по 3СВ з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 309 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по 3СВ з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 647 грн 00 коп., №02/22 від 30.06.2022 на суму 3887 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.02.2022-08.04.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 155 684 грн 14 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 2380 грн 59 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 3120 грн 80 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 26.01.2022-24.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 4565 грн 24 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.07.2022-31.07.2022 №03/22 від 01.08.2022 на суму 6042 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.07.2022-31.07.2022 №03/22 від 01.08.2022 на суму 939 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.08.2022-31.08.2022 №03/22 від 31.08.2022 на суму 944 грн 00 коп., а всього на загальну суму в розмірі 178 518 грн 77 коп., які були надіслані на адресу відповідача 09.09.2022, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" про вручення 12.09.2022.

08.10.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №01-08/184 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 178 518 грн 77 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 08.10.2022, накладної, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" про вручення 11.10.2022.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не була здійснена оплата за надані послуги за період січень - серпень 2022 року у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> перед позивачем складає 178 518 грн 77 коп.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд також стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> інфляційні у розмірі 4462 грн 97 коп., 3% річних у розмірі 1027 грн 09 коп. та пеню у розмірі 17 118 грн 24 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що всупереч умов договору позивачем не було узгоджено із замовником дії, пов`язані з фінансовою стороною надання послуг застрахованій особі, та не було узгоджено обсягу необхідних послуг.

Відповідач вказує, що не погоджував обсяг наданих послуг, не отримував на електронну пошту документи, що підтверджують факт надання послуг, не отримував заяви застрахованих осіб.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору про надання медичних послуг №ЦОЗ/ПР-1012 від 12.01.2022 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, позивач, на виконання умов договору, надав медичну допомогу особам, застрахованим згідно укладених із замовником договорів страхування, у період січень - серпень 2022 року, що підтверджується актами про надану медичну допомогу по 3СВ з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 3887 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по 3СВ з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 309 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по 3СВ з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 647 грн 00 коп., №02/22 від 30.06.2022 на суму 3887 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.02.2022-08.04.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 155 684 грн 14 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 2380 грн 59 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.02.2022-28.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 3120 грн 80 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 26.01.2022-24.02.2022 №02/22 від 30.06.2022 на суму 4565 грн 24 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.07.2022-31.07.2022 №03/22 від 01.08.2022 на суму 6042 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.07.2022-31.07.2022 №03/22 від 01.08.2022 на суму 939 грн 00 коп., про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам з 01.08.2022-31.08.2022 №03/22 від 31.08.2022 на суму 944 грн 00 коп., а всього на загальну суму в розмірі 178 518 грн 77 коп., які були надіслані на адресу відповідача 09.09.2022, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" про вручення 12.09.2022.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що ним не погоджувалися обсяги наданих послуг, не отримано на електронну пошту документи, що підтверджують факт таких надання послуг та не отримано заяв застрахованих осіб.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання на адресу відповідача засобами електронного зв`язку актів про надані послуги по закінченим страховим випадкам, актів звірки взаєморозрахунків, протоколів лікування застрахованої особи й заяв застрахованих осіб на виплату страхового відшкодування медичному закладові за страховими випадками, що стались відповідно до пп.3.1.11. договору, проте вказані документи були надіслані на адресу відповідача за допомогою оператора поштового зв`язку АТ "Укрпошта" поштовим відправленням №0304910870768, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 09.09.2022, накладної, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" про вручення 12.09.2022.

В свою чергу, доказів на підтвердження звернення до позивача із запереченнями стосовно наданих послуг (їх обсягу, якості чи вартості) відповідач суду не надав.

Таким чином, в силу пп. 3.1.12 договору, вказані вище акти вважають узгодженими сторонами цього договору.

Крім того, 08.10.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №01-08/184 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 178 518 грн 77 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 08.10.2022, накладної, роздруківкою з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" про вручення 11.10.2022, проте, відповідачем не надано, а матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження надання відповіді на вказану претензію у разі відсутності обов`язку з оплати наданих й прийнятих послуг.

За таких підстав, на виконання умов договору позивач надав медичну допомогу особам, застрахованим згідно укладених із замовником договорів страхування, у період січень - серпень 2022 року, що підтверджується відповідними актами про надану медичну допомогу по закінченим страховим випадкам на загальну суму в розмірі 178 518 грн 77 коп.

Згідно з п.4.8. договору, розрахунки здійснюються протягом 7 (сім) банківських днів з моменту отримання замовником від виконавця документів, визначених цим договором. В призначенні платежу на початку основного тексту, в обов`язковому порядку вказується числовий номер (код) медичного закладу виконавця, який надав послуги застрахованим особам.

В цьому контексті суд зауважує, що зі змісту пп. 3.1.12 договору вбачається, що сторони дійшли згоди про направлення електронною поштою саме проектів документів наданих послуг, в той час як оригінали надсилаються в паперовому вигляді вже після врегулювання всіх розбіжностей, а відтак, на переконання суду, передбачений умовами п. 4.8 договору строк здійснення розрахунків слід відраховувати саме з моменту отримання оригіналів документів в паперовому вигляді.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.8. договору строк виконання зобов`язання відповідача з оплати наданих медичних послуг на загальну суму в розмірі 178 518 грн 77 коп. настав 21.09.2022.

Стосовно умови про сплату за фактично надані послуги на підставі, зокрема, рахунку фактури суд зазначає, що за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №910/9472/17.

Таким чином, заборгованість Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> перед Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" за договором становить 178 518 грн 77 коп.

Суд також зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в розмірі 178 518 грн 77 коп.

А відтак, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору, не здійснив оплату наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 178 518 грн 77 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 22.09.2022. по 30.11.2022 у розмірі 1027 грн 09 коп. та інфляційні за загальний період прострочки з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 4462 грн 97 коп.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем сплати за надані послуги за загальний період прострочення з 22.09.2022 по 30.11.2022 у розмірі 1027 грн 09 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону, індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009, також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 01.10.2022 по 31.10.2022 у розмірі 4462 грн 97 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач також просив стягнути з відповідача на його користь пеню за загальний період прострочення з 22.09.2022 по 30.11.2022 у розмірі 17 118 грн 24 коп.

Згідно з приписами ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013)

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати, або несплати Замовником страхової виплати (відшкодування) за надані медичним закладом виконавця послуги, у строки, визначені цим договором, виконавець має право стягнути із Замовника неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми заборгованості страхової виплати (відшкодування), за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов договору, за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 22.09.2022 по 30.11.2022. у розмірі 17 118 грн 24 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується клопотання позивача про зазначення нарахування 3% річних, розрахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, до моменту виконання рішення суду, суд зазначає.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до приписів ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Відповідно до ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідно до положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України наявні всі правові підстави для зазначення у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, 3% річних від суми заборгованості у розмірі 178 518 грн 77 коп. з 01.12.2022 до моменту виконання рішення суду за формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Таким чином, з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі структурного (виробничого) підрозділу Київська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 178 518 грн 77 коп., 3% річних у розмірі 1027 грн 09 коп., інфляційні у розмірі 4462 грн 97 коп., пеня у розмірі 17 118 грн 24 коп.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> (02098, місто Київ, вулиця Юрія Шумського, будинок 1-А, офіс 121, ідентифікаційний код юридичної особи 21004953) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 9, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 40081352) в особі структурного (виробничого) підрозділу Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 9) заборгованість у розмірі 178 518 (сто сімдесят вісім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 77 коп., 3% річних у розмірі 1 027 (одна тисяча двадцять сім) грн 09 коп., інфляційні у розмірі 4 462 (чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн 97 коп., пеню у розмірі 17 118 (сімнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 3 016 (три тисячі шістнадцять) грн 91 коп.

3. В порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нарахувати до стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Нафтагазстрах"</a> (02098, місто Київ, вулиця Юрія Шумського, будинок 1-А, офіс 121, ідентифікаційний код юридичної особи 21004953) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) в особі філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 9, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 40081352) в особі структурного (виробничого) підрозділу Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №2 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03049, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 9) 3% річних на суму основного боргу за договором про надання медичних послуг №ЦОЗ/ПР-1012 від 12.01.2022, що становить 178 518 грн 77 коп., за період з 01.12.2022 і до моменту виконання рішення суду за формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко