Рішення

від 12.06.2023 по справі 914/967/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2023 Справа № 914/967/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. розглянув матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, місто Дрогобич, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Захід», місто Дрогобич, Львівська область

про стягнення 26 275,80 грн.

За участю представників:

від позивача: Федис Л.І. представник (довіреність №14 від 03.01.2023);

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, місто Дрогобич до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Захід» про стягнення 26 275,80 грн заборгованості, з яких 19 490,66 грн основний борг, 366,95 грн пеня, 5 571,35 грн інфляційні втрати, 846,84 грн три проценти річних.

Ухвалою від 28.03.2023 суд залишив без руху позовну заяву Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області та надав позивачу строк для усунення недоліків. У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви Ухвалою від 17.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 15.05.2023.

Протокольною ухвалою від 15.05.2023, суд відклав судове засідання по розгляду справи по суті на 12.06.2023, відсутньому в судовому засіданні відповідачу, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання. Явка представника відповідача в судове засідання 12.06.2023 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Представник позивача в судове засідання 12.06.2023 для розгляду справи по суті з`явилась, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 12.06.2023 для розгляду справи по суті не забезпечив. Відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи станом на момент проведення судового засідання до суду не надходили.

Ухвала суду від 08.05.2023 про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.05.2023 о 10:00 год., надсилалась відповідачу на дві адреси, а саме:

- юридичну, вказану позивачем у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8;

- поштову, вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 32.

30.05.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі за юридичною адресою: 79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «за закінченням терміну зберігання».

30.05.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 17.04.2023 про відкриття провадження у справі за поштовою адресою: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 32, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «неправильно зазначена (відсутня) адреса».

Протокольна ухвала суду від 15.05.2023 відкладення судового засідання на 12.06.2023 о 10:30 год., надсилалась відповідачу на дві адреси, а саме:

- юридичну, вказану позивачем у позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8;

- поштову, вказану позивачем у позовній заяві, а саме: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 32.

06.06.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу протокольної ухвали суду від 15.05.2023 про відкладення судового засідання на 12.06.2023 на 10:30 год. за юридичною адресою: 79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 18.05.2023 прийняте (на юридичну адресу відповідача: м.Львів, вул.Міцкевича, 8), а 23.05.2023 надійшло на сортувальний центр та 23.05.2023 із сортувального центру відправлення прямує до точки видачі/доставки (поштою зазначено 82100, м.Дрогобич) а 24.05.2023 поштове відправлення за номером 7901414913205 повернено за зворотньою адресою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 18.05.2023 прийняте (на поштову адресу відповідача: м.Дрогобич, вул.Стрийська, 32), а 20.05.2023 надійшло на сортувальний центр та 20.05.2023 із сортувального центру відправлення прямує до точки видачі/доставки (поштою зазначено 82100, м.Дрогобич) а 24.05.2023 поштове відправлення за номером 7901414913213 перенаправлено до іншого відділення: за місцем обслуговування (поштою зазначено 82107, м.Дрогобич). Станом на 12.06.2023 поштове відправлення знаходиться у точці видачі/доставки.

Слід зазначити, що протокольною ухвалою суду від 15.05.2023 явка представника відповідача в судове засідання 12.06.2023 для розгляду справи по суті не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви, шляхом направлення копії ухвал засобами поштового зв`язку відповідачу на дві адреси: поштову вказану у позовній заяві, а саме: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 32; та юридичну, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8.

В матеріалах справи наявний поштовий конверт з рекомендованими відправленням відповідачу протокольної ухвали суду від 15.05.2023 про відкладення судового засідання на 12.06.2023 на 10:30 год.

Наведений вище поштовий конверт з рекомендованим поштовим відправленням відповідачу протокольної ухвали у справі №914/967/23 був повернений підприємством поштового зв`язку, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у її своєчасному розгляді.

Неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, а також враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні. Клопотання від відповідача щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 12.06.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.12.2020 між сторонами було укладено договір №5345 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а відповідач зобов`язувався оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за надані послуги здійснював несвоєчасно та не в повному розмірі, у зв`язку з чим станом на момент подання позовної заяви до суду за розрахунками позивача, у відповідача утворилась заборгованість за надані послуги за період з грудня 2020 по 15.03.2023, яка становить 19 490,66 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 366,95 грн, інфляційні втрати в сумі 5 571,35 грн, три проценти річних в сумі 846,84 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 26 275,80 грн заборгованості, з яких 19 490,66 грн основний борг, 366,95 грн пеня, 5 571,35 грн інфляційні втрати, 846,84 грн три проценти річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

18 грудня 2020 року між Комунальним підприємством «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд-Захід» (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - споживач) було укладено договір №5345 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (надалі договір).

Відповідно до п. 1. договору виконавець зобов`язувався надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі послуги), а споживач зобов`язувався оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 4. договору сторонами зазначено інформацію про споживача:

1) власник (співвласник, користувач) будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна - ТзОВ «Прайд-Захід»;

2) адреса об`єкта водоспоживання: вулиця Стрийська, 32 місто (селище, село) Дрогобич, індекс 82100, область Львівська;

3) номер контактного телефону споживача;

4) ліміт водоспоживання 216 м.куб/рік; 18 м.куб/місяць, ліміт водовідведення 216 м.куб/рік; 18 м.куб/місяць;

Обсяг (норма) дощових та талих вод 1611 м3 на рік, 134 м3 на місяць;

5) характеристика вузлів обліку води: КК-12 заводський номер 14463741 (місце встановлення вул.Стрийська, 32); КК-12 заводський номер 14463923 (місце встановлення вул.Стрийська, 32).

У разі внесення змін до характеристики вузлів обліку води такі зміни вважаються внесеними до договору шляхом належного оформлення акта взяття на абонентський облік.

Пунктом 5. договору сторони погодили розмір плати за послуги, а саме: тарифи на послуги встановлюються уповноваженими законом державними органами відповідно до закону і становлять:

- на послугу з централізованого водопостачання 19,80 грн з ПДВ за 1 куб метр;

- на послугу з централізованого водовідведення - 9,83 грн з ПДВ за 1 куб метр;

У разі прийняття уповноважим органом рішення про зміну тарифів на послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам із зазначенням рішення відповідних органів, шляхом опублікування на офіційному сайті підприємства.

Згідно з п. 6. договору плата за послуги розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства.

Позивач стверджує, що послуга з централізованого водовідведення не припиняється надаватися навіть тоді, коли споживач не користується послугою водопостачання і продовжується надаватися по сьогоднішній день. Позивач приймає, транспортує та очищує дощові та талі води, що стікають в міську каналізацію.

Відповідно до п. 16. договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (з 01 числа по останній день місяця). Оплата послуг здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем на основі показань вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Рахунки надаються у паперовому вигляді та на безоплатній основі.

Згідно з п. 17. договору зняття показань вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється щомісяця споживачем та надаються виконавцеві у паперовому вигляді останнього дня місяця, в якому надавалися послуги.

Відповідно до п. 19. договору обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягу спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та обсягу додатково очищених дощових та талих вод відповідно до додатку №1.

Пунктом 22. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення оплати за послуги.

Згідно з п. 48. договору, договір укладається строком на 1 рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на один рік. Сторони домовилися, що умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення з 16.10.2020 (ст.631 ЦК України).

Порушення умов договору призвело до утворення заборгованості, яка станом на 15.032023 становить 19 411,67 грн. Сума за спожиті послуги розрахована на підставі тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Наказом по підприємству № 63/з від 31.12.2021 року «Про затвердження розміру плати за абонентське обслуговування» з 01 січня 2022 року затверджена плата за абонентське обслуговування в розмірі 39,50 грн на місяць з ПДВ. Станом на 15.03.2023 заборгованість плати за абонентське обслуговування в розмірі 79,00 грн.

На виконання умов договору за період з грудня 2020 року по 15 березня 2023 року включно позивачем були надані відповідачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на загальну суму 19 490,66 грн. Підтвердженням цьому є подані відповідачем дані про спожиту воду та скинуті стоки за жовтень, листопад 2021 року, січень, березень, квітень, травень, липень, вересень 2022 року; підписані між сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та акти про водоспоживання та водовідведення за квітень, травень, липень 2022.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення проводив несвоєчасно та не в повному обсязі. Так, на рахунок позивача від відповідача надійшли кошти: 19.02.2021 в сумі 2 054,75 грн; 16.03.2021 в сумі 2 243,00 грн; 14.05.2021 в сумі 1 558,00 грн; 10.09.2021 в сумі 200,00 грн; 22.10.2021 в сумі 4 000,00 грн; 16.01.2023 в сумі 20 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Позивач звертався до відповідача з листом за вих.№6106 від 06.12.2022 яким просив здійснити оплату заборгованості до 17.12.2022.

Крім того позивач звертався до відповідача із листом-вимогою №956 від 01.03.2023, в якому просив протягом 3-х календарних днів сплатити заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, яка станом на 27.02.2023 становила 17 350,33 грн. До вказаного листа-вимоги позивачем долучено рахунки та акти здачі-прийняття робіт на 52 арк. Проте, відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.

Факт надсилання вказаного листа-вимоги №956 від 01.03.2023 на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копією опису вкладення в цінний лист від 02.03.2023 та копією поштової накладної №8210007867020 від 02.03.2023.

Позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до договору, у строк та порядок передбачений договором, належним чином та в повному обсязі.

Таким чином у відповідача виник борг за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за спірний період з на загальну суму 19 490,66 грн.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 366,95 грн, інфляційні втрати в сумі 5 571,35 грн, три проценти річних в сумі 846,84 грн.

Загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, у зв`язку з невиконанням останнім зобов`язань за договором №5345 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 08.12.2020 становить 26 275,80 грн заборгованості, з яких 19 490,66 грн основний борг, 366,95 грн пеня, 5 571,35 грн інфляційні втрати, 846,84 грн три проценти річних.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №5345 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 18.12.2020.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

Статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з:

- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням;

- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

- об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів;

- власниками будинків, що перебувають у приватній власності;

- індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що:

виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб`єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до пункту 1 частини 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробник зобов`язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах.

18 грудня 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №5345 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об`єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Зазначеним договором сторони взяли на себе зобов`язання, відповідно, позивач - надавати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а відповідач - своєчасно оплачувати послуги.

Пункт 14 розділу VII Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Дрогобича та м. Стебника, затверджених рішенням Виконавчого комітету № 136 від 21.06.2018, передбачає: «за додаткову кількість стічних вод, що надходить до систем централізованого водовідведення виробника у період дощів та сніготанення через люки каналізаційних колодязів та приймачі дощової каналізації на території споживача ... останній сплачує згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 за № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 07.10.2008 за 936/15627 (далі Правила) та цих Правил».

Пункт 4.10. Правил передбачає, що: «Середньорічний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води) неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів... та визначається за певною формулою».

Послуга з централізованого водовідведення не припиняється надаватися навіть тоді, коли споживач не користується послугою водопостачання і продовжується надаватися по сьогоднішній день. Позивач приймає, транспортує та очищує дощові та талі води, що стікають в міську каналізацію.

Пункт 50 договору № 5345 від 08 грудня 2020 року надавав відповідачу право, попередньо повідомивши позивача, розірвати договір та надати допуск для здійснення технічного припинення надання послуг. Відповідач даним правом не скористався. Одночасно законотворець не надав позивачу права, як монополісту, ініціювати розірвання договору і припиняти надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 16. договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (з 01 числа по останній день місяця). Оплата послуг здійснюється не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. Рахунки на оплату послуг формуються виконавцем на основі показань вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та надаються споживачеві (його представникові) не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги. Рахунки надаються у паперовому вигляді та на безоплатній основі.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на дату прийняття рішення (12.06.2023) відповідач доказів сплати основного боргу в сумі 19 490,66 грн не надав.

Отже, як станом на дату подання позовної заяви так і станом на дату прийняття судом рішення у відповідача існує заборгованість по оплаті основного боргу на загальну суму 19 490,66 грн.

Відповідач наявності заборгованості зі сплати основного боргу в сумі 19 490,66 грн не спростовував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 19 490,66 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо суми штрафних санкцій суд повідомляє, що Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року забороняє нараховувати та стягувати неустойки (штрафи, пені), інфляційні нарахування, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги до припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Оскільки відповідач є юридичною особою на нього дана заборона не поширюється

Пунктом 22. договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення оплати за послуги.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути пеню на загальну суму 366,95 грн, інфляційні втрати на загальну суму 5 571,35 грн, три проценти річних на загальну суму 846,84 грн.

Судом перевірено розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановлено, що позивач інфляційні втрати в сумі 5 571,35 грн та три проценти річних в сумі 846,84 грн та нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.

Перевіривши розрахунок пені наведений позивачем, суд зазначає наступне.

За приписами частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 27.05.2019 у справі №910/20107/17.

Відтак, суд провів розрахунок пені враховуючи законодавчо встановлене обмеження розміру її нарахування.

Згідно проведеного судом за допомогою комп`ютерної програми «ЛЗ Підприємство 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «Ліга» ТОВ «Ліга Закон», 2023», розрахунку пені, з врахуванням наведених періодів та проведених часткових оплат боргу до стягнення з відповідача підлягає 366,95 грн пені, як було заявлено позивачем у позовній заяві, оскільки за розрахунками суду сума пені є більшою, водночас суд не має права вийти за межі позовних вимог викладених у позовній заяві.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №14550 від 20.03.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд-Захід» (юридична адреса: 79000, Львівська область, місто Львів, площа Міцкевича, будинок 8; поштова адреса: 82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Стрийська, будинок 32; ідентифікаційний код юридичної особи 41355748) на користь Комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Федьковича, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи 03348910) 19 490,66 грн основного боргу, 366,95 грн пені, 5 571,35 грн інфляційних втрат, 846,84 грн три проценти річних та 2 684,00 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 19.06.2023

Суддя Сухович Ю.О.