Рішення

від 23.06.2023 по справі 916/1665/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1665/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1665/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» (67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, 50, код ЄДРПОУ 22447500)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА» (65031, м. Одеса, вул. Поштова, 2/4, код ЄДРПОУ 30747538)

про стягнення 16 057,20грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА» про стягнення 16 057,20грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.04.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1665/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте на наданий час відомості щодо її вручення відповідача у суду відсутні. Разом з тим як встановлено судом відповідно до відомостей з «Трекінг Укрпошти» відповідне відправлення відповідачу не вручено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

11.09.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА» (покупець) було укладено договір поставки №КД/02/2023, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар: бетон, розчин по цінам вказаним в рахунках та специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору.

Якість та строки поставки товару визначаються, згідно заявок покупця у відповідності до п.2.1. та 2.2. договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору, поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника або покупця. Місце постачання зазначається в письмовій заявці Покупця з віднесенням на останнього транспортних витрат.

Згідно п.3.1 договору, сума договору визначається як сумарна вартість партій товару, їх доставки (якщо таке здійснюється постачальником), які знадобляться покупцю.

Оплата товару та його доставка здійснюється по цінам, передбаченим в рахунках постачальника. Вартість товару залишається незмінною при мові 100% передоплати (п.3.2 договору).

Згідно п.3.3 до 10 числі кожного місяця, наступного за звітним, стороно проводять звірку поставок, розрахунків та підписують двосторонній акт.

Відповідно до п.3.4 договору, ціна товару узгоджується сторонами та зазначається в рахунках, які є невід`ємною частиною договору.

Оплата здійснюється покупцем на підставі дійсного договору, та рахунків-фактур, які виставляються постачальником на вартість замовленого товару (п.3.6 договору).

Пунктом 6.1 договору, передбачено, що договір вступає в дії з моменту його підписання його сторонами та діє до 31.12.2017р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Позивач вказує, що свої зобов`язання за договором в частині поставки товару виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних від 15.09.2017р. за №2994, від 19.09.2017р №3000, від 20.09.2017р.за №3002 та від 12.10.2017р. за №3297 та надав послуги щодо його доставки, що підтверджуються Актами виконання робіт (надання послуг) №1716 від 20.09.2017р, №1715 від 19.09.2017р., №1710 від 15.09.2017р., №1912 від 12.10.2017р., а також виставив відповідачу рахунки на загальну суму 16057,20грн.

Проте як зазначає позивач, відповідач в порушення своїх зобов`язань вартість отриманого товару та його доставки не оплатив, в наслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 16057,20грн.

Також позивач зазначає, що 02.11.2018р. направив на адресу відповідача претензію, з вимогою сплатити наявно заборгованість, проте відповідна вимога була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставин Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

З матеріалів справи вбачається, що між 11.09.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА» (покупець) було укладено договір поставки №КД/02/2023, за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар: бетон, розчин по цінам вказаним в рахунках та специфікаціях, які є невід`ємними частинами договору (п.1.1 договорів).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.1 договору, поставка товару здійснюється автотранспортом постачальника або покупця. Місце постачання зазначається в письмовій заявці Покупця з віднесенням на останнього транспортних витрат.

Судом встановлено, що Позивач своїх зобов`язання за договором в частині поставки товару виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних від 15.09.2017р. за №2994, від 19.09.2017р №3000, від 20.09.2017р.за №3002 та від 12.10.2017р. за №3297 з урахування вартості доставки на загальну суму 16057,20грн..

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оплата здійснюється покупцем на підставі дійсного договору, та рахунків-фактур, які виставляються постачальником на вартість замовленого товару (п.3.6 договору).

В той же час, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару з урахування доставки належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованості в сумі 16057,20грн..

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості оплаченого та непоставленого товару в сумі 16057,20грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» (67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, 50, код ЄДРПОУ 22447500) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА» (65031, м. Одеса, вул. Поштова, 2/4, код ЄДРПОУ 30747538) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА» (65031, м. Одеса, вул. Поштова, 2/4, код ЄДРПОУ 30747538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» (67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, 50, код ЄДРПОУ 22447500) основний борг в сумі 16 507 (шістнадцять тисяч п`ятсот сім)грн. 20коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 червня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна