Рішення

від 22.06.2023 по справі 918/415/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/415/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача Громадської організації "Військово-патріотичне об`єднання учасників, ветеранів та інвалідів АТО "Справедливість"

про звільнення нежитлового приміщення

Секретар судового засідання Гуменюк О.С.

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - позивач, Управління) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Громадської організації "Військово-патріотичне об`єднання учасників, ветеранів та інвалідів АТО "Справедливість" (далі - відповідач, Організація) про звільнення нежитлового приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 1, загальною площею 56,1 кв.м., в тому числі приміщення площею 35, 3 кв.м., приміщення на технічному плані №73 - 17,5 кв.м; № 74 -17,8 кв.м., а також частини площ загального користування на 1 поверсі - 12 кв.м, на 3 поверсі - 8,8 кв.м., шляхом виселення та передачі по акту прийому - передачі позивачу.

Ухвалою суду від 08.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.06.2023.

Ухвалою суду від 06.06.2023 розгляд справи по суті відкладено на 22.06.2023.

Позивач у судове засідання 22.06.2023 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання 22.06.2023 також не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №3301312562503, а саме ухвали суду від 06.06.2023 року. В той час, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення Управління та Організації про судове засідання, призначене на 22.06.2023, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 22.06.2023 судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

19 вересня 2016 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Орендодавець) та Громадською організацією "Військово-патріотичне об`єднання учасників, ветеранів та інвалідів АТО "Справедливість" (далі - Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №2094 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення на вул. С. Петлюри, 1, загальною площею 56,1 кв.м., в тому числі приміщення площею 35, 3 кв.м (приміщення на технічному плані №73 - 17, 5 кв.м.; №74 - 17, 8 кв.м), а також частина площ загального користування на 1 поверсі - 12 кв. м, на 3 поверсі - 8, 8 кв.м, які перебувають на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість 1 кв. м Майна (визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна) станом на 31.07.2016 складає 5 198, 75 грн.

В пункті 3.1. Договору погоджено, що строк договору оренди встановлюється на два роки одинадцять місяців - з 19.09.2016 по 18.09.2019.

У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку чинності протягом одного місяця, Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка Майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка Майна (пункт 3.2 Договору).

Відповідно до пунктів 2.3., 2.4 Договору - у разі припинення чи розірвання цього Договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом трьох робочих днів з дня припинення чи розірвання договору. Обов`язок складання акта прийому-передачі Майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні.

Вищевказаний Договір припинив свою дію 18.08.2019 року в зв`язку з закінченням терміну дії договору та відповідно до повідомлення управління комунальною власність від 18.09.2019 №08-1155 про відмову в пролонгації договору (а.с. 10).

Позивачем на адресу орендодавця було направлено лист №08-1380 від 29.11.2019 з проханням передати майно представникам управління.

Однак, орендоване приміщення не було передано позивачу, оскільки орендар в зазначений в листі час не з`явився, про що представниками Управління комунальної власності було складено відповідний акт №608 від 03.01.2020 (а.с. 12).

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору оренди в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору оренди.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.

На правовідносини сторін по спірному Договору оренди поширює свою дію Закон України "Про оренду державного та комунального майна", в редакції що діяла на момент припинення договірних відносин, так як в оренду було передано комунальне майно.

Частинами 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ч. 3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 4 ст. 284 ГК України).

Згідно пункту 1 ч. 2. ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Позивачем на адресу орендодавця було направлено лист №08-1380 від 29.11.2019 з проханням передати майно представникам управління. Однак, орендоване приміщення не було передано позивачу, оскільки орендар в зазначений в листі час не з`явився, про що представниками Управління комунальної власності було складено відповідний акт №608 від 03.01.2020.

Окрім того, відповідно до рішення Рівненської міської ради від 16.08.2018 № 4674 "Про використання нежитлових приміщень будівлі Народного дому за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 1, Рівненською міською радою введено мораторій на укладення нових договорів оренди в будівлі Народного дому по вул. Симона Петлюри, 1 в місті Рівне.

Відмова відповідача від добровільного виселення із займаних ним нежитлових приміщень після закінчення терміну дії Договору оренди стала підставою звернення позивача з цим позовом до суду з вимогою про примусове виселення відповідача з таких приміщень.

Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Стаття 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) також зазначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як було встановлено судом, відповідач використовував спірні приміщення на праві оренди на підставі укладеного між сторонами договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права звернутися до відповідача щодо повернення приміщень і, відповідно, право на звернення з цим позовом.

Крім того, суд зазначає, що за умовами договору та згідно положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" саме позивачу має бути повернуто приміщення з оренди по акту приймання-передачі, а отже, у випадку невиконання такої умови відповідачем після припинення договору, саме позивач має право пред`явити вимогу про виконання даної умови договору (повернення майна по акту приймання-передачі). Застосування ж такого засобу захисту прав за заявленою вимогою як "виселення" суд вважає належним засобом захисту, оскільки відповідач добровільно приміщення не звільняє, натомість, виселення за своєю суттю є засобом захисту прав у випадку необхідності примусового звільнення приміщення, яке мало бути звільнено добровільно, але звільнено не було.

Враховуючи вищезазначене, обов`язок орендаря повернути майно з орендного користування після припинення договору оренди передбачений нормами чинного законодавства, а також умовами договору оренди.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено про припинення договору оренди нежитлового приміщення від 19.09.2016 року №2094 у зв`язку із закінченням строку його дії, що є підставою для повернення орендарем наймодавцеві майна у порядку, визначеному договором. За таких обставин, за відсутності доказів повернення наймодавцеві майна, яке згідно договору оренди було передано в користування відповідачу, позовні вимоги про звільнення приміщень та повернення майна шляхом виселення, судом визнаються обґрунтованими.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Громадській організації "Військово-патріотичне об`єднання учасників, ветеранів та інвалідів АТО "Справедливість" (33028, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, код ЄДРПОУ 40568461) звільнити нежитлові приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, загальною площею 56,1 кв.м., в тому числі приміщення площею 35,3 кв.м., приміщення на технічному плані №73-17.5 кв.м.; №74-17.8 кв.м., а також частина площ загального користування на 1 поверсі - 12 кв.м. на 3 поверсі - 8.8 кв. м., шляхом його виселення та передачі по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

3. Стягнути з Громадської організації "Військово-патріотичне об`єднання учасників, ветеранів та інвалідів АТО "Справедливість" (33028, м. Рівне, вул. Симона Петлюри, буд. 1, код ЄДРПОУ 40568461) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 26259563) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2023 року.

Суддя А.М. Горплюк