Рішення

від 23.06.2023 по справі 152/762/23

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/762/23

2-о/152/68/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 червня 2023 року м. Шаргород

Cправа №152/762/23

Провадження №2-о/152/68/23

Шаргородський районний

суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Залокоцької В.Д.,

розглянувши в м. Шаргороді в залі суду в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини), з участю заінтересованої особи - Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області,

встановив:

І. Стислий виклад позицій заявника та заінтересованої особи

1. Виклад позиції заявника

09.06.2023 року адвокат Залокоцька В.Д. звернулася до Шаргородського районного суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини), з участю заінтересованої особи - Джуринської сільської ради.

Мотивуючи заяву, представник заявника зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається, в тому числі, із земельної ділянки площею 1,9272 га з кадастровим номером 0525381200:01:002:0024, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №390231, виданого на підставі розпорядження Шаргородської РДА від 14.03.2005 року №315.

ОСОБА_2 з квітня 2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто понад п`ять років до часу відкриття спадщини, проживала по АДРЕСА_1 разом з заявником ОСОБА_1 .

Вони вели спільне господарство, мали спільний побут.

Оскільки ОСОБА_2 через свій вік потребувала додаткового догляду, то ОСОБА_1 надавала їй такий догляд та необхідне лікування.

ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_2 за законом, як спадкоємець четвертої черги.

Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, немає.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали спільно однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини в будинку ОСОБА_2 , були пов`язані спільним побутом та спільними витратами, спрямованими на забезпечення життєдіяльності сім`ї, спільно харчувалися, купували майно для спільного користування, разом несли витрати на утримання житла, спільно користувалися житловим приміщенням, що свідчить про наявність між ними відносин, які притаманні сім`ї.

Для оформлення своїх спадкових прав заявник звернулася з заявою в Шаргородську державну нотаріальну контору, проте державним нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із тим, що не підтверджено факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Встановлення цього факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на отримання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.1264 ЦК України, як спадкоємця четвертої черги.

Адвокат Залокоцька В.Д. просить встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а саме з квітня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні у вступному слові та в заключному слові заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Залокоцька В.Д., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1309598 (а.с.13), підтримали заяву, зсилаючись на ті самі доводи. Просили встановити юридичний факт проживання однією сім`єю заявника ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_2 не менш як п`ять років до відкриття спадщини після смерті останньої, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 суду пояснила, що з квітня 2014 року проживала разом із ОСОБА_2 у с. Деребчин Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - АДРЕСА_1 , у будинку ОСОБА_2 по день смерті останньої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть чоловіка та сина ОСОБА_2 вплинула на стан здоров`я останньої, вона частково втратила пам`ять, плутала дати та роки, погано пам`ятала події, тому вона спершу забрала її до себе додому, а потім ОСОБА_2 забажала повернутися у свій будинок і вона перейшла проживати до неї, щоб здійснювати догляд, допомагати їй по господарству. Так, вона готувала їжу, прала, вони спільно з ОСОБА_2 придбавали продукти, одяг. Вона також лікувала ОСОБА_2 , придбавала необхідні медикаменти, а після її смерті - здійснила поховання як члена сім`ї, провела відповідні поминальні обряди, отримала свідоцтво про смерть. На день смерті ОСОБА_2 , тобто на момент відкриття спадщини, вона проживала з останньою однією сім`єю приблизно шість років до дня відкриття спадщини у будинку ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 .

Адвокат Залокоцька В.Д. у вступному та в заключному слові пояснила, що встановлення означеного факту має для заявника юридичне значення, так як дозволяє реалізувати право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 , з якою заявник проживала однією сім`єю більше п`яти років, всі ознаки сім`ї були наявні, оскільки заявник та ОСОБА_2 вели спільне господарство, мали спільний побут. ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 поховала останню та отримала свідоцтво про смерть, що підтверджує їх проживання однією сім`єю. Джуринська сільська рада, до складу якої входить населений пункт - с. Деребчин, обізнана із вказаними обставинами, тому подала заяву до суду про визнання факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із ОСОБА_2 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

2. Виклад позицій заінтересованих осіб.

Представник заінтересованої особи - Джуринської сільської ради в судове засідання не з`явився, про його дату, час та місце повідомлений належним чином (а.с.20).

21.06.2023 року від Джуринського сільського голови Попсуй Г.М. на електронну адресу Шаргородського районного суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника заінтересованої особи, щодо задоволення вимог заяви ОСОБА_1 заперечень не має (а.с.26).

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

1. Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Залокоцька В.Д. разом із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, подала до суду клопотання про витребування доказів (а.с.14) та заяву про виклик свідків (а.с.15).

2. 21.06.2023 року Джуринський сільський голова Попсуй Г.М. надіслала на електронну адресу Шаргородського районного суду заяву про розгляд справи без участі представника Джуринської сільської ради, щодо задоволення вимог заяви ОСОБА_1 заперечень не має (а.с.26).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали судді від 09.06.2023 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Залокоцька В.Д., про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини), з участю заінтересованої особи - Джуринської сільської ради в порядку окремого провадження, відкрито провадження та призначено судове засідання на 23.06.2023 року; задоволено клопотання про витребування доказів та заяву про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.17-18).

2. В судове засідання, призначене на 23.06.2023 року, для розгляду справи по суті не прибув представник заінтересованої особи - Джуринської сільської ради, у зв`язку із чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи у відсутності зазначеного учасника справи, враховуючи, що перешкод для розгляду справи немає та враховуючи клопотання представника заінтересованої особи про розгляд справи у його відсутності.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, відомості про встановлений судом факт, мету встановлення факту, докази, на підставі яких суд установив факт

Вислухавши пояснення заявника, представника заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Деребчин померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6).

ОСОБА_2 на день смерті проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , що вбачається з довідки виконавчого комітету Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області №473 від 11.05.2023 року. Згідно з записом в погосподарській книзі №2 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , на день смерті ОСОБА_2 з нею ніхто не був зареєстрований (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається, зокрема, із земельної ділянки, площею 1,9272 га, з кадастровим номером 0525381200010020024, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території колишньої Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №390231 (а.с.10).

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживала з ОСОБА_2 в будинку за АДРЕСА_1 , починаючи з квітня 2014 року по день смерті останньої, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час відкриття спадщини, вели спільне господарство, ОСОБА_1 здійснювала догляд та лікування ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області №420 від 01.05.2023 року (а.с.8).

При цьому, судом встановлено, що під час спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як сім`я, здійснювали свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, оскільки були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, обробляли земельну ділянку, мали спільні сімейні інтереси та взаємні права і обов`язки.

Згідно із ч.ч.2, 4 ст.3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки… Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми СК, сім`єю є соціальна група, що складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, а також людей, що спільно проживають на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, яка здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30.05.2008 року за №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо...

Встановлений судом факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю в судовому засіданні підтверджений поясненнями заявника, її представника, показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться в матеріалах справи та проаналізовані вище.

Так, свідок ОСОБА_3 суду показала, що з 1972 року проживала по сусідству із ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . Їй достовірно відомо, що заявник проживала спільно із ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , після смерті чоловіка та сина останньої, внаслідок якої погіршився стан здоров`я та моральний стан ОСОБА_2 , яка почала плутати дати, дні, погано пам`ятала події. Тому ОСОБА_1 у 2014 році спершу забрала ОСОБА_2 проживати у свою сім`ю, але пізніше вони переселилися у будинок останньої. Під час їхнього проживання були наявні всі ознаки сім`ї: вони дружно жили, були пов`язані спільним побутом, оскільки ОСОБА_1 прибирала в будинку, готувала їжу, прала, лікувала ОСОБА_2 ОСОБА_1 здійснювала належний догляд за ОСОБА_2 , коли остання ще більше захворіла, та поховала після смерті, зробила поминальний обід.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що з 1979 року проживає в АДРЕСА_2 , по сусідству із ОСОБА_2 . Йому достовірно відомо, що заявник приблизно у 2014 році прийняла у свою сім`ю проживати ОСОБА_2 , котра на той час після смерті свого чоловіка та сина проживала одиноко, не мала рідні, захворіла. Заявник шість років проживала у будинку ОСОБА_2 з останньою як сім`я, оскільки ОСОБА_2 була дружиною брата чоловіка ОСОБА_1 , тобто вони були ріднею. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство, спільно обробляли присадибну ділянку, мали спільний побут. Йому також відомо, що ОСОБА_1 здійснювала належний догляд за ОСОБА_2 , коли остання захворіла, придбавала медикаменти, одяг.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що народилася і проживає постійно в АДРЕСА_1 , де до смерті, що сталася у 2020 році, проживала ОСОБА_2 . Заявник ОСОБА_6 проживала спільно однією сім`єю з ОСОБА_2 з 2014 року у будинку останньої, вели спільне господарство, мали спільний побут. Заявник прала, готувала їжу, прибирала, допомагала ОСОБА_2 по господарству, оскільки остання захворіла після смерті чоловіка та сина і потребувала допомоги.

Таким чином, судом встановлено факт, що ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_1 по день смерті ОСОБА_2 , що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали як члени однієї сім`ї в домоволодінні, що знаходиться на АДРЕСА_1 , зокрема, протягом не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Заявник ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , проте, оформити спадкові права на земельну ділянку, належну ОСОБА_2 , не може.

16.05.2023 року державним нотаріусом Шаргородської ДНК Вінницької області Хлапоніним О.О. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що заявнику необхідно звернутися до суду для встановлення юридичного факту, що вона проживала із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с.11).

З повідомлення державного нотаріуса Шаргородської ДНК Вінницької області Хлапоніна О.О. від 21.06.2023 року за №249/01-16 вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за 2020-2023 роки не заводилася (а.с.25).

У зв`язку із наведеним встановлення даного факту має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, так як дозволяє реалізувати право на оформлення спадщини.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини про встановлення факту, що має юридичне значення, які регулюються нормами ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.

Згідно із ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

VІ. Висновки суду

Суд прийшов до висновку, що встановлення факту, про який просить заявник, має для неї юридичне значення та не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі прав заінтересованої особи.

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а отже, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №632/580/17 (провадження №61-51 сво 18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження №14-567 цс 18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Судом встановлено, що інших спадкоємців у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), які б оспорювали права заявника, немає.

Так, з повідомлення Шаргородської державної нотаріальної контори вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася, згідно з інформацією алфавітних книг обліку спадкових справ за 2020-2023 роки (а.с.25).

При цьому, судом встановлено, що у цій справі спадкоємці першої-третьої черги спадкоємців за законом чи спадкоємці за заповітом - відсутні.

До того ж, територіальна громада в особі Джуринської сільської ради, залучена до участі у справі у якості заінтересованої особи, яка належним чином повідомлена про розгляд справи в суді, жодного разу не заявила про наявність у неї претензій до спадкового майна, а навпаки, у заяві до суду повідомила про те, що обізнана із фактом проживання заявника із спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім`єю не менше п`яти років до відкриття спадщини, тому не заперечує щодо встановлення факту.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 року (остаточне - 18.09.2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 316 ЦПК України, на підставі ч.2 ст.315, ст.319 ЦПК України,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна, про встановлення факту, що має юридичне значення (факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини), з участю заінтересованої особи - Джуринської сільської ради - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала у с. Деребчин Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - Шаргородський район) Вінницької області, на АДРЕСА_1 , на день смерті, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: з квітня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (для фізичних осіб) учасників справи:

- заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, жителька с. Деребчин Жмеринського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці - Шаргородський район) Вінницької області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.03.1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ;

- заінтересована особа - Джуринська сільська рада, місцезнаходження - с. Джурин Жмеринського району Вінницької області, вул. Заводська, буд.2, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 04325489.

Повне рішення складено та проголошено 23.06.2023 року.

Суддя: