Рішення

від 19.06.2023 по справі 922/1236/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2023м. ХарківСправа № 922/1236/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (місцезнаходження: 61072, місто Харків, вулиця Тобольська, 55А) в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) до Приватного підприємства "Прем`єр" (місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 14, офіс 14; код ЄДРПОУ 32950698) про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки за участю представників:

прокурор Пєскова Ю.В.;

представник позивача не з`явився;

представник відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Прем`єр", в якій просить суд:

- Розірвати Договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Прем`єр" (код ЄДРПОУ 32950698), щодо оренди земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Букова (колишня вул. Заводу Комсомолець) для будівництва культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин, який зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2006 за №140667100206 з додатковою угодою від 30.03.2009;

- Зобов`язати Приватне підприємство "Прем`єр" повернути земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Букова Харківській міській раді.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10 квітня 2023 року позовну заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1236/23, постановлено розглядати справу в порядку (за правилами) загального позовного провадження.

Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин спору в умовах дії в Україні воєнного стану. Приватне підприємство "Прем`єр", разом з тим, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, відзив (заперечення) на позовну заяву до суду не подало.

За результатами підготовчого засідання 29.05.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначено справу № 922/1236/23 до розгляду по суті на 19 червня 2023 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України. Зазначену ухвалу занесено до протоколу підготовчого засідання (без виходу суду до нарадчої кімнати).

Прокурор, який брав участь в судовому засіданні 19.06.2023, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова.

Представник позивача в судове засідання 19.06.2023 не з`явився, про причини неявки суд не попередив. Про дату, час та місце розгляду справи Харківську міську раду було повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпошти із ухвалою суду від 29.05.2023.

Представник відповідача в судове засідання 19.06.2023 також не з`явився. З матеріалів справи вбачається, що всі поштові відправлення Господарського суду Харківської області у справі № 922/1236/23 (ухвали в паперовій формі) надіслано рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою ПП "Прем`єр", вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 14, офіс 14. Однак, зазначені відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідками про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти.

У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд також намагався повідомити відповідача про розгляд даної справи телефонограмою. Проте за номером, який вказано в Реєстрі, телефонограма не була прийнята (номер не відповідає). Відомостей щодо інших засобів зв`язку із Приватним підприємством "Прем`єр" матеріали справи не містять.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідач мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/1236/23 за відсутності представників Харківської міської ради та ПП "Прем`єр"

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі рішення сесії Харківської міської ради від 06.10.2004 №147/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів", 14 серпня 2006 року між Харківською міською радою (як Орендодавцем) та Приватним підприємством "Прем`єр" (як Орендарем) було укладено Договір оренди землі, який зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2006 за № 140667100206. Згідно умов вказаного Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, площею 1 га, яка знаходиться м. Харків, вул. Заводу Комсомолець (на теперішній час - вул. Букова)

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 Договору оренди землі за № 140667100206 на земельній ділянці, яка надається в оренду, відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури. Недоліків, які могли б перешкоджати ефективному використанню земельної ділянки за цільовим призначенням, не виявлено.

Пунктом 8 Договору оренди землі за № 140667100206 передбачено, що договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2007 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01.12.2029 року. Після закінчення строку договору Орендар мас переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 Днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно пунктів 15, 17, 19 Договору оренди землі за № 140667100206 передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та подальшої експлуатації об`єкту. Забороняється самовільна забудова земельної ділянки та зміна цільового призначення земельної ділянки.

Разом з тим, пунктом 7 Договору оренди землі за № 140667100206 встановлено інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - у випадку нездачі об`єктів до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди земельних ділянок підлягають розірванню у встановленому порядку.

Крім того, відповідно до пункту 28 Договору оренди землі за № 140667100206 встановлено, що орендодавець має право вимагати використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та своєчасного внесення орендної плати, а пунктом 31 Договору передбачено, зокрема, обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором та сплачувати орендну плату в строки та розмірах, встановлених цим договором.

Згідно пункту 38 Договору оренди землі за № 140667100206 дія договору оренди припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Також, до Договору оренди землі від 14.08.2006 за №140667100206 сторонами укладено Додаткову угоду від 30.03.2009, якою внесено зміни в частині збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та продовження строків будівництва до 31.12.2014 на підставі пункту 1 додатку 1 до Рішення сесії Харківської міської ради від 03.07.2008 за № 195/08.

Таким чином, ПП "Прем`єр" за умовами договору оренди землі від 14.08.2006 за № 140667100206 повинно було здійснити будівництво культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018 по вул. Заводу Комсомолець (на теперішній час - вул. Букова) в м. Харкові до 31 грудня 2014 року.

Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор зазначає, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова встановлено факт порушення законодавства у сфері земельних відносин, зокрема, виявлено порушення істотних умов договору оренди землі від 14.08.2006 укладеного між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Прем`єр". Шевченківська окружна прокуратура м. Харкова неодноразово зверталася до Харківської міської ради з відповідними листами щодо виявлених порушень вимог земельного законодавства та необхідності вжиття заходів реагування (листи від 17.02.2022 за № 55-936вих-22, від 22.07.2022 за № 55-682вих-22, від 02.11.2022 за № 55-1766вих-22).

Так, на лист окружної прокуратури від 02.11.2022 за № 55-1766вих-22, щодо виявлених порушень законодавства в сфері земельних відносин ПП "Прем`єр", Департаментом земельних відносин Харківської міської ради листом від 01.12.2022 за № 3286/1/225-22 повідомлено, що відповідно до наявної в Департаменті інформації між Харківською міською радою та ПП "Прем`єр" укладено Договір оренди землі № 140667100206 від 14.08.2006 та Додаткова угода до нього від 30.03.2009 щодо земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Букова (колишня вул. Заводу Комсомолець), кадастровий номер 6310136300:12:001:0018, площею 1,000 га, для будівництва культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин до 31.12.2014 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту до 01.12.2029. Договір оренди землі є чинним.

За інформацією Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради вихідні дані, а саме: містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва за адресою м. Харків, вул. Заводу Комсомолець на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради не надавалися.

Також, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства" та відповідно до підпункту 4 пункту 9-1 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Харкова здійснює з 11.04.2016 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 "Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю" Держархбудінспекцією України за актом приймання-передавання документів від 08.04.2016 № 11 передано Департаменту територіально контролю Харківської міської ради, правонаступником якого є Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, а з 04.01.2022 Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради, документи, пов`язані з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт (повідомлення про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих/будівельних робіт, дозволи на виконання будівельних робіт) щодо об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, з 31.10.2014 року та декларації про готовність до експлуатації об`єктів І, II та III категорії складності, зареєстрованих не раніше ніж за три місяці до дати утворення спільної комісії та вирішення питань, пов`язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю (08.01.2016-08.04.2016).

Разом з тим, в Інспекції відсутня інформація стосовно наявності у ПП "Прем`єр" документів дозвільного або декларативного характеру щодо будівництва на вищезазначеній земельній ділянці, така інформація також відсутня і за параметрами запиту щодо кадастрового номеру земельної ділянки, що підтверджується вивченням інформації з Реєстру містобудівних умов та обмежень міста Харкова.

Відповідно до інформації Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради інформація про документи, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації була у відкритому доступі в реєстрі будівельної діяльності, розміщеному на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Проте, вивченням інформації з офіційного веб-порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва прокурором встановлено відсутність інформації щодо наявності дозвільних документів на будівництво (повідомлення про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність об`єкта до експлуатації тощо), замовником якого є ПП "Прем`єр" на вищевказаній земельній ділянці.

Водночас, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради надано Акт обстеження земельної ділянки від 14 грудня 2022 року, складений Департаментом на підставі частини другої статті 83 Земельного кодексу України за результатами проведення комплексу перевірочних заходів щодо використання ПП "Прем`єр" земельної ділянки площею 1 га за адресою: м. Харків, вул. Букова (колишня вул. Заводу Комсомолець). Так, за результатами проведення комплексу перевірочних заходів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018 площею 1 га по вул. Буковій (колишня вул. Заводу Комсомолець) у м. Харкові встановлено, що зазначена земельна ділянка не огороджена та вільна від забудов, на момент огляду будь-яке будівництво не велось (копія акту обстеження з план-схемою та фотознімками наявні в матеріалах справи).

Крім того, варто зазначити, що пунктами 9, 10 Договору оренди землі від 14.08.2006 за № 140667100206 (в тому числі, в редакції додаткової угоди від 30.03.2009) передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок ДК у Харківській області. Розмір орендної плати за земельну ділянку на період продовження строків будівництва становить 3% на рік від її нормативної грошової оцінки, а розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації становить 5,6% на рік від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Пунктом 13 договору оренди землі за № 140667100206 передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі, в тому числі, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, внаслідок інфляції, а також в інших випадках, передбачених законом.

Так, відповідно до листів ГУ ДПС в Харківській області від 04.01.2023 за № 93/5/20-40-04-02-13, від 19.01.2023 за № 648/5/20-40-04-02-13 ПП "Прем`єр" (код ЄДРПОУ 32950698) останній раз подавалася податкова декларація з плати за землю у 2016 році, за 2017-2022 роки податкові зобов`язання по орендній платі ПП "Прем`єр" не нараховувалися та взагалі не сплачувалися.

Харківська міська рада, як власник земельної ділянки, разом з тим, розраховувала як на своєчасне виконання орендарем ПП "Прем`єр" своїх зобов`язань у вигляді своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, так і на цільове використання земельної ділянки, її забудову орендарем та, як наслідок, поліпшення інфраструктури міста і подальше утримання цієї земельної ділянки в належному стані. Крім того, за умовами договору оренди землі від 14.08.2006 за №140667100206 (в редакції Додаткової угоди) розмір орендної плати на час експлуатації об`єкта вищий майже в 2 рази від розміру орендної плати на період будівництва об`єкта.

Проте, відповідачем не виконуються свої зобов`язання відповідно до вимог договору оренди землі від 14.08.2006 за № 140667100206. Приватним підприємством "Прем`єр" не здійснено будівництво культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин на орендованій земельній ділянці. Також, у даному випадку, недоотриманням орендної плати місцевим бюджетом від оренди землі порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Харкова, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому. Відповідно, прокурор вважає, що ПП "Прем`єр" не виконуються істотні умови договору оренди землі, що має наслідком розірвання вказаного договору в судовому порядку. Наведені обставини стали підставою для звернення керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова до суду з даним позовом.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою, суд зазначає наступне.

Зі змісту пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Участь прокурора у судовому процесі також регламентовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове засування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Європейський суд з прав людини також звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

При цьому, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

Відповідно, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Водночас Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таким чином, ні норми Конституції України, ні Закону України "Про прокуратуру" не містять обов`язку прокурора з`ясовувати причини неналежного виконання органом своїх обов`язків щодо відшкодування шкоди підприємству, установі, організації, інтереси яких представляє прокурор чи надавати суду підтвердження того, що орган, який представляє прокурор погодився на таке представництво.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У даному випадку прокурор зазначає, що Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Харкова, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності. Однак, незважаючи на те, що саме до компетенції міської ради, як власника спірної земельної ділянки, відносяться повноваження по вжиттю відповідних заходів щодо захисту порушених законних інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому, Харківська міська рада не зверталася до суду із позовом до ПП "Прем`єр" про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018 площею 1 га по вул. Буковій (колишня назва - вул. Заводу Комсомолець) у м. Харкові у зв`язку з порушенням орендарем істотних умов договору оренди землі, зокрема, незабудови земельної ділянки у передбачені строки та порушення встановлених договором оренди землі та законодавством положень щодо оплати орендної плати.

На листи окружної прокуратури від 17.02.2022 за № 55-936вих-22, від 27.07.2022 за № 55-682вих-22, від 02.11.2022 за № 55-1766вих-22, якими було повідомлено Харківську міську раду про наявність порушень істотних умов договору оренди землі орендарем, листом від 01.12.2022 за № 3286/1/225-22 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради повідомлено окружну прокуратуру про те, що спірний договір оренди землі є чинним, до нього укладалася додаткова угода в частині збільшення розміру орендної плати та продовження строків будівництва до 31.12.2014. Також, зазначено, що ПП "Прем`єр" не отримувалися дозвільні документи, які дають право на початок виконання будівельних робіт, введення об`єкта будівництва в експлуатацію тощо. Крім того, Департаментом земельних відносин Харківської міської ради повідомлено, що за 22.07.2022 результатами проведення комплексу перевірочних дій встановлено, що спірна земельна ділянка не огороджена, вільна від забудов, будь-які будівельні роботи не ведуться.

Також Харківською міською радою не вживалися заходи щодо розірвання спірного договору оренди землі, хоча орендарем до теперішнього часу не виконуються істотні умови договору оренди землі щодо забудови земельної ділянки та подальшого утримання об`єкту будівництва, а також сплати орендної плати.

На виконання вимог статі 23 Закону України "Про прокуратуру" окружною прокуратурою попередньо повідомлено Харківську міську раду, про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до господарського суду Харківської області. Водночас Харківська міська рада самостійно не вжила заходів щодо усунення виявлених порушень та листом від 17.02.2023 за №1068/1/225-23 повідомила Шевченківську окружну прокуратуру м. Харкова про те, що в разі подання прокуратурою позовної заяви до ПП "Прем`єр" про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки по вул. Буковій з підстав порушення істотних умов договору, Харківською міською радою буде вжито всіх необхідних дій, передбачених чинним процесуальним законодавством щодо представництва інтересів територіальної громади м. Харкова в суді.

Враховуючи те, що вказані інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів Харківської міської ради, як представника держави у спірних правовідносинах, а відповідна позовна заява керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова є ефективним засобом захисту.

Щодо розірвання Договору оренди землі від 14.08.2006 за №140667100206 та повернення земельної ділянки Харківській міській раді, суд зазначає наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу Українипередбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

За змістом статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України і при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 № 925/1074/17.

Як встановлено судом, за умовами Договору оренди землі від 14.08.2006 за № 140667100206 Приватне підприємство "Прем`єр" повинно було здійснити будівництво культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018 по вул. Заводу Комсомолець (на теперішній час - вул. Букова) в м. Харкові до 31 грудня 2014 року.

Відповідно до пункту 31 Договору оренди землі Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018 - 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; категорія земель - Землі житлової та громадської забудови; вид використання - для будівництва культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин.

Однак, будівництво на спірній земельній ділянці не було розпочато. Приватним підприємством "Прем`єр" також не укладалися з міською радою додаткові угоди щодо розірвання договору оренди у зв`язку з неможливістю здійснення забудови земельної ділянки (виконання істотних умов договору оренди землі). Відповідачем не зазначено жодних відомостей стосовно об`єктивної неможливості виконання обов`язку щодо забудови земельної ділянки в строки, не наводилися наявності будь-яких перешкод щодо початку будівництва, в тому числі з боку органів державної влади та/або місцевого самоврядування.

Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що ПП "Прем`єр" не зареєстровано право власності на будь-які об`єкти нерухомого майна за вказаною адресою. Таким чином, відповідачем не тільки порушено умови Договору оренди землі від 14.08.2006 за № 140667100206 щодо здійснення забудови земельної ділянки, але й взагалі не отримано дозвільні документи, які надають право на виконання будівельних робіт.

У даному випадку, укладаючи Договір оренди Харківська міська рада розраховувала, що Орендар буде використовувати земельну ділянку для будівництва культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин, однак підприємством не розпочато будівництво вже протягом 17 років, не отримано, передбачених законодавством, дозвільних документів на здійснення будівництва, встановлені договором оренди землі, що свідчить про наявність істотних порушень умов договору з боку Приватного підприємства "Прем`єр" та є підставою для розірвання спірного договору оренди землі у судовому порядку.

Схожий висновок про наявність передбачених частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки комунальної власності в зв`язку з невиконання орендарем обов`язку із забудови земельної ділянки у визначений договором строк викладено в постанові Верховного Суду від 24 10.2019 у справі № 905/799/18.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Прем`єр" вже понад 5 років не сплачує орендну плату за орендовану земельну ділянку та станом на 01.01.2023 має заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік по Шевченківському району м. Харкова у сумі 503 643, 88 грн.

За змістом пункту 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату. Статтею 21 цього ж Закону встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, нормативна грошова оцінка земель с основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки с підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

Рішенням сесії Харківської міської ради від 17.04.2019 №1554/19 "Про затвердження Положення про оренду землі в м. Харкові" затверджено Положення про оренду землі в м. Харкові. Так, пунктом 3.21. Положення передбачено, що розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, переглядається у разі: 3.21.1. Зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; 3.21.2. Зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; 3.21.3. Зміни ставок орендної плати; 3.21.4. Зміни нормативної грошової оцінки земель м. Харкова; 3.21.5. Погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини землекористувача, що документально підтверджено; 3.21.6. В інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 3.22. Положення передбачено, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земель м. Харкова на підставі відповідного рішення Харківської міської ради, прийнятого в порядку, визначеному чинним законодавством, зміни коефіцієнтів індексації та індексів інфляції, що мають наслідком зміну плати за землю, додаткова угода до договору оренди землі про зміну розміру орендної плати за землю не укладається.

Водночас, пунктом 3.23. Положення передбачено, що орендар зобов`язаний Самостійно отримувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому чинним законодавством; на підставі отриманого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки самостійно розраховувати оновлений розмір орендної плати із застосування ставки (%), передбаченої договором оренди землі, шляхом помноження величини нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розмір ставки (%).

Рішенням сесії Харківської міської ради від 27.02.2019 за № 1474/19 "По затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018. Це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020.

Тобто, Приватне підприємство "Прем`єр", як орендар земельної ділянки, повинно було отримати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розрахувати оновлений розмір орендної ставки з урахуванням відсоткової ставки, передбаченої умовами договору оренди землі, та сплачувати відповідну орендну плату. Проте, відповідачем не лише не виконано вищевказаних вимог законодавства, але й з 2017 року не сплачується орендна плата, у зв`язку з чим місцевий бюджет недоотримує значну суму коштів від оренди землі.

Харківська міська рада, як власник орендованої землі, розраховувала на забудову земельної ділянки відповідно до умов Договору оренди землі, тобто будівництва конкретно визначеного об`єкту нерухомого майна, об`єктивно була зацікавлена у задоволенні певного суспільного інтересу та у виконанні орендарем свого зобов`язання. Невиконання умов спірного договору оренди землі порушує принцип раціонального використання земельної ділянки.

Незабудова земельної ділянки та несплата орендної плати прямо порушують вимоги умов Договору та наносить шкоду Харківській міській раді, порушує законні інтереси територіальної громади. А недоотримання належної суми орендної плати порушує економічні інтереси територіальної громади, призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що є надважливим в період дії в Україні воєнного стану.

Враховуючи наведене, на переконання суду, існують необхідні та достатні підстави для розірвання укладеного Договору оренди землі в судовому порядку на вимогу орендодавця, відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, внаслідок порушення ПП "Прем`єр" його істотних умов.

За приписами частини першої статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, у разі розірвання договору оренди землі, у т.ч. на підставі рішення суду, орендодавець зобов`язаний повернути спірну земельну ділянку власнику, тобто Харківській міській раді.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова надано до суду достатні та вичерпні докази, мотивовані нормами права, які підтверджують законність та обґрунтованість позовних вимог, а саме, фактично підтверджено, що відповідач не приступив до використання земельної ділянки - не розпочав будівництво культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин за умовами Договору оренди землі. Також судом не встановлено об`єктивної неможливості забудови Приватним підприємством "Прем`єр" земельної ділянки, відповідно до умов Договору.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Аналізуючи також судову практику, на яку посилаються сторони, суд зазначає, що кожен правовий висновок Верховного Суду було оцінено на релевантність в аспекті подібності до правовідносин, що склалися між учасниками цього спору і застосовано судом при прийнятті рішення у цій справі, якщо було встановлено подібність правовідносин. Проте, виходячи з завдань господарського судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні спорів, а не доведенні чи роз`ясненні учасникам провадження змісту постанов суду касаційної інстанції, оцінці правильності розуміння ними висновків суду за результатами розгляду касаційної скарги, враховуючи, що судом була надана відповідь на основні аргументи позову та заперечень щодо нього.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та розірвання Договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та Приватним підприємством "Прем`єр" 14.08.2006 за № 140667100206 з додатковою угодою від 30.03.2009.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 5 368,00 грн. покладається на Приватне підприємство "Прем`єр" та підлягає стягненню на користь Харківської обласної прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 11, 13, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова задовольнити.

Розірвати Договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) та Приватним підприємством "Прем`єр" (місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 14, офіс 14) щодо оренди земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Букова (колишня вул. Заводу Комсомолець) для будівництва культурно-розважального центру з гостьовою стоянкою машин, який зареєстрований в Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.08.2006 за №140667100206 з додатковою угодою від 30.03.2009.

Зобов`язати Приватне підприємство "Прем`єр" (місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 14, офіс 14) повернути Харківській міській раді (місцезнаходження: 61003, місто Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 6310136300:12:001:0018, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Букова.

Стягнути з Приватного підприємства "Прем`єр" (місцезнаходження: 04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 14, офіс 14) накористь Харківської обласної прокуратури (місцезнаходження: 61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) судовий збір в розмірі 5 368,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "23" червня 2023 р.

СуддяВ.В. Рильова