Рішення

від 06.06.2023 по справі 925/395/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/395/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів і механізації будівництва "МЕХБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія"

про стягнення 1361083,40 грн

Секретар судового засідання Бадика Д.Д.

Представники учасників справи:

Позивач: Сергєєв П.О., адвокат;

Відповідач: не з`явився.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справи.

1.1.12.03.2023 Приватне акціонерне товариство по розробці і виготовленню засобів і механізації будівництва "МЕХБУД" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія".

1.2.Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів (безпідставно набутого майна) у розмірі 1361083,40 грн, зокрема 1225638,97 грн сума не повернутих грошових коштів; 108034,40 грн інфляційне втрати; 27410,03 грн 3% річних.

1.3.29.03.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/395/23. Ухвалив розглянути справу у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 25.04.2023 на 12 год. 30 хв.

1.4.Ухвалу суду від 29.03.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу - рекомендованим листом та електронною поштою, відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке 06.04.2023 вручено відповідачу (а. с. 171).

1.5. 24.04.2023 позивач подав до суду клопотання (а. с. 173) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті, у якому позов підтримав у повному обсязі, просив провести розгляд справи без участі його представника.

1.6.У підготовче судове засідання 25.04.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.7.25.04.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 11.05.2023 на 12 год. 00 хв.

1.8.Ухвалу суду від 25.04.2023 про відкладення розгляду справи суд надіслав учасникам справи, яку 28.04.2023 вручено відповідачу і 02.05.2023 позивачу (а. с. 178-179).

1.9.Підготовче судове засідання, призначене на 12 год. 00 хв. 11.05.2023, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

1.10.15.05.2023 суд ухвалив призначити підготовче судове засідання на 25.05.2023 на 12 год. 00 хв.

1.11.Ухвалу суду від 15.05.2023 про призначення підготовчого судового засідання суд надіслав учасникам справи, яку 22.05.2023 вручено відповідачу (а.с. 190).

1.12.У підготовче судове засідання 25.05.2023 представники позивача та відповідача не з`явилися.

1.13.25.05.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.06.2023 на 15 год. 00 хв. та повідомив про проведення судового засідання 06.06.2023 о 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача адвоката Марчука В.Р.

1.14.Ухвалу суду від 25.05.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті суд надіслав позивачу та відповідачу, яку 31.05.2023 вручено відповідачу (а.с. 195).

1.15.29.05.2023 представник позивача адвокат Сергєєв Петро Олександрович подав до суду клопотання про його участь у судовому засіданні замість Марчука Всеволода Ростиславовича, яке призначене на 15 год. 00 хв. 06.06.2023, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв`язку із значною віддаленістю Господарського суду Черкаської області від місцезнаходження представника позивача.

1.16.З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суд установив, що станом на 29.03.2023 місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (ідентифікаційний код 38553084) є: 18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 261, офіс 209 (а.с. 165).

1.17.Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.18.Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.19.Враховуючи норми пункту 1 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення відповідачу ухвал суду від 29.03.2023, 25.04.2023, 15.05.2023 та 25.05.2023 є дні вручення судового рішення під розписку 06.04.2023 (а. с. 171), 28.04.2023 (а.с. 178), 22.05.2023 (а.с. 190) та 31.05.2023 (а.с.195).

1.20.Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом

1.21.Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).

1.22.29.03.2023, 25.04.2023, 15.05.2023 та 25.05.2023 суд з метою забезпечення прав відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" бути поінформованим про розгляд справи №925/395/23 за його участю оприлюднив інформацію про його виклик на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України у мережі Інтернет (а. с. 170, 177, 181, 193)

1.23.Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.24.Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

1.25.У судовому засіданні 06.06.2023 взяв участь представник позивача адвокат Сергєєв Петро Олександрович у режимі відеоконференції. Представник відповідача у судове засідання не з`явився

1.26.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.27.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.28.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.29.Суд ухвалив розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

1.30.У судовому засіданні представник позивача адвокат Сергєєв Петро Олександрович просив позовні вимоги задовольнити повністю.

1.31.06.06.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

1.32.У судовому засіданні 06.06.2023, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/395/23.

Вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову позивача до відповідача є майнова вимога про стягнення безпідставно набутого майна (коштів) у розмірі 1361083,40 грн, зокрема 1225638,97 грн сума безпідставно набутого майна; 108034,40 грн інфляційних втрат та 27410,03 грн 3% річних.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виконання договору та перерахування відповідачу 1225638,97 грн попередньої оплати за поставку природного газу; поставки відповідачем природного газу в меншому обсязі ніж розмір попередньої оплати; невиконання відповідачем вимоги позивача повернути переплату; припинення дії договору внаслідок його розірвання у зв`язку з односторонньою відмовою від договору.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання; обставини виконання зобов`язання сторонами; припинення зобов`язання; набуття (збереження) відповідачем майна без достатньої правової підстави; порушення суб`єктивного прав позивача за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування позивач подав письмові докази, дослідивши які суд встановив:

3.1.1.29 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (постачальник) та Приватне акціонерне товариство по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва "Мехбуд" (споживач) уклали договір №06/1179-19 постачання природного газу (а.с. 13-22).

Відповідно до умов договору сторони домовилися про таке:

п. 1.1.- постачальник зобов`язувався поставити споживачу у 2019 році природний газ (код за ДК 016:2010, 06.20.1; код за ДК 021:2015 - 09123000-7) (далі - газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених даним договором;

п. 9.1. договір набирає чинності з 1 квітня 2019 року і діє до "31" грудня 2019 року, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання.

п. 9.2 - договір вважається продовженим (пролонгованим) на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кількість пролонгацій необмежена;

п. 9.5 - кожна сторона має право припинити дію договору достроково, якщо не має невиконаних зобов`язань перед іншою стороною та попередити про це останню письмово за 21 календарний день. У разі, якщо договір був розірваний в односторонньому порядку, без дотримання попередніх умов, сторона, що ініціювала припинення дії договору, зобов`язана оплатити іншій стороні штраф в розмірі 20% від загальної вартості договору (роз`яснення терміну загальна вартість договору вказана в п. 2.3)

3.1.2.14.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (постачальник) та Приватне акціонерне товариство по розробці і виготовленню засобів механізації будівництва "Мехбуд" (споживач) підписали протокол узгодження розбіжностей до проекту договору постачання природного газу №06/1179-19 від 29.03.2019 (а.с. 23 -25).

3.1.3.На виконання умов договору позивач у період 2021-2022 року здійснив оплату відповідачу за поставку природного газу у сумі 4272088,05 грн на підставі платіжних доручень від 08.10.2019 №1714 та № 1940, від 19.11.2019 №1941, від 29.11.2019 №1942 та №2076, від 06.12.2019 №2105, від 09.12.2019 №2104 та №2106, від 18.12.2019 №2107, від 24.12.2019 №2108, від 27.12.2019 №2271, від 27.12.2019 №2273, від 31.01.2020 №159 та №161, від 05.02.2020 №175, від 05.03.2020 №377, від 11.03.2020 №316, від 23.03.2020 №419, від 25.03.2020 №523, від 06.04.2020 №194 та №576, від 30.04.2020 №630, від 15.05.2020 №721, від 20.10.2020 №821 та №1776, від 30.10.2020 №1856, від 09.11.2020 №1917, від 30.11.2020 №2045, від 04.12.2020 №2065, від 10.12.2020 №2117, від 30.12.2020 №870, №2246, №2247 та №2251, від 14.01.2021 №81, від 29.01.2021 №166 та №183, від 09.02.2021 №253, від 16.02.2021 №211, від 26.02.2021 №254, від 15.03.2021 №453, від 18.03.2021 №408, від 06.04.2021 №563 та №564, від 13.05.2021 №834 та №835, від 30.05.2021 №1782, від 30.09.2021 №598 та №1790, від 11.10.2021 №1855, від 12.10.2021 №637 та №1869, від 20.10.2021 №1917, від 29.10.2021 №1918, від 05.11.2021 №622, від 08.11.2021 №623, від 09.11.2021 №624, від 10.11.2021 №626, від 11.11.2021 №625, від 12.11.2021 №725, від 26.11.2021 №2168, від 29.11.2021 №2173 та №28, від 30.11.2021 №30 та №2188, від 24.12.2021 №77 та №2356 (а.с. 63- 128).

3.1.4.Відповідач на виконання умов договору поставив, а позивач прийняв позивачу природний газ вартістю 2862449,08 грн на підставі актів приймання передачі природного газу від 31.10.2019 №3496 та №3497, від 30.11.2019 №4016 та №4017, від 31.12.2019 №4786 та №4787, від 31.01.2020 №143 та №144, від 29.02.2020 №783 та №784, від 31.03.2020 №1255 та №1256, від 30.04.2020 №2064 та №2065, від 31.10.2020 №4895, від 30.11.2020 №5031 та №5032, від 31.12.2020 №5889 та №5890, від 31.01.2021 №263 та №264, від 28.02.2021 №978 та №979, від 31.03.2021 №1395 та №1396, від 30.04.2021 №2150 та №2151, від 31.10.2021 №4929 та №4930, від 30.11.2021 №5390 та №5391, від 30.12.2021 №6029 та №6030, від 31.01.2022 №278 та №279, від 28.02.2022 №621 та №622 (а.с. 26-62).

3.1.5.07.06.2022 позивач надіслав відповідачу лист від 06.06.2022 (а.с. 135) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 09.06.2022 вручено відповідачу (а.с. 137), у якому просив повернути позивачу суму переплати за непоставлений відповідачем природний газ у розмірі 1409638,97 грн та підписати акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 133-134).

3.1.6.16.06.2022 позивач надіслав відповідачу лист від 15.06.2022 № 15/06 (а.с. 138) рекомендованим листом з повідомленням про вручення, у якому просив повторно повернути отримані грошові кошти у розмірі 1409638,97 грн. Крім того, керуючись п. 9.5 договору позивач повідомив про припинення дії укладеного договору №06/1179-19 постачання природного газу від 29.03.2019, починаючи з 11.07.2022, підписавши додаткову угоду про припинення дії договору №06/1179-19 постачання природного газу від 29.03.2019 (а.с. 139) та один підписаний відповідачем екземпляр повернути позивачу.

3.1.7.15.07.2022 позивач надіслав відповідачу лист від 15.07.2022 № 15/07 (а.с. 143) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 144-145), у якому просив повернути отримані грошові кошти у розмірі 1354638,97 грн у зв`язку з припиненням дії укладеного договору №06/1179-19 постачання природного газу від 29.03.2019, починаючи з 11.07.2022, у відповідача відсутні правові підстави на використання отриманих від позивача коштів.

3.1.8.21.07.2022 відповідач надіслав позивачу лист №107-22 (а.с. 146) у відповідь на лист позивача від 15.07.2022 № 15/07, у якому просив врахувати скрутне фінансове становище відповідача та зобов`язався здійснювати позивачу перерахунок коштів у розмірі 100000,00 грн щомісячно до моменту повного повернення коштів.

3.1.9.Відповідач за період з 15.06.2022 по 08.08.2022 перерахував позивачу кошти у розмірі 184000,00 грн на підставі платіжних доручень:

1)від 20.06.2022 №7980 в сумі 55000,00 грн з призначенням платежу:"часткове повернення коштів зг листа №15/06 від 15.06.2022 у сумі 45833,33 грн, ПДВ 20% 9166,67 грн" (а.с. 129); 2)від 03.08.2022 №8035 в сумі 45000,00 грн з призначенням платежу:"часткове повернення коштів зг листа №15/06 від 15.06.2022 у сумі 37500,00 грн, ПДВ 20% 7500,00 грн" (а.с. 130); 3)від 05.08.2022 №8039 в сумі 34000,00 грн з призначенням платежу:"часткове повернення коштів зг листа №15/06 від 15.06.2022 у сумі 28333,33 грн, ПДВ 20% 5666,67 грн" (а.с. 131); 4)від 08.08.2022 №8193 в сумі 50000,00 грн з призначенням платежу:"часткове повернення коштів зг листа №15/06 від 15.06.2022 у сумі 41666,67 грн, ПДВ 20% 8333,33 грн" (а.с. 132).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, якими позивач доводить позовні вимоги, а тому суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідач також не надав суду доказів існування інших обставин ніж ті, що встановлені судом під час судового розгляду справи. З огляду на це суд визнає обставини, на які позивач покликається як на підставу своїх вимог, доведеними.

4.5.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.6.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.6.1.Між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі договору постачання природного газу №06/1179-19 від 29.03.2019;

4.6.2.Позивач виконав свій обов`язок у зобов`язанні та сплатив відповідачу 4272088,05 грн попередньої оплати;

4.6.3.Відповідач поставив позивачу природній газ вартістю 2862449,08 грн;

4.6.4.Позивач 07.06.20222 звернувся до відповідача з вимогою повернути 1409638,97 грн попередньої оплати, за товар, що не був поставлений. Вимогу позивача відповідач отримав 09.06.2022.

4.6.5.Відповідач вимогу позивача повернути суму попередньої оплати виконав частково у розмірі 184000,00 грн;

4.6.6.11.07.2022 дію договору припинено внаслідок його розірвання у зв`язку з односторонньою відмовою від договору позивача;

4.6.7.Різниця між сплаченими позивачем коштами та вартістю поставленого відповідачем газу та сумою повернутих відповідачем коштів становить 1225638,97 грн (4272088,05-2862449,08-184000,00).

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

5.12.Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

5.13. Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

5.14.Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

5.15.Відповідно до частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим

5.16.Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

5.17.Відповідно до частини 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

5.18.Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

5.19.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625, 1212 ЦК України), викладені в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

6.2.Причиною виникнення спору є неповернення відповідачем на вимогу позивача попередньої оплати.

6.3.Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє майнове право та повернути кошти, сплачені за товар, що не був поставлений.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6.На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 4272088,05 грн попередньої оплати. Відповідач поставив позивачу природний газ вартістю 2862449,08 грн.

6.7.Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

6.8.07.06.20222 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути 1409638,97 грн попередньої оплати, за товар, що не був поставлений. Вимогу позивача відповідач отримав 09.06.2022.

6.9.Вимогу позивача повернути суму попередньої оплати відповідач виконав частково у розмірі 184000,00 грн;

6.10.У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

6.11.У договорі сторони погодили, що кожна сторона має право припинити дію договору достроково, якщо не має невиконаних зобов`язань перед іншою стороною, та попередити про це останню письмово за 21 календарний день.

6.12.16.06.2022 позивач повідомив відповідачу про відмову від договору та його розірвання в односторонньому порядку. 11.07.2022 дію договору припинено внаслідок його розірвання.

6.13.У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

6.14.Внаслідок розірвання договору підстава, на якій відповідач набув кошти, відпала.

6.15.Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

6.16.Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

6.17.Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

6.18.Відповідач за відсутності правової підстави зберіг кошти, сплачені позивачем, у розмірі 1225638,97 грн.

6.19.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.20.Загальні засади (принципи), зокрема добросовісність, є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

6.21.Головне застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоб перешкодити стороні отримати перевагу та вигоду як наслідок своєї непослідовності у поведінці на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома.

6.22.Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1 та статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

6.23.Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. (частини 1 та статті 5 Господарського процесуального кодексу України).

6.24.Захист цивільних прав це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

6.25.Способи захисту суб`єктивних цивільних прав це закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника

6.26.Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

6.27.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

6.28.Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право;відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

6.29.Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

6.30.Стаття 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту.

6.31.Тлумачення статті 1212 Цивільного кодексу України свідчить, що для її застосування необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

6.32.Збереження відповідачем коштів, сплачених позивачем за поставку природного газу, що не був поставлений, відбулося без достатньої правової підстави.

6.33.Збереження коштів відповідачем без достатньої правової підстави є формою порушення права позивача.

6.34.На переконання суду, безпідставне збагачення відповідача за рахунок позивача не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України у цьому разі є належним та ефективним способом захисту.

6.35.Вимогу позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі 1225638,97 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.36.На суму безпідставно збережених та неповернутих коштів позивач нарахував 108034,40 грн інфляційних втрат та 27410,03 грн 3% річних, стягнення яких становить предмет решти майнових вимог позивача до відповідача.

6.37.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

6.38.У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

6.39.За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

6.40.Отже, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

6.41.У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

6.42.За розрахунком позивача відповідач за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач повинен сплатити 108034,40 грн інфляційних втрат та 27410,03 грн 3% річних за період з 17.06.2022 по 06.03.2023.

6.43.Суд установив, що здійснюючи розрахунок інфляційних втрат та 3% річних позивач неправильно визначив період прострочення грошового зобов`язання - з 17.06.2022 та не врахував, що дію договору припинено 11.07.2022 внаслідок його розірвання у зв`язку з односторонньою відмовою від договору позивача. З 12.07.2022 відповідач зберігає кошти, сплачені позивачем, безпідставно. Отже, початком періоду прострочення відповідача є 12.07.2022.

6.44.Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд установив, що розмір інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення з урахуванням суми безпідставно збережених коштів становить:

6.45.1.116804,03 грн інфляційних втрат (9482,47 грн за період з 12.07.2022 по 02.08.2022 (1354638,00 (сума боргу) x 1.00700000 - 1354638,00) + 0,00 грн за період з 03.08.2022 по 04.08.2022 + 71390,09 грн за період з 05.08.2022 по 07.11.2022 (1275638,00 (сума боргу) x 1.05596422 - 1275638,00) + 35931,47 грн за період з 08.11.2022 по 06.03.2023 (1225638,97 (сума боргу) x 1.02931652- 1225638,97);

6.45.2.24612,97 грн 3% річних (2449,48 грн за період з 12.07.2022 по 02.08.2022 (1354638,00 (сума боргу) x 3 % x 22 дні прострочення : 365 : 100) + 215,28 грн з 03.08.2022 по 04.08.2022 (1309638,00 (сума боргу) x 3 % x 2 дні прострочення : 365 : 100) + 9960,46 грн за період з 05.08.2022 по 07.11.2022 (1275638,00 (сума боргу) x x 3 % x 95 днів прострочення : 365 : 100) + 11987,75 грн за період з 08.11.2022 по 06.03.2023 (1225638,97 (сума боргу) x 3 % x 119 днів прострочення : 365 : 100).

6.46.Отже, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідач за період з 12.07.2022 по 06.03.2023 повинен сплатити позивачу 116804,03 грн та 24612,97 грн 3% річних інфляційних втрат, а не 108034,40 грн інфляційних втрат, та 27410,03 грн 3% річних, як розрахував позивача.

6.47.Відповідно до стаття 14 Господарського процесуального кодексу України: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

6.48.Враховуючи межі позовних вимог та керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, вимогу позивача про стягнення з відповідача 108034,40 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

6.49.Вимогу позивача про стягнення з відповідача 27410,03 грн 3% річних, суд визнає обґрунтованою частково, спосіб захисту обраний позивачем є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у розмірі 24612,97 грн.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.У позові позивач просив відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 20416,25 грн та витрати на правничу допомогу із відповідача на користь позивача, орієнтовний розмір яких складає 34500 грн.

7.2.Доказів понесення судових витрат на правничу допомогу та дельного опису наданої правої допомоги позивач не подав.

7.4. За подання позову до суду позивач на підставі платіжної доінструкції №130 від 09.03.2023 сплатив судовий збір у розмірі 20416,25 грн (а. с. 12).

7.5.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.6.Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні частково, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 20375,42 грн.

Керуючись статтями 129, 130, 185, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна газопостачальна компанія" (ідентифікаційний код 38553084, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Надпільна, 261, офіс 209) на користь Приватного акціонерного товариства по розробці і виготовленню засобів і механізації будівництва "МЕХБУД" (ідентифікаційний код 054180038, адреса місцезнаходження: 03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, буд. 4-А) 1225638,97 грн (мільйон двісті двадцять п`ять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 97 копійок) безпідставно набутого майна; 108034,40 грн (сто вісім тисяч тридцять чотири гривні 40 копійок) інфляційних втрат; 24612,97 грн (двадцять чотири тисячі шістсот дванадцять гривень 97 копійки) 3% річних, 20375,42 (двадцять тисяч триста сімдесят п`ять гривень 42 копійки) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 21.06.2023.

Суддя А.І. Гладун