Рішення

від 13.06.2023 по справі 925/485/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/485/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСЬ"

до Уманської міської ради

про скасування рішення сесії Уманської міської ради.

Секретар судового засідання Бадика Д.Д.

Представники учасників справи:

позивач не з`явився;

відповідач Гладченко Д. В.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників у справи.

1.1.07.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСЬ" (ідентифікаційний код 22806324, адреса місцезнаходження: 20301, м. Умань, вул. Горького, 11/34) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської міської ради (ідентифікаційний код 26535796, адреса місцезнаходження: 20301, м. Умань, пл. Соборності, 1)

1.2.Змістом позову є немайнова вимога про скасування рішення 49 сесії Уманської міської ради від 17 березня 2023 року №32-49-8 в частині про припинення дії договору оренди землі ТОВ "Рось" для розміщення автостоянки площею 0.5914 га кадастровий номер 7110800000:05:004:0796 за адресою вул. Небесної Сотні, 40-б, м. Умань, укладений 13 грудня 2001 року та відмову ТОВ "Рось" в поновленні договору оренди землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення автостоянки) площею 0.5914 га, кадастровий номер 7110800000:05:004:0796 за адресою вул. Небесної Сотні, 40-б, м. Умань.

1.3.Позов обґрунтований порушенням відповідачем права позивача на поновлення договору оренди землі. Рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди землі та припинення дії договору позивач вважає незаконним.

1.4.12.04.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №925/485/23. Ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 09.05.2023 на 09 год. 00 хв.

1.5.Ухвалу суду від 12.04.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який 24.04.2023 вручений відповідачу (а.с. 23А)

1.6.26.04.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 24-26), у якому заперечив проти позову, вважав, що позовні вимоги про скасування оскаржуваного рішення не підлягають задоволенню, оскільки рішення Уманської міської ради є законним, прийняте уповноваженим органом з урахуванням норм законодавства, що поширюються на спірні відносини. Вказав, що внаслідок задоволення позовних вимог права позивача у повній мірі не поновляться.

1.7.02.05.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 69-70), у якій ствердив, що відповідач не заперечує, що право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки було порушено, проте позивач обрав невідповідний спосіб захисту. Вважав, що зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді і таким правим позивач скористався, звернувшись з позовом до відповідача про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки. Рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди землі прийнято відповідачем поза межами місячного строку, визначеного положеннями частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" для висловлення заперечень проти поновлення договору, а тому таке рішення підлягає скасуванню у судовому порядку. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі та належно виконує обов`язки за договором оренди.

1.8.Підготовче судове засідання, призначене на 09 год. 00 хв. 09.05.2023, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

1.9.15.05.2023 суд ухвалив призначити підготовче судове засідання на 23.05.2023 на 12 год. 30 хв.

1.10.22.05.2023 позивач подав до суду заяву (а.с. 79), у якій просив провести судове засідання без участі його представника та просив позовні вимоги задовольнити.

1.11.У судовому засіданні 23.05.2023 взяла участь представник відповідача Гладченко Дар`я Володимирівна у режимі відеоконференції. Представник позивача у судове засідання не з`явився.

1.12.23.05.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.06.2023 на 14 год. 00 хв.

1.13. 06.06.2023 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 86).

1.14.У судовому засіданні 06.06.2023 взяла участь представник відповідача Гладченко Дар`я Володимирівна у режимі відеоконференції. Представник позивача у судове засідання не з`явився.

1.15.06.06.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 13.06.2023 на 12 год. 00 хв.

1.16.13.06.2023 позивач подав до суду заяву (а.с. 92), у якій просив провести судове засідання без участі його представника та просив позовні вимоги задовольнити

1.17.У судовому засіданні 13.06.2023 взяла участь представник відповідача Гладченко Дар`я Володимирівна у режимі відеоконференції. Представник позивача у судове засідання не з`явився

1.18.13.06.2023 суд розпочав розгляд справи по суті. Представник відповідача Гладченко Д.В. у судовому засіданні заперечила проти позову повністю, просила суд відмовити у позові повністю.

1.19.13.06.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

1.20.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення у справі №925/485/23.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову позивача до відповідача є немайнова вимога про скасування рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди землі та припинення дії договору.

2.2. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує порушення відповідачем права позивача на поновлення договору оренди та прийняття відповідачем спірного рішення без законних підстав щодо відмови у поновленні договору оренди та з пропуском строку для прийняття такого рішення.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Враховуючи предмет та підстави позову, предметом доказування справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди земельної ділянки; дотримання сторонами встановленого Законом України "Про оренду землі" та договором оренди порядку поновлення договору оренди землі; порядок та підстави прийняття відповідачем оспорюваного рішення; порушення суб`єктивного права позивача на поновлення договору оренди та користування земельною ділянкою на умовах оренди, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.13.12.2001 Уманська міська рада Черкаської області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСЬ" (орендар) уклали договір на тимчасове користування земельною ділянкою на умовах оренди (а.с. 14), згідно пункту 1.1 якого Уманська міська рада на підставі рішення виконкому від 11 жовтня 2001 року №538 надає, а ТОВ "Рось" приймає у тимчасове користування земельну ділянку, що знаходиться в м. Умань, по вул. Радянській, 40-б, площею 5914 кв.м, в тому числі: ріллі багаторічних насаджень сіножатей, інших угідь 5914 кв. м згідно з планом землекористування (а.с. 14).

Відповідно до п. 1.2 договору земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 10 років під автостоянку.

Плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі 3469,48 грн і місцевий бюджет щомісячно рівними частинами до 15 числа місяця наступного за звітним (пункт 2.1 договору)

Згідно з пунктом 4.1 договір набуває чинності з моменту його посвідчення у нотаріальній контор

13.12.2021 договір зареєстрований завідуючим Уманською міською нотаріальною конторою Копиловим В.І. в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 336.

3.1.2.28.11.2012 Уманська міська рада Черкаської області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСЬ" (орендар) уклали договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі від 03 січня 2002 року №336 (щодо поновлення договору оренди землі) (а.с. 29), згідно пункту 1 якого поновили термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 03.01.2002 №336 на 10 років. У цьому договорі розділ "Орендна плата" доповнено та викладено у новій редакції.

28.11.2012 договір про внесення змін та доповнень зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Умань та Уманському районі Черкаської області, про що вчинено запис від 28.11.2012.

3.1.3.22.03.2016 та 10.06.2021 Уманська міська рада Черкаської області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСЬ" (орендар) уклали додаткові угоди до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди, укладеного 13 грудня 2001 року (зареєстрованого в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за №336) (а.с. 31-34, 35-38), якими внесли зміни в розмір ставок орендної плати та за взаємною згодою сторін викладено текст договору у новій редакції.

3.1.4.07.10.2022 ТОВ "Рось" надіслало Уманській міській раді заяву щодо прийняття рішення про поновлення (продовження) договору оренди землі з описом вхідного пакета документів (а.с. 41), зокрема із проектом договору оренди земельної ділянки (а.с. 43-49)

3.1.5.15.12.2022 постійна комісія Уманської міської ради з питань комунальної власності, містобудування, архітектури, земельних відносин, підприємництва, реклами, туризму, повернення громаді незаконно відчужених об`єктів розглянула заяву ТОВ "РОСЬ" про поновлення договору оренди земельної ділянки, про що складено протокол №59 (а.с. 19). Рішенням комісії відмовлено у поновленні договору оренди землі, оскільки відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 126 № Земельного кодексу України "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови" умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

3.1.6.03.01.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою (а.с. 20-21), у якій не погодився з рішенням постійної комісії відповідача у протоколі №59, вважав його незаконним, оскільки зміни до статті 126 № Земельного кодексу України внесені та набрали чинності з липня 2020 року і застосовуватися не можуть, просив вирішити питання щодо переукладання договору відповідно до Закону, який діяв на час укладання договору оренду земельної ділянки між сторонами.

3.1.7.16.02.2023 позивач звернувся з позовом до Господарського суду Черкаської області про визнання поновленим договору оренди землі по вул. Небесної Сотні, 40-б, м. Умань, укладений між Уманською міською радою Черкаської області та ТОВ "РОСЬ", зареєстрований в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею №336 від 13.12.2

3.1.8.20.02.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив прийняти позовну заяву ТОВ "РОСЬ" про визнання поновленим договору оренди землі до розгляду та відкрив провадження у справі № 925/231/23 (а.с. 12-13).

3.1.9.17.03.2023 Уманською міською радою Черкаської області прийнято рішення №32-49/8 "Про припинення дії договору оренди землі ТОВ "Рось" та відмову в поновленні договору оренди землі за адресою вул. Небесної Сотні, 40-б, м. Умань" (а.с. 10), яке є предметом розгляду у цій справі і яке просить скасувати позивач.

3.2.Відповідач подав тотожні докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги: договір на тимчасове користування земельною ділянкою на умовах оренди від 13.12.2001 (а.с. 28); договір про внесення змін та доповнень від 28.11.2012 до договору оренди землі від 03 січня 2002 року №336 (щодо поновлення договору оренди землі) (а.с. 29) з розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку (а.с. 30); додаткові угоди від 22.03.2016 (а.с. 31-34) та від 10.06.2021 (а.с. 35-38) до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди, укладеного 13 грудня 2001 року (зареєстрованого в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за №336); витяг з протоколу №59 від 15.12.2022 засідання постійної комісії з питань комунальної власності, містобудування, архітектури, земельних відносин, підприємництва, реклами, туризму, повернення громаді незаконно відчужених об`єктів (а.с. 39; витяг з протоколу №66 від 02.03.2023 засідання постійної комісії з питань комунальної власності, містобудування, архітектури, земельних відносин, підприємництва, реклами, туризму, повернення громаді незаконно відчужених об`єктів (а.с. 40; заяву позивача від 07.10.2022 про поновлення дії договору (а.с. 41); заяву ТОВ "Рось" про непогодження з рішенням від 15.12.2022 №59 та про поновлення дії договору (а.с. 42); проект договору оренди земельної ділянки (а.с. 43-49) з планом користування (а.с.50) і витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (а.с. 51) виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на Уманську міську раду (а.с. 52).

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

3.9.Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.Між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі договору оренди землі;

4.5.2.Об`єктом оренди є земельна ділянка площею 0,5914 га по вул. Небесної Сотні (Радянська), 40-Б, м. Умань. Земельна ділянка внесена до Державного земельного кадастру і їй присвоєно кадастровий номер 7110800000:05:004:0796. Вказана земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

4.5.3.Строк дії договору оренди землі закінчився 28.11.2022;

4.5.4.07.10.2022 - за місяць до закінчення строку дії договору, позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення дії договору оренди з проектом договору оренди землі;

4.5.5.15.12.2022 комісія відповідача прийняла рішення про відмову у поновленні договору оренди землі;

4.5.6.17.03.2023 відповідач на пленарному засіданні ради ухвалив рішення про відмову у поновленні договору оренди землі та припинення дії договору;

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

5.1.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Висновки про застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини, неодноразово наведені у постановах Верховного Суду.

5.2.Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

5.3.Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного кодексу України).

5.4.Відповідно до частини першої статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини другої статті 792 Цивільного кодексу України).

5.5.Законом України від 05.12.2019 №340-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству, що набрав чинності 16.07.2020 розмежовано зміст понять "поновлення договору оренди землі" та "переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк"

5.6.Законом №340-IX доповнено Земельний кодекс України статтею 126-1 "Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови"; Закон України від 06.10.1998 №161-XIV Про оренду землі доповнено статтею 32-2 "Поновлення договорів оренди землі"; статтю 33 Закону України Про оренду землі викладено у новій редакції; Розділ IX "Перехідні положення" Закону України Про оренду землі доповнено абзацами 3 та 4

5.7.Відповідно до абзацу другого частини першої статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорах оренди землі державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача земельною ділянкою, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

5.8.Відповідно до абзацу 4 Розділ IX "Перехідні положення" Закону України Про оренду землі правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

5.9.Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи (частина друга статті 5 Цивільного кодексу України). Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частина третя статті 5 Цивільного кодексу України).

5.10.За висновками Верховного Суду у постановах від 17.05.2023 у справі № 906/925/21 та від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21 поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення договору).

5.11.Оскільки орендні відносини виникли до набрання чинності Законом України від 05.12.2019 №340-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству до правовідносин сторін застосуванню підлягають норми Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі.

5.12.13.12.2001 сторони уклали договір оренди землі, який набрав чинності з дня його державної реєстрації 03.01.2002.

5.13.Станом на 03.01.2002 правовідносини сторін в частині підстав та порядку поновлення договору оренди регулював Закон України «Про оренду землі» в редакції закону від 20.12.2001.

5.14.Відповідно до статті 27 «Поновлення договору оренди землі» Закону України «Про оренду землі» (редакції закону від 20.12.2001) після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

5.15.Стаття 27 «Поновлення договору оренди землі» Закону України «Про оренду землі» (редакції закону від 20.12.2001) підлягала застосуванню до відносин сторін до 28.11.2012 .

5.16.Ні стаття 27 Закону України «Про оренду землі» (в редакції закону від 20.12.2001), ні умови укладеного сторонами договору оренди не встановлювали порядку поновлення договору оренди землі (укладення договору оренди на новий строк)

5.17.28.11.2012 сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі, яким поновили дію договору на 10 років. В такий спосіб сторони уклали договір оренди на новий строк.

5.18.Укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) є підставою виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків на строк, встановлений договором.

5.19.З 28.11.2012 правовідносини сторін в частині підстав та порядку поновлення договору оренди регулював Закон України «Про оренду землі» в редакції закону від 05.09.2012.

5.20.Відповідно до статті 33 «Поновлення договору оренди землі» України «Про оренду землі» (в редакції закону від 05.09.2012) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10).

5.21.Додатковими угодами від 22.03.2016 та від 10.06.2021 до договору оренди землі сторони виклали розділи 2, 3 та 4 договору у нових редакціях. Строку дії договору сторони не змінювали. Сторони встановили, що після закінчення строку договору, що орендар зобов`язаний після закінчення строку договору поновити його або повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані за актом приймання-передачі земельної ділянки (п.п. 18 п. 3.2 додаткової угоди від 23.03.2016; п.п. 16 п. 3.2 додаткової угоди від 10.06.2021.

5.22.Додаткові угоди від 22.03.2016 та від 10.06.2021 до договору оренди землі є невід`ємною частиною договору оренди землі та не є самостійною підставою виникнення у сторін нових прав та обов`язків, підставою виникнення яких є укладений сторонами договір оренди землі від 13.12.2001.

5.23.З огляду на вказане норми Закону України «Про оренду землі» в редакціях закону чинних станом на 22.03.2016 та 10.06.2021 суд не застосовує.

5.24.При вирішенні спору суд застосовує норми Закону України «Про оренду землі» в редакції закону від 05.09.2012 чинній станом на 28.11.2012 року день укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди).

5.25.Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.26.Питання застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" неодноразово були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду внаслідок чого сформовані як висновки щодо застосування цієї норми права (див. постанови від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19), так і усталена практика Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії спорів.

5.27.Відповідно до висновку про застосування норм права наведеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена частиною восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі», то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту.

5.28.У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 907/18/18 та від 02.02.2021 у справі № 910/14000/18 касаційний суд сформував висновок, за змістом якого поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави для продовження орендних прав і обов`язків на новий строк. За наслідками розгляду вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки в резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції.

5.28.1.Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5.28.2.Задоволення вимоги про визнання поновленим спірного договору фактично є констатацією судом обставин продовження орендних правовідносин без укладення додаткової угоди та без викладення її змісту у судовому рішенні, що мало місце у наведеному випадку. Суд також залишив поза увагою те, що позивач всупереч положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі" звернувся з вимогою про поновлення договору оренди, а не про укладення відповідної додаткової угоди, у заявленому позові, зокрема в його прохальній частині, не міститься проєкту такої додаткової угоди до договору, умови якої мав би навести суд у своєму рішенні за результатами розгляду справи.

5.29.У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 923/187/19 касаційний суд сформував висновок, за змістом якого заявлення орендарем у порядку, передбаченому частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди про поновлення договору на умовах інших ніж ті, які сторони визначили в договорі оренди, не створює для іншої сторони договору обов`язку прийняти ці умови та укласти відповідну додаткову угоду або запропонувати у відповідь інші умови, а отже й унеможливлює задоволення такої вимоги в судовому порядку.

5.29.1.У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №908/1163/17, та від 10.04.2019 у справі №909/1213/17.

5.30.У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі № 909/139/19 касаційний суд сформував висновок, за змістом якого належним й ефективним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту, а не вимога про визнання договору оренди землі поновленим, яка за своєю суттю є встановленням факту, що має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди.

5.30.1.Колегія суддів звертає увагу, що неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

5.31.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 сформувала висновки (п. 35-46 постанови), за змістом яких незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

5.31.1.Велика Палата Верховного Суду підтримала власний правовий висновок щодо застосування частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", визначивши, що передбачені в частинах 1, 5 і 6 статті 33 Закону "Про оренду землі" підстави для поновлення договору оренди землі пов`язані між собою, а тому для поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому частиною 6 цієї статті, є необхідним надіслання орендарем повідомлення орендодавцю про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди. Таке поновлення не є автоматичною пролонгацією орендних відносин й обов`язково оформлюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі якщо орендодавець цього не робить у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

5.31.2.Велика Палата Верховного Суду враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом №340-IX зміни до Закону №161-XIV (доповнення його статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладення статті 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк») і до Земельного кодексу України (далі - ЗК України; доповнення його статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови»), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від її висновку стосовно застосування частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом № 340-IX.

5.31.3.Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проєктом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало.

5.31.4.Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

5.31.5.За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

5.31.6.Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

5.31.7.Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV.

5.31.8.Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

5.31.9.Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).

5.31.10.Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин

5.31.11.Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

5.31.12.Єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, а саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій - восьмій, одинадцятій статті 33 Закону № 161-XIV додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті. Тому помилковим є висновок суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, про те, що передбачені у частинах першій - п`ятій і шостій статті 33 Закону № 161-XIV підстави для поновлення договору оренди землі не пов`язані між собою.

5.31.13.Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що Закон № 340-ІХ суттєво змінив підхід до продовження орендних відносин. Він чітко розмежував зміст понять «поновлення договору оренди землі» та «переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк», доповнивши ЗК України статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови», Закон № 161-XIV - статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі», яка відсилає до статті 126-1 ЗК України, та виклавши статтю 33 Закон № 161-XIV у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» (тобто приписи цієї статті незастосовні до поновлення договорів оренди землі). У частині зазначених змін і доповнень Закон № 340-ІХ набрав чинності 16 липня 2020 року.

5.31.14.За змістом приписів статті 126-1 ЗК України можливість поновлення договору оренди землі має бути чітко передбачена у цьому договорі та підпорядкована низці умов. Таке поновлення не можна передбачати у договорах оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких ділянках розташовані будівлі або споруди, які перебувають у власності користувача або набувача права користування відповідною ділянкою (див. частину першу вказаної статті). За наявності у договорі оренди землі умови щодо його поновлення після закінчення строку, на який його уклали сторони, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах без вчинення сторонами письмового правочину про його поновлення. Останнє можливе у разі відсутності заяви однієї зі сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Таку заяву сторона договору може подати до вказаного реєстру не пізніш як за місяць до дати закінчення договору оренди землі (див. частини другу та третю статті 126-1 ЗК України).

5.31.15.Наведені законодавчі зміни спрямовані на впорядкування інститутів поновлення договорів оренди землі та переважного права орендаря на укладення цього договору на новий строк задля удосконалення регулювання відносин орендаря й орендодавця земельної ділянки. Проте такі зміни не спростовують наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування приписів статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX.

5.32.За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21 (п. 5.10.-5.13.) виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

5.32.1.Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

5.32.2.Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

5.32.3.Базуючись на зазначених вище позиціях Верховного Суду та узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

5.32.4.При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

5.33.Відповідно до частини першої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

5.34.Відповідно до частини першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

5.35.Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою виникнення спору є укладення сторонами договору оренди землі.

6.2.Причиною виникнення спору є прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу у поновленні договору оренди.

6.3.Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє право на користування земельною ділянкою. Рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди землі та припинення дії договору позивач вважає незаконним. Рішення відповідача порушує право позивача на поновлення договору оренди (укладення договору оренди землі на новий строк) у зв`язку із закінченням строку договору оренди.

6.4.Заперечуючи проти позову відповідач вважає рішення про відмову у поновленні договору законним, прийнятим уповноваженим органом з урахуванням норм законодавства, що поширюються на спірні відносини. Вказує, що внаслідок зміни до законодавства та доповнення Земельного кодексу України статтею 126-1 поновлення договору оренди землі комунальної власності не допускається. Вважає, що внаслідок задоволення позовних вимог права позивача у повній мірі не поновляться.

6.5.Змістом позову позивача є вимога про скасування рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди землі.

6.6.На підставі встановлених обставин у справі суд дійшов висновку про виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди землі.

6.7.На підставі укладеного договору оренди землі у позивача виникло право користування (право оренди) земельною ділянкою комунальної власності з моменту його державної реєстрації.

6.8.Об`єктом оренди є земельна ділянка площею 0,5914 га по вул. Небесної Сотні (Радянська), 40-Б, м. Умань. Земельна ділянка внесена до Державного земельного кадастру і їй присвоєно кадастровий номер 7110800000:05:004:0796. Земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

6.9.Строк дії договору закінчився 28.11.2022.

6.10.Маючи намір поновити договір оренди (укласти договір оренди землі на новий строк) позивач 07.10.2022, за місяць до закінчення строку дії договору, звернувся до відповідача з заявою, до якою долучив проект договору оренди землі.

6.11.15.12.2022 постійна комісія відповідача з питань комунальної власності, містобудування, архітектури, земельних відносин, підприємництва, реклами, туризму, повернення громаді незаконно відчужених об`єктів увалила рішення про відмову у поновленні договору оренди землі.

6.12.17.03.2023 відповідач ухвалив рішення №32-49/8, яким припинив дію договору оренди землі та відмовив позивачу в поновленні договору оренди землі.

6.13.За змістом статті 33 Закону України «Про оренду землі», норм частини першої статті 123 Земельного кодексу України, пункту 34 частини першої статті 26, частини першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення відповідача про відмову позивачу у продовженні оренди земельної ділянки повинно було прийняте на пленарному засіданні сесії міської ради протягом місяця після отримання звернення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, а заперечення у поновленні договору оренди землі повинні бути надіслані позивачу протягом місяця після закінчення строку дії договору.

6.14.Враховуючи зміст норм частини першої статті 123 Земельного кодексу України, пункту 34 частини першої статті 26, частини першої та другої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення постійної комісії відповідача не є юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення земельних правовідносин, зокрема поновлення чи відмову у поновленні договору оренди землі.

6.15.Відповідач рішення про відмову у поновленні договору оренди на пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради прийняв 17.03.2023, з порушенням встановленого статтею 33 Закону України «Про оренду землі» строку.

6.16.Твердження відповідача про те, що закон не встановлює строку прийняття рішення про відмову у поновленні договору оренди земель державної та комунальної власності суд визнає необґрунтованими й такими, що суперечить змісту статті 33 Закону України «Про оренду землі».

6.17.Порушення відповідачем строку для направлення позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений позивачем лист-повідомлення про поновлення договору з проектом відповідної додаткової угоди дає позивачу, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону «Про оренду землі».

6.18.У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.05.2013 у справі «Н.К.М. проти Угорщини» Суд вказував, що ті, хто діє добросовісно на підставі закону, не повинні бути розчаровані в своїх законних очікуваннях без конкретних і переконливих причин.

6.19.У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі «Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії» Суд сформував висновок, за змістом якого особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст.1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила

6.20.Суд дійшов висновку, що позивач належним чином скористався своїм правом на поновлення договору оренди землі та вчинив всі необхідні дії для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

6.21.Відмову позивача у поновленні договору оренди землі суд визнає необґрунтованою, вчиненою внаслідок неправильного застосування статті 126-1 Земельного кодексу України, яка не підлягає застосуванню до правовідносин сторін.

6.22.Твердження відповідача про те, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорах оренди землі державної та комунальної власності, а тому укладений сторонами договір не може бути поновлений, не відповідає дійсному змісту вказаної норми права та є наслідком її неправильного застосування.

6.23.За змістом абзацу другого частини першої статті 126-1 Земельного кодексу України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорах оренди землі державної та комунальної власності, які укладаються після набрання чинності цією нормою. Водночас вказана норма не обмежує можливість поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання нею чинності, про що прямо вказує норма абзацу 4 Розділу IX "Перехідні положення" Закону України Про оренду землі, за змістом якої правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

6.24.Сторони уклали договір оренди землі до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству". Поновлення договору оренди землі, укладеного до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення.

6.25.28.11.2012 сторони уклали договір про внесення змін та доповнень до договору оренди землі, яким поновили дію договору на 10 років. В такий спосіб сторони уклали договір оренди на новий строк.

6.26.Укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) є підставою виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків на строк, встановлений договором.

6.27.З 28.11.2012 до правовідносини сторін в частині підстав та порядку поновлення договору оренди застосуванню підлягає Закон України «Про оренду землі» в редакції закону від 05.09.2012.

6.28.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.29.Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

6.30.Відповідно до частин першої та другої статті 15 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

6.31.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.32.Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

6.33.Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

6.34.Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

6.35.Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування

6.36.Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

6.37.Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави для продовження орендних правовідносин.

6.38.Статтею 33 Закону "Про оренду землі" визначено як підстави поновлення договору оренди землі, так і порядок такого поновлення шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди землі. Право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означають право сторони на звернення до суду для укладення додаткової угоди (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №143/591/20).

6.39.Для поновлення договору оренди землі в порядку, передбаченому частиною 6 статті 33 Закону "Про оренду землі", необхідним є надіслання орендарем повідомлення орендодавцю про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди. Таке поновлення не є автоматичною пролонгацією орендних відносин й обов`язково оформлюється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі якщо орендодавець цього не робить у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

6.40.Верховний Суд в постанові від 21.09.2022 у справі №925/632/19 зазначив, що належним і ефективним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захист порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №908/913/18 та від 09.06.2020 у справі №912/1860/19).

6.41.Якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №917/115/21.

6.42.Отже, належним й ефективним способом захисту порушеного права у спорі про поновлення договору оренди землі є позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням у рішенні суду її змісту, а не вимога про скасування рішення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди, яка за своєю суттю є встановленням факту, що має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису закону про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди.

6.43.Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави для продовження орендних прав і обов`язків на новий строк. За наслідками розгляду вимоги про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки в резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції.

6.44.Додаткова угода до договору оренди землі, зміст якої зафіксований у рішенні суду, відповідно до пункту 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України).

6.45.Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було б неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк

6.46.Задоволення судом вимоги про скасування рішення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди фактично є констатацією неправомірності такого рішення і не має наслідком продовження орендних відносин за відсутності факту укладення додаткової угоди.

6.47.Позивач всупереч положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі" звернувся з вимогою про скасування рішення відповідача про відмову у поновленні договору оренди, а не з вимогою про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.

6.48.Одним з основних принципів (засад) господарського судочинства є диспозитивність, за змістом якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

6.49.Позовом у процесуальному сенсі є звернення позивача до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

6.50. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

6.51.Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

6.52.Такі висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02 листопада 2021 року у справі №925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 155), від 06 липня 2022 року у справі №914/2618/16 (пункт 28).

6.53.Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Аналогічні висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

6.54.Задоволення судом вимоги позивача про скасування рішення відповідача в частині припинення дії договору оренди землі та відмову позивачу в поновленні договору оренди землі не призведе до поновлення прав позивача на користування земельною ділянкою. Така вимога є неефективним способом судового захисту права позивача, оскільки потребуватиме додаткових засобів захисту та нових звернень до суду.

6.55.Вимогу позивача про скасування рішення Уманської міської ради від 17 березня 2023 року №32-49/8 "Про припинення дії договору оренди землі ТОВ "Рось" та відмову в поновленні договору оренди землі за адресою вул. Небесної Сотні, 40-б, м. Умань" суд визнає необґрунтованою, спосіб захисту, обраний позивачем, є неналежним та неефективним та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. При зверненні до суду позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2684,00 грн, на підставі квитанції № 0.0.2933435316.1 від 05.04.2023 (а.с. 3).

7.2. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.3. Оскільки у позові позивачу відмовлено, сплачений ним судовий збір у розмірі 2684,00 грн не підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 23.06.2023.

Суддя А.І. Гладун