Повістка

від 22.06.2023 по справі 926/244/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58002, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Справа № 926/244/23

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Ніколаєва М.І.

секретар судового засідання Озоровська А.Б.,

за участі представників:

позивача Юзьків М.І.

відповідача Рожок Л.П., адвокат

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмаестро" (вх.№2538) від 12.06.2023 щодо ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Чернівецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмаестро"

про внесення змін до Договору оренди землі в частині розміру орендної плати за землю

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька міська рада звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмаестро» (далі - ТОВ «Артмаестро») про внесення змін до Договору оренди землі від 25 жовтня 2007 року, в якій просила суд викласти пункти 3 та 5 договору в наступній редакції:

- «Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.10.2022 р. №HB-9904034382022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 18957803,15 грн. (п.3 договору)"

- «Річна орендна плата складає 568734,09 грн. (п`ятсот шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять чотири грн. 09 коп.), що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі» (п. 5 договору).

При зверненні з відзивом на позов представник відповідача зазначив попередній орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. До відзиву на позов додано договір про надання правової допомоги №4/23 від 23.02.2023, ордер про надання правничої (правової) допомоги №1055188 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧЦ №000308.

17.05.2023 від представника відповідача надійшла заява про стягнення з позивача 32280 грн. витрат на правову (правничу) допомогу. До вказаної заяви додано докази понесення зазначених витрат, зокрема акт приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2023.

У запереченнях на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 23.05.2023 представник позивача зазначає про необґрунтованість розміру вказаних витрат та просить у разі відмови у задоволенні позову зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.

Подані заперечення обґрунтовані тим, що відповідачем завищено вартість на професійну правничу допомогу, оскільки дана справа не містить як значної кількості доказів на підтвердження обставин, які підлягають встановлення, так і не потребує вирішення складних правових питань, які мають значення для цієї справи.

Дослідивши акт прийому-передачі наданих послуг представник позивача вважає, що підготовка відзиву на позовну заяву включає в себе такі види послуг як ознайомлення із матеріалами справи, формування позиції у справі та узгодження її з клієнтом. Аналогічний підхід застосований і до підготовки відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник позивача зазначив, що представником відповідача завищено кількість годин щодо участі у судовому засіданні та підготовці документів по суті справи.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області 24.05.2023 позов Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмаестро" про внесення змін до Договору оренди землі в частині розміру орендної плати за землю задоволено частково, ухвалено внести зміни до Договору оренди землі від 25 жовтня 2007 року, укладеного між Чернівецькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артмаестро», зареєстрованого 18.01.2008 у Чернівецькій регіональній філії ДП Центр ДЗК, про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок №4AA007058 вчинено запис № 040880900011, виклавши пункти 3 та 5 договору в такій редакції:

"3. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 31.10.2022 №НВ-9904034382022 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 18 957 803,15 грн."

"5. Річна орендна плата складає 379156,06 грн., що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі".

Враховуючи, що позов задоволено частково, керуючись ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), відшкодування витрат з судового збору покладено судом на обидві сторони.

Питання розподілу витрат на правничу допомогу адвоката у рішенні від 24.05.2023 суд не вирішував у зв`язку із зробленою в судовому засіданні заявою адвоката відповідача Рожок Л.П. про подання заяви щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, в порядку частини 8 статті 129 ГПК України.

12.06.2023 від представника відповідача надійшла заява (вх.№2538) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в сумі 32208 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 13.06.2023 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат призначено на 22.06.2023.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та заслухавши представників сторін суд встановив наступне.

У судовому засіданні 22.06.2023 представник позивача заперечив щодо стягнення з Чернівецької міської ради витрат на оплату професійної правничої допомоги, представник відповідача просила суд заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити у повному обсязі.

Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Артмаестро" про ухвалення додаткового рішення, убачає підстави для його часткового задоволення з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, у тому числі у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За змістом частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень вказаних частин статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе саме на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четверті статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) пов`язаність цих витрат з розглядом справи; 2) обґрунтованість та пропорційність розміру таких витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, а також у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21.

Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підставі договору про надання правової допомоги № 4/23 від 23.02.2023, укладеного з ТОВ «Артмаестро» (Клієнт), інтереси відповідача в суді представляла адвокат Рожок Лідія Петрівна.

Предметом зазначеного договору визначено надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, провадженнях які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизначених його прав та законних інтересів (Пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до набрання чинності постанови, рішення (ухвали) у цивільній, господарській, адміністративній справах, або у справі про адміністративне правопорушення, закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні, набрання чинності вироку суду або ухвали про закриття, закриття (виконання) виконавчого провадження.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що гонорар адвоката визначається на підставі акту наданих послуг.

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг адвокат Рожок Л.П. надала ТОВ «Артмаестро» послуги на загальну суму 32208 грн., у тому числі:

1) підготовка заяви та ознайомлення із матеріалами справи, формування позиції по справі та узгодження її із клієнтом на яку витрачено 5 год. (вартість 1 год. - 1342 грн) загальна вартість послуги 6710 грн.

2) підготовка відзиву на позовну заяву витрачено 8 год. (вартість 1 год. - 1342 грн) загальна вартість послуги 10736 грн.

3) участь в судових засіданнях витрачено 8 год. (вартість 1 год. - 1342 грн) загальна вартість послуги 9394 грн.

4) ознайомлення із відповіддю на відзив на позовну заяву та підготовка заперечень №4/23-3 від 16.03.2023 витрачено 8 год. (вартість 1 год. - 1342 грн) загальна вартість послуги 5368 грн.

Згідно даного акту адвокат витратив на надання професійної правничої допомоги відповідачу 24 години.

Доказів здійснення відповідачем оплати адвокату Рожко Л.П. за надану правничу допомогу до заяви не додано.

Суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом послуг з правничої допомоги відповідачу. Зокрема, адвокат підготував відзив на позов та заперечення, брав участь у судових засіданнях.

Разом з тим, суд не погоджується, що адвокат витратив 7 годин на участь у судових засіданнях, адже згідно з протоколами судових засідань адвокат Рожок Л.П. прийняла участь у справі у судових засіданнях 14.03.2023, 28.03.2023, 20.04.2023, 11.05.2023 та 24.05.2023 загальною тривалістю 4 год. (з урахуванням часу очікування судового засідання та перебування суду в нарадчій кімнаті).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 по справі №911/2737/17 висловлено правову позицію, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач не надав суду доказів, у тому числі власних розрахунків, які свідчили б про завищення вартості витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, оцінивши доводи позивача про завищення адвокатом відповідача кількості годин, необхідних для ознайомлення з матеріалами справи, підготовкою відзиву на позов та заперечень, суд вважає їх обґрунтованими, оскільки відзив та заперечення відповідача обґрунтовані подібними доводами та не є об`ємними за змістом (відзив викладено на 7 аркушах, заперечення на 2), тож сума, визначена за ознайомлення з матеріалами справи, підготовку відзиву на позов та заперечень, є неспівмірною зі складністю справи, та часом, об`єктивно необхідним для їх надання. Суд вважає, що для ознайомлення з матеріалами справи, підготовкою відзиву на позов та заперечень виправданим є час надання послуг в 11 годин, порахована судом участь адвоката у судових засіданнях становить 4 години.

Враховуючи, що позов задоволено частково, внесено зміни в договір як в редакції позивача (щодо пункту 3 та частково щодо пункту 5), так і в редакції суду (частково щодо пункту 5), справедливим буде покладення на позивача 1/3 витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Проаналізувавши зміст та обсяг наданих адвокатом відповідача послуг, подані позивачем заперечення, значення цієї справи для її сторін, складність самої справи, предмет позову, а також зміст заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов та запереченнях, та співмірність заявленої до відшкодування суми з виконаною роботою адвоката в суді, з огляду на кількість витраченого часу на підготовку заяв по суті справи та участь у судових засіданнях, враховуючи часткове задоволення позову суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за вказані послуги буде стягнення з позивача 6710 грн витрат на професійну правничу допомогу (з розрахунку 15 витрачених адвокатом годин *1342 грн=20130 грн, які ділимо на 3 =6710 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 238, 244Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код 04062216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артмаестро» (58002, м. Чернівці, вул. Крилова, 9, кв. 1, код 34803171) 6710 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 23.06.2023.

Суддя М.І. Ніколаєв