Рішення

від 09.10.2007 по справі 9/316-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" жовтня 2007 р.                                                                            

Справа № 9/316-07

Господарський суд Київської області

в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

За позовом   до                        

Приватного підприємця ОСОБА_1, м.

Чернівці  Товариства з обмеженою

відповідальністю „УВК Інтернешнл”, м. Вишневе

про

              стягнення 20 000 грн., 

за участю представників:

позивача:

ОСОБА_2., довіреність № 3963 від

22.09.2007р.,

відповідача:

не з'явились,

обставини справи:

до господарського суду Київської

області надійшла позовна заява Приватного підприємця ОСОБА_1 (далі -Позивач) до

Товариства з обмеженою відповідальністю „УВК Інтернешнл” (далі -Відповідач) про

стягнення 20 000 грн. заборгованості за надані послуги перевезення.

Свої позовні вимоги позивач

обґрунтовує тим, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за надані,

згідно відповідної заявки від 15.02.2007 року, позивачем послуги перевезення

вантажу по маршруту Ларжас (Франція) -Ростов на Дону (Росія), в результаті чого

за ним утворилась заборгованість в сумі 20 000 грн.

В судовому засіданні представник

позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені

в позові та одночасно, в ході судового розгляду спору по суті, повідомив, що відповідач

частково розрахувався за надані послуги перевезення в сумі 8 000 грн., з яких 5

000 грн. перераховано на рахунок позивача -04.07.2007 року та 3 000 грн.  -03.08.2007 року.

Відповідач, належним чином

повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 03.09.2007 року

та від 24.09.2007 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на

позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що

неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті,

суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України

за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в

сукупності, суд

встановив:

Судом встановлено, що відповідно до

усної домовленості між сторонами у справі, позивачем надано відповідачу, згідно

відповідної заявки № 050207 від 15.02.2007 року, яка підписана повноважними

представниками сторін та скріплена їх печатками, послуги перевезення вантажу по

маршруту Ларжас (Франція) -Ростов на Дону (Росія), вартість яких згідно акту

виконаних робіт № 71 від 13.04.2007 року, який також підписаний повноважними

представниками сторін та скріплений їх печатками, становить 27 367 грн.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивач виставив відповідачу для оплати вартості наданих послуг рахунок № 25

від 14.03.2007 року на суму 27 367 грн.

Як вбачається з заявки № 050207 від

15.02.2007 року, відповідач зобов'язався оплатити вартість послуг перевезення

на протязі п'яти днів після вигризки товару. 

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК

України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та

інші правочини.

Статтею 202 ЦК України передбачено,

що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення

цивільних прав та обов'язків, правочини 

можуть бути двохсторонніми.

Згідно ч. 1 ст. 208 ЦК України

правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно

до ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій

формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах,

телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 509 ЦК України передбачено,

що зобов'язаннями є  правовідношення, в

якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити  на користь другої сторони (кредитора) певну

дію або утриматись від виконання  певної

дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку;

зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Таким чином, з аналізу

вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли

договірні правовідносини відповідно до яких позивач надав відповідачу, згідно

відповідної заявки № 050207 від 15.02.2007 року, послуги перевезення вантажу по

маршруту Ларжас (Франція) -Ростов на Дону (Росія), а останній зобов'язаний за

них розрахуватись. Оскільки відповідач не розрахувався за надані послуги,

останній вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, в зв'язку з

чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст.

15 ЦК України.

З огляду на наведене, суд дійшов до

висновку, що у відповідача виникло зобов'язання по оплаті наданих послуг

вартістю 27 367 грн.

Проте, відповідач не виконав

належним чином свої зобов'язання по оплаті наданих послуг. Як повідомив

позивач, відповідач частково розрахувався за надані послуги в сумі 7 367 грн.,

з яких 2 367 грн. сплачено за платіжним дорученням № 90 від 31.05.2007 року та

5 000 грн. сплачено за платіжним дорученням № 91 від 31.05.2007 року. З

матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача

претензію № 122 від 27.06.2007 року з вимогою про сплату боргу за надані

послуги в сумі 20 000 грн. Проте, відповідач не надіслав позивачу відповіді на

зазначену претензію, а лише частково розрахувався за надані послуги в сумі 8

000 грн., з  яких, як вбачається з

наданих позивачем в судовому засіданні банківських виписок, 5 000 грн. сплачено

за платіжним дорученням № 114 від 04.07.2007 року та 3 000 грн. сплачено за

платіжним дорученням № 139 від 03.08.2007 року.

Таким чином, залишок непогашеної

заборгованості за надані послуги склав 12 000 грн.

На день розгляду справи

заборгованість за надані послуги в сумі 12 000 грн. відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших

вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не

допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги

про стягнення боргу за надані послуги в сумі 12 000 грн. є правомірними та

обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується решти суми позовних

вимог, то слід зазначити наступне.

Оскільки сплата боргу в сумі 5 000

грн. відбулась 04.07.2007 року та 3 000 грн. -03.08.2007 року, тобто до

звернення позивача з позовом до суду, який згідно вхідного штампу канцелярії

подано 27.08.2007 року, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині

заявлено безпідставно, а тому задоволенню не підлягають.

          Таким чином, позовні вимоги

підлягають задоволенню частково.

Відшкодування витрат по сплаті

державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу відповідно до вимог ст. 49 ГПК покладається судом на відповідача

пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.

124 Конституції України, ст. ст. 11, 15, 202, 208, 509, 525, 526 ЦК України,

ст.ст. 49, 75 ,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю „УВК Інтернешнл” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул.

Промислова, 5, код 33987320) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 12 000 грн. заборгованості, 120 грн.

витрат по сплаті державного мита та 70,80 грн. за інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання

судовим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову

відмовити.

Суддя                                                                                 Є.П.

Євграфова