Справа № 308/3166/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
12 червня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої суддіЛемак О.В.,
за участю секретаря судового засідання Сухан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Ковач Іван Васильович до комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв», відділу культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа: Ужгородська районна рада, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник адвокат Ковач І.В., звернулася до суду з позовною заявою до комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв», відділу культури,молоді таспорту Ужгородськоїрайонної державноїадміністрації Закарпатськоїобласті, третя особа: Ужгородська районна рада, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що згідно з наказом № 157 від 20.08.1998, про що свідчить запис № 4 у трудовій книжці, ОСОБА_1 переведено на посаду викладача (по образотворчому мистецтву) Малодобронської дитячої школи мистецтв.
02.12.2020 Ужгородською районною радою сорок четвертої позачергової сесії 7-го скликання прийнято рішення № 761 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв».
Вказує, що рішення Ужгородської районної ради № 761 від 02.12.2020 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв» є незаконним. У зв`язку з цим Ужгородською місцевою прокуратурою подано позов до Господарського суду Закарпатської області про визнання незаконним та скасування відповідного рішення Ужгородської районної ради, а також заяву про забезпечення позову.
Зазначає, що за наслідками розгляду поданими Ужгородською місцевою прокуратурою позовної заяви та заяви про забезпечення позову Господарським судом Закарпатської області відкрито провадження у справі (справа № 907/5/21).
08.02.2021 Господарським судом Закарпатської області постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою зупинено дію рішень № 759 «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв» та № 761 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв», прийнятих на 44 позачерговій сесії 7 скликання Ужгородської районної ради Закарпатської області до набрання судовим рішенням законної сили.
Пояснює, що у той самий день, попри наявність ухвали суду про забезпечення позову, наказом № 05 від 08.02.2021, згідно з пунктом першим частиною першою статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено з посади викладача Малодобронської дитячої школи мистецтв у зв`язку з ліквідацією Малодобронської дитячої школи мистецтв (у наказі про звільнення підставою звільнення помилково вказано «рішення Ужгородської районної ради № 759», правильним є «рішення Ужгородської районної ради № 761»).
Вважає, що рішення Ужгородської районної ради № 761 від 02.12.2020 є незаконним, прийняте всупереч вимог чинного законодавства України та суперечать інтересам держави та суспільства.
Зазначає, що позивача звільнено з посади викладача Малодобронської дитячої школи мистецтв наказом № 05 від 08.02.2021 на підставі незаконного рішення Ужгородської районної ради, всупереч діючому законодавству та ухвали суду, якою зупинено дію рішення, яке було підставою звільнення.
Наголошує, що позивачу з 01.01.2021 і до моменту звільнення (08.02.2021) не виплачувалася заробітна плата. Жодних виплат в день звільнення та в подальшому позивач не отримувала. Крім того, в наказі про звільнення № 05 від 08.02.2021 ніде не вказано суму, що належить позивачу до виплати при звільненні. Жодного іншого документу, де була б зазначена інформація про суми, належні до виплати при звільненні позивачу не надавалося.
При звільненні позивачу не надавалися документи, які б підтверджували суму, належну їй до виплати, беручи до уваги те, що з 01.01.2021 жодних виплат по заробітній платі не здійснювалося, у зв`язку з цим позивач не може надати прямих доказів заборгованості перед нею.
На підставі наведеного, представник позивача просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ № 05 від 08.02.2021 про звільнення ОСОБА_1 і одночасно поновити ОСОБА_1 на посаді викладача комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв»; стягнути з комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв» недоотриману заробітну плату у формі середнього заробітку за час вимушеного прогулу; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 березня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даною позовною заявою. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2022 постановлено залучити до участі у цивільній справі № 308/3166/21 співвідповідача відділ культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області.
Представником позивачем було подано до суду клопотання про уточнення (зміну) предмету позовних вимог відповідно до якого просить суд: визнати незаконним та скасувати наказ № 05 від 08.02.2021 року про звільнення ОСОБА_1 одночасно поновити ОСОБА_1 на посаді викладача Комунальної організації «Малодобронської дитячої школи мистецтв» та стягнути солідарно з Комунальної організації «Малодобронської дитячої школи мистецтв» та відділу культури молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату у формі середнього заробітку за час затримки розрахунку та вимушеного прогулу.
Позивач та її представник у дане судове засідання не з`явилися, при цьому від представника позивача до суду надійшла заява, згідно якої просить судове засідання провести без участі позивача. Позові вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв» у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подано, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник відповідача відділу культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи Ужгородської районної ради у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За приписами статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно наказу №157 від 21.09.1998 року ОСОБА_1 була переведена на посаду викладача по образотворчому мистецтву Малодобронської дитячої школи мистецтв, що підтверджується записами у трудовій книжці заповненої на ім`я ОСОБА_1
02.12.2020 на 44 позачерговій сесії 7 скликання Ужгородської районної ради Закарпатської області на підставі статей 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 712-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області», листа відділу культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації від 18.11.2020 № 95/01-18 прийняті рішення № 759 «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв», рішення № 761 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв».
Відповідно до наказу голови ліквідаційної комісії Малодобронської дитячої школи мистецтв № 05 від 08.02.2021, на підставі пункту першого статті 40 КЗпП України, рішення 44 позачергової сесії 7-го скликання Ужгородської районної ради від 02.12.2020 № 759, ОСОБА_1 звільнено з посади викладача Малодобронської дитячої школи мистецтв у зв`язку з ліквідацією Малодобронської дитячої школи мистецтв.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2021 (справа № 907/5/21), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021, визнано незаконним та скасовано рішення Ужгородської районної ради, прийняте на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 759 «Про ліквідацію Середнянської дитячої школи мистецтв» та рішення Ужгородської районної ради, прийняте на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 761 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв».
Як зазначено в наказі голови ліквідаційної комісії Малодобронської дитячої школи мистецтв № 11 від 08.02.2021, підставою видачі цього наказу є рішення Ужгородської районної ради, прийняте на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 759.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Малодобронська дитяча школа мистецтв діє на підставі Статуту Малодобронської дитячої школи мистецтв, затвердженого рішенням десятої сесії VII скликання Ужгородської районної ради від 08.12.2016 № 197, з якого вбачається, що: засновником (власником) закладу є Ужгородська районна рада (пункт 1.5); заклад безпосередньо підпорядкований відділу культури Ужгородської районної державної адміністрації (пункт 1.6); майно закладу знаходиться в оперативному управлінні відділу культури Ужгородської районної державної адміністрації (пункт 1.7); фінансування закладу здійснюється за рахунок коштів районного бюджету та плати за навчання учнів (пункт 6.2); кошти місцевого бюджету на утримання закладу, батьківська плата за надання платних послуг, кошти, що надходять з інших джерел, перераховуються та зберігаються на рахунку відділу культури Ужгородської районної державної адміністрації (пункт 6.12). Ведення бухгалтерського обліку здійснюється через централізовану бухгалтерію відділу культури Ужгородської РДА (або самостійно).
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 4 КЗпП законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Підстави для припинення трудового договору встановлені статтею 36 КЗпП України.
Однією з підстав для припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, стаття 40 КЗпП України, яка регулює порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
За пунктом першим частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення (постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16-ц).
Як встановлено судом, рішення Ужгородської районної ради, прийняте на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 761 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв», на підставі якого проводилася ліквідація Малодобронської дитячої школи мистецтв та, відповідно, яке слугувало підставою для звільнення працівників цієї установи, в тому числі й позивачки ОСОБА_1 скасовано в судовому порядку і судове рішення набрало законної сили 08.12.2021.
За наведених обставин ліквідація Малодобронської дитячої школи мистецтв не була проведена, тому має місце порушення трудових прав позивачки, а саме її було звільнено без законної підстави.
Згідно з положеннями частини першої статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц, тлумачення частини другої статті 235 КЗпП, пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, свідчить, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.
Дана справа розглядалась більше одного року, проте, оскільки питання законності рішення Ужгородської районної ради, прийнятого на 44 позачерговій сесії 7 скликання від 02.12.2020 № 761 «Про ліквідацію Малодобронської дитячої школи мистецтв», вирішувалася у судовому порядку, а отже, тривалість розгляду питання поновлення позивача на роботі не залежала від ОСОБА_1 , тому виплату середнього заробітку, слід провести за весь час вимушеного прогулу, яким вважається період від дня незаконного звільнення, до дня постановлення судом рішення про поновлення на роботі.
Чинним законодавством встановлена відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Вимушений прогул це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток працівника визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати працівника, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Згідно з пунктом третім розділу 2 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
В силу пункту п`ятого розділу ІV Порядку № 100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом восьмим цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період. За змістом абзацу другого пункту восьмого Порядку № 100 після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи організації, встановленим з отриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку № 100).
Згідно довідки відділу, культури молоді та спорту Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області від № 59/01-18 від 20.06.2022, розмір нарахованої та виплаченої заробітної плати
ОСОБА_1 за грудень 2020 року 13417,69 грн., за січень 2021 року 12 500,81 грн.
З оглядну на викладене, до стягнення підлягає сума середнього заробітку за 598 робочих днів вимушеного прогулу, за період з 09.02.2021 до 12.06.2023 у розмірі 378 025 грн.
Розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.02.2021 до 12.06.2023 судом проведений наступним чином.
Згідно довідки про доходи №59/01-18 від 20.06.2022 року заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню становила 25918,50 грн. (13417,69 грн. грудень 2020 + 12 500,81 грн. січень 2021); кількість робочих днів за вказаний період складає - 41 дні. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 632,15 грн. (25918,50 / 41).
Кількість днів за час вимушеного прогулу позивача ОСОБА_1 за період з 09.02.2021 до 12.06.2023 (день фактичного розрахунку) складає 598 днів, в тому числі лютий 2021 -14 днів, березень 2021 - 22 днів, квітень 2021 - 22 днів, травень 2021 -18 днів, червень 2021 -20 днів, липень 2021 - 22 дні, серпень 2021- 21 день, вересень 2021 - 22 дні, жовтень 2021 20 днів, листопад 2021 - 22 дні, грудень 2021- 22 дні, січень 2022 - 19 днів, лютий 2022 - 20 днів, березень 2022 - 22 дні, квітень 2022 -21 день, травень 2022 - 22 дні, червень 2022 - 22 дні, липень 2022 - 21 день, серпень 2022- 23 дні, вересень 2022- 22 дні, жовтень 2022 - 21 день, листопад 2022 - 22 дні, грудень 2022 - 22 дні, січень 2023 22 дні, лютий 2023 - 20 днів, березень 2023 - 23 дні, квітень 2023 20 днів, травень 2023 - 23 дні, червень 2023 - 8 днів.
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача складає 378 025 (632,15 грн. х 598 робочих днів).
Враховуючи, що відповідно до Статуту Малодобронської дитячої школи мистецтв, школа безпосередньо підпорядковується відділу культури Ужгородської районної державної адміністрації; майно школи знаходиться в оперативному управлінні відділу культури Ужгородської районної державної адміністрації, кошти місцевого бюджету на утримання закладу, батьківська плата за надання платних послуг; кошти, що надходять з інших джерел, перераховуються та зберігаються на рахунку відділу культури Ужгородської районної державної адміністрації, тому обраховану вище суму, слід стягнути з саме з відділу культури молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації, а відтак, суд вважає, що відсутні підстави щодо стягнення в солідарному порядку з комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв» та відділу культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи та виниклі правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог до комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв» у частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Таким чином, беручи до уваги наведене та вимоги статті 81 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов з урахуванням заяви про уточнення (зміну) предмету позовних вимог підлягає частковому задоволенню, а відтак наказ Малодобронської дитячої школи мистецтв № 05 від 08.02.2021 «Про припинення трудового договору», на підставі якого ОСОБА_1 звільнено днем 08.02.2021 з посади викладача комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв», на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, слід визнати незаконним та скасувати, поновити позивача на посаді викладача комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв» днем 09.02.2021, та стягнути з відділу культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за 598 днів вимушеного прогулу, за період з 09.02.2021 до 12.06.2023, в розмірі 378025 грн., з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків і зборів, нарахованих з даної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
Оскільки позивач на підставі пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, то з відповідача відділу культури,молоді таспорту Ужгородськоїрайонної державноїадміністрації Закарпатськоїобласті на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1984,80 грн.
Керуючись статтями 40, 235 КЗпП України, статтями ст.ст. 10, 12, 13, 18, 19, 81, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПКУкраїни,суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ Малодобронської дитячої школи мистецтв № 05 від 08.02.2021 «Про припинення трудового договору», на підставі якого ОСОБА_1 звільнено днем 08.02.2021 з посади викладача комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв», на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді викладача комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв» днем 09.02.2021.
Стягнути з відділу культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за 598 днів вимушеного прогулу, за період з 09.02.2021 по 12.06.2023, в розмірі 378025 (триста сімдесят вісім тисяч двадцять п`ять гривень) грн., з обов`язковим перерахуванням до державного бюджету сум податків і зборів, нарахованих з даної суми у розмірах та порядку, встановлених чинним законодавством.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з відділу культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області на користь держави судовий збір у розмірі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді викладача комунальної організації «Малодобронська дитяча школа мистецтв», та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
комунальна організація «Малодобронська дитяча школа мистецтв», код ЄДРПОУ 33760771, що знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 1, с. Мала Добронь, Ужгородський район, Закарпатська область;
відділ культури, молоді та спорту Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, код ЄДРПОУ 3358041, що знаходиться за адресою: вул. Минайська, 40, м. Ужгород, Закарпатська область.
Третя особа:
Ужгородська районна рада, код ЄДРПОУ 25435880, що знаходиться за адресою: вул. Загорська, 10, м. Ужгород, Закарпатська область.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного судушляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Дата складення повного судового рішення 12 червня 2023 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Лемак
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2023 |
Оприлюднено | 26.06.2023 |
Номер документу | 111745157 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Лемак О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні