Рішення

від 21.06.2023 по справі 457/812/23

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/812/23

провадження №2/457/179/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Ярова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Трускавецької міської ради, Служба у справах дітей Бориславської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Трускавецької міської ради, Служба у справах дітей Бориславської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 18 липня 2020 року сторони зареєстрували шлюб, в якому у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому шлюб був розірваний і дитина проживала з позивачем оскільки відповідачка вела аморальний спосіб життя, вживала алкогольні напої. Оскільки рішенням виконавчого комітету Трускавецької міської ради визначено місце проживання дитини з матірю за адресою АДРЕСА_1 , спільний син проживав разом з відповідачкою. Під час їх спільного проживання ОСОБА_3 часто плакав, не доїдав, не мав належного догляду, оскільки відповідачка залишала дитину на свою бабусю, яка повністю втратила зір. При цьому до позивача неодноразово зверталась мама та сестра відповідачки, щоб він забрав дитину до себе, проте через декілька днів приїжджала відповідачка в стані алкогольного сп`яніння і забирала дитину. ОСОБА_1 звернувся до органу опіки та піклування Трускавецької міської ради щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітнього сина, однак така не була розглянута а направлена для розгляду в м.Івано-Франківськ, оскільки відповідачка разом з дитиною там проживає. Коли відповідачка повернулась сюди, вживала алкогольні напої, залишала без догляду дитину, вчиняла домашнє насильство, що підтверджується неодноразовим притягненням її до адміністративної відповідальності. Відповідач піклується про дитину і приділяє достатньо уваги, працевлаштований і має можливість забезпечити синові належні умови проживання та виховання. Натомість відповідачка не цікавиться розвитком дитини, його здоровям та вихованням, не піклується про нього, байдуже ставиться до його долі, та її негативна та аморальна поведінка несе ризик для негативного виховання сина. Тому просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем його проживання (перебування).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте до його початку він та його представник- адвокат Ломакін В.В. подали свої заяви в яких просять справу розглянути без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій просить справу розглянути без її участі, заявлені вимоги визнає і не заперечує щодо їх задоволення.

Представниктретьої особи, яка не заявляєсамостійнихвимогщодо предмета спору -Службиу справахдітейТрускавецькоїміської ради у судовезасідання не з`явилася, однак скерували на адресу суду про розгляд справи у відсутності їх представника. Щодо позовних вимог покладаються на думку суду.

Представниктретьої особи, яка не заявляєсамостійнихвимогщодо предмета спору -Службиу справахдітейБориславськоїміської ради у судовезасідання не з`явилася, однак скерували на адресу суду про розгляд справи у відсутності їх представника. Щодо позовних вимог покладаються на думку суду.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідившита оцінивши письмові доказипо справі у їх сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У відповідності до ч.1 статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд зазначає, що вирішуючи спір між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них залишається дитина, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам останніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про них, їх вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

В ходірозглядусправивстановлено, щосторони проживали в зареєстрованомушлюбі з 18 липня 2020 року, якийміж ними розірвано за рішеннямТрускавецькогоміського судуЛьвівськоїобластівід 12 травня 2022 року.

В періодшлюбу у сторіннародилася одна дитина- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про щозробленийактовийзапис за № 271 від 24 листопада 2020 року Бориславськимміськимвідділомдержавноїреєстраціїактівцивільного стану ЗахідногоміжрегіональногоуправлінняМіністерстваюстиції (м.Львів), щопідтверджуєтьсясвідоцтвом про народженнядитинивидане повторно 17 травня 2023 року, серія НОМЕР_1 . Батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .

Згідно Акту про встановлення факту проживання від 22 травня 2023 року в АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 . Фактично проживають: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 . З ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживає ОСОБА_3 .

Згідно довідки ПП «Борислав-Комфорт» №372 від 22 травня 2023 року, видана ОСОБА_7 , яка проживає по АДРЕСА_2 разом із ОСОБА_8 - донька, ОСОБА_1 - син та ОСОБА_9 - мама.

Згідно Акту обстеження умов проживання на підставі заяви ОСОБА_1 від 17 травня 2023 року про обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що на час обстеження ОСОБА_3 проживає разом з батьком.

Згідно Актів про встановлення факту проживання ОСББ «Галлакбуд» від 15 квітня 2022 року, 19 квітня 2022 року, 25 квітня 2022 року, 02 травня 2022 року, 16 травня 2022 року,30 травня 2022 року, 14 червня 2022 року, 29 червня 2022 року, 01 жовтня 2022 року, 10 жовтня 2022 року, 17 жовтня 2022 року, 31 жовтня 2022 року, 09 листопада 2022 року, проведено обстеження квартири АДРЕСА_3 , та встановлено що ОСОБА_1 фактично проживає у вказаній квартирі, у квартирі перебуває ОСОБА_3 разом із бабусею ОСОБА_7 .

Згідно довідки про фактичне місце проживання №7 від 14 березня 2023 року видана ОСББ будинку АДРЕСА_4 , видана ОСОБА_10 про те, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , за якою фактично проживає ОСОБА_11 та їх спільні діти ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

З обставин викладених у позовній заяві, судом встановлено, що сторони не проживають та не планують проживати разом, в кожного з них окреме особисте життя.

У зв`язку із тим, що сторони разом не проживають, між ними виник спір щодо визначення місця проживання дитини.

Проживання дитини разом із батьками є водночас правом дитини та обов`язок батьків утримувати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом статті 31 ЦК України малолітньою особою є дитина віком до чотирнадцяти років.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Суд також враховує висновок Верховного Суду, відображений у постанові від 15.01.2020 по справі №148/1555/17, за яким рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин справи, а вже тільки потім права батьків. Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновок органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Так, як вбачається з матеріалів справи, а саме з відповіді № 1855/53/01-23 від 09 травня 2023 року ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, у відділення поліції неодноразово поступали звернення відносно ОСОБА_14 щодо неправомірних дій.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєїсім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціальногорозвиткудитини, їїматеріальногозабезпечення і несевідповідальність за створенняналежних умов для цього. Кожнадитинамає право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклуваннябатьків. Батько і матимаютьрівні права та обов`язкищодосвоїхдітей. Предметом основноїтурботи та основнимобов`язкомбатьків є забезпеченняінтересівсвоєїдитини (стаття 11 Закону України «Про охоронудитинства»).

У принципі 6 Декларації прав дитинипроголошено, щодитина для повного і гармонійногорозвиткуїїособистостіпотребуєлюбові і розуміння. Вона повинна, коли цеможливо, ростипідопікою і відповідальністюсвоїхбатьків і в усякомувипадку в атмосферілюбові і моральної та матеріальноїзабезпеченості.

Оскільки відпові дачем позовні вимоги визнано у повному обсязі, суд приходить до висновку, що сторони дійшли згоди щодо проживання малолітньої дитини разом з батьком, а тому не вбачає підстав для обов`язкового отримання письмового висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору.

Крім цього, визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування за дитиною та прийняття участі у її вихованні.

Таким чином, враховуючи, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком відповідає інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати понесені позивачем в сумі сплати судового збору 1073, 60 грн. підлягають стягнення з відповідача на підставі п. 1 ч. 1ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 81,82,89, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 141,161 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем його проживання (перебування).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_15 сплачений ним судовий збір в розмірі 1073, 60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Трускавецької міської ради, ЄРДПОУ: 36518184 , юридична адреса: 82200, м. Трускавець, вул..Бориславська, 2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Бориславської міської ради, ЄРДПОУ: 35528757 , юридична адреса: 82300, м. Борислав, вул..Шевченка, 42.

Суддя: В. І. Марчук