Рішення

від 22.06.2023 по справі 240/7069/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року м. Житомир справа № 240/7069/23

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТЕРО-КОМПАНІ" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - позивач, управління)із позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТЕРО-КОМПАНІ" податкову заборгованість в розмірі 703 473,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТЕРО-КОМПАНІ" (далі - відповідач, товариство), як юридична особа зареєстроване 05.03.2018 та перебуває на податковому обліку, як платник податків. Товариству нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та в результаті утворилася податкова заборгованість у сумі 703 473,89 грн. У зв`язку із її несплатою у добровільному порядку, просить стягнути з відповідача вказану податкову заборгованість.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 25.04.2023 о 10:30. Вказана ухвала разом з повісткою про виклик направлені на адресу учасників справи 06.04.2023.

25.04.2023 представник позивача у судове засідання з`явилася, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача, у визначений судом дату, час та місце до суду не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. За відомостями відстеження за трек - номером № 1001432601200 поштове відправлення 21.04.2023 повернуто на адресу суду, з причин відсутності адресата за вказаною адресою, втім на дату призначення справи до судового розгляду (25.04.2023) до суду не повернулося.

З метою перевірки місцезнаходження відповідача 25.04.2023 о 10:30 суд здійснив запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За отриманою відповіддю місцезнаходження товариства за адресою зазначеною у позовній заяві підтверджено.

Протокольною ухвалою від 25.04.2023 постановлено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

26.04.2023 конверт з вкладенням, який направлено на адресу товариства, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Домбровського, 3, м.Житомир, 10001, повернувся до суду із відміткою поштового відділення у довідці про причини повернення/досилання ф.20 - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Слід зауважити, що до повноважень судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.

Товариство процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов не скористалося.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вказує наступне.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України № 2755- IV від 02.12.2010 (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 ПК України - податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктами 8.1. та 8.2. ст. 8 вказаного Кодексу передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.

Відповідно до пп. 9.1.2. п.9.1. ст. 9 ПК України - податок на доходи фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків.

Приписами п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Податковим та іншим законодавством передбачено, що особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (п.п.53.3.3 п.53.3 ст.53 ПК України).

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з п.5 ст.13 Закону України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21 червня 2018 року (далі - Закон № 2473-VIII) порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Як свідчать матеріали справи, під час проведеної контролюючим органом перевірки товариства, встановлено порушення ст. 2 Закону № 185/94-ВР, про що складено акт перевірки № 423/26-15-14-06-03/419800293 від 25.04.2019 та на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0026141406 від 21.05.2019, яким застосовано до товариства штрафні санкції та/або пеню на суму 703 473, 89 грн.

Відомості про оскарження товариством вказаного податкового повідомлення-рішення у матеріалах справи відсутні, а тому податковий борг (грошове зобов`язання) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТЕРО-КОМПАНІ" у розмірі 703 473,89 грн вважається узгодженим.

Абзацом першим п.59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень ст.59 ПК України на адресу товариства: вул. Новоконстянтинівська, 4-А, м.Київ, 04083 надсилалася податкова вимога форми "Ю" № 285782-17 від 08.07.2019 на суму 703 473,89 грн.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок сум податкового боргу, згідно з яким заборгованість відповідача складає 703 473,89 грн.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22.

У той час, слід відмітити, що межах розгляду даної справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Разом з тим, такий принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

У ході судового розгляду даної справи слід відмітити, що відповідачка не подала до суду жодних заперечень на позовну заяву, як наслідок не ставить під сумнів правомірність нарахування податкового боргу, який заявлений контролюючим органом до стягнення.

Також, в матеріалах справ відсутні докази оскарження відповідачкою правомірності нарахування податкового боргу в окремому судовому процесі, чи пред`явлення зустрічного позову в межах цієї справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення заборгованості в сумі 703 473, 89 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТЕРО-КОМПАНІ".

Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ ВП: 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТЕРО-КОМПАНІ" (вул. Домбровського, 3, м.Житомир,10001. ЄДРПОУ: 41980293) про стягнення податкової заборгованості, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім ТЕРО-КОМПАНІ" податкову заборгованість у розмірі 703 473 (сімсот три тисячі чотириста сімдесят три) грн 89 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 22 червня 2023 р.