Справа № 420/8923/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Одеська залізниця» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідач) у якому просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 09.01.2023 №414/15-32-04-08-20/01071315 про застосування до Позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;
- податкове повідомлення-рішення від 09.01.2023 №424/15-32-04-08-20/01071315 про застосування до Позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;
- податкове повідомлення-рішення від 09.01.2023 №426/15-32-04-08-20/01071315 про застосування до Позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;
- податкове повідомлення-рішення від 09.01.2023 №434/15-32-04-08-20/01071315 про застосування до Позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік;
- податкове повідомлення-рішення від 09.01.2023 №429/15-32-04-08-20/01071315 про застосування до Позивача штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік, мотивуючи це тим, що хоча податкові декларації з плати за землю були подані 14.07.2022 року та 17.07.2022 року замість до 21.02.2022 року проте відповідно до п.52-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Та так як Постановою КМУ №211 від 11.03.2020 року встановлено з 12.03.2020 року на усій території України карантин дія якого неодноразово продовжувалася, то відповідач неправомірно прийняв ППР та застосував штрафні санкції за порушення граничних строків подання декларації, оскільки порушення допущене 22.02.2022 року під час дії карантину.
Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.05.2023 року від відповідача до суду надійшла відповідь на відзив у якому він не визнає позовні вимоги, мотивуючи це тим, що було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності з плати за землю ДП «Одеська залізниця» за 2022 рік, за результатами якої складний акт від 23.11.2022 року №13353/15-32-04-08-27 яким встановлено несвоєчасна подача податкової декларації з плати за землю за 2022 рік. За результатам розгляду матеріалів перевірки прийнято оскаржувані ППР.
Законом України від 12.05.2022 року №2060-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану»(набрав чинності 27.05.2023 р.) внесені зміни в 69.1. підрозділу 10. Відповідно до нової редакції п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Відповідно до п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ ( в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Відповідно до п.п. 69.9. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, передбаченою пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
строків проведення камеральних перевірок, складання актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття надсилання та оскарження ППР за результатами камеральних перевірок, нарахування пені.
Таким чином норма на яку посилається позивач, а саме п.52-1 підрозідлу 10 роздфлу ХХ «Перехідних положень» ПКУ щодо мораторію застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків зборів на період дії карантину не застосовується з 27.05.2022 року на період воєнного стану.
Дослідивши зміст адміністративного позову, відзив відповідача, відповідь на відзив позивача, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обставини справи.
23.11.2022 року головним державним інспектором Причорноморського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Ткач О.В. в приміщенні Овідіопольської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю за 2022 рік Державного підприємства «Одеська залізниця», за результатом якої складний акт №13353/15-32-04-08-17/01071315 від 23.11.2022р. яким встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік. При граничному терміні подання декларації з плати за землю 21.02.2022 року, 4-и декларації подані позивачем 14.07.2022р. та ще одна 17.07.2022р.
Дані обставини сторонами не заперечуються.
За висновками акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.01.2023 року : №414/15-32-04-08-20/01071315, №424/15-32-04-08-20/01071315, №426/15-32-04-08-20/01071315, №434/15-32-04-08-20/01071315, №429/15-32-04-08-20/01071315 про застосування до Позивача по кожному з них штрафної фінансової санкції (штрафу) у сумі 1020 грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік (а.с.44,45,30,31,24,25,14,15,17,18).
З вказаними ППР позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 29.03.2023 року №7678/6/99-00-06-03-02-06 оскаржувані ППР залишені без змін, а скарга без задоволення.(а.с.37-40).
Не погодившись з цими рішеннями позивач звернувся до суду з позовом.
Джерела права та висновки суду.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п. 285.1. ст.285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п. 286.2. ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Так як 20.02.2022 року припадав на вихідний день, то строк подачи декларації переноситься на перший після вихідних робочий день -21.02.2022 року.
На день вчинення порушення позивачем податкового зобов`язання (21.02.2022 року) діяла редакція п.52-1 ст.52 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Постановою Кабінету міністрів України №211 від 11.03.2020 року встановлено з 12.03.2020 року на усій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася, та продовжує діяти й на цей час.
Законом України від 12.05.2022 року №2060-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 27.05.2023 р.) внесені зміни в 69.1. підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ відповідно до нової редакції п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022 та від 07.11.2022 № 757/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб та з 21.11.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ ( в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022) у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Відповідно до п. 113.3. ст.113 ПК України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.
Відповідно до п.111.5. ст.111 ПК України триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
У листі ДФС України від 11.09.2015 № 33814/7/99-99-17-03-01-17 надало роз`яснення що до адміністративних правопорушень, які мають разовий характер, належать такі проступки: несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів, подання звіту з єдиного внеску тощо.
Так, днем вчинення правопорушення є наступний за останнім днем граничного терміну подання звіту з єдиного внеску або граничного терміну сплати єдиного внеску.
Спірне питання у цій справі полягає чи підпадають під дію змін внесених Законом України від 12.05.2022 року №2060-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану чинності» які набрали 27.05.2023 р. порушення норм ПК України вчинені позивачем 22.02.2022 року щодо несвоєчасної подачи декларацій з плати за землю.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, Конституційний суд у своєму рішенні від 09.02.1999 №1- рп/99 у справі №1-7/99 «У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)», здійснюючи тлумачення статті 58 Конституції України, зазначив, що за «загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним. чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце».
Отже, принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно - правових актів слід розуміти так, що той чи інший нормативно-правовий акт слід застосовувати у тій його редакції, що діяла на момент, коли відбувалась певна подія чи мав місце відповідний факт, щодо якого повинен бути застосований відповідний правовий акт.
Стосовно несвоєчасної подачі декларації під подією розуміється момент у часі, коли він виник, точніше кажучи, коли сплив час на її подачу.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Така правова позиція узгоджується зі ст.8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Водночас, згідно п.112.7 ст.112 ПК України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Враховуючи те, що податкове порушення відбулось 22.02.2022 року, а відповідальність за нього відновлена в часі тільки 27.05.2022 року, то суд вважає, що відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Щодо питання розподілу судового збору суд зазначає таке.
Судові витрати слід розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Так позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 10736,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3469 від 17.04.2023 року.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік, з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 2684 гривні.
Поряд з цим суд вказує на те, що позивачем подано позов з майновими вимогами на загальну суму 5100,00 грн. (тобто ціна позову становить 5100,00 грн.) та за допомогою електронного суду.
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Тобто судовий збір за подання даного позову становить 2147,20 грн. (2684,00 грн. х 0,8).
Таким чином враховуючи задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов подано за допомогою електронного суду (в електронній формі), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2147,20 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області.
Таким чином, щодо суми 8588,80 грн. (яку зайве сплачено позивачем), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що позивачем при поданні адміністративного позову у даній справі надмірно сплачено судовий збір у розмірі 8 588,80 грн., суд доходить висновку щодо необхідності повернення надміру сплаченого судового збору позивачу.
Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.01.2023: №414/15-32-04-08-20/01071315; №424/15-32-04-08-20/01071315; №426/15-32-04-08-20/01071315; №434/15-32-04-08-20/01071315; №429/15-32-04-08-20/01071315.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Одеська залізниця» витрати по сплаті судового збору сплачені за платіжним дорученням №3469 від 17.04.2023 року у сумі 2147,20грн.
Повернути через Управління державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області, Державному підприємству «Одеська залізниця» надмірно сплачений судовий збір у розмірі 8588,80 грн. відповідно до платіжного доручення №3469 від 17.04.2023 року за подання адміністративного позову у даній справі.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст.ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач : Державне підприємство «Одеська залізниця» (65012, Одеська область, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, будинок 19) код ЄДРПОУ 01071315
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) код ЄДРПОУ ВП 44069166.
СуддяІванов Е.А.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2023 |
Оприлюднено | 26.06.2023 |
Номер документу | 111749921 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні