Рішення

від 23.06.2023 по справі 620/4407/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2023 року Чернігів Справа № 620/4407/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТУНИЧІ" Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТУНИЧІ" звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України та просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571899/43969334 від 05.04.2023, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571901/43969334 від 05.04.2023, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571896/43969334 від 05.04.2023, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571897/43969334 від 05.04.2023, винесені Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 23.02.2023 та №4 від 23.02.2023, №5 від 23.02.2023, №6 від 23.03.2023 датами їх фактичного отримання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що ним подано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній. Однак оскаржуване рішення не містить конкретних та зрозумілих підстав для його прийняття, інформації про конкретні документи, які складені з порушенням законодавства. Враховуючи наведене, вважає оскаржуване рішення протиправним, а податкову накладну такою, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 25.04.2023 в справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представником відповідачів, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що ненадання платником податку копій документів, визначених пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, є підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації такої податкової накладної.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав доводи позовної заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТУНИЧІ" (далі - ТОВ Автуничі, Позивач) є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку з 04.03.2021 та з 04.03.2021 перебуває на податковому обліку як платник податків (а.с.42-43).

ТОВ Автуничі здійснює господарську діяльність, що відповідає коду КВЕД 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур» (основний).

В ході ведення господарської діяльності позивач здійснював вирощування соняшника, реалізацію якого оформлював відповідними первинними документами.

22.02.2023 між ТОВ Автуничі (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В Агро (Покупець) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №22/02 (далі договір №22/02) (а.с.40-41).

Відповідно до п.1.1 Договору №22/02 в порядку і на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві соняшник (далі - Товар), ціна за 1 т товару становить 16550,00 грн з ПДВ. Загальна кількість Товару 150 тон (+/- 10%). Покупець зобов`язується прийняти Товар і здійснити розрахунки за Товар у строк, у розмірі і в порядку, передбаченим цим Договором.

Пунктом 3.1 Договору №22/02 визначено період поставки Товару - до 08.03.2023.

Відповідно до п.3.2 Договору №22/02 Продавець бере на себе зобов`язання після підписання цього Договору, передати Покупцеві вказаний в п.1.1. цього договору Товар на умовах поставки FCA (правила ІНКОТЕРМС 2010) склад Продавця в Чернігівська область, Городянський район, с. Автуничі з відповідними супровідними документами.

Щодо оплати, то згідно з п. 4.1. Договору №22/02 оплата Товару здійснюється Покупцем у грошовій формі шляхом безготівкового банківського переказу на поточній банківський рахунок Продавця, вказаний в цьому Договорі, в такому порядку:

- 86% вартості партії Товару оплачується Покупцем авансовим платежем до 08.03.2023 року, але в будь-якому випадку до моменту виїзду транспортного засобу з території Продавця на підставі рахунку-фактури, видаткової накладної;

-14% - протягом 5-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем отримання Покупцем останнього із таких документів:

а) в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) квитанції про реєстрацію податкової накладної в електронному вигляді;

в) оригіналів договору, рахунку-фактури, видаткової та інших документів.

На виконання досягнутих домовленостей ТОВ «Автуничі» було передано у власність, а ТОВ «В Агро» було прийнято соняшник (код одиниці 0306) у кількості 26,74 т на загальну вартість 436 555, 64 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №3 від 23.02.2023 (а.с.49).

23.02.2023 ТОВ «Автуничі» складено податкову накладну №3, яку було подано для реєстрації 09.03.2023 (а.с.38).

09.03.2023 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9045141130, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної №3 від 23.02.2023 зупинена з підстави: обсяг постачання товару/послуги 1206, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також у вказаній квитанції запропоновано надати копії документів та пояснення для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.39).

03.04.2023 подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1, разом з яким було подано лист-пояснення на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1-6, що підтверджує здійснення товариством робіт з вирощування сільськогосподарської продукції та відомості щодо здійсненої господарської операції (а.с.30).

05.04.2023 Комісією регіонального рівня було винесено рішення №8571899/43969334 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 23.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі "Додаткова інформація" зазначено неможливо підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавала послуг (а.с.29).

На виконання досягнутих домовленостей ТОВ «Автуничі» передано у власність, а ТОВ «В Агро» прийнято соняшник (код одиниці 0306) у кількості 26,78 т на загальну вартість 437 208, 67 грн з ПДВ, що підтверджується аидатковою накладною №4 від 23.02.2023 (а.с.50).

23.02.2023 ТОВ «Автуничі» складено податкову накладну №4, яку було подано для реєстрації 09.03.2023 (а.с.36).

09.03.2023 Товариство отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9045139587, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної №4 від 23.02.2023 зупинена з підстави: обсяг постачання товару/послуги 1206, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також у вказаній квитанції запропоновано надати копії документів та пояснення для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.37).

03.04.2023 подано Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1, разом з яким було подано лист-пояснення на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1-6, що підтверджує здійснення товариством робіт з вирощування сільськогосподарської продукції та відомості щодо здійсненої господарської операції (а.с.30).

05.04.2023 Комісією регіонального рівня було винесено рішення №8571901/43969334 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 23.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі "Додаткова інформація" зазначено неможливо підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавача послуг (а.с.28).

На виконання досягнутих домовленостей ТОВ «Автуничі» було передано у власність, а ТОВ «В Агро» було прийнято соняшник (код одиниці 0306) у кількості 26,88 т на загальну вартість 438 841, 27 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №5 від 23.02.2023 (а.с.48).

23.02.2023 ТОВ «Автуничі» складено податкову накладну №5, яку було подано для реєстрації 16.03.2023 (а.с.34).

16.03.2023 Товариство отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9052867644, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної №5 від 23.02.2023 зупинена з підстави: обсяг постачання товару/послуги 1206, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також у вказаній квитанції запропоновано надати копії документів та пояснення для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.33).

03.04.2023 було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1, разом з яким було подано лист-пояснення на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1-6, що підтверджує здійснення товариством робіт з вирощування сільськогосподарської продукції та відомості щодо здійсненої господарської операції (а.с.30).

05.04.2023 Комісією регіонального рівня було винесено рішення №8571896/43969334 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 23.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі "Додаткова інформація" зазначено неможливо підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавала послуг (а.с.27).

На виконання досягнутих домовленостей ТОВ «Автуничі» було передано у власність, а ТОВ «В Агро» було прийнято соняшник (код одиниці 0306) у кількості 27,34 т на загальну вартість 446 351, 20 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6 від 23.02.2023 (а.с.47).

23.02.2023 ТОВ «Автуничі» складено податкову накладну №6, яку було подано для реєстрації 09.03.2023 (а.с.32).

09.03.2023 Товариство отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9045139313, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної №6 від 23.02.2023 зупинена з підстави: обсяг постачання товару/послуги 1206, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також у вказаній квитанції запропоновано надати копії документів та пояснення для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.33).

03.04.2023 було подано Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №1, разом з яким було подано лист-пояснення на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних №1-6, що підтверджує здійснення товариством робіт з вирощування сільськогосподарської продукції та відомості щодо здійсненої господарської операції (а.с.30).

05.04.2023 Комісією регіонального рівня було винесено рішення №8571897/43969334 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 23.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі Додаткова інформація" зазначено неможливо підтвердити отримання комплексу сільськогосподарських послуг за відсутності основних засобів у ФОП надавача послуг (а.с.26).

Вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII внесені зміни та доповнення до ПК України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наданим у підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, передбачено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Окреслений Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів.

Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 пункту 25, пункту 26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема окреслений Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок прийняття рішень), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку прийняття рішень визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктами 3, 4 Порядку прийняття рішень визначено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначеніпунктом 9цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленомустаттею 42глави 1 розділу II Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктами 5, 6 Порядку прийняття рішень визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:

1.договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

2.договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

3.первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

4.розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

5.документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку прийняття рішень письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як встановлено судом, позивачем до податкового органу разом з поясненнями надано копії документів, що визначені пунктом 5 Порядку прийняття рішень (а.с.40-41,47-83).

Пунктом 11 Порядку прийняття рішень визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, зважаючи на вказані норми, Комісія регіонального рівня на виконання пункту 44 Порядку №1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 11 Порядку прийняття рішень.

В той же час, податковим органом не зважаючи на надані позивачем документи, прийнято рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, без належної перевірки комісією контролюючого органу достовірності наданих позивачем разом з поясненнями документів його діяльності.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, в якій зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Додатково суд зазначає, що наявність підстав для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, має бути підтверджена контролюючим органом у порядку, що визначений Податковим кодексом України. У разі якщо, така невідповідність полягає у надані платником податків первинних документів, що складені за підсумками господарської операції, яка фактично не здійснювалася - зазначений факт повинен бути встановлений за результатами документальної перевірки.

При вирішенні справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних №3 від 23.02.2023 та №4 від 23.02.2023, №5 від 23.02.2023, №6 від 23.03.2023.

З цього слідує, що оскаржувані рішенні не відповідають вимогам та принципам управлінської діяльності (закріпленим у частині другій статті 2 КАС України), оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням наданих платником документів, всупереч вимогам чинного законодавства, а тому рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.04.2023 №8571899/43969334 від 05.04.2023, №8571901/43969334 від 05.04.2023, №8571896/43969334 від 05.04.2023, №8571897/43969334 від 05.04.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складної позивачем податкової накладної №3 від 23.02.2023 та №4 від 23.02.2023, №5 від 23.02.2023, №6 від 23.02.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимогиабзацу десятогопункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Суд зазначає, що законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН.

Відтак, аналізуючи зазначене, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, оскільки спірні рішення підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №3 від 23.02.2023 та №4 від 23.02.2023, №5 від 23.02.2023, №6 від 23.02.2023, датою їх фактичного подання.

При вирішенні даної справи судом враховані положення частини другої статті 2 та частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За вказаних вище обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів та зважаючи на предмет позову, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТУНИЧІ" у повному обсязі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, за змістом ч.9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

За змістом ч.3 ст.30 Закону України від 05.07.2012 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховується, серед іншого, складність справи, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" ( заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 у справі №821/1594/17.

Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №803/1032/18 (касаційне провадження №К/9901/69188/18) підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги від 06.04.2023 №06/04/23/1. Також, позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано акт надання послуг №65 від 12.04.2023, ордер серії СВ №1050470 від 13.04.2023, рахунок на оплату №62 від 06.04.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжне дорученням №613 від 06.04.2023 на суму 18400,00 грн. (а.с.18-24).

У відзиві представник відповідача заперечує проти заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу, та вважає, що в даному випадку, зазначений розмір витрат на правову допомогу не відповідає обсягу наданих послуг.

Дослідивши надані документи на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що обґрунтованим і пропорційним до предмету спору розміром витрат на правничу допомогу є сума 18400,00 грн, яку належить стягнути з відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення від 11.04.2023 № 621 сплачено судовий збір у розмірі 10736,00 грн., що підлягає стягненню пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, сума понесених судових витрат складає 18400,00 грн + 10736,00 грн = 29136,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТУНИЧІ" Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №8571899/43969334 від 05.04.2023; №8571901/43969334 від 05.04.2023; №8571896/43969334 від 05.04.2023; №8571897/43969334 від 05.04.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю ''АВТУНИЧІ'' податкові накладні №3 від 23.02.2023, №4 від 23.02.2023, №5 від 23.02.2023 та №6 від 23.02.2023 датою їх фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''АВТУНИЧІ'' судові витрати в сумі 14568 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''АВТУНИЧІ'' судові витрати в сумі 14568 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''АВТУНИЧІ'' (вул. Миру, 23, с.Автуничі, Чернігівська область,15124, код ЄДРПОУ 43969334).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).

Повне рішення складено 23 червня 2023 року.

Суддя О.Є. Ткаченко