КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
представника власника майна - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника власників майна ТОВ «ТРИНІК АВТО», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «АУТРАЙТ» - адвокат ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Соломянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про арешт майна та накладено арешт на майно в частині документів відповідно до протоколу обшуку від 23.09.2022 року та протоколу огляду від 10.10.2022, перелік яких викладено в ухвалі слідчого судді.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власників майна ТОВ «ТРИНІК АВТО», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «АУТРАЙТ» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційні скарги та доповнення до них, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Мотивуючи свої апеляційні скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Так, клопотання про арешт майна допускається з метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), однак в наданих матеріалах відсутня постанова про визнання речовим доказом документів, на які слідчий в клопотання просить накласти арешт.
Крім того, ухвалою слідчого судді про проведення обшуку було надано дозвіл на вилучення документів за певний період часу, однак під час проведення обшуку слідчим були вилучені всі документи, які знаходились за адресою, де проводився обшук.
Окрім цього, у доданому до клопотанням витягу з ЄРДР не міститься відомостей, що справа розглядається по 29-ти договорам. У витягу та ухвалі слідчого судді про надання обшуку мова йде лише про один тендер та один договір, відтак підстави для арешту всього майна відсутні.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подані апеляційні скарги та просив їх задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак необхідності залишення її без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42022102090000022 від 03.02.2022 за ознаками кримінальних праовопрушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою слідчого СВ Соломянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 від 23.09.2022 вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні № 42022102090000022 від 03.02.2022 речовим доказом.
18.10.2022 слідчий Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Соломянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, перелік якого вказано в клопотанні органу досудового розслідування, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року клопотання слідчого задоволено частково.
Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя прийшов до висновку, що з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, а також того, що наведене майно цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відтак обґрунтовано має правовий статус речового доказу, з метою забезпечення його збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладення арешту на вказане майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.
Доводи апеляційної скарги про відсутність у наданих матеріалах справи постанови про визнання органом досудового розслідування вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні є недоведеними, оскільки відповідне рішення наявне у наданих матеріалах (т. 1 а.с. 169 - 265).
Інші посилання апеляційногї скарги також є недоведеними та не можуть слугувати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2022 року, якою частково задоволено клопотання слідчого Солом`янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Соломянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про арешт майна та накладено арешт на майно в частині документів відповідно до протоколу обшуку від 23.09.2022 року та протоколу огляду від 10.10.2022, перелік та ідентифікуючі ознаки якого вказано в ухвалі слідчого судді, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника власників майна ТОВ «ТРИНІК АВТО», ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ТОВ «АУТРАЙТ» - адвокат ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/363/2023 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний №760/14646/22
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2023 |
Оприлюднено | 27.06.2023 |
Номер документу | 111751716 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні