Рішення

від 07.06.2023 по справі 207/5806/21

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/5806/21

№ 2/207/64/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Морозові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янського коледжу фізичного виховання про стягнення заборгованості по вихідній допомозі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Кам`янського коледжу фізичного виховання про стягнення заборгованості по вихідній допомозі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.05.2019 року її було прийнято на роботу на посаду бухгалтера Кам`янського коледжу фізичного виховання.

В подальшому, 26.05.2021 року її було звільнено з посади бухгалтера за ч.4 ст. 38 КзпП України на підставі наказу № 25-к від 25.05.2021 року.

Під час звільнення її як з посади з посади бухгалтера, розрахунок із нею було проведено не в повному обсязі.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що «В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку».

Даний факт став підставою для звернення з іншими звільненими працівниками Кам`янського коледжу фізичного виховання, до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області.

За результатамирозгляду ГУДержпраці їхньогозвернення Відділомз питаньдодержання законодавствапро працюу Кам`янськомурегіоні 08.10.2021року булонадано відповідь№ Ко-С-1020-11/04про встановленняфактів порушеньтрудового законодавствапід часзвільнення співробітниківз бокукерівництва Кам`янськогоколеджу фізичноговиховання,в томучислі щодоневиплати заробітноїплати підчас звільненняза сумісництвомта невиплатисередньоденного заробіткуза часзатримки розрахунку,а такожневиплати заробітноїплати підчас звільненняза основноюпосадою та невиплати середньоденного заробітку за час затримки розрахунку.

Датою звільнення з посади бухгалтера є 26.05.2021 року.

При встановленні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачка керується нормами Листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 року № 3501-06/219 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2021 рік", якими встановлено, що кількість робочих днів за період квітень - травень 2021 року складає: за квітень - 22 дні, за травень - 18 днів.

Згідно офіційної довідки з Пенсійного Фонду України № ОК-7 від 01.12.2021 року сума заробітної плати, сплаченої за остані два місяці перед звільненням становила: за квітень 2021 року 10833,79 грн., за травень 2021 року 15926,92 грн. Таким чином заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні перед звільненням становить 26760,71 грн. Отже середньоденна заробітна плата, розрахована відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (зі змінами) становить: 26760,71 грн. / 40 робочих днів = 669,02 грн.

Позивачка вважає, що загальна сума невиплаченої середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні, станом на 03.12.2021 року становить 26760,80 грн.

В наданій до суду письмовій заяві позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, в яких просив застосувати правові наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Також зазначив, що згідно Наказу № 43-К від 21.05.2019 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду бухгалтера на підставі трудового договору. 24.05.2021 року ОСОБА_1 звернулась до директора Кам`янського коледжу фізичного виховання із заявою про звільнення за власним бажанням у зв`язку з доглядом за дитиною до досягнення нею 14-ти років та визначила дату звільнення 26.05.2021 року. У даній заяві позивачка, будучи обізнаною з специфікою фінансування навчального закладу, висловила свою згоду та відсутність заперечень щодо виплати розрахункових виплат та компенсації відпускних отримати в день фінансування.

Специфіка фінансуванняколеджу полягаєу тому,що необхіднікошти на виплату заробітної плати замовляються у Департаментів освіти і науки, за погодженням з обласною державною адміністрацією. Згідно п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2022р. №228 установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених та погоджених у випадках, передбачених цим Порядком, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань відповідного року, отже, через складність процедури фінансування та перерахування коштів, у зв`язку із необхідністю їх затвердження, можливі затримання в проведенні фінансування відповідних платежів

Обізнаність позивачки із вищенаведеними обставинами пояснюється тим, що вона обіймала посаду не тільки бухгалтера навчального закладу а й виконувала обов`язки головного бухгалтера коледжу, що підтверджується записами у її трудовій книжці. Так зокрема, вона виконувала обов`язки Головного бухгалтера коледжу: запис №36 у період часу з 06.02.2020р. по 12.03.2020р. (наказ від 06.02.2020р.), та №38 у період часу з 16.06.2020р. по 11.05.2021р. (наказ №32-к від 16.06.2020р).

25.05.2021 року, на підставі Наказу №25-к від 25.05.2021р. директора Кам?янського коледжу фізичного виховання ОСОБА_1 була звільнена з посади бухгалтера відповідно до п.4 ст. 36 КЗпП України: розірвання трудового договору з ініціативи працівника за власним бажанням з поважної причини (догляд за дитиною до 14 років) за ч. 1ст. 38 КЗпП України та доручено бухгалтерії коледжу ( ОСОБА_3 ) виплатити позивачці компенсацію за 20 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за відпрацьований період з 22.05.2020р. по 26.05.2021р. та здійснити розрахунки, передбачені законодавством. Також відповідно до п.12 «Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи», затвердженого постановою КМУ від 23.10.2009р. №251/06/186-09 було створено комісію у складі інших працівників бухгалтерії - для прийому-передачі справ від бухгалтера ОСОБА_1 , що виконувала обов`язки головного бухгалтера.

Таким чином ОСОБА_1 будучи обізнаною із специфікою фінансування навчального закладу, вважала і була впевнена, як вона сама стверджує у своїй позовній заяві, що її права порушено і це стало підставою для того, щоб вона разом із іншими звільненими працівниками ( ОСОБА_4 - бухгалтер, ОСОБА_5 економіст) звернулася 08.07.2021р. із колективною скаргою до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у якій висловили свою впевненість у порушенні керівництвом навчального закладу їх прав та чинного трудового законодавства. Отже сама позивачка стверджує, про свою впевненість у тому, що її права було порушено з боку відповідача і ця обставини зафіксована у колективній сказі, яка була підписана 08.07.2021р. у тому числі ОСОБА_1 .

Кам?янським коледжем фізичного виховання було своєчасно і в повному обсязі здійснено виплати при звільненні позивачки, що підтверджується наступним: розрахунок компенсації в кількості 20 календарних днів розраховано згідно даних ПФУ за період з травня 2020року по квітень 2021р. Загальна сума розрахунку компенсації на дату звільнення, після податковий відрахувань, становила 6937грн. 97коп.

В тойже час, ОСОБА_1 від коледжубуло отриманонаступні виплати: 03.06.2021р. 1093грн. 48коп., 11.06.2021р. 6259грн. 31коп., що у сумі становить 7352грн. 79коп.; з чого вбачається, що відповідачем було здійснено розрахунок із позивачкою у повному обсязі з переплатою 414 грн. 82коп., які є помилково перерахованими ОСОБА_1 . Дані кошти є безпідставно отриманими позивачкою і підлягають поверненню на рахунок навчального закладу

Суд, взявши до уваги позицію позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі ввжаєа, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

У судовомузасіданні встановлено,що згідноз Наказомдиректора Кам`янськогоколеджу фізичноговиховання №43-Квід 21.05.2019року (арк.с.40) ОСОБА_1 було прийнято на посаду бухгалтера з 22 травня 2019 року на підставі трудового договору з працівником (арк.с. 41).

24.05.2021 року ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила звільнити її з посади бухгалтера за власним бажанням по догляду за дитиною до 14-ти років з 26.05.2021 року у якій також зазначила, що вона не заперечує щодо виплати розрахункових виплат та компенсації відпускних отримати в день фінансування. (арк.с. 42).

На підставі Наказу директора Кам`янського коледжу фізичного виховання № 25-к від 25.05.2021р. ОСОБА_1 було звільнено з посади бухгалтера на підставі п. 4 ст. 36 КЗпП України за заявою ОСОБА_1 за власним бажанням, та доручено бухгалтерії коледжу виплатити позивачці компенсацію за 20 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за відпрацьований період з 22.05.2020р. по 26.05.2021р., та здійснити розрахунки, передбачені чинним законодавством України (арк.с. 43).

Згідно довідки про доходи № 02 від 10.01.2023 року (арк.с. 45), видана бухгалтеру ОСОБА_1 вбачається:

-нарахована заробітна плата за квітень 2021р. становить 5570,59 грн., кількість робочих днів згідно графіка роботи 22, фактична кількість відпрацьованих робочих днів 17;

-нарахована заробітна плата за березень 2021р. становить 8841,51 грн., кількість робочих днів згідно графіка роботи 22, фактична кількість відпрацьованих робочих днів 18;

середньоденна заробітна плата складає 411,78 грн. , середньомісячна заробітна плата складає 9059,16 грн.

Згідно Розрахункового листа при звільненні бухгалтера ОСОБА_1 (арк..с. 46) вбачається, що сума отримання заробітної плати ОСОБА_1 повинна на руки становити 8618,60 1680,63 = 6937,97 грн.

03.06.2021 року ОСОБА_1 отримала кошти на картковий рахунок в сумі 1093,48 грн., що також підтверджується витягом з відомостей розподілу витрат ДО ККФВ від 03.06.2021р. (арк..с. 48), 11.06.2021 року у сумі 6259,31 грн., що також підтверджується витягом з відомостей розподілу витрат ДО ККФВ від 11.06.2021р. (арк..с. 49), що в загальній сумі становить 7352,79 грн. Але згідно розрахунку повинна була отримати 6937,97 грн., різницю в сумі 414,82 грн. бухгалтер ОСОБА_1 отримала як зайво нараховані кошти.

В матеріалах справи також міститься відомість нарахування компенсації при звільненні за невикористану відпустку за 20 календарних днів при звільненні з посади бухгалтера 1,0 ставки з 26.05.2021 року ОСОБА_1 в розмірі 8618,60 грн.(арк.с. 47).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до п. 8 трудового договору № 67 із ОСОБА_1 визначені особливості режиму робочого часу, а саме з 08:00 год. до 16:30 год. (повний робочий день, неповний робочий тиждень, погодинна робота тощо), ОСОБА_1 у день звільнення, не працювала, що підтверджується Витягом з книги обліку робочого часу за період з 23.05.2021р. по 26.05.2021р. відповідно до якого ОСОБА_1 прибула на робоче місце 24 травня 2021р. о 14 год. 00 хв. та залишила його о 16 год. 50 хв., таким чином, в день звільнення не працювала, оскільки була відсутня на робочому місці 6 (шість) год., водночас як норма прогулу, згідно з положенням ст. 40 КЗпП становить 3 години. Таким чином, відсутність позивачки на робочому місці 6 годин, свідчить про те, що вона не працювала у день звільнення. У той же час, з моменту звільнення і до дня звернення до суду із позовом 23.12.2021р. ОСОБА_1 не зверталася до коледжу фізичного виховання із вимогою про розрахунок, так само не надходило вимог чи претензій з приводу невиплати або виплати не у повному обсязі вихідної допомоги, та будь-яких інших вимог з приводу затримки у виплаті заробітної плати.

Згідно зістаттею 116КЗпП Українипри звільненніпрацівника виплатавсіх сум,що належатьйому відпідприємства,установи,організації,провадиться вдень звільнення.Якщо працівникв деньзвільнення непрацював,то зазначенісуми маютьбути виплаченіне пізнішенаступного дняпісля пред`явленнязвільненим працівникомвимоги пророзрахунок.Про нарахованісуми,належні працівниковіпри звільненні,власник абоуповноважений ниморган повиненписьмово повідомитипрацівника передвиплатою зазначенихсум.В разіспору пророзмір сум,належних працівниковіпри звільненні,власник абоуповноважений ниморган вусякому випадкуповинен взазначений уцій статтістрок виплатитине оспорювануним суму.

Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Таким чином, ОСОБА_1 у відповідності до ч.1 ст. 116 КЗпП повинна була звернутися до коледжу із вимогою про розрахунок, який повинен був бути здійснений коледжем не пізніше наступного дня після дня надходження такої вимоги. При цьому сама по собі вимога про розрахунок працівника не може втілюватися у позовній заяві, подання якої до суду є складовою цивільного процесу, а не трудових правовідносин, і відповідні дії не можуть бути кваліфіковані як вимога про розрахунок у розумінні ч.1 ст. 116 КЗпП. У випадку, якщо працівник подає позов, не здійснивши пред`явлення вимоги про розрахунок на підставі ч.1 ст. 116 КЗпП то відсутні підстави для застосування положень ст. 117 КЗпП. Тому до моменту пред`явлення позову до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівник має пред`явити вимогу до роботодавця.

Отже, відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП може настати лише з моменту порушення ним обов`язку здійснити розрахунок. Оскільки обов`язок роботодавця здійснити розрахунок з працівником, який не працював у день звільнення, поставлений у залежність від пред`явлення вимоги таким працівником до роботодавця, то твердження ОСОБА_1 про те, що її права порушено з боку відповідача не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Згідно Постанови Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №401/3246/16-ц, з посиланням на положення ст. 116 КЗпП, Верховний Суд зазначив, що розрахунок з працівником, який не працював у день звільнення, має бути проведений не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У разі порушення законодавства про працю працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч.2 ст. 233 КзпП).

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу (частина перша статті 94 КЗпП України, частина перша статті 1 Закону України "Про оплату праці").

Стаття 2 Закону України "Про оплату праці" відносила до структури заробітної плати основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Структура заробітної плати відображена також у розробленій відповідно до Закону України "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці і стандартів Системи національних рахунків Інструкції зі статистики заробітної плати (далі - Інструкція), затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року N 5, що був зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за N 114/8713.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До цього фонду, який складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не належать до фонду оплати праці (пункти 3.8 і 3.9 Інструкції).

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури.

Аналогічні висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020р. у справі №711/4010/13-ц (пункт 53), 30 січня 2019 року у справі N 910/4518/16 (пункт 34); від 26 червня 2019 року у справі N 761/9584/15-ц (пункт 60)).

Таким чином, оскільки заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які позивачка просить стягнути з відповідача, не входить до структури заробітної плати, тому ч.2 ст. 233 КЗпП на них не поширюється, до правовідносин між сторонами підлягає застосуванню частина 1 статті 233 КзпП.

Таким чином, ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера за трудовим договором з Кам`янським коледжем фізичного виховання з 22.05.2019р. по 26.05.2021р. На підставі вимог ст. ст. 116 Кодексу законів про працю та ч. 2 розділу II Постанови КМ України №100 від 08.02.1995р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», Кам`янським коледжем фізичного виховання було своєчасно і в повному обсязі здійснено виплати, при звільненні колишнього працівника - позивача ОСОБА_1 . Позивачка ОСОБА_1 у своїй заяві про звільнення висловила свою згоду та відсутність заперечень щодо виплати розрахункових виплат та компенсації відпускних в день фінансування, а також не зверталась до відповідача з вимогою про проведення розрахунку, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам`янського коледжу фізичного виховання не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставівищевикладеного,керуючись ст.ст.36,38,52,57,116,117 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Кам`янського коледжу фізичного виховання про стягнення заборгованості по не нарахованій та не виплаченій вихідній допомозі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя Т.Ю. Погребняк