Рішення

від 19.06.2023 по справі 381/1010/23

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/494/23

381/1010/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 рокуФастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Цвик А.К.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіФастів узагальному позовномупровадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року адвокат Гавриленко В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області (далі відповідач), в якому просив суд визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті іі матері ОСОБА_2 .

Вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки, що розташована на території колишньої Дмитрівської сільської ради Фастівського р-ну Київської обл. Левченко С.В. у встановлений законом строк не встигла звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення на територію України Російської Федерацією 24 лютого 2022 року та у зв`язку з вагітністю та пологами. Саме тому вона вимушена звернутись до суду із позовом про визначення додаткового строку для подання заявипро прийняття спадщини.

У судове засідання позивач не з`явилась, її представник подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, у якій просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справи містяться клопотання про розгляд справи без його участі.

Розгляд справивідбувається всудовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А.від 09 березня 2023року відкрито провадження по цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, а також витребувано копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_2

05.06.2023 року надійшли витребувані судом документи.

Ухвалою суду від 05.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлені та підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами наступні факти.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 являється донькою померлої ОСОБА_2 (а.с. 12-13).

Як вбачається із державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯГ №230820, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 3,0300 га, кадастровий номер 3224982800:01:003:0010, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16).

Згідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За умовами ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Вимогами статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Враховуючи встановлені судом обставини судом прийшов до висновку, що у позивача виникли цивільно-правові відносини щодо спадкування за законом на майно після смерті ОСОБА_2 .

Згідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до статті 1271 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У той же час, державного нотаріуса Другої Фастівської державної нотаріальної контори Бігіч С.Ю. від 31.01.2023 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначила про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення на територію України Російською Федерацією 24 лютого 2022 року.

Так, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб.

У подальшому, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб та Указом від 01 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України № 9259), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, воєнний стан на території України діє на даний час щонайменше до 18 серпня 2023 року.

Крім того, відповідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 року у справі № 676/47/21 дійшов висновку, що законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, а пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а останній день подання заяви про прийняття спадщини, згідно ст. 1271 ЦК України, - 29.07.2022 року.

У той же час, 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією проти України на її території було введено воєнний стан, який триває і дотепер.

Таким чином, дочка померлої була обмежена у праві звернутись із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, оскільки на закінчення строку для подання заяви про прийняття спадщини в Україні було введено воєнний стан.

Крім того, у встановлений час для подання заяви про прийняття спадщини позивач була вагітною. У зв`язку з побоювання за життя своєї дитини та ситуацією в країні, дані обставини в сукупності утруднили подання нотаріусу відповідної заяви (а.с. 21).

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 вирішуючи питання про визначенняособі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Прецендента практика ЄСПЛ містить принцип «належного урядування». Цей принцип,як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskalv. Poland), п. 73).

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосовний в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям «майно» в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини, поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд прийшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно померлої.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 211, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1271, 1272 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , протягом одного місяця здня набраннярішенням законноїсили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Кожанська селищна рада Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04359904, адреса:Київська обл., Фастівський р-н, с. Кожанка, вул. Заводська, 6-А.

Суддя: Н.А.Осаулова

Повний текст рішення суду виготовлено 23.06.2023року