ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2023м. ХарківСправа № 922/727/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
при секретарі судового засідання Погореловій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, будинок 127-А) про стягнення 311'617,33 грн за участю представників:
позивача - Вольвача Є.А;
відповідача - Швеця Р.П.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму боргу за спожиту електроенергію за лютий та квітень 2022 року у розмірі 236'703,47 грн, інфляційних витрат 14'996,56 грн, 3% річних 3173,32 грн, пені 56'743,98 грн, та суми судового збору у розмірі 3739,41 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28 лютого 2023 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на"20" березня 2023 року о 16:00.
24.04.2023 відповідач подав відзив (вх.№ 10011), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що наведені в рахунках за спожиту електроенергію за лютий 2022 року та квітень 2022 року відомості про спожиту відповідачем електричну енергію були визначені розрахунковим шляхом без урахування фактичного обсягу спожитої відповідачем електричної енергії. Тому відповідач зазначає, що подання позову про стягнення заборгованості за фактично спожиту електричну енергію, до здійснення АТ "Харківобленерго" коригування, відповідно до фактичного обсягу розподілу енергії згідно показників приладів обліку, є передчасним. Відповідач також послався на форс-мажорні обставини, як на підставу для відкладення строку виконання грошових зобов`язань за спірним договором.
Ухвалами Господарського суду Харківської області від 20.03.2023, 10.04.2023, 01.05.2023, 18.05.2023 підготовчі засідання відкладалися .
03.05.202 позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 11091), в якій зазначив, що нарахування за спожиту електричну енергію, які були здійснені відповідачеві, є належними, оскільки вони здійснені на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу, АТ "Харківобленерго", як адміністратора комерційного обліку, іншого варіанту нарахування не передбачено законодавством. Також позивач не вважає що позов є передчасним, оскільки умови Договору порушено з боку відповідача, а заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими і розцінюються позивачем як бажання уникнути виконання грошового зобов`язання.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "14" червня 2023 року о 15:00.
Представник позивача присутній у судовому засіданні 14.06.2023 позовні вимоги підтримував у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач присутній у судовому засіданні 14.06.2023 проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд установив такі обставини.
01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" (далі Відповідач, Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 112Ха (далі Договір), додатком до якого є комерційна пропозиція постачальника електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" Індивідуальна комерційна пропозиція "Надійна-Харків" (далі Комерційна пропозиція).
Відповідно до п. 1.1. - 1.2. Договору договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, та є однаковими для всіх споживачів.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом п. 3.1. Договору встановлено, що початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією.
Постачальник за цим договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (п. 3.4. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п.5.4. Договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.5. Договору).
Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим договором вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок постачальника зазначається у платіжних документах, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.6. Договору).
Згідно з п. 5.7. Договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5-ти робочих днів з моменту отримання його Споживачем або протягом 5-ти робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Виходячи з положень п. 5.9. Договору інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим Договором. Наявність заперечень з боку Споживача або спору щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених постачальником рахунків.
Пунктом 13.1. Договору визначено його укладення на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) Постачальника. Договір в частині виконання зобов`язань Споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань.
Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий та квітень 2022 року на виконання умов договору постачання електричної енергії №112Ха від 01.01.2021 Позивач передав Відповідачу: у лютому 2022 року електричну енергію у обсязі 35912 кВт/год на суму 170'551,25 грн з ПДВ; у квітні 2022 року електричну енергію у обсязі 13188 кВт/год на суму 71'152,22 грн з ПДВ.
Позивачем формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IX, глави 12.4 Розділу XII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311. Відповідна інформація підтверджена довідкою АТ "Харківобленерго" про фактичні обсяги купівлі електричної енергії.
На підставі отриманих даних про спожиті Відповідачем обсяги електроенергії Позивачем додатково сформовано та направлено Споживачу рахунки за розрахункові періоди лютий та квітень 2022 року на загальну суму 241'703,47 грн: від 28.02.2022 №112Ха за лютий 2022 року на суму - 170'551,25 грн; від 30.04.2022 №112Ха за квітень 2022 року на суму - 71'152,22 грн.
Вказані рахунки були направлені на адресу відповідача та отримані останнім 01.07.2022, що підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема списком згрупованих відправлень № 20.06.2022 від 22.06.2022.
В рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період лютий 2022 року відповідачем проведена оплата від 19.05.2022 на суму 5000 грн. За розрахунковий період квітень 2022 року відповідачем не здійснено жодної оплати. Станом на дату подачі позову заборгованість за договором за вказаний період становить 236'703,47 грн (241'703,47 - 5000).
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, останньому нараховані інфляційні витрати у розмірі 14'996,56 грн, 3% річних у розмірі 3173,32 грн та пеня у розмірі 56'743,98 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. Згідно із ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.
Згідно з ч. 6, 7 ст.276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
З огляду на приписи ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 ГК України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Разом з тим, ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку; створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії.
Згідно з п. 9.14.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Відповідно до п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За приписами п. 4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Довідкою АТ "Харківобленерго" про фактичні обсяги купівлі електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" по споживачу ТОВ "АТЗТ "Техтранс" за період лютий та квітень 2022 року підтверджений фактичний обсяг електричної енергії Відповідачу.
Отже, нарахування за спожиту електричну енергію, які були здійснені Відповідачеві, є належними, оскільки вони здійснені на підставі даних, отриманих від оператора системи розподілу, АТ "Харківобленерго", як адміністратора комерційного обліку, іншого варіанту нарахування не передбачено законодавством.
Враховуючи викладене, Позивачем доведено споживання Відповідачем обсягів електричної енергії, вказаних в актах прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період лютий та квітень 2022 року.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що АТ "Харківобленерго" у листі від вих.№ 2 від 06.02.2023 вказало, що нарахування були здійснені розрахунковим шляхом без урахування фактичного обсягу спожитої відповідачем електричної енергії. Водночас у вказаному листі АТ "Харківобленерго" також зазначило, що після отримання показів нарахування було відкориговано відповідно до фактичного обсягу розподілу електричної енергії.
Щодо форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.
Відповідно до п.12.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Пункт 12.3. Договору передбачає, що строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. При цьому, сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п. 12.4. Договору).
У відзиві на позовну заяву Відповідач посилається саме на п. 12.3. Договору та стверджує, що строк виконання зобов`язань по Договору відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. В підтвердження своєї позиції Відповідач посилається на наявність військової агресії Російської Федерації проти України, введення воєнного стану, загальний лист Торгово-промислової палати України (далі ТПП) від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, що розміщений на офіційному сайті.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі Закон) та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) (далі Регламент).
Відповідно до ч.3 ст. 14 Закону Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Частиною 1 ст. 141 Закону встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідно до п. 3.3. Регламенту сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно з п. 6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Пунктами 6.11.6., 6.11.7. Регламенту передбачено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), і першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України/президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На Сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) проставляється печатка ТПП України/регіональної ТПП на підпис першого віце-президента або віцепрезидента ТПП України/президента, першого віце-президента або віце-президента регіональної ТПП, який підписав такий Сертифікат.
Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно Сертифікатом ТПП про форс-мажорні (обставини непереборної сили), а не шляхом розміщення на офіційному вебсайті загального листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Такий лист не передбачений ані статтями 14, 141 Закону, ані положеннями Регламенту, та не містить посилання на зобов`язання за Договором та неможливість їх виконання саме Відповідачем через наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Таким чином, одне лише передбачене законом віднесення військового стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо Відповідач доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання саме Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №112Ха.
У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань Відповідача за Договором.
Крім того, Відповідач не надав доказів виконання умов п. 12.4. Договору щодо негайного повідомлення Позивача про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надання підтверджуючих документів їх настання відповідно до законодавства.
Відтак, твердження Відповідача про те, що позовні вимоги є передчасними з причин настання форс-мажорних обставин, а саме, з початком військової агресії Російської Федерації проти України та введенням військового стану, у зв`язку з чим, строк виконання зобов`язання за Договором відкладається на строк дії таких обставин, є необґрунтованим.
Отже, як убачається з фактичних обставин, в порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, грошове зобов`язання споживача перед постачальником електричної енергії, поставленої у лютому та квітні 2022 року у загальній сумі 236'703,47 грн у встановлені договором строки, як і на час розгляду справи, не виконано.
Виходячи з встановлених обставин справи, мотивів та положень законодавства, застосованих судом, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за період лютого та квітня 2022 року, на підставі договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 112Ха від 01.01.2021 обґрунтовані та належним чином доведені, отже підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в сумі 236'703,47 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати у розмірі 14'996,56 грн, 3% річних у розмірі 3173,32 грн та пеня у розмірі 56'743,98 грн.
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
За положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).
Відповідно до п. 6 комерційної пропозиції, за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційного пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення. Відповідальність за небаланс (відхилення обсягів прогнозного споживання від фактичного) не застосовується, штрафні санкції не нараховуються.
Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем господарського зобов`язання, свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені, процентів річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що останній виконано арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов договору.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, будинок 127-А, код ЄДРПОУ 31437986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м.Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7, код ЄДРПОУ 42086719) 236'703,47 грн основного боргу, інфляційних витрат у розмірі 14'996,56 грн, 3% річних у розмірі 3173,32 грн, пені у розмірі 56'743,98 грн та судовий збір у розмірі 3739,41 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, 7, код ЄДРПОУ 42086719).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЗТ "Техтранс" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, будинок 127-А, код ЄДРПОУ 31437986).
Повне рішення складено "23" червня 2023 р.
СуддяІ.В. Трофімов
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2023 |
Оприлюднено | 26.06.2023 |
Номер документу | 111754532 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Трофімов І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні