Рішення

від 23.06.2023 по справі 280/2056/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2023 року Справа № 280/2056/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ГРУПА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ГРУПА» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач 1), Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 за №7662 про відповідність платника податку ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 32068536) критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 11.11.2022 за №25860 про відповідність платника податку ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНА ГРУПА» (код ЄДРОПОУ 32068536) критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області, Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНА ГРУПА» (код ЄДРОПОУ 32068536) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 10.04.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою сулу від 26.04.2023 позовну заяву повернуто в частині позовних вимог до Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.02.2020 за №7662 про відповідність платника податку ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 32068536) критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Ухвалою суду від 26.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення/виклику представників сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним отримано через електронний кабінет платника податків рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.11.2022 за №25860, відповідно до якого визначено відповідність позивача критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивач вважає прийняте рішення протиправним, оскільки такі не містять належної мотивації віднесення позивача до ризикових платників податків. Позивач вказує, що він не здійснював реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, що виключає наявність підстав для віднесення підприємства до категорії ризикових. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області позивача включено до переліку ризикових платників у зв`язку із ти, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних (пункт 8 Порядку). Також, представник відповідача вказував на те, що за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТОВ «ЮКУН» здійснювало придбання ТМЦ/послуг у ризикових суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «Капітель-Строй» та ПП «Сонар». Зазначає, що позивачем на розгляд комісії не надано повністю первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження і розвантаження продукції, складських документів, актів приймання-передачі товарів; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорті якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2019 №1165. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази та пояснення представників сторін, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 11.11.2022 комісією ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №25860 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність Приватного підприємства «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ГРУПА» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі податкова інформація зазначено «Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. Встановлено операції з придбання товарів/послуг протягом 2021 2022 років у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ПП «Сонар» (30447548), ТОВ «Капітель-Строй» (36490929)».

Не погодившись з правомірністю прийняття спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів (далі-Порядок №1165).

Згідно положень додатку 1 Порядку №1165, критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Так, спірні рішення прийнято з огляду на відповідність підприємства позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме зазначено, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарі/послуг, відмінних від придбаних.

Проте з урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Проте, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування.

Разом з тим, відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з зазначеними контрагентами, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.

Основні зауваження контролюючого органу зводяться до підприємств ПП «Сонар» та ТОВ «Капітель-Строй», проте позивач не може нести відповідальність за недобросовісну діяльність інших суб`єктів господарювання.

Аналізуючи викладене слід дійти висновку, що оскаржуване рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №25960 від 11.11.2022 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, прийнято з порушенням порядку встановленого нормами чинного законодавства, без наявності правових підстав та порушує права позивача як платника податку, у зв`язку з чим, є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами абз.21 пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання виключити позивача з переліку ризикових платників податків, оскільки таким обов`язок покладено на контролюючий орган відповідно до абз.21 пункту 6 Порядку №1165.

Тобто, після набрання даним рішенням законної сили та його отримання контролюючим органом, у такого контролюючого органу виникне безумовний обов`язок, відповідно до абз.21 пункту 6 Порядку №1165, виключити позивача із переліку ризикових платників податків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), №31107/96).

В даному випадку, зважаючи на предмет спору, незначну складність адміністративної справи, сталість судової практики Верховного Суду зі спірного питання, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн. є не співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 3000,00 грн.

За таких обставин, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 2147,20 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., стягується, відповідно до статті 139 КАС України, на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправні рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, а саме ГУ ДПС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ГРУПА» (69096, м.Запоріжжя, вул.Бородинська, буд.12, кв.122, код ЄДРПОУ 32068536) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 11.11.2022 за №25860 про відповідність платника податку ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО - МОНТАЖНА ГРУПА» (код ЄДРОПОУ 32068536) критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути на Приватного підприємства «АЛЕКС І АЛЕКС БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА ГРУПА» судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова