Рішення

від 14.06.2023 по справі 607/3063/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2023 Справа №607/3063/23 Провадження № 2/607/1438/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Макогін А.В.,

представника позивача адвоката Равліва М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності, припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності, припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається, зокрема з 1/3 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та яка на праві спільної сумісної власності належить також позивачу та ОСОБА_2 . Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 .

Позивач у визначений законом строк подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та 15.02.2023 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим постановою нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності не визначені.

За таких підстав позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, а тому відповідно до ст. 357, 372 ЦК України просить: 1) визначити частки у спільній сумісній власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в таких розмірах: 1/3 частки за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 1/3 частки за ОСОБА_1 ; 1/3 частки за ОСОБА_2 ; 2) припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) визнати за ОСОБА_1 право власності на частку земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.02.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.03.2023 та визначений учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

23.03.2023 розгляд справи не відбувався у зв`язку з оголошенням Тернопільською обласною адміністрацією на території Тернопільської області повітряної тривоги. Підготовче засідання призначено на 18.04.2023.

18.04.2023 підготовче засідання не відбувалось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Марциновської І.В. у нарадчій кімнаті під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Підготовче засідання призначено на 11.05.2023.

11.05.2023 витребувано належним чином засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оголошено перерву у підготовчому засіданнідо 22.05.2023.

22.05.2023 без виходу до нарадчої кімнати усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.06.2023.

У судовому засіданні 14.06.2023 представник позивача адвокат Равлів М.І. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю.

У судове засідання 14.06.2023 позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак приймає участь у судовому процесі через свого представника.

У судове засідання 14.06.2023 уповноважений представник відповідача Тернопільської міської ради не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, питання щодо можливості задоволення позову залишив на розсуд суду.

У судове засідання 14.06.2023 відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього судового засідання, не з`явилася без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористалася. Заяв чи клопотань на день розгляду справи від відповідача не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Розглядаючи спір, суд повинен з`ясувати усі обставини справи відповідно до обґрунтування позову, зміст позовних вимог та зв`язок між обґрунтуванням, вимогою та вибраним способом захисту.

Так, суд встановив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 322971914 від 15.02.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 106-107).

Указане також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 195273431 (а.с. 13), № 195273516 (а.с. 14) та № 195273593 від 27.12.2023 (а.с. 15) від 27.12.2019.

Також відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9910126452023 від 13.02.2023 (а.с. 103) земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096 розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 322964154 від 15.02.2023 (а.с. 88-89) ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності із визначенням часток по 1/3 частці кожному належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Суд встановив, що відповідно до копії повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Після його смерті відкрилась спадщина, у тому числі на 1/3 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та на частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 за законом першої черги є позивач, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 22/2022, ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_3 шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та одночасно шляхом подання відповідної заяви до органу нотаріату (а.с. 68).

Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 частково оформила свої спадкові права, оскільки 15.02.2023 ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за законом, зокрема на 1/3 частку житлового будинку загальною площею 53 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 100).

Разом з тим відповідно до п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4.18 п. 4 глави 10 розділу II вказаного Порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

При цьому відповідно до положень ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Так, постановою приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н.Б. № 76/02-31 від 15.02.2023 (а.с. 109) позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності, у зв`язку з тим, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності не визначені.

Разом з тим згідно з ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 ст. 1225 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі смерті співвласника нерухомого майна для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

При цьому відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень ст. 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово був викладений Верховним Судом у постановах від 20.06.2018 у справі № 640/13903/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 266/5267/18, від 20.03.2019 у справі № 550/1040/16-ц, від 22.04.2020 у справі № 601/2592/18, від 22.04.2020 у справі № 127/23809/18, від 27.05.2020 у справі № 361/7518/16-ц, від 16.09.2020 у справі № 464/1663/18, від 16.06.2021 у справі № 570/997/19, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

З урахуванням викладених обставин суд вважає, що вимога щодо визначення часток у спільній сумісній власності на спірну земельну ділянку, у тому числі за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не ґрунтується на вимогах закону та не підлягає задоволенню. При цьому позовна вимога щодо припинення права спільної сумісної власності на дане нерухоме майно є похідною від первісної вимоги про визначення часток співвласників. Ураховуючи, що вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісної позовної вимоги похідна вимога задоволенню також не підлягає.

Разом зтим ураховуючи,що спадкодавцеві ОСОБА_3 на моментсмерті належалачастка у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на таку частку було успадковане позивачем на загальних підставах та належить останній з моменту відкриття спадщини.

Таким чином суд вважає, що той факт, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не оформив свою частку у праві спільної сумісної власності, зокрема не визначив та не виділив в натурі належну йому частину спірної земельної ділянки, не впливає на можливість поновлення порушеного права позивача як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_3 , шляхом визнання за позивачем права власності на частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.

За таких підстав позивачем доведено належними та достатніми доказами, що ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_3 право власності на частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, а відтак позов в частині пред`явлених вимог до Тернопільської міської ради є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 4, 13, 15, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності, припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:08:003:0096, площею 0,0578 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

У позові в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки у спільній сумісній власності та припинення права спільної сумісної власності відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Равлів Мирослав Ігорович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Тернопільська міська рада, місцезнаходження: вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058344.

СуддяІ. В. Марциновська