Рішення
від 15.06.2023 по справі 367/165/21
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/165/21

Провадження №2/367/1646/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2023 року Ірпінський міський суд Київської областів складі:

головуючого судді Карабаза Н.Ф.,

при секретарі Шемігон В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЧА-ГУЛІВЕР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ОСББ «БУЧА-ГУЛІВЕР»звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості,зазначивши,що відповідачє власникомнежитлового приміщенняза адресою: АДРЕСА_1 . Рішеннямзборів власниківквартир танежитлових приміщень19.07.2016в багатоквартирнихбудинках,розташованих заадресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 створенооб`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку Буча-Гулівер(кодза ЄДРПОУ40728328).Актом приймання-передачібагатоквартирного житловогобудинку АДРЕСА_2 вуправління ОСБББУЧА-ГУЛІВЕР31.12.2017з балансуКомунального підприємстваБучанське управлінняжитлово-комунальногогосподарства Бучанськоїміської радив управлінняОСББ БУЧА-ГУЛІВЕРбуло переданобагатоквартирний житловийбудинок заадресою: АДРЕСА_2 .Згідно данихДержавного реєструречових правна нерухомемайно увласності відповідача( ОСОБА_1 )за адресою: АДРЕСА_2 перебуває нежитловеприміщення площею78,2кв.м.Право власностізареєстровано напідставі договорукупівлі-продажувід 25.01.2001№ 144.У зв`язкуіз зазначенимправо власностіна нежитловеприміщення убудинку АДРЕСА_2 зобов`язує ОСОБА_1 своєчасновносити нарозрахунковий рахунокОСББ БУЧА-ГУЛІВЕРкошти урозмірі,встановленому загальнимизборами.Протоколом загальнихзборів співвласниківбагатоквартирних будинківза адресою: АДРЕСА_4 ;2. АДРЕСА_3 від 28.12.2017№ 171228-3сзатверджено щомісячнівнески наутримання спільногомайна врозмірі 4,05грн.для власниківнежитлових приміщеньу багатоквартирномужитловому будинкупо АДРЕСА_2 .У подальшомузагальними зборамиспіввласників багатоповерховихбудинків ОСББ"БУЧА-ГУЛІВЕР,які булорозпочато 19.03.2018,а закінчено03.04.2018затверджено щомісячнівнески наутримання спільногомайна врозмірі 3,12грн.для власниківнежитлових приміщеньу багатоквартирномужитловому будинкупо АДРЕСА_2 .Протоколом загальнихзборів співвласниківбагатоквартирних будинківза адресою: АДРЕСА_4 ;2. АДРЕСА_3 від 20.06.2019№ 20/0619-3сзатверджено щомісячнівнески наутримання спільногомайна врозмірі 5,38грн.,для власниківнежитлових приміщеньу багатоквартирномужитловому будинкупо АДРЕСА_2 .Таким чином,відповідач зобов`язанийбув протягомсічня-квітня2018щомісячно нарозрахунковий рахунокОСББ БУЧА-ГУЛІВЕРсплачувати грошовікошти усумі 316,71грн.У періодчасу зтравня 2018по червень2019включно відповідачзобов`язанийбув щомісячнона розрахунковийрахунок ОСБББУЧА-ГУЛІВЕРсплачувати грошовікошти усумі 243,981грн.А злипня 2019по теперішнійчас усумі 420,72грн.На датуподачі позовноїзаяви завідповідачем рахуєтьсязаборгованість зісплати внесківна утриманнябудинку (комунальніпослуги)у сумі11733(одинадцятьтисяч сімсоттридцять три)гривні 91копійки. На підставі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ БУЧА-ГУЛІВЕР (код за ЄДРПОУ 40728328) заборгованість зі сплати внесків на утримання спільного майна за період з січень 2018 року по листопад 2020 року у сумі 11733 (одинадцять тисяч сімсот тридцять три) гривні 91копійку, а також 2 006 (дві тисячі шість) гривень 91 копійку інфляційних втрат та 997 (дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 00 копійок 3 % річних від простроченої суми зобов`язання та судовий збір у сумі 2102,00грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00грн.

Представником відповідача ОСОБА_1 адвокатомПавлішиною Н.В.подано відзивна позовнузаяву.В якомузазначено,що дійсногромадянин ОСОБА_1 є співвласникомбагатоквартирного будинку,що розташованийпо АДРЕСА_2 ,що підтверджуєтьсядоговором купівлі-продажу комунальногомайна шляхомвикупу,укладеного 25січня 2006року,згідно якогоу власністьгромадянину ОСОБА_1 передане комунальнемайно -нежитлове приміщенняплощею 78,2квадратних метри,яке розташованена першомуповерсі вказаногобагатоквартирного будинку.В цьомунежитловому приміщеннірозміщений магазинзапасних частиндо автомобілів,дохід відпродажу яких,є єдинимджерелом доходів ОСОБА_1 ,як фізичноїособи -підприємця.Проте, з 24 лютого 2022 року війська російської федерації загарбницькими, окупаційними та варварськими методами ведення війни, розкололи європейське співтовариство та, зокрема, мрії українського народу та повною мірою інтегрувалися в систему європейських цінностей та стандартів демократії. З цього моменту, а саме в період окупації міста Бучі, магазин продажу автозапчастин, який належить відповідачу було пограбовано, зокрема місцевим мародером, про що свідчить вирок Ірпінського міського суду справі № 367/1771/22 по засудженню гр. ОСОБА_2 за скоєний злочин. Відновити господарську діяльність та оговтатися від таких подій відповідачу й досі дуже складно, та як вже зазначалося інших доходів немає. Натомість позивач звертається до суду з проханням стягнути заборгованість за зі сплати внесків на утримання спільного майна в сумі 11733,91грн, а також 2006,91грн інфляційних витрат та 997,00грн - 3% річних від простроченої заборгованості. Отже, лише штрафних санкцій позивач нарахував понад 3000,00 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ЦК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги; ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Враховуючи вищевикладене, відсутність можливості ведення господарської діяльності відповідачем, відсутністю доходів, та важкі військові часи сьогодення, просить суд відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Буча-Гулівер» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 в частині стягнення штрафних санкцій, а саме: 2006,91грн інфляційних витрат та 997,00грн - 3% річних від простроченої заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти винесення заочного рішення та розглядати справу в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Його представник подав заяву про слухання справи у відсутності відповідача та його представника за наявними в матеріалах справи документами, враховуючи відзив відповідача.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій відносяться до категорії комунальних послуг.

Відповідно дост. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно даних інформації про юридичну особу ОСББ Буча-Гулівер зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.08.2016, номер запису 13261020000001126.

Актом приймання-передачі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 в управління ОСББ БУЧА-ГУЛІВЕР 31.12.2017 з балансу Комунального підприємства Бучанське управління житлово-комунального господарства Бучанської міської ради в управління ОСББ БУЧА-ГУЛІВЕР було передано багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Протоколом № 171228-3с загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків за адресою: АДРЕСА_4 ; 2. АДРЕСА_3 від 28.12.2017 року затверджено щомісячні внески на утримання спільного майна в розмірі ,05грн. для власників нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 .

Протоколом від 03.04.2018 року загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків. ОСББ «Буча-Гулівер» (місце знаходження: м. Буча, Київська обл., вул. Вокзальна, 101 та АДРЕСА_3 ) затверджено щомісячні внески на утримання спільного майна в розмірі 3,12грн. для власників нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 .

Протоколом № 20/0619-Зс загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків за адресою: АДРЕСА_4 ; 2. АДРЕСА_3 від 20.06.2019 року затверджено щомісячні внески на утримання спільного майна в розмірі 5,38грн., для власників нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення, реєстраційний номер: 27701901 за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису: 11 в книзі: 1-24 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2001 № 144.

Згідно розрахунку заборгованості перед ОСББ «Буча-Гулівер» на 30.11.2020 року голови управління ОСББ «Буча-Гулівер» Левенцової Н.А. власник нежитлового приміщення ОСОБА_1 по АДРЕСА_5 має заборгованість у розмірі 11733,91грн.

Відповідач плату за утримання спільного майна здійснює не в повному обсязі та не регулярно, чим спричиняє майнову шкоду позивачу та перешкоджає належному виконанню позивачем передбачених зобов`язань по забезпеченню збереження житлового фонду, утриманню будинку та прибудинкової території.

Відповідно дост. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»- відмова від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і відповідно до ст. 17 Закону є підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із встановлених об`єднанням платежів по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, які обов`язкові для виконання сторонами і вимогами законодавства.

Порядок надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території різновиду житлово-комунальних послуг врегульованоЗаконом України «Про житлово- комунальні послуги», відповідно до якого балансоутримувачем будинку євласникабоюридична особа, яка задоговоромз власником утримує набалансівідповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавствомзвітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів таутримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно ззаконом. Відповідно дост. 13Закону України «Про житлово-комунальні послуги»дані послуги віднесені до житлово-комунальних.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 - власник нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_5 не бере участі у витратах на управління та збереження будинку, оскільки внески, що нараховуються пропорційно до загальної площі вище зазначеного нежитлового приміщення на рахунок ОСББ «Буча-Гулівер» у розмірах встановлених загальними зборами не вносяться, що підтверджується листом про заборгованість станом на 30.11.2020 року.

Оскільки, відповідач не сплачує щомісячні внески на утримання спільного майна, чим спричиняє майнову шкоду позивачу та перешкоджає належному виконанню позивачем передбачених зобов`язань по забезпеченню збереження житлового фонду, утриманню будинку та прибудинкової території, тому вони підлягають стягненню у примусовому порядку.

Суд враховує, що доказів погашення заборгованості чи спростування вказаних позивачем обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, а тому доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу по внескам та платежам співвласників об`єднання у розмірі 11733,91грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути із відповідача інфляційні витрати у сумі 2006,91 грн. та 3% річних у сумі 997,00грн., при цьому позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження порядку нарахування даних інфляційних втрат та 3% річних, а тому суд відмовляє позивачу у позові про стягнення із відповідача інфляційних витрат у сумі 2 006,91 грн. та 3% річних у сумі 997,00грн., у зв`язку із їх недоведеністю.

Суд небере доуваги твердженняпредставника відповідачащодо відсутністьможливості веденнягосподарської діяльностівідповідачем,відсутністю доходів,та важківійськові часисьогодення,оскільки жоднихдоказів,щодо оплативнесків наутримання спільногомайна відповідачемне проводилисьще зсічня 2018року,крім того,не можейти імова щодозменшення розмірунеустойки,оскільки сумаштрафних санкційнарахованих позивачемв розмірі2006,91грн. інфляційних витрат та 3% річних у сумі 997,00грн. не перевищують розмір суми боргу по внескам та платежам співвласників об`єднання, що становить - 11 733,91грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Також, питання гонорару адвоката врегульовані в статтях 28-30 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, із змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду усправах № 923/560/17,№ 329/766/18,№ 178/1522/18).

Доказами, які підтверджують заявлений розмір витрат, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг, тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В матеріалахсправи міститься:ордер серіяКС №803951від 06.07.2020року, договірпро наданняправової допомоги№ 01-06/07-20від 06липня 2020року,додаткову угодудо договорупро наданняправової допомоги№ 01-06/07-20від 06.07.2020від 30грудня 2020року тадодаток №5до договорупро наданняправової допомоги№ 01-06/07-20від 06.07.2020року укладенихміж адвокатом ГапонСергієм Васильовичемта ОСББ«БУЧА-ГУЛІВЕР»,згідно яких було встановлено розмір гонорару (винагороди) за правничу допомогу у рамках цивільного судочинства за позовом ОСББ БУЧА-ГУЛІВЕР до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна за період з січня 2018 року по листопад 2020 року у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок. Згідно п. 2. додаток № 5 до договору про надання правової допомоги № 01-06/07-20 від 06.07.2020 від 25 грудня 2020 року сторони дійшли беззаперечної згоди, що для виконання доручення клієнта адвокатом надаються наступні види правової допомоги: аналіз фактичних обставин справи; надання усних/письмових юридичних консультацій; складання, оформлення і надсилання позовної заяви; складання інших процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у Ірпінському міському суді Київської області. Крім того, згідно Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 01-06/07-20 від 15.лютого 2021 року вбачається, що на виконання умов договору про надання правової допомоги № 01-06/07-20 від 06.07.2020 та додатку № 5 від 25.12.2020 до договору про надання правової допомоги № 01-06/07-20 від 06.07.2020 адвокат надав, а замовник прийняв правову допомогу щодо підготовки та передачі до Ірпінського міського суду Київської області повної заяви про стягнення з ОСОБА_1 на користь замовника заборгованості зі сплати внесків на утримання спільного майна, вартість якої за цим актом складає - 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок. Згідно платіжного доручення № 616 від 15.02.2021 року вбачається, що ОСББ «БУЧА-ГУЛІВЕР» перерахував адвокату Гапон С.В. 3 000,00грн. за правничу допомогу за судовим позовом до ОСОБА_1 зг. рах № 3 від 09.02.2021р. що, на думку суду, є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд приходить до висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн є неспівмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаними роботами. Крім того, суд звертає увагу на те, що представником позивача на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу не надано детального опису виконаних робіт, та вартість послуг з надання правової допомоги.

На необхідність дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат неодноразово звертав увагу Верховний Суд.

Велика Палата у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги (ч. 6 ст. 137 ЦПК України), не виключає обов`язку доведення належними та допустимими доказами понесення витрат на правничу допомогу та їх розміру стороною, яка звернулась до суду із заявою про відшкодування таких витрат.

З огляду на це, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу), з огляду на те, що дана категорія справ, не представляє складності, обсяги виконаної роботи є незначними, розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження, за заявою представника позивача про розгляд справи без участі позивача, а також з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про зменшення понесених ОСББ «БУЧА-ГУЛІВЕР» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Також, при задоволенні позову у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

Судом встановлено, що позивачем згідно квитанцій сплачено судовий збір у розмірі 2102,00грн. за подання позовної заяви .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 10, 23 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «БУЧА-ГУЛІВЕР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РПОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСББ БУЧА-ГУЛІВЕР, код за ЄДРПОУ 40728328 заборгованість зі сплати внесків на утримання спільного майна за період з січень 2018 року по листопад 2020 року у сумі 11733 (одинадцять тисяч сімсот тридцять три) гривні 91копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РПОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСББ БУЧА-ГУЛІВЕР, код за ЄДРПОУ 40728328 сплачений судовий збір у сумі 2 102,00грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза

СудІрпінський міський суд Київської області
Дата ухвалення рішення15.06.2023
Оприлюднено27.06.2023
Номер документу111761075
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —367/165/21

Рішення від 15.06.2023

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Карабаза Н. Ф.

Ухвала від 05.02.2021

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Карабаза Н. Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні