Рішення

від 10.03.2023 по справі 376/3064/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/3064/21

Провадження № 2/376/118/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2023 р. Сквирський районний суд Київської області

у складі: Головуючого судді - Коваленка О.М.,

за участю секретаря - Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом Сквирської міської ради до ОСОБА_1 про виселення зі службової квартири без надання іншого житлового приміщення,

Встановив:

Позивач Сквирська міська рада звернулася до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтуванняпозову представникпозивача зазначає,що у2006 році рішенням Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 20.01.06 року № 16 «Про дозвіл КП «Житлокомунсервіс» на придбання житла» надано дозвіл КП «Житлокомунсервіс» придбати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 11,2 кв. м у ОСОБА_2 , за 28880,00 грн.

Керуючись даним рішенням 03 лютого 2006 року між КП «Житлокомунсервіс» в особі начальника Берегового Василя Митрофановича та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , згідно якого КП «Житлокомунсервіс» придбало зазначену квартиру та стало її власником.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Відповідно до рішення сесії Сквирської міської ради від 21 грудня 2006 року № 90-6-V «Про реорганізацію комунального підприємства «Благоустрій» та комунального підприємства «Житлокомунсервіс» вирішено реорганізувати, шляхом злиття комунального підприємства «Благоустрій» та комунального підприємства «Жилокомунсервіс», створивши на їх базі одне нове комунальне підприємство, а саме: Комунальне підприємство «Сквирське комунальне господарство», яке буде правонаступником реорганізованих підприємств.

Рішенням сесії Сквирської міської ради від 29 квітня 2021 року № 16-7-VIII «Про прийняття у власність Сквирської міської територіальної громади та на баланс Сквирської міської ради (код ЄДРПОУ 04054961) майна, що перебуває у власності та на балансі комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» (код ЄДРПОУ 34921014)» вирішено прийняти у власність Сквирської міської територіальної громади та на баланс Сквирської міської ради житлову будівлю (квартиру), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності та на балансі Комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» та вжити заходи щодо реєстрації в інтересах Сквирської міської територіальної громади в особі Сквирської міської ради права власності на зазначену житлову будівлю (квартиру).

Виходячи із зазначених рішень Сквирської міської ради, власником квартири, що знаходиться по АДРЕСА_2 , стала Сквирська міська рада, підтвердженням чого є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що надає право на звернення Сквирської міської ради з даним позовом до суду.

Відповідно до Витягу з наказу прокурора Київської області № 48 від 20.01.2005 року ОСОБА_1 , юриста 2-го класу, призначено помічником прокурора Сквирського району Київської області,

На той час відповідач проживав в іншій області, тому після призначення його помічником прокурора Сквирського району Київської області виникла необхідність переїхати на постійне місце проживання до м. Сквира Київської області.

Враховуючи, що на той час працівники Сквирської районної прокуратури не були забезпечені службовим житлом, розглянувши листи КП «Житлокомунсервіс» № 382 від 20.03.2006 року та прокурора Сквирського району № 278 від 21.02.2006 року про забезпечення працівників прокуратури службовим житлом, керуючись постановою Ради Міністрів Української РСР № 37 від 4 лютого 1988 року «Про службові жилі приміщення», ст. 118 Житлового кодексу Української РСР, ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчим комітетом Сквирської міської ради від 24.03.2006 № 41 «Про визнання квартири службовою для працівників прокуратури» було прийнято рішення визнати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житлова площа 11,2 кв. м, загальна площа 24,5 кв. м службовою для працівників прокуратури.

На підставі ордера на жиле приміщення, виданого за рішенням Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 24.03.2006 року № 42 «Про видачу ордера на службову квартиру» поселено в спірну квартиру відповідача, який працював у прокуратурі Сквирського району Київської області на посаді помічника прокурора Сквирського району та перебував на квартирному обліку при виконавчому комітеті Сквирської міської ради.

24 лютого 2007 року між КП «Житлокомунсервіс» та ОСОБА_1 укладено типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду.

Пунктом 2.1.4 цього договору визначено, що наймодавець (Сквирська міська рада) має право вимагати в судовому порядку виселення наймача ( ОСОБА_1 ), членів його сім`ї або інших осіб, які проживають разом з ним, без надання іншого житла, якщо вони, використовують його не за призначенням.

Відповідач ОСОБА_1 27.09.2011 року був звільнений з органів прокуратури Київської області, підтвердженням чого є лист прокуратури Київської області від 13.04.2012 № 11/1-159 вих.

На цій підставі, рішенням Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 10.10.2013 року № 982/59 «Про виключення ОСОБА_1 із списків осіб, що користуються правом пільгового одержання жилих приміщень та зняття з квартирного обліку при виконавчому комітеті Сквирської міської ради» - гр. ОСОБА_1 виключений зі списків, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень у зв`язку із втратою права та знято з квартирного обліку пільгової черги (першочергове отримання майна), як такого, що припинив трудові відносини з органами прокуратури.

Згідно зі ст. 124 Житлового кодексу України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Після звільнення відповідач, усупереч вимогам чинного законодавства, не звільнив займану ним службову квартиру та продовжує її утримувати на даний час.

Підтвердженням того, що відповідач дійсно використовує службову квартиру не за призначенням, чим порушує умови укладеного договору та законодавство України - є складений Акт від 27 листопада 2012 року про те, що в квартирі фактично проживає стороння особа жіночої статі (яка її винаймає), а гр. ОСОБА_1 не проживає в ній і не з`являвся протягом тривалого часу.

Після того, як Сквирська міська рада прийняла у власність спірну житлову квартиру зі статусом службової для працівників прокуратури Сквирського району та дізналася про те, що гр. ОСОБА_1 не звільнив займану службову квартиру після звільнення з органів прокуратури Київської області, як того вимагає чинне законодавство, та продовжує її утримувати на даний час, рішенням Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 02 листопада 2021 року № 21/25 «Про добровільне виселення ОСОБА_1 зі службової квартири АДРЕСА_1 » запропоновано гр. ОСОБА_1 добровільно виселитися зі службової квартири.

З метою досудового врегулювання спору за домовленістю, Сквирська міська рада надіслала рекомендований лист з повідомленням про вручення (вих. № 4654 від 04.11.2021) гр. ОСОБА_1 , в якому, згідно рішення виконавчого комітету Сквирської міської ради від 02 листопада 2021 року № 21/25, запропонувала відповідачу добровільно виселитися зі службової квартири.

Проте, 06 листопада 2021 року даний лист повернувся з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Додатково представник позивача зазначає, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 01.12.2020 року № 07/01 «Про затвердження складу комісії із соціальних та житлових питань при виконавчому комітеті Сквирської міської ради», затверджено комісію із соціальних та житлових питань при виконавчому комітеті Сквирської міської ради та Положення про комісію із соціальних та житлових питань.

Відповідно до покладених завдань, комісія із соціальних та житлових питань, між іншим, формує житлові справи, впорядковує квартирну чергу, відповідно до рішень виконавчого комітету та проводить реєстрацію громадян, взятих на квартирний облік, у книзі ведення квартирного обліку.

Тому, Сквирська міська рада звертає увагу суду, що дане виселення переслідує легітивну мету, та здійснюється відповідно до чинного законодавства України та з метою захисту прав інших громадян Сквирської міської територіальної громади, які дійсно потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень.

Станом на час подання позовної заяви місце проживання відповідача невідомо.

Відповідач ОСОБА_1 не проживає за адресою АДРЕСА_2 , а реєстрація відповідача за місцезнаходженням державної власності в особі Сквирської міської ради порушує її законні права та інтереси.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд:

-Виселити ОСОБА_1 з належної Сквирській міській раді на прав приватної власності службової квартири для працівників прокуратури, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення;

-зняти ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

-стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 гривень.

Представник позивача Сквирської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позові та просить їх задовольнити (а. с. 59).

Відповідач ОСОБА_1 про день, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався. Письмових заяв чи клопотань не надав.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За загальним правилом частини першоїстатті 223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогамист.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що у2006 році рішенням Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 20.01.06 року № 16 «Про дозвіл КП «Житлокомунсервіс» на придбання житла» надано дозвіл КП «Житлокомунсервіс» придбати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 11,2 кв. м у ОСОБА_2 , за 28880,00 грн (а.с. 11).

03 лютого 2006 року між КП «Житлокомунсервіс» в особі начальника Берегового Василя Митрофановича та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , згідно якого КП «Житлокомунсервіс» придбало зазначену квартиру та стало її власником (а. с. 12).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Відповідно до рішення сесії Сквирської міської ради від 21 грудня 2006 року № 90-6-V «Про реорганізацію Комунального підприємства «Благоустрій» та Комунального підприємства «Житлокомунсервіс» вирішено реорганізувати, шляхом злиття Комунального підприємства «Благоустрій» та Комунального підприємства «Жилокомунсервіс», створивши на їх базі одне нове комунальне підприємство, а саме: Комунальне підприємство «Сквирське комунальне господарство», яке буде правонаступником реорганізованих підприємств (а.с.20-21).

Рішенням сесії Сквирської міської ради від 29 квітня 2021 року № 16-7-VIII «Про прийняття у власність Сквирської міської територіальної громади та на баланс Сквирської міської ради (код ЄДРПОУ 04054961) майна, що перебуває у власності та на балансі КП «Сквирське комунальне господарство» (код ЄДРПОУ 34921014)» вирішено прийняти у власність Сквирської міської територіальної громади та на баланс Сквирської міської ради житлову будівлю (квартиру), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності та на балансі комунального підприємства «Сквирське комунальне господарство» та вжити заходи щодо реєстрації в інтересах Сквирської міської територіальної громади в особі Сквирської міської ради права власності на зазначену житлову будівлю (квартиру) (а. с. 33).

Виходячи із зазначених рішень Сквирської міської ради, власником квартири, що знаходиться по АДРЕСА_2 , стала Сквирська міська рада, підтвердженням чого є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Індексний номер витягу: 264257224 (а. с. 31), що надає право на звернення позивачу з даним позовом до суду.

Відповідно до Витягу з наказу прокурора Київської області № 48 від 20.01.2005 ОСОБА_1 , юриста 2-го класу, призначено помічником прокурора Сквирського району Київської області (а. с. 10).

Враховуючи, що на той час працівники Сквирської районної прокуратури не були забезпечені службовим житлом, розглянувши листи КП «Житлокомунсервіс» № 382 від 20.03.2006 року та прокурора Сквирського району № 278 від 21.02.2006 року про забезпечення працівників прокуратури службовим житлом, Виконавчим комітетом Сквирської міської ради від 24.03.2006 № 41 «Про визнання квартири службовою для працівників прокуратури» було прийнято рішення визнати однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житлова площа 11,2 кв. м, загальна площа 24,5 кв. м службовою для працівників прокуратури (а.с. 13,18).

На підставі ордера на жиле приміщення, виданого за рішенням Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 24.03.2006 року № 42 «Про видачу ордера на службову квартиру» поселено в спірну квартиру відповідача, який працював у прокуратурі Сквирського району Київської області на посаді помічника прокурора Сквирського району та перебував на квартирному обліку при виконавчому комітеті Сквирської міської ради (а.с.19).

24 лютого 2007 року між КП «Житлокомунсервіс» та ОСОБА_1 укладено типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду (а.с.15).

Пунктом 2.1.4 цього договору визначено, що наймодавець (Сквирська міська рада) має право вимагати в судовому порядку виселення наймача ( ОСОБА_1 ), членів його сім`ї або інших осіб, які проживають разом з ним, без надання іншого житла, якщо вони, використовують його не за призначенням (а. с. 15 зворотня сторона).

Відповідач ОСОБА_1 27.09.2011року був звільнений з органів прокуратури Київської області, підтвердженням чого є лист прокуратури Київської області від 13.04.2012 № 11/1-159вих (а.с. 22). На цій підставі, рішенням Виконавчого комітету Сквирської міської ради від 10.10.2013 № 982/59 року «Про виключення ОСОБА_1 із списків осіб, що користуються правом пільгового одержання жилих приміщень та зняття з квартирного обліку при виконавчому комітеті Сквирської міської ради» - гр. ОСОБА_1 виключений зі списків, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень у зв`язку із втратою права та знято з квартирного обліку пільгової черги (першочергове отримання майна), як такого, що припинив трудові відносини з органами прокуратури (а.с. 23).

За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагатибудь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставіцієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Згідно з вимогою ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них (стаття 379 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.

Частиною першою статті 118 ЖК України встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

На підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення (ч. 1 ст. 122 ЖК України).

У відповідності до ст. 123 ЖК України порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється, зокрема, цим Кодексом та іншими актами законодавства. До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73-76, 79-83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103-106 цього Кодексу.

Робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення (ст. 124 ЖК України).

Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування викладених обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, відповідач під час розгляду справи, не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про захист порушеного права позивача на квартиру АДРЕСА_1 , шляхом виселення відповідача ОСОБА_1 з належної Сквирській міській раді на прав приватної власності службової квартири для працівників прокуратури та зняти відповідача з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №538 від 06.12.2021року (а.с. 9), він також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 47 Конституції України, ст. ст. 29, 317, 319,321,334,379, 391 ЦК України, ст. ст. 9, 118, 122,123, 124 ЖК України, ст. ст.2,4,12,13,76,81,89,141,223,247,258,259,263-265,268,351,352,354,355ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги Сквирської міської ради до ОСОБА_1 про виселення зі службової квартири без надання іншого житлового приміщення задовольнити в повному обсязі.

Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з належної Сквирській міській раді на праві приватної власності службової квартири для працівників прокуратури, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення.

Зняти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Сквирській міській раді (код ЄДРПОУ 04054961) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 гривень.

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанціїпротягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: О.М. Коваленко