Ухвала

від 20.06.2023 по справі 700/432/23

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/432/23

Провадження № 2/700/150/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого - судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Кравець І.О., відповідача: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Лисянка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (місце проживання: с.Хижинці Звенигородського району Черкаського району) до ОСОБА_1 (місце проживання: с.Хижинці Звенигородського району Черкаського району), Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області (місце знаходження: пл.Миру,27, смт.Лисянка, Звенигородського району Черкаського району) про визнання права власності на спадкове майно,

установив:

До Лисянськогорайонного судуЧеркаської областізвернувся ОСОБА_2 із позовною заявою до ОСОБА_1 , Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,09 га в межах Хижинського старостинського округу Лисянської ОТГ з кадастровим номером 7122887600:03:001:0410. У встановленому порядку позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Брат позивача відмовився від спадщини на його користь, але постановою від 10.03.2023 року № 346/02-31 нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право власності на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок. За таких обставин він змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

У судове засідання позивач не з`явився, у позовній заяві просив справу розглянути без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує, позов підтримує повністю.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав та пояснив, що з братом у нормальних стосунках і відмовився від своєї частки у спадщині на його користь.

Представник відповідача - Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області у судове засідання не з`явився, направили суду клопотання про розгляд справи без їх участі, проти позовних вимог не заперечують.

Суд, заслухавши відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні до них правовідносини, виходить з наступного.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26.06.2014 року вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки Хижинського старостинського округу Виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 21.03.2023 року № 68, за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 рахується житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаний будинок правовстановлюючі документи не видавалися.

Позивач є спадкоємцем за законом та звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Постановою від 10.03.2023 року № 346/02-31 державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право власності на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1ст.1222 ЦК України,спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1217 ЦК України,спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтями1218, 1233 ЦК Українивстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За вимогамист.1297 ЦК України,спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2ст.1299 ЦК України).

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки позивач у встановленому порядку прийняв спадщину, а його брат у встановлений строк відмовився від своєї частки.

Верховний суд у своїй постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 674/1307/15-ц зокрема вказав, що наявність чинної і не оскаржуваної позивачем постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право власності є додатковою перешкодою для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, оскільки законом не передбачений повторний розгляд питання якщо перше вирішено по суті.

Згідно п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставин необхідно визнати за позивачем право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 5, 12, 13, 71, 74, 81, 142, 200, 211, 258, 259, 263, 265, 273, ЦПК України, суд ,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 та право користування земельною ділянки під даним будинком площею 0,06 га.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,09 га в межах Хижинського старостинського округу Лисянської ОТГ з кадастровим номером 7122887600:03:001:0410, що належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акта серії ЧР № 142517.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23 червня 2023 року.

Суддя С.Д.Пічкур