Ухвала

від 26.06.2023 по справі 343/1477/23

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1477/23

Провадження №: 2/0343/428/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

26 червня 2023 року м.Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Тураш В. А.,

розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортне житло» про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку-

В С Т А Н О В И В:

В Долинський районний суд Івано-Франківської області, 23.06.2023 поступила позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортне житло» про визнання недійсним рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

У відповідності до позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 просить ухвалити рішення, яким:

1.Визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортне житло» (код ЄДРПОУ - 42983096), оформлене протоколом № 1 від 12.03.2023 в цілому.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортне житло» (код ЄДРПОУ - 42983096) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що позовну заявуслід повернутипозивачці ОСОБА_1 з наступних підстав:

У відповідності до положень ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим згідно з ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Відповідно до положень пунктів 3, 10 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

Згідно зч.1ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до визначень, наведених уст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку,це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно зіст.4 вищевказаного Закону, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно достатей 6,7,10,15 Закону , співвласники багатоквартирного будинку, зокрема створюють об`єднання, затверджують статут такого об`єднання, мають право знайомитися з рішеннями загальних зборів та оскаржувати їх судовому порядку, брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеномуцим Закономі статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

Верховний Суд у своїх постановах зазначає, що спори у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку розглядаються господарськими судами, оскільки такі спори виникають під час здійснення права на управління юридичною особою, тому є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особинезалежно від суб`єктного складу такого спору.

Саме такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, провадження № 14-472цс19, від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19, провадження № 12-76гс20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17, провадження № 11-1272апп18, зазначено, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи.

Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, провадження № 14-576апп18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц, провадження № 14-472цс19.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд

його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Також і у рішенні Європейського суду з прав людини у справах «Сокуренко і Стригун проти України» зазначається, що термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства, практику Європейського суду з прав людини, суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.

Предметом позову у справі, позивачка ОСОБА_1 , вказала - визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ОСББ «Комфортне житло», оформлених протоколом №1 від 12.03.2023.

Спір про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до п. 3 ч.1 ст. 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).

Таким чином приходжу до висновку, що, відповідно до змісту позовної заяви та доданих документів, спір виник з господарських відносин, який підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Даний висновок повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 року у справі №910/5179/20.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ч.1 ст.24 ГПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Керуючись ст. ст. 186, 258 - 260, 293, 353 ЦПК України, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження у справі №343/1477/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Комфортне житло» про визнання недійсним рішення загальних зборів обєднання співвласників багатоквартирного будинку - відмовити.

Позовну заяву з додатками повернути позивачці ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 .

Роз`яснити позивачці, що вирішення даних спірних правовідносин відноситься до юрисдикції господарського суду Івано-Франківської області в порядку господарського судочинства з урахуванням суб`єктного складу сторін та правил територіальної підсудності.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: