Постанова

від 20.06.2023 по справі 725/917/23

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 725/917/23

Номер провадження 2-а/725/14/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 року Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі: головуючого судді Іщенко І. В., за участю секретаря судового засідання Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови по справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , представник позивача, звернувсядо суду з позовом до відповідача про скасування постанови по справі про порушення митних правил. Остаточно просить змінити захід стягнення в межах передбаченим нормативним актом про відповідальність в справі про порушення митних правил № 0966/40800/20 від 25.03.2021 року відносно гр. ОСОБА_1 за ст. 485 МК України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Постановою в справі про порушення митних правил № 0966/40800/20 від 25.03.2021 року, за наслідками розгляду вищеописаного протоколу про порушення митних правил - гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260056,62грн. 19 грудня 2022 року представник Бишка Ф.Ф. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перегляд постанови в справі про порушення митних правил № 0966/40800/20 від 25.03.2021 року за виключними обставинами. Однак, Чернівецька митниця за наслідками розгляду заяви відмовила у перегляді постанови, мотивуючи тим, що це не передбачено національним законодавством. Позивач не згідний з постановою оскільки вважає, що вона винесена з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин справи, в зв`язку з чим, він вимушений звернутися до суду з дійсним позовом.

Представником відповідача було надано до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки викладені в постанові, відповідають фактичним обставинам справи та відповідають вимогам Конституції України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно дост.77 КАС Україникожна сторона повинна доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 даної Статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Судом встановлено, що на основі протоколу про порушення митних правил від 30.10.2020 року відносно гр. ОСОБА_1 № 0966/40800/20 за ст. 485 МК України було винесено постанову від 25.03.2021р. Даною постановою в справі про порушення митних правил № 0966/40800/20 від 25.03.2021 року, за наслідками розгляду протоколу про порушення митних правил - гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260056,62грн.

Згідно Рішення Конституційного Суду України в справі №1-4/2015 від 31.03.2015 року зазначено, що, Україну проголошено правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1,частина перша статті 8Основного Закону України). Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третійпункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Засади митної справи, діяння, які є, зокрема, адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України (пункти 9, 22 частини першої статті 92 Конституції України). Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Митного кодексу України державна митна справа охоплює встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів тощо.

У Митному кодексі України закріплено такі види митних режимів щодо товарів: імпорт (випуск для вільного обігу), реімпорт, експорт (остаточне вивезення), реекспорт, транзит, тимчасове ввезення, тимчасове вивезення, митний склад, вільна митна зона, безмитна торгівля, переробка на митній території, переробка за межами митної території, знищення або руйнування, відмова на користь держави (стаття 70).

Переміщення товарів через митний кордон України, пред`явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, регламентуються митними правилами (пункт 28 частини першої статті 4 Кодексу).

Особи, які переміщують товари на митну територію України, повинні дотримуватися митних правил, визначених у Кодексі; за порушення (недотримання) цих правил у Кодексі передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 458 Кодексу порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх відповідним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на відповідні органи, і за які Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення закріплено у главі 68 Кодексу.

До ОСОБА_1 застосовано стягнення на підставі ст. 485 Митного кодексу України, яка, передбачає дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Як суд зрозумів зміст постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності на думку митниці порушення митних правил полягає у вчиненні інших протиправних дій спрямованих на ухилення від сплати митних платежів. Постановою визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260056,62грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду на оскарження даної постанови. 07.06.2021 року рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил відмовлено в повному обсязі. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2021 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 07.06.2021р. залишено без змін.

Однак, 19 грудня 2022 року, представник Бишка Ф.Ф., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до відповідача із заявою про перегляд постанови в справі про порушення митних правил № 0966/40800/20 від 25.03.2021 року за виключними обставинами.

Заява мотивована тим, що Рішенням Конституційного суду України № 4-р(II)/2022від 15.06.2022 абзац другий статті 485 МК України визнано таким, що не відповідає конституції (є неконституційним).

Чернівецька митниця за наслідками розгляду заяви відмовила у перегляді постанови, мотивуючи тим, що це не передбачено національним законодавством, що в свою чергу, слугувало подачею до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається зКУпАП та інших законів України. КУпАПнормативно не врегульовано порядок перегляду рішень у справах про адміністративні правопорушення за виключними обставинами.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України». П.33 рішення у справі «Гурепка проти України»).

Враховуючи наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об`єднання справ в одне провадження, приходжу до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 459 КПК України рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно доп.1ч.3ст.459КПК Українивиключними обставинамивизнаються встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи.

Статтею 460 КПК України передбачено право на подачу заяви про перегляд рішення за виключними обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст.461КПК України заяву проперегляд рішенняза виключнимиобставинами можебути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 459 цього Кодексу - протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення (набрання юридичної сили) відповідного рішення Конституційного Суду України;

Відповідно застосовуючи аналогію закону дост. 467 КПК Україниорган має право скасувати рішення і ухвалити нове рішення або залишити заяву про перегляд рішення за виключними обставинами без задоволення.

Аналогія закону та аналогія права допускається для застосування виключно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та лише у випадку взагалі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини. Такого висновку дійшов Верховний суд України у справі № 640/23179/19 від 11.03.2021 року.

Статтею 2 КАС Українивизначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.2ст.2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першоюстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається з положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а якщо особа без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів, суд лише сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається із змісту ст.. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне

правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 правомірно визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260056,62грн. на час ухвалення рішення митним органом.

На день поданої заяви постанову в справі про порушення митних правил №0966/40800/20 від 25.03.2021р. гр.. ОСОБА_1 не виконано.

Згідно вимог ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Разом з тим, суд не може залишити поза увагою той факт, що Законом України від 16.11.2022 року Ж2760-ІХ (далі Законом), який набрав чинності з 15.12.2022 року, внесено зміни до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Вищезазначеним Законом за правопорушення, передбачене ст.485 МК України встановлено покарання у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в сумі 86818,26грн. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме в розмірі 260056,62грн.

За таких обставин, аналізуючи вищезгадані норми закону, приймаючи до уваги вищевстановлене та вказане, суд керуючись п.4 ч. 3ст. 286 КАС України, вважає можливим змінити захід стягнення накладений на ОСОБА_1 постановою в справі про порушення митних правил №0966/40800/20 від 25.03.2021 року за ст. 485 МК України, з штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 260056,62грн. на штраф в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 43 409грн. 13коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,76,77,90,123,241- 250,286 КАС, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про скасування постанови по справі про порушення митних правил - задовольнити.

Змінити захід стягнення накладений на ОСОБА_1 постановою в справі про порушення митних правил №0966/40800/20 від 25.03.2021 року за ст. 485 МК України, з штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 260056,62грн. на штраф в розмірі 50 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 43 409грн. 13коп.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Іщенко І. В.