Рішення

від 21.06.2023 по справі 125/692/23

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/692/23

2/125/110/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

судді Єрмічової В. В.,

за участі секретаря судового засідання Турченяк І. В., позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), представника позивача ОСОБА_1 адвоката Невольчука С. П., представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Барської міської ради Вінницької області Бородкіної Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Барської міської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з вказаним позовом, обґрунтовуючи тим, що з 2015 до 2018 року він проживав спільно без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 них народилася спільна дитина ОСОБА_3 , який протягом тривалого часу проживав з ним або з його батьками. На даний час у нього з відповідачкою ОСОБА_2 виник спір щодо місця проживання малолітнього сина, оскільки остання періодично виїжджає за кордон з метою працевлаштування, не має постійного місця проживання, відтак позивач вважає, що визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 з ним буде відповідати інтересами дитини. Позивач має власне житло, стабільний дохід, завдяки чому може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання, відпочинку та нормального фізичного та психічного розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові, поваги, спокою і моральної та матеріальної забезпеченості.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Невольчук С. П. позов підтримали, просили його задовольнити та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 за місцем проживання позивача ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 (а.с. 51).

У судовомузасіданні представниктретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Служби усправах дітейБарської міськоїради Вінницькоїобласті БородкінаЛ.В.не заперечувалащодо задоволенняпозову,зазначила,що навиконання ухвалиБарського районногосуду Вінницькоїобласті від17квітня 2023року органом опіки та піклування виконавчого комітету Барської міської ради надано висновок про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким рекомендовано визначити місце проживання дитини з його батьком ОСОБА_3 .

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання по АДРЕСА_1 .

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася повторно, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання (а.с. 68), подала до суду заяву про те, що при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини покладається на розсуд суду, просить розглянути справу у її відсутності, оскільки виїжджає за кордон з метою працевлаштування, про що додала копію квитка (а.с. 51-53).

У судовому засіданні заслухано думку малолітнього ОСОБА_3 , оскільки встановлено, що останній досягнув такого віку і рівня розвитку, що може висловити свою думку. ОСОБА_3 виявив особисту прихильність до батька ОСОБА_1 , повідомив, що йому подобається проводити дозвілля з батьком, який його вихувує та опікується ним, тому бажає проживати разом з батьком ОСОБА_1 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що є сусідкою позивача ОСОБА_1 , їй відомо, що його малолітній син ОСОБА_3 протягом тривалого часу проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_1 або його батьками, які забезпечують дитині усі необхідні умови проживання, виховання та розвитку, піклуються про нього. Мати дитини - ОСОБА_2 за місцем проживання дитини вона не бачила жодного разу.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що малолітній ОСОБА_3 є його внуком. З 2018 року його син ОСОБА_1 припинив відносини із ОСОБА_2 , після чого малолітня дитина проживала разом з батьком ОСОБА_1 . Мати дитини ОСОБА_2 періодично забирала дитину до себе, однак виховував та забезпечував матеріально дитину батько. З червня 2022 року ОСОБА_1 мобілізовано до Збройних Сил України, а ОСОБА_2 на даний час перебуває за кордоном, в якій саме країні йому не відомо, однак остання повідоляла, що часто переміщується різними країнами, наміру повернутися в Україну не має, тому, на даний час, малолітній ОСОБА_3 проживає з ним та його дружиною ОСОБА_6 . Зазначив, що вони є пенсіонерами за віком, він працює у ПС-330 кВ "Бар" Вінницького регіонального центру обслуговування мережі Північного територіального управління обслуговування мережі ПрАТ "НЕК "Укренерго", а його дружина ОСОБА_6 має ряд важких хронічних захворювань та потребує стороннього догляду, відтак вони не мають можливості повноцінно доглядати та виховувати малолітнього онука. З огляду на це, вважає, що проживання малолітнього ОСОБА_1 разом з батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Враховуючи пояснення учасників справи, свідків, заяву відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками записано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , видано 09 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Барського районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 11).

Відповідно до копії паспорта громадянина України, серії НОМЕР_2 , видано Барським РВ УМВС України у Вінницькій області, та довідки № 171, видано 04 квітня 2023 року Балківським старостинським округом Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 6-8, 13).

Згідно з копією договору дарування садиби (земельної ділянки разом з розташованим на ній житловим будинком) від 03 квітня 2023 року, зареєстровано в реєстрі за № 526, та витягами з Державного реєстру речових прав, індексні № 327855148, 327860271, від 03 квітня 2023 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 0520280200:03:007:0008, та житлового будинку з належними будівлями та спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 14-18).

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов № 27 від 04 квітня 2023 року, затверджено старостою Балківського старостинського округу Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області О. Чмихом, комісією встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 , його син ОСОБА_3 тривалий час проживає біля батька, який бере участь у вихованні сина. В будинку є всі належні умови для проживання малолітньої дитини (а.с. 19).

Згідно з довідкою № 3-185257 від 18 квітня 2023 року, видано Північним територіальним управлінням обслуговування мережі "НЕК "Укренерго", ОСОБА_1 працює у ПрАТ "НЕК "Укренерго", та зазначено дохід за місцем роботи позивача (а.с. 39).

Відповідно до довідки-характеристики № 82, видано 17 квітня 2023 року Балківським старостинським округом Барської міської ради Вінницької області, старостинський округ компрометуючими матеріалами щодо ОСОБА_1 не володіє (а.с. 40).

Згідно з довідкою-характеристикою, видано ПС-330 кВ "Бар" Вінницького регіонального центру обслуговування мережі Північного територіального управління обслуговування мережі ПрАТ "НЕК "Укренерго", ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується позитивно (а.с. 41).

Відповідно до довідок № 106, 108, видано 17 квітня 2023 року КНП "Барська міська лікарня" Барської міської ради Вінницької області, ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (а.с. 37-38).

Згідно з довідкою № 06-08/64, видано 04 квітня 2023 року Барським ліцеєм № 2 Відділу освіти Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, ОСОБА_3 навчається в другому класі Барського ліцею № 2 Барської міської ради Вінницької області (а.с. 12).

Відповідно до довідки № 01-1-25/04, видано КНП "Барський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги" Барської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на диспансерному обліку в лікаря-педіатра, часто хворіє (зазначено діагноз) (а.с. 49).

Згідно з копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , видано на ім`я ОСОБА_2 , остання в період з 2020 до 2022 року періодично перебувала за кордоном (а.с. 43-47).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Барської міської ради про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з одним із батьків, затвердженого рішенням виконавчого комітету Барської міської ради № 6 від 20 червня 2023 року, місце проживання малолітньої малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним разом із батьком ОСОБА_1 (а.с. 76-78).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно із ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ратифікованої Верховною Радою України 03 серпня 2006 року, суд зобов`язаний надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, які її стосуються, і приділяти цій думці належну увагу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Суд ураховує думку малолітної дитини ОСОБА_3 , який був допитаний за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Невольчука С. П., у порядку, встановленому законом, та висловив бажання проживати разом із батьком ОСОБА_1 .

Крім того, суд звертає увагу на ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, у тому числі обов`язків по вихованню дитини, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та виходить із якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Презумпція на користь матері в справах щодо дітей, яка покладена в основу рішення місцевого суду, не підтверджується на рівні ООН, що випливає з Декларації або прецедентної практики ЄСПЛ, а також не відповідає позиції Ради Європи та більшості держав - членів Ради Європи.

Ухвалюючи рішення в справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Вказане узгоджується із постановою Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц, провадження № 61-1145 св 19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16 зазначила, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага, в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини, приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 періодично виїжджає за кордон, де перебуває протягом тривалого часу, тому не має змоги брати участь в забезпеченні повноцінного виховання та розвитку дитини.

Ця обставина має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Суд бере до уваги тривалість часу проведеного на протязі двох років дитини з батьком, оскільки це є важливим чинником при визначенні найкращих інтересів для дитини, як висловив Європейський Суд з прав людини 11 липня 2017 року у рішенні в справі "М.С. проти України", що узгоджується з постановою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 756/2109/16-ц, провадження № 61-5487св18.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18, провадження № 61-44680св18, вказано, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зазначено, що положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Суд ураховує ставлення позивача ОСОБА_1 до виконання своїх батьківських обовязків, який дбає про духовний та фізичний розвиток малолітнього сина ОСОБА_3 , який тривалий час проживав разом із ним, особисту прихильність дитини до батька, вік дитини ОСОБА_3 , який є малолітнім, стан здоров`я дитини, який часто хворіє та потребує догляду, та інші обставини, що мають істотне значення, а саме те, що позивач працевлаштований, має стабільний дохід, власне житло, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, а відтак проживання малолітнього сина ОСОБА_3 разом із батьком буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Крім того, суд ураховує позицію відповідача ОСОБА_2 , яка залишила межі України на невизначений термін та при вирішенні спору поклалася на думку суду.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Барської міської ради Вінницької області, про визначення місця проживання дитини, слід задовольнити та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання.

На підставі ч. 1 ст. 160, ст. 161, частин 1, 2 ст. 171 СК, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частин 1, 2 ст. 3, статтей 9, 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, ст. 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ратифікованої Верховною Радою України 03 серпня 2006 року, керуючись частинами 1,2ст.76,ч.1ст.81,частинами 1-3ст.89, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 258, частинами 1, 2, 8 ст. 259, статтями 263-265, частинами 4, 5, 8 ст. 268, частинами 5, 6 ст. 272 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Служба усправах дітейБарської міськоїради Вінницькоїобласті,про визначеннямісця проживаннядитини, - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з його батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Барської міської ради Вінницької області (юридична адреса: майдан Святого Миколая, 18 м. Бар, Вінницька область, 23000).

Повне судове рішення складено 26 червня 2023 року.

Суддя В. В. Єрмічова