Ухвала

від 26.06.2023 по справі 470/228/23

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/470/57/23

Справа № 470/228/23

У Х В А Л А

26 червня 2023 року смт Березнегувате

Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Березнегуватського районного нотаріального округу Миколаївської області Бондар Наталія Володимирівна, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, скасування реєстрації права власності, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2023 року позивачка звернулася до суду з відповідним позовом до відповідача у якому зазначила, що рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2020 року їй було визначено додатковий строк у три місяці, з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 . Однак нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки на спадкове майно вже було видано свідоцтва про право на спадщину відповідачці. Посилаючись на те, що через конфлікти вони не можуть з відповідачкою вирішити питання щодо розподілу спадщини, позивачка просила суд визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину видані ОСОБА_2 18 липня 2020 року на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки та визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що залишилися після смерті ОСОБА_3 .

Вказана позовну заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Порядок справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (із змінами).

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» - за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За підпунктом 1 пункту 1 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за вимогою майнового характеру за подання до суду позову фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, відповідно мінімальний розмір судового збору, за такою вимогою складає -1073 грн. 60 коп. Крім цього, згідно вимог підпункту 2 пункту 1 частини другоїстатті 4 Закону України «Про судовий збір»(уредакції,чинній начас поданняпозовної заяви)за подання до суду фізичною особою позову, якій містить вимоги немайнового характеру ставка судового збору складає - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1073 грн. 60 коп.

У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину № 300 від 18 липня 2020 року виданого приватним нотаріусом Березнегуватського районного нотаріального округу Бондар Н.В. ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4821180700:10:000:0547; про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину № 299 від 18 липня 2020 року виданого приватним нотаріусом Березнегуватського районного нотаріального округу Бондар Н.В. ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 4821180700:11:000:0244, та про скасування реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки з кадастровим номером 4821180700:10:000:0547 та 4821180700:11:000:0244. Відповідно сума судового збору яка має бути сплачена ОСОБА_1 за переліченими вимогами немайнового характеру складає 4294 грн. 40 коп. = (1073,60 грн. х 4). Також ОСОБА_1 заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом права власності на дві земельні ділянки, кожну окремо, після смерті ОСОБА_3 . При цьому доказів щодо норматичної грошової оцінки земельних ділянок долучено не було. Відповідно мінімальна сума судового збору, яка підлягає сплаті за вказаними вимогами майнового характеру складає - 2147 грн. 20 коп. = (1073,60 грн. х 2).

Таким чином, загальна мінімальна сума судового збору, яка підлягає сплаті при зверненні ОСОБА_1 до суду з відповідними вимогами складає 6441,60 коп. Натомість доказів сплати судового збору у зазначеному розмірі, а саме оригіналу квитанції, ОСОБА_1 до суду не надала. З копії квитанції доданої до позовної заяви убачається, що нею було сплачено лише 200 грн. судового збору, відповідно недоплачена сума судового збору складає 6241 грн. 60 коп.

Також позивачкою до суду було подано заяву про розстрочення сплати судового збору через скрутний матеріальний стан.

Стаття 136 ЦПК Українивизначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саместаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина другастатті 8 Закону України «Про судовий збір»).

З аналізустатті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені встатті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначенихстаттею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у пункті 1 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише допозивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, пункт 1 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір»визначає, що для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Керуючисьстаттею 136 ЦПК Українитастаттею 8 Закону України «Про судовий збір», суд доходить висновку про те, що для вирішення питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати на підставі пункту 1 частини першоїстатті 8 Закону України «Про судовий збір», позивач повинен надати докази, які б підтверджували розмір його річного доходу - фізичної особи саме за попередній календарний рік.

ОСОБА_1 не доведено обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав для розстрочення сплати судового збору; не надано доказів, які б підтверджували розмір їїрічного доходу за попередній календарний рік (2022 рік), а лише додано відомості з Державного реєстру платників податків про джерела /суми виплачених їй доходів за 2 квартал 2022 року і 1 квартал 2023 року. Тому її заява про розстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху відповідно дост.185 ЦПК України, про що повідомити позивача та надати йому строк для виправлення викладених вище недоліків.

Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст.175,185 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Березнегуватського районного нотаріального округу Миколаївської області Бондар Наталія Володимирівна, про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, скасування реєстрації права власності, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху, про що повідомити позивача та надати їй строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ф. Орлова