Постанова

від 21.06.2023 по справі 904/2820/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023 року м. Дніпро Справа № 904/2820/22

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Представник позивача Яблуновська К. М. (в режимі відеоконференції)

Представник відповідача Корсун С.О. (ЦАГС)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 року у справі №904/2820/22

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс"

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 584 839 грн 50 коп. за договором від 23.07.2021 №737/2021 та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс", м. Київ

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" звернувся до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" із позовом про стягнення заборгованості в сумі 471 014 грн 96 коп., відповідно до умов договору від 23.07.2021 № 737/2021

05.10.2022 до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", в якій останній просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" виконати в натурі його зобов`язання, передбачені п.п. 2.3, 2.5 договору № 737/2021 від 23.07.2021, а саме надати Приватному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний завод" розрахунок коригування до податкової накладної № 5 від 23.12.2021; розрахунок коригування до податкової накладної № 10 від 29.12.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 року у справі №904/2820/22 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення заборгованості в сумі 584 839 грн 50 коп. задоволено частково.

Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" 468 718 грн 99 коп. (чотириста шістдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять грн 99 коп.) основного боргу, 11 603 грн 36 коп. (одинадцять тисяч шістсот три грн. 36 коп.) 3% річних, 104 485 грн. 24 коп. (сто чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять грн. 24 коп.) інфляційних втрат, 8 772 грн. 11 коп. (вісім тисяч сімсот сімдесят дві грн. 11 коп.) витрат зі сплати судового збору.

В решті первісного позову відмовлено.

Суд провадження у справі за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" про зобов`язання вчинити певні дії закрив.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач за первісним позовом - Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 року по справі №904/2820/22 в частині часткового задоволення первісного позову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення, господарським судом Дніпропетровської області було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого, протиправного та незаконного рішення, та за відсутності оцінки доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, що призвело до неправильного вирішення справи, та відповідно до ч. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 України є підставою для його скасування в цій частині.

Зокрема, апелянт посилається на те, що на момент звернення до суду строк оплати Товару за видатковими накладними № 37 від 23.12.2021 та 42 (коригуюча накладна № 22) від 29.12.2021 не настав, а отже відсутнє порушення прав, що повинно бути підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові в цій частині.

Проте, суд першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення встановивши, що розрахунки коригувань до податкової накладної №5 від 23.12.2021 та до податкової накладної №10 від 29.12.2021, були складені Позивачем та прийняті державною податковою службою після усунення ТОВ «Котлайн Фінанс» недоліків лише 11.11.2022, дійшов помилкового висновку про те, що строк виконання зобов`язання Відповідача щодо оплати настав, та прийшов до необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, і як наслідок, невірно стягнув на суму боргу інфляційні та 3% річних.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 по справі №904/2820/22 в частині часткового задоволення первісного позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" 468 718 грн 99 коп. основного боргу, 11 603 грн 36 коп. (одинадцять тисяч шістсот три грн. 36 коп.) 3% річних, 104 485 грн 24 коп. інфляційних втрат та відмови в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.05.2023 року у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. - (доповідач), судді Іванов О.Г., Дармін М.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 року у справі №904/2820/22. Розгляд справи №904/2820/22 призначено в судовому засіданні на 21.06.2023 року об 09:00 год. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань №207.

У зв`язку з відпусткою суддів Дарміна М.О. та Орєшкіної Е.В. відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 904/2820/22.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Позивачем за первісним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" - надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник позивача за первісним позовом заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення залишити без змін.

21.06.2023 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2021 між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" (постачальник) укладено договір № 737/2021 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (далі по тексту - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору. При зазначенні переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов`язково указується код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог:

- при придбанні товарів, вироблених в України (крім підакцизних), вказується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД;

- при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, вказується 10 символів коду УКТ ЗЕД (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що на кожну поставлену партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру -1 примірник (оригінал);

- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник, (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника);

- видаткову накладну-1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;

- податкову накладну - складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку, передбаченому п.. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;

- інші документи, перераховані в специфікації (додатку).

Зазначені вище документи при поставці товару автотранспортом надаються постачальником одночасно з товаром, а при поставці залізничним транспортом - не пізніше, ніж через 2 робочих дні з дати прибуття товару до покупця.

В зазначених вище документах поруч з найменування товару зазначається код УКТ ЗЕД такого товару з дотриманням вимог, вказаних в п. 1.2. договору.

Відповідно до п. 2.4. договору датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).

Право власності на товар, а також всі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця у відповідності до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (додатках).

Згідно з п. 2.5. договору постачальник зобов`язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, із застосуванням відображеного в установленому порядку цифрового підпису уповноваженої особи та спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- податкову накладну на всю суму податкових зобов`язань з ПДВ, строк встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до збільшення вартості (кількості) товару - у строк встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до п. 1.2 цього договору. Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних по цьому договору, які є невід`ємною частиною договору (п.п. 3.1., 3.2. договору).

За умовами п. 3.3. договору ціни на товар, що поставляється за цим договором, фіксуються на момент підписання цього договору і не підлягають зміні в односторонньому порядку протягом строку дії цього договору. Зміна ціни допускається тільки за наявності письмової угоди сторін, умову про яку сторони зазначають у специфікації (додатку).

У п. 4.1. договору сторони погодили, що оплата вартості партії товару (платежі) здійснюються в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до договору. У цьому випадку умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (п. 4.2 договору).

У випадку, коли документи, зазначені в п. 2.3. договору, не надані постачальником у встановлений в п. 2.3. договору строк або оформлені постачальником неналежним чином (з порушенням чинного законодавства та умов цього договору, про що покупець направляє постачальнику відповідне повідомлення про порушення умов п. 2.3 договору, покупець має право затримати оплату товару до надання постачальником повного комплекту належним чином оформленої документації, при цьому строк оплати, вказаний у п. 4.1. договору збільшується на період надання документів, зазначених у п. 2.3. договору, оформлених належним чином. Також в даному випадку штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем.

Якщо податкова накладна не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений в п. 2.5. договору строк або реєстрація податкової накладної була зупинена контролюючим органом, то відлік строку оплати узгоджений сторонами відповідно до п. 4.1. договору, починається з дати реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також в даному випадку штрафні санкції до покупця за порушення строків розрахунків за договором не застосовуються, три проценти річних за користування чужими грошовими коштами та індекс інфляції не нараховуються та не сплачуються покупцем (п. 4.3. договору).

02.12.2021 сторони підписали специфікацію на поставку товару за договором (додаток № 5) (надалі - специфікація), в якій узгодили, що поставці підлягає товар - вапняк флюсовий фр. 0-3мм у кількості 1500 тон загальною вартістю 576 000 грн 00 коп. з ПДВ (т. 1, а.с. 56).

У п. 3 специфікації сторони погодили, що оплата товару, що поставляєшся за цим договором, здійснюється покупцем на таких умовах: оплата протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки товару.

Звертаючись до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" із позовом про стягнення 471 014 грн 96 коп.за договором від 23.07.2021 № 737/2021, позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" посилався на неналежне виконання відповідачем умов спірного договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлайн Фінанс" 468 718 грн 99 коп. (чотириста шістдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять грн 99 коп.) основного боргу, 11 603 грн 36 коп. (одинадцять тисяч шістсот три грн. 36 коп.) 3% річних, 104 485 грн 24 коп. (сто чотири тисячі чотириста вісімдесят п`ять грн. 24 коп.) інфляційних втрат, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання з оплати поставленого товару, чим порушив умови укладеного між сторонами договору та приписи чинного законодавства.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується лише відповідачем за первісним позовом і лише в частині первісних позовних вимог, колегія суддів саме в цій частині здійснює перегляд судового рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Як встановлено судом, на виконання умов договору та специфікації позивач за первісним позовом поставив, а відповідач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 576 057 грн 60 коп., що підтверджується складеними та підписаними сторонами без зауважень наступними видатковими накладними:

- № 33 від 16.12.2021 на суму 52 665 грн 60 коп.;

- № 34 від 17.12.2021 на суму 52 377 грн 60 коп.;

- № 35 від 21.12.2021 на суму 78 508 грн 80 коп.;

- № 36 від 22.12.2021 на суму 78 451 грн 20 коп.;

- № 37 від 23.12.2021 на суму 78 566 грн 40 коп.;

- № 40 від 24.12.2021 на суму 26 150 грн 40 коп.;

- № 38 від 25.12.2021 на суму 104 716 грн 80 коп.;

- № 39 від 27.12.2021 на суму 26 092 грн 80 коп.;

- № 41 від 28.12.2021 на суму 26 150 грн 40 коп.;

- № 042 від 29.12.2021 на суму 52 377 грн 60 коп. (т.1, а.с. 17-26)

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) зазначає, що 14.01.2022 сторонами складена коригуючи накладна № 22 до накладної № 042 від 29.12.2021, у зв`язку із чим вартість товару, поставленого за накладною № 042 від 29.12.2021 складає 50 081 грн. 63 коп. (т.1, а.с. 92)

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) стверджує, що на виконання умов п. 2.5. та 4.2. договору надав покупцю необхідні документи, в тому числі рахунки на оплату, коригуючи рахунок по видатковій накладні № 042 від 29.12.2021 та зареєстровані податкові накладні на партію товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, в порушення взятих на себе зобов`язань відповідач вартість поставленого товару оплатив частково на суму 105 043 грн. 20 коп. (за видатковими накладними № 33 від 16.12.2021, № 34 від 17.12.2021), що підтверджується банківською випискою від 22.02.2022 (т.1, а.с. 38), у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) на суму 468 718 грн. 99 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 09.08.2022 № 08, в якій вимагав сплатити вартість товару за спірною поставкою, проте, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення (т.1, а.с. 27,28).

Відповідно до п. 4.1. договору сторони погодили, що оплата вартості партії товару (платежі) здійснюються в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до договору. У цьому випадку умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

У п. 3 специфікації сторони погодили, що оплата товару, що поставляєшся за цим договором, здійснюється покупцем на таких умовах: оплата протягом 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати поставки товару.

Таким чином, з урахуванням умов п. 4.1. договору, п. 3 специфікації до договору та норм ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав:

- за видатковою накладною № 33 від 16.12.2021 - 30.12.2021;

- за видатковою накладною № 34 від 17.12.2021 - 31.12.2021;

- за видатковою накладною № 35 від 21.12.2021 - 04.01.2022;

- за видатковою накладною № 36 від 22.12.2021- 05.01.2022;

- за видатковою накладною № 37 від 23.12.2021- 06.01.2022;

- за видатковою накладною № 40 від 24.12.2021 - 10.01.2022;

- за видатковою накладною № 38 від 25.12.2021 - 10.01.2022;

- за видатковою накладною № 39 від 27.12.2021 - 10.01.2022;

- за видатковою накладною № 41 від 28.12.2021- 11.01.2022;

- за видатковою накладною № 042 від 29.12.2021, з урахуванням коригуючої накладної № 22, - 30.01.2022, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем своєчасно не сплачено у повному обсязі вартість поставленого товару, а тому на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором у розмірі 468 718 грн. 99 коп.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки відповідач порушив виконання грошового зобов`язання з оплати поставленого товару, господарський суд першої інстанції, здійснивши розрахунку 3% річних, обґрунтовано зазначив, що останнім не враховані приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та невірно визначено граничний строк оплати за видатковими накладними - № 40 від 24.12.2021, № 38 від 25.12.2021, № 042 від 29.12.2021, з урахуванням коригуючої накладної № 22, та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11 603 грн. 36 коп.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 від 24.04.2019, у справі № 910/5625/18 та у справі №916/1883/16 від 17.10.2018 вказавши, що:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (пункт 38.1 постанови).

У пункті 38.2 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 об`єднана палата визначила методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому, при з`ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання; дослідити обставини виконання зобов`язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з`ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов`язання перед кредитором (пункт 28 постанови ОП КГС від 20.11.2020 у справі № № 910/13071/19).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, з огляду на передбачений умовами договору строк остаточного розрахунку, а також враховуючи правову позицію, викладену в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 104 485 грн. 24 коп. інфляційних втрат.

Доводи відповідача щодо невірно виконаного розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за накладними, за якими відбулось коригування, є безпідставними, оскільки податкові накладні були зареєстровані у встановлений законодавством термін, а подальше коригування не змінює настання строку оплати за ними, та відповідно, періоду нарахування за порушення грошового зобов`язання.

Посилання апелянта на те, що строк оплати не настав у зв`язку з ненаданням позивачем документів, обумовлених п. 2.3 договору, є неспроможними з огляду на наступне.

Так, рахунок-фактура за своїми ознаками не є первинним документом, а містить лише платіжні реквізити, тобто, носить інформаційний характер; ненадання рахунку-фактури, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням продавця у розумінні приписів Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє покупця від обов`язку оплатити вартість отриманого товару.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставлений товар прийняв без зауважень, не відмовився від договору та не повернув товар продавцю, а тому обов`язок з оплати є таким, що настав.

При цьому, твердження відповідача про ненадання продавцем податкових накладних на спірну партію товару спростовуються наданим позивачем випискою з електронного кабінету платника податків.

Разом з тим, з аналізу змісту п. п. 2.5, 4.3. договору вбачається, що окрім обов`язку покупця направити продавцю відповідне повідомлення, вказаними пунктам визначений обов`язок постачальника зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної на всю суму збільшення вартості (кількості) товару.

Проте, як вбачається з розрахунку коригування до податкової накладної № 10 від 29.12.2021, постачальником здійснене коригування у зв`язку із зменшенням кількості та відповідно вартості товару, поставленого за видатковою накладною № 37 від 23.12.2021.

Згідно, п. 192.1 ПКУ, п. 22 Порядку № 1307, п. 9 Порядку № 1246 і п. 16 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569 розрахунки коригування до податкових накладних, які підлягають наданню отримувачеві (покупцеві) - платникові ПДВ, у ЄРПН реєструє отримувач (покупець) - якщо передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їхнього постачальника (продавця).

Тобто обов`язок щодо проведення реєстрації коригувань до податкової № 5 від 23.12.2021 року та накладної № 42 від 14.01.2022 року до податкової накладної № 1 від 14.01.2022 року покладено саме на ПрАТ «ДМЗ» у зв`язку з тим, що компенсується частина вартості товарів саме на користь їхнього постачальника- ТОВ «Котлайн Фінанс».

Більш того, згідно п. 4.3. Договору саме не реєстрація податкової накладної, а не коригування до неї, є відкладальною обставиною для проведення оплати та незастосування штрафних санкції, а відповідно наявні законні підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних по видатковими накладними № 37 від 23.12.2021 року та № 42 від 14.01.2022 року саме з дати, встановленої специфікацією № 5 - протягом 14 днів від дати поставки, а відповідно нарахування 3 % річних та інфляційних є обґрунтованим.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод"- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 року у справі №904/2820/22- залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.06.2023року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік