Постанова

від 13.06.2023 по справі 912/1562/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 року м. Дніпро Справа № 912/1562/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Солодовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради

на рішення Господарського суду Кіровоградської області (суддя Закуріна М.К.) від 15.02.2023р. у справі № 912/1562/22

за позовом керівника Новоукраїнської окружної прокуратури поданої в інтересах держави в особі:

позивача-1 - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області;

позивача-2 - Кіровоградської обласної ради;

позивача-3 - Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області;

до: відповідача-1 - "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради;

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран";

про визнання незаконним і скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору публічної закупівлі, зобов`язання припинити дії та звільнення земельних ділянок, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022р. керівник Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Кіровоградської обласної ради та Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з позовом до Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" про:

- визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 23 від 03.11.2021 Піщанобрідського професійного аграрного ліцею, про визначення переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі "ДК 021:2015:77110000-4 Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран";

- визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг, укладеного між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогран";

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран" припинити будь-які дії щодо земельних ділянок державної форми власності загальною площею 419,1273 га, а саме: земельної ділянки площею 9,6334 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9010; земельної ділянки площею 73,9849, кадастровий номер 3521783000:02:000:9011; земельної ділянки площею 13,9592 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9006; земельної ділянки площею 122,8423 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9012; земельної ділянки площею 61,3684 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9009; земельної ділянки площею 6,0622 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9007; земельної ділянки площею 89,31 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0376; земельної ділянки площею 29,718 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0375; земельної ділянки площею 6,8281 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9008; та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг, укладений між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогран".

Обґрунтовуючи позовні вимоги Прокурор вказав, що позовна заява вжита як захід прокурорського реагування та направлена на захист економічних інтересів держави у бюджетних правовідносинах, оскільки Позивачі не вжили відповідні заходи для реагування на наявні порушення, які допущені при проведенні публічної закупівлі.

Так, 10.09.2021 Ліцей оголосив про проведення відкритих торгів з отримання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, які перебувають у Ліцею на праві постійного користування. Тендерний комітет Ліцею прийняв рішення про затвердження Тендерної документації з процедури закупівлі та оприлюднив їх в електронній системі закупівель. За змістом пункту 5.2. Тендерної документації Тендерний комітет визначив кваліфікаційні критерії учасників, серед яких, зокрема, необхідність надання: а) довідки про наявність документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів) із зазначенням найменування, адреси, телефону замовника відповідно до такого договору, найменування предмета закупівлі, номера та дати договору; при цьому аналогічним договором в розумінні тендерної документації є договір надання послуг з обробітку земель; б) копій не менше одного аналогічного договору згідно з довідкою про досвід виконання аналогічного договору та накладних (актів приймання-передачі) чи іншого документа, що підтверджує фактичне його виконання, або позитивний відгук від замовника згідно виконаного аналогічного договору; в) довідки з відомостями, що учасник має відповідне обладнання та матеріально-технічну базу, в тому числі власні, орендовані тощо; г) документів, що підтверджують право власності та/або право користування на обладнання та матеріально-технічну базу щодо кожної одиниці техніки.

Учасниками торгів зареєструвалися чотири юридичні особи, з яких за результатами розгляду тендерних пропозицій тендерний комітет відхилив пропозиції двох з них, у зв`язку з чим торги провів між двома іншими учасниками - ТОВ "Агрогран" та ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада". При проведенні торгів та визначенні з поміж його двох учасників переможцем ТОВ "Агрогран" Тендерний комітет допустив порушення положень статті 16 та абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки провів їх за участі ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада", який не відповідав кваліфікаційним критеріям, а саме наявності "досвіду виконання аналогічного за предметом договору" та "наявності в учасника обладнання, матеріально-технічної бази та технологій". Зокрема, ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" подало у межах тендерної пропозиції на підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору договір № 345 від 14.09.2020, укладений з ТОВ "Ліара", предметом якого були послуги зі збирання кукурудзи на силос, але такі роботи за своїм характером та об`ємом не є тотожними наданню послуг з обробітку землі за повним циклом вирощування культур, оскільки в Тендерній документації були визначені відповідні етапи (цикли): внесення мінеральних добрив; перше дискування; оранка або глибоке рихлення; передпосівна культивація; культивація" посів з мінеральними добривами; внесення гербіцидів; боронування; міжрядна обробка; обробка посівів по фазах розвитку від хвороб, шкідників та бур`янів; прикореневе та зовнішньо-кореневе підживлення; збирання врожаю з подрібненням стебла; транспортування та зберігання врожаю; дискування після збирання врожаю; зяблевий обробіток ґрунту після збирання врожаю.

Поряд з цим ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" подало у межах тендерної пропозиції на підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій довідку про наявність відповідної сільськогосподарської техніки і вказало, що вона є його власністю, проте відповідних документів, які б підтверджували належність техніки йому на праві власності не надало; ненадання необхідних документів не відповідало вимогам пунктів 5.2.1. та 5.2.2. розділу III Тендерної документації, а тому такий учасник не відповідав наведеному кваліфікаційному критерію.

Безпосередньо проведення торгів між двома учасниками, один з яких не відповідав кваліфікаційним критеріям оцінки за Тендерною документацією, є недопустимим, оскільки у такому випадку у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" тендер повинен був автоматично відмінений, так як до оцінки не повинно допускатися менше двох пропозицій учасників (тобто лише одного учасника). Проте, тендерний комітет визнав ТОВ "Агрогран" переможцем торгів та за наслідками цього уклав договір № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг.

Отже, Прокурор вважає, що за наявних порушень рішення Тендерного комітету є незаконним та підлягає скасуванню, а через укладення договору за наслідками неправомірної процедури закупівлі він є недійсним на підставі частин 1, 2, 5 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України та статті 207 Господарського кодексу України. Також, вказує на те, що між сторонами договору не складався акт приймання-передачі земельних ділянок про їх передачу ТОВ "Агрогран", а тому із застосуванням положень статті 391 Цивільного кодексу України землекористувач має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним відповідного права землекористування і такий спосіб захисту, а саме припинення будь-яких дій щодо земельних ділянок та їх звільнення шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору, є достатнім і вичерпним для захисту порушених прав.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023р. у справі № 912/1562/22:

- у задоволенні клопотання ТОВ "Агрогран" про закриття провадження у справі відмовлено;

- клопотання керівника Новоукраїнської окружної прокуратури про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ "Агрогран" припинити будь-які дії щодо земельних ділянок та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору, задоволено;

- закрито провадження у справі в частині позовних вимог керівника Новоукраїнської окружної прокуратури про зобов`язання ТОВ "Агрогран" припинити будь-які дії щодо земельних ділянок та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору;

- позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету задоволено;

- визнано незаконним та скасовано рішення тендерного комітету, оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 23 від 03.11.2021 Піщанобрідського професійного аграрного ліцею, про визначення переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі "ДК 021:2015:77110000-4 Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран";

- позовні вимоги в частині визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021 задоволено частково;

- визнано недійсним договір № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг, укладений між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогран", на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України;

- в частині позову про визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021 за частинами 2, 5 статті 203 ЦК України та статтею 207 ГК України у задоволенні позовних вимог відмовлено;

- стягнуто з "Піщанобрідського професійного аграрного ліцею" Кіровоградської обласної ради на користь Кіровоградської обласної прокуратури 4 962 грн. компенсації по сплаті судового збору;

- повернуто Кіровоградській обласній прокуратурі 2 481 грн. сплаченого платіжним дорученням № 1707 від 24.10.2022 судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся Піщанобрідський професійний аграрний ліцей Кіровоградської обласної ради із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023р. у справі № 912/1562/22 в частинах визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 23 від 03.11.2021 Піщанобрідського професійного аграрного ліцею та визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг, укладеного між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогран", на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України, та прийняти у відповідних частинах нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт наполягає на тому, що процедура закупівлі проведена у відповідності до Закону України "Про публічні закупівлі", учасник тендеру - ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" надав всі необхідні документи на підтвердження кваліфікаційним критеріям, наявність яких є обов`язковою на підставі ч. 2 ст. 16 вказаного Закону та п. 5.2. розділу ІІІ Тендерної документації.

Так, апелянт, з посиланням на умови Тендерної документації, стверджує, що учасники тендеру для підтвердження кваліфікаційних вимог зобов`язані були надати "договір надання послуг з обробітку земель", що й було надано ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада", а не "договір надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу", як то вважає Прокурор. До того ж, апелянт вказує на те, що тендерна документація містить визначення поняття "аналогічний договір", а тому вважає таким, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції щодо того, що договір, наданий ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада", не відповідає вимогам аналогічного договору.

Також відповідач-1 не погоджується з висновком суду першої інстанції, згідно з яким ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" не відповідало кваліфікаційному критерію - "наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій", оскільки не надало у складі Тендерної пропозиції виписки з балансу або інші реєстраційні документи, що підтверджують право власності щодо кожної одиниці обладнання, зазначеного в довідці № 06 від 11.10.2021. Так, апелянт вважає, що суд першої інстанції, встановивши наявність права власності ПП " Агрохолдинг Афіна Паллада " на відповідне обладнання, безпідставно не прийняв до уваги довідку ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада", в якій вказано, що Підприємство на дату видачі довідки має відповідне обладнання у власності, тож дану довідку у сукупності з видатковими накладними слід вважати як документи, що підтверджують право власності Підприємства на відповідне обладнання.

Зокрема, апелянт вказує на те, що у відповідності до рішення тендерного комітету № 23 від 03.11.2021 переможцем процедури закупівлі визнано ТОВ "Агрогран", інший учасник - ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" з рішенням тендерного комітету погодився і його не оскаржив. Отже, ця юридична особа не учасник даного спору, а тому відсутні підстави для оцінки його тендерних пропозицій.

Крім іншого, апелянт вказує на те, що за результатами державних закупівель Держаудитслужбою був сформований висновок від 20.12.2021 № UА-2021-12-10-000034, за змістом якого порушень не виявлено, а тому вважає, що Прокурор не довів наявність підстав для скасування рішення Тендерного комітету.

Зокрема, апелянт вказує на те, що кошти, які надходять на рахунки Ліцею від обробітку землі використовуються для забезпечення харчування учнів, забезпечення освітнього процесу та сплати комунальних послуг, завдяки чому значно зменшуються витрати з Державного бюджету на організацію та забезпечення діяльності Ліцею. У випадку ж набрання чинності оскаржуваним рішенням, це буде підставою для стягнення з Ліцею вартості виконаних робіт за цінами, які існують на момент відшкодування і ця вартість буде значно вищою за суму, вказану в договорі. Отже, це призведе до того, що інтереси Держави не будуть захищені, а навпаки створюється ризик їх незрівнянно більшого порушення.

Водночас апелянт вказує на те, що при зверненні до суду з цим позовом прокурором заявлено вимогу про визнання договору недійсним, але не заявлено про застосування наслідків недійсності даного правочину, що не є ефективним способом захисту, та що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів Мороза В.Ф., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 р. у справі № 912/1562/22, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 30.05.2023р.

Північно-Східним офісом Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області подано пояснення щодо апеляційної скарги, у відповідності до яких він вважає твердження Піщанобрідського професійного аграрного ліцею необґрунтованими, а вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування своєї позиції зі спору позивач-3 вказує на те, що ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" не відповідав встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" кваліфікаційному критерію "наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)". Так, позивач-3 стверджує, що наданий ПП " Агрохолдинг Афіна Паллада " договір на збирання кукурудзи на силос не є аналогічним за предметом в розумінні тендерної документації замовника.

Також вважає, що ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" не надано документально підтвердженої інформації про відповідність учасника кваліфікаційному критерію "наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій". В обґрунтування цього твердження позивач-3 вказує на те, що подані ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" видаткові накладні не підтверджують право власності щодо кожної одиниці власного обладнання, а лише підтверджують проведення господарської операції щодо зазначеної техніки.

Позивач-3 стверджує, що, оскільки учасник ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" не відповідав встановленому в тендерній документації кваліфікаційним критеріям, тендерна пропозиція цього учасника підлягала відхиленню. Отже до проведення оцінки тендерних пропозицій мало бути допущено менше двох тендерних пропозицій, у зв`язку з чим тендер автоматично був би відмінений електронною системою закупівель. Таким чином, Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм не забезпечено відміну тендеру.

Щодо тверджень апелянта про повторне проведення моніторингу процедури закупівлі та скасування висновку моніторингу процедури закупівлі від 23.12.2021 позивач-3 зазначає, що ним проведено моніторинги процедури закупівлі, в ході яких були досліджені різні питання, проаналізовано різні документи та інформація. Отже, вважає, що висновок від 20.12.2021 не має значення для цієї справи, а скасування судом висновку від 23.12.2021 не має преюдиціального значення для цієї справи, оскільки адміністративним судом не досліджувалися встановлені Управлінням порушення по суті, не встановлювалися обставини справи щодо цих порушень, не перевірялися докази.

Вважає, що укладений з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю має визнаватися недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України як такий, що суперечить цьому Закону та інтересам держави і суспільства.

Отже, позивач-3 вважає рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 р. у справі № 912/1562/22 таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права з повним дослідженням усіх обставин у справі, є законним та обґрунтованим.

Керівником Новоукраїнської окружної прокуратури подано відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не спростовує доводів суду першої інстанції.

Так, прокурор зазначає, що жодних обмежень щодо повторного проведення моніторингу публічних закупівель та щодо кількості їх проведення органом державного фінансового аудиту законом не встановлено. Отже Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено моніторинг публічної закупівлі, за результатами якого складено висновки від 20.12.2021 та від 23.12.2021. Саме у висновку від 23.12.2021 встановлені порушення Закону України "Про публічні закупівлі". Тому вважає необґрунтованими посилання відповідача-1 на висновок про моніторинг публічної закупівлі від 20.12.2021.

Посилаючись на встановлені у висновку від 23.12.2021 порушення Закону України "Про публічні закупівлі" прокурор стверджує, що тендерна пропозиція учасника - ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" підлягала відхиленню, з огляду на невідповідність цього учасника кваліфікаційним критеріям, отже, до проведення оцінки тендерних пропозицій мало бути допущено менше двох тендерних пропозицій.

Прокурор наголошує, що замовник внаслідок невідхилення тендерної пропозиції учасника, тендерна пропозиція якого не відповідала встановленим у тендерній документації кваліфікаційним критеріям, не забезпечив відміну торгів та уклав договір про закупівлю, в чому прокурор вбачає порушення інтересів держави щодо законного та ефективного витрачання бюджетних коштів.

Враховуючи те, що укладення договору про надання послуг між сторонами є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, яка була проведена із порушенням норм законодавства, прокурор вважає, що наявні підстави для визнання незаконним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом № 23 від 03.11.2021 щодо обрання переможця закупівлі, а укладеного договору № 15/11/21 від 15.11.2021 - недійсним.

Щодо посилань відповідача-1 на "соціальні обставини" у справі, прокурор зазначає, що з огляду на умови спірного договору, земельні ділянки фактично використовуються ТОВ "Агрогран" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що унеможливлює використання цих земельних ділянок за цільовим призначенням - використанню в освітньому процесі.

Також прокурор вважає, що ним обраний ефективний спосіб захисту прав відповідно до норм законодавства.

В обґрунтування цього твердження прокурор зазначає, що двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факт недійсності правочину.

Так, відповідно до договору про надання послуг № 15/11/21 від 15.11.2021 ТОВ "Агрогран" здійснено обробіток земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні відповідача-1, який, у свою чергу, отримав відповідну плату. Тобто, у випадку застосування двосторонньої реституції відносини між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм та ТОВ "Агрогран" мають повернути у початковий стан до укладення вказаного договору.

Водночас прокурор зазначає, що земельні ділянки використовувалися ТОВ "Агрогран" для здійснення обробітку землі, вирощування та збирання врожаю, тож, у випадку застосування двосторонньої реституції приведення відносин у початковий стан, який існував до моменту укладення договору, є неможливим.

Прокурор просить залишити рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 р. у справі № 912/1562/22 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогран" подані письмові пояснення у відповідності до ст. 42 ГПК України, у відповідності до яких відповідач-2 повністю підтримує обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Так, відповідач-2 зазначає, що ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" подано всі необхідні документи згідно умов тендерної документації на підтвердження кваліфікаційних умов, наявність яких є обов`язковою, що підтверджується матеріалами даної справи, зокрема і висновком моніторингу від 20.12.2021, тому тендерний комітет правомірно допустив цього учасника до участі у процедурі закупівлі.

Вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не надав належної правової оцінки висновку моніторингу від 20.12.2021, в якому позивач-3 здійснив розгляд тендерних пропозицій і порушень не встановив.

Не погоджується з твердженнями прокурора та позивача-3 про те, що проведенні моніторинги різні за змістом і могли проводитися в необмеженій кількості. На переконання відповідача-2 частиною 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлена така кількість та періодичність проведення моніторингу: по одному - в процедурі закупівлі, укладання договору, протягом дії договору.

Вважає хибним твердження прокурора з приводу правильності обраного останнім способу захисту та звертає увагу, що обраний прокурором спосіб захисту у практичному аспекті не може забезпечити і гарантувати відновлення порушеного права держави, оскільки тендер проведений, договір виконаний в повному обсязі, повернути спожиті послуги неможливо.

Так, відповідач-2 вказує на те, що суд першої інстанції встановив, що оскаржуваний договір спрямований на реальне настання правових наслідків, що фактично визнав і прокурор до моменту оголошення рішення по суті, шляхом подання клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання ТОВ "Агрогран" припинити будь-які дії щодо земельних ділянок та звільнення їх шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору, яке було задоволено судом. При цьому прокурор у цій справі не довів, а суд першої інстанції не досліджував, обставини щодо: можливості проведення двосторонньої реституції; можливості проведення повторної закупівлі послуг по обробітку землі протягом 2022р.; не зазначив розміру неефективно використаних бюджетних коштів; не заявляв вимог про відшкодування державі розміру понесених збитків; наявності інших потенційних учасників закупівлі.

Зважаючи на вказані обставини, відповідач-2 вважає обраний прокурором спосіб судового захисту неефективним та таким, що у практичному аспекті не може забезпечити і гарантувати відновлення порушеного права держави, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Кіровоградською обласною радою подана заява, у відповідності до якої позивач-2 вважає рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 р. у справі № 912/1562/22 таким, що ухвалено з повним дослідженням обставин у справі, є законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Просить розглядати справу без участі представника Кіровоградської обласної ради.

Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм подано відповідь на відзив Керівника Новоукраїнської окружної прокуратури, згідно з якою відповідач-1 вважає, що доводи прокурора, викладені у відзиві, не спростовують доводів апеляційної скарги, та підтверджує прохання щодо задоволення апеляційної скарги.

Керівником Новоукраїнської окружної прокуратури подані заперечення на відповідь відзив на апеляційну скаргу Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради та заперечення на пояснення ТОВ "Агрогран" на апеляційну скаргу. Згідно з поданими запереченнями, прокурор підтверджує свою позицію зі спору, викладену в раніше поданих прокурором процесуальних документах, заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити без змін рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023 р. у справі № 912/1562/22.

ТОВ "Агрогран" подане клопотання/заява по справі № 912/1562/22, в якому відповідач-2 просить суд при розгляді цієї справи враховувати висновки, викладені в Постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21, з урахуванням яких відповідач-2 вважає, що обраний прокурором спосіб судового захисту є неефективним і неналежним, а тому апеляційна скарга відповідача-1 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення в частині задоволених вимог - скасуванню у повному обсязі.

Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм подано письмові пояснення, у відповідності до яких відповідач-1 підтверджує свою позицію зі спору, викладену в раніше поданих відповідачем-1 процесуальних документах. Зокрема, наголошує на тому, що звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного договору про закупівлю без заявлення наслідків недійсності правочину є неефективним способом захисту і є самостійною підставою для відмові в позові. При цьому наполягає на тому, що в даному випадку принципи закупівлі, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", відповідачами не порушувалися.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2023р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Коваль Л.А., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2023р. у судовому засіданні оголошено перерву до 13.06.2023р.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник прокурора та позивача-3 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача-2 безпідставною.

Інші учасники справи наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, приписи ч.ч. 11-13 ст. 270 ГПК України, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача-2, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, згідно з Державними актами на право постійного користування земельною ділянкою: серія ЯЯ № 159156 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 131-132), серія ЯЯ № 159157 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 133-134), серія ЯЯ № 159152 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 135-136), серія ЯЯ № 159158 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 137-138), серія ЯЯ № 159155 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 139-140), серія ЯЯ № 159153 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 144-145), серія ЯЯ № 159154 від 31.08.2010 (т. 1, а.с. 146-147); та Витягами з Державного реєстру речових права на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 268741384 від 03.08.2021 (т. 1, а.с. 141), № 9032018 від 06.09.2013 (т. 1, а.с. 142) у постійному користуванні Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради перебувають земельні ділянки: площею 9,6334 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9010; площею 73,9849, кадастровий номер 3521783000:02:000:9011; площею 13,9592 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9006; площею 122,8423 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9012; площею 61,3684 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9009; площею 6,0622 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9007; площею 6,8281 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9008; площею 89,31 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0376; площею 29,718 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0375.

Відповідно до роздруківки електронного оголошення про проведення відкритих торгів UА-2021-09-10-011800-с (т. 1, а.с. 66-68) від 10.09.2021 Піщанобрідський професійний аграрний ліцей Кіровоградської обласної ради у системі електронних закупівель "Прозоро" розмістив оголошення про проведення процедури закупівлі "послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу, код згідно ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 77110000-4 - послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції".

Як слідує з Тендерної документації щодо процедури закупівлі на відкритих торгах (т. 1, а.с. 75-97):

- предметом закупівлі є послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу щодо вирощування кукурудзи на площах 124,448 га та 294,6793 га (пункти 4.1., 4.2. розділу І);

- строк надання послуг - до 31.12.2022 (пункт 4.4. розділу І);

- учасники процедури закупівлі повинні надати документально підтверджену інформацію про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме (серед інших) про: наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) - наявність досвіду виконання не менше ніж одного аналогічного договору надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу (пункт 5.1. розділу І);

- для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям він повинен надати (з поміж іншого): довідку з відомостями, наявність відповідного обладнання та матеріально-технічної бази, у тому числі власні, орендовані тощо та їх форму володіння (підпункт 1 пункту 5.2. розділу І); в підтвердження права власності або користування на обладнання та матеріально-технічну базу, які вказані у довідці, щодо кожної одиниці власного обладнання - виписку з балансу або інші реєстраційні документи, що підтверджують право власності; щодо кожної одиниці невласного обладнання - договір (договори) оренди, лізингу, надання послуг, спільного користування тощо (підпункт 2 пункту 5.2. розділу І); довідку про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів), яким є договорів надання послуг з обробітку земель (підпункт 4 пункту 5.2. розділу І); копію не менше одного аналогічного договору згідно довідки про досвід виконання аналогічного договору разом з підтвердженням цьому накладних, актів приймання-передачі, іншого документа або позитивний відгук від замовника за аналогічним договором (підпункт 5 пункту 5.2. розділу І);

- оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки; єдиним критерієм оцінки є ціна (підпункти 1.1., 1.2. пункту 1 розділу V);

- формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме технічні помилки та описки (підпункт 2.1. пункту 2 розділу V);

- замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі у разі (серед іншого) якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону України "Про публічні закупівлі" (підпункт 4.1. пункту 4 розділу V);

- тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі (серед інших) подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій (підпункт 1.1. пункту 1 розділу VІ);

- замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі (підпункт 2.2. пункту 2 розділу VІ);

- істотними умовами договору є: предмет; ціна; місце поставки; строк дії договору (підпункт 4.2. пункту 4 розділу VІ).

Відповідно до Технічної специфікації, складної як додаток № 1 до Тендерної документації (т. 1, а.с. 98-99) замовлені послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу щодо вирощування кукурудзи складаються з: внесення мінеральних добрив; перше дискування; оранка або глибоке рихлення; передпосівна культивація; культивація; посів з мінеральними добривами; внесення гербіцидів; боронування; міжрядна обробка; обробка посівів по фазах розвитку від хвороб, шкідників та бур`янів; прикореневе та зовнішньо-кореневе підживлення; збирання врожаю з подрібненням стебла; транспортування та зберігання врожаю; дискування після збирання врожаю; зяблевий обробіток ґрунту після збирання врожаю.

Із Протоколу розкриття тендерних пропозицій від 12.10.2021 (т. 1, а.с. 71) вбачається, що для участі у торгах тендерні пропозиції подали Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива-Н", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогран", Приватне підприємство "Агрохолдинг Афіна Паллада" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна". За цим Протоколом тендерні пропозиції ТОВ "Нива-Н" та ТОВ "Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Мічуріна" відхилені, а пропозиції ТОВ "Агрогран" та ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" допущені до участі в аукціоні.

У межах тендерної пропозиції ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" серед інших документів подало довідку про наявність досвіду виконання аналогічного договору, договір № 345 від 104.09.2020 про надання послуг, відгук № 13/ДК від 07.10.2021, довідку про наявність матеріально-технічних засобів виробництва та видаткові накладні на придбання цих засобів.

Відповідно до довідки № 05 від 11.10.2021 (т. 2, а.с. 26) ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" в підтвердження досвіду виконання аналогічного договору вказало на наявність договору про надання послуг № 345 від 14.09.2020, укладеного з ТОВ "Ліара", як замовником послуг.

Як слідує із договору № 345 від 14.09.2020 та Специфікації, складеної у якості додатку № 1 до нього (т. 2, а.с. 27-30):

- він укладений між ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада", як виконавцем, та ТОВ "Ліара", як замовником, щодо надання послуг зі збирання кукурудзи на силос (пункт 1.1.);

- послугою є збирання кукурудзи на силос, на площі 30,5 га, на загальну вартість послуги 39650 грн. (умови Специфікації).

У свою чергу, виконання ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" умов договору № 345 від 14.09.2020, підтверджене листом ТОВ "Ліара" № 13/ДК від 07.10.2021 (т. 2, а.с. 31), в якому зазначено, що він стосувався збирання кукурудзи на силос, виконаний якісно та оперативно.

З довідки ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" про наявність матеріально-технічної бази для надання послуг № 6 від 11.10.2021 (т. 2, а.с. 32-33) вбачається, що у його власності наявні: завантажувач сівалок, завантажувач сівалок ЗС-30, зернозавантажувач ЗМ-90, зерноочисна машина ОВС-25, каток 5ККШ-10Г, комбайн NEW HOLEND CR 9080, культиватор навісний КРНВ-5,6-04, культиватор причіпний, культиватор Універсал АК-11,6, культиватор універсальний, мульчував навісний несамохідний RM-400, оприскувач, плуг Lemken ЄвроДіамант 10 8+1 L100, плуг напівнавісний оборотний Diamant 11 7 + 1L100, плуг ПНБ 5,40, посівний комплекс Horsch Pronto 9 DC, протруйник Метакса, протруювач ПК-20, радіонавігаційний пристрій EZ-Guide 250, розкидувач міндобрив МВД 1000 ВВ, Камаз 35410 ВА2839 ВО, напівпричіп бортовий ОДАЗ ВА 5308 ХХ, причіп бортовий. Поряд з цим він користується на умовах оренди будівлею сільськогосподарського призначення з супутнім обладнанням для виконання вимог закупівлі.

Відповідно до видаткових накладних № 6 від 15.02.2019 (т. 2, а.с. 35), № 63 від 11.03.2020 (т. 2, а.с. 36), № 2 від 01.07.2020 (т. 2, а.с. 37), № 3 від 01.07.2020 (т. 2, а.с. 38) ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" придбало: завантажувач сівалок, завантажувач сівалок ЗС-30, зернозавантажувач ЗМ-90, зерноочисна машина ОВС-25, каток 5ККШ-10Г, комбайн NEW HOLEND CR 9080, культиватор навісний КРНВ-5,6-04, культиватор прицепний, культиватор Універсал АК-11,6, культиватор універсальний, мульчував навісний несамохідний RM-400, оприскувач, плуг Lemken ЄвроДіамант 10 8+1 L100, плуг напівнавісний оборотний Diamant 11 7 + 1L100, плуг ПНБ 5,40, посівний комплекс Horsch Pronto 9 DC, протруйник Метакса, протруювач ПК-20, радіонавігаційний пристрій EZ-Guide 250, розкидувач міндобрив МВД 1000 ВВ, Камаз 35410 ВА2839 ВО, напівпричіп бортовий ОДАЗ ВА 5308 ХХ, причіп бортовий; відповідно у ТОВ "Автогарант" та фізичної особи-підприємця Діордієва Є.Ф .

Згідно з Оголошенням про проведення відкритих торгів від 12.10.2021 (т. 1, а.с. 66-68) в електронній системі закупівель здійснене відповідне оголошення за замовленими послугами з обробітку земель, в якому відображена дата аукціону - 01.11.2021, та очікувана вартість закупівлі - 11735564 грн.

Як слідує із Протоколу засідання тендерного комітету Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради № 23 від 03.11.2021 (т. 1, а.с. 64-65) за результатами проведеного 01.11.2021 електронного аукціону за замовленими послугами переможцем визначене ТОВ "Агрогран", а відповідно до Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (без номера і дати) (т. 1, а.с. 69-70) ціна тендерної пропозиції цього учасника склала 11693651,67 грн.

15.11.2021 за результатами торгів Піщанобрідський професійний аграрний ліцей Кіровоградської обласної ради, виступаючий у якості замовника, та ТОВ "Агрогран", як виконавець, уклали договір № 15/11/21 про надання послуг (т. 1, а.с. 121-126), за умовами якого:

- Виконавець зобов`язався власними силами, паливно-мастильними матеріалами, посівним матеріалами та добривом надати послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу (пункт 1.1.);

- земельні ділянки, на яких виконуються роботи, не передаються у користування та володіння Виконавця (пункт 1.4.);

- розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом надання послуги після збирання врожаю на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг та виставленого Виконавцем рахунка (пункт 4.2.);

- договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 (пункт 13.1.).

Відповідно до Технічного опису (т. 1, а.с. 127), як додатку № 1 до договору про надання послуг, послуги надаються на земельних ділянках площею 419,1273 га: земельна ділянка площею 124,448 га (с. Піщаний Брід Добровеличківського району Кіровоградської області); земельна ділянка площею 294,6793 га (с. Любомирка Добровеличківського району Кіровоградської області).

23.12.2021 Північно-Східний офіс Державної аудиторської служби України в Полтавській області склав Висновок № UA-2021-09-10-011800-с про результати моніторингу процедури закупівлі послуг з обробітку земель, яка проведена Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради (т. 1, а.с. 110-116), в якому відобразив виявлені порушення, а саме абзацу 1 частини 16 статті 29 та абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", що виявилися у допущенні до участі в аукціоні двох учасників, один з яких не відповідав належним критеріям, а тому аукціон повинен був бути відмінений.

Як слідує із постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 340/144/22 за позовом Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ "Агрогран" (т. 1, а.с. 193-197) висновок Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України від 23.12.2021 № UA-2021-09-10-011800-с визнаний протиправним і скасований.

Згідно зі Зведеним актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) до договору про надання послуг № 15/11/21 від 15.11.2021 (т. 2, а.с. 220), складеного між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та ТОВ "Агрогран", його сторони підтвердили виконання умов договору у повному обсязі на загальну суму 10425625 грн. та відобразили результат послуг - зібрання та передачу кукурудзи у кількості 1626,8 тон.

Поряд з цим, відповідно до Складської квитанції на зерно № 63 від 03.11.2022 (т. 2, а.с. 144) Піщанобрідський професійний аграрний ліцей Кіровоградської обласної ради передав на зерновий склад - ТОВ "Зерновик" зібрану кукурудзу 3 класу врожаю 2022 року у заліковій вазі 1626800 кг.

За змістом листа Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради № 8 від 10.01.2023 (т. 2, а.с. 225) на земельних ділянках: площею 9,6334 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9010; площею 73,9849, кадастровий номер 3521783000:02:000:9011; площею 13,9592 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9006; площею 122,8423 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9012; площею 61,3684 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9009; площею 6,0622 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9007; площею 6,8281 га, кадастровий номер 3521783000:02:000:9008; площею 89,31 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0376; площею 29,718 га, кадастровий номер 3521785300:02:003:0375; ТОВ "Агрогран" не здійснює будь-якої діяльності, у тому числі у межах договору № 15/11/21 від 15.11.2021.

Прокурор вважає, що рішення тендерного комітету Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради, яке оформлене протоколом № 23 від 03.11.2021, є незаконним та підлягає скасуванню, а через укладення між відповідачами договору про надання послуг № 15/11/21 від 15.11.2021 за наслідками неправомірної процедури закупівлі він є недійсним, що стало підставою для звернення прокурора до суду із цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд встановив наявність порушень при проведенні державних закупівель, що безпосередньо впливає на законність оспорюваного рішення Тендерного комітету, оформленого протоколом № 23 від 03.11.2021, та характеризує його таким, що не відповідає правовим положенням Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас місцевий господарський суд зазначив, що прокурор обрав спосіб захисту, який відповідає належному.

Також у спорі суд першої інстанції установив, що оспорюваний договір укладений на підставі рішення Тендерного комітету, яке не відповідало положенням діючого законодавства, а саме через неправомірність визначення переможця, у зв`язку з чим при його укладенні було допущено порушення пункту 5.1., підпунктів 2, 5 пункту 5.2. розділу III Тендерної документації, частини 2 статті 16, пункту 1 частини 1 статті 31, пункту 1 частини 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі", що є наслідком недійсності договору за частиною 1 статті 203 та частиною 1 статті 215 ЦК України.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо визначення прокурором органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді урегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1); прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (частина 3); наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва; прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4).

У свою чергу, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а за абзацом другим частини 5 цієї ж статті у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до положень частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: у чому полягає порушення інтересів держави; необхідність їх захисту; визначені законом підстави для звернення до суду прокурора; зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поряд з цим, Верховним Судом (у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18) надані правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень щодо прокурорського представництва, основними з яких є:

- обов`язок прокурора обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі у чому полягає бездіяльність компетентного органу;

- недотримання таким органом розумного строку на звернення до суду із позовом;

- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, з огляду на викладене, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, з огляду на вказані правові положення та висновки Верховного Суду стосовно їх застосування, суд вважає, що:

- прокурор у справі має обґрунтувати та довести підстави для представництва, у тому числі повноважність позивачів представляти інтереси держави у спірних правовідносинах та їх бездіяльність у виконанні наявних повноважень;

- бездіяльність позивачів наявна у тому випадку, коли вони знали або повинні були знати про порушення інтересів держави, але не зверталися до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- розумність строку повинна визначатися судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту, а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

У цьому спорі прокурор визначив позивачів у якості органів, які мали б здійснювати захист інтересів держави, а судом першої інстанції надана належна оцінка повноважності відповідного представництва кожного з них.

Відповідно до статті 15-1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності у межах, визначених цим Кодексом.

Пункт 1 "Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначає Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Згідно з підпунктом 50 пункту 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідним територіальним органом Держгеокадастру на території Кіровоградської області згідно з пунктом 1 "Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області", затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

У свою чергу, частина 4 статті 122 ЗК України до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів відносить передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення є державною власністю, а тому уповноваженим органом щодо розпорядження ними є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у незалежності від того, що вони перебувають у постійному користуванні Ліцею. Перебування земельних ділянок у постійному користуванні є лише речовим правом на майно та не вказує на позбавлення їх власника відповідного права власності.

Листом за вих. № 12.53-63-3001вих-22 від 10.08.2022 (т. 1, а. с. 173-175) перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно укладення договору з надання послуг на земельних ділянках, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень та припинення зобов`язань.

У свою чергу, листом за вих. № 10-11-0.555-1992/2-22 від 17.08.2022 (т. 1, а. с. 176-177) ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило Прокурора про непроведення перевірок використання земельних ділянок Ліцеєм.

Як слідує з листа Новоукраїнської окружної прокуратури за вих. № 12.53-63-4251вих-22 від 21.10.2022 (т. 1, а. с. 201-202) прокурор повідомив ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про звернення до суду в його інтересах стосовно оспорюваного договору та необхідності звільнення земельних ділянок.

З викладеного слідує, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Система, засади організації та діяльності, а також правового статусу місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За змістом частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Отже, Кіровоградська обласна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Кіровоградської області.

Положеннями абзацу 1 статті 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Поряд з цим за статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У свою чергу, положеннями пункту 3 частини 1 статті 44 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень обласних рад (які можуть також делегуватися відповідним місцевим державним адміністраціям) віднесені повноваження стосовно забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів.

Таким чином, Кіровоградська обласна рада може бути позивачем в суді у випадку, коли це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, у тому числі в питаннях ефективного використання фінансових ресурсів.

Зокрема, відповідно до пунктів 1.1. та 1.3. Статуту Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради (т. 1, а. с. 150-172) Ліцей є закладом освіти, об`єктом комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Кіровоградської області. Його засновником являється Кіровоградська обласна рада.

У зв`язку з цим, Кіровоградська обласна рада, до повноважень якої віднесені вказані функції, як засновник Ліцею, має право контролю за використанням ним бюджетних коштів, які використані у сфері державних закупівель.

Листом № 12.53-63-3151вих-22 від 18.08.2022 (т. 1, а. с. 198-200) перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до Кіровоградської обласної ради з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної спірної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень. Проте, Рада відповіді на лист не надала.

Як слідує з листа Новоукраїнської окружної прокуратури за вих. № 12.53-63-4250вих-22 від 21.10.2022 (т. 1, а. с. 207-208) прокурор повідомив Раду про звернення до суду в її інтересах стосовно оспорюваної процедури державних закупівель.

З викладеного слідує, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Кіровоградської обласної ради.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені положеннями Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

За змістом абзацу 1 статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Статтею 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що серед завдань відповідного органу є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі; державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі; порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування; порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України; результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель; моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" надане право органу державного фінансового контролю звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У свою чергу, згідно з пунктом 1 "Положення про Державну аудиторську службу України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, в редакції на час вирішення справи в суді, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Безпосередньо порядок проведення перевірок державних закупівель Держаудитслужбою встановлений "Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами", затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 01.08.2013 № 631.

За основними положеннями названого Порядку:

- він визначає процедуру проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами перевірок закупівель (пункт 1),

- перевірка закупівель це перевірка, яка проводиться за наявності підстав, передбачених цим Порядком, щодо замовника за його місцезнаходженням чи за місцем розташування об`єкта його права власності (пункт 2),

- питання здійснення закупівель перевіряються органом державного фінансового контролю під час проведення інспектування з урахуванням вимог Порядку проведення інспектування, а також під час державного фінансового аудиту (пункт 3),

- у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому (пункт 25),

- результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки (пункт 26),

- складення акта перевірки закупівель, його підписання та реалізація результатів перевірки здійснюються за процедурами, передбаченими пунктами 35, 38-47, абзацами першим і другим пункту 48, пунктами 49-52 Порядку проведення інспектування, з урахуванням норм, установлених цим Порядком" (пункт 27).

З викладених правових положень слідує, що Держаудитслужба повноважна проводити перевірки державних закупівель за наявності відповідних правових підстав та у відповідний спосіб.

Більш того, листом за вих. № 002500-18/13496-2021 від 23.10.2021, адресованим Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, Державна аудиторська служба України зобов`язала відповідні Офіси та Управління реально та ефективно здійснювати захист інтересів держави у бюджетній сфері.

Отже, Держаудитслужба набуває статусу позивача не тільки в контексті положень пункту 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, але й внаслідок наявності у неї контрольних функцій щодо здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, у тому числі за наслідками державних закупівель.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 та від 24.05.2022 у справі № 922/2629/21 суди надали правові висновки стосовно можливості Держаудитслужби представляти інтереси держави у спірних правовідносинах. Зокрема, вони вказали, що Держаудитслужба згідно з положеннями Закону України "Про державні закупівлі" може бути позивачем у справі і питання належності/неналежності цього органу залежить від обставин кожної конкретної справи.

Листом за вих. № 12.53-63-2826вих-22 від 29.07.2022 (т. 1, а. с. 178-180) перший заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України та Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області з вимогою про надання інформації про вжиття заходів стосовно проведеної спірної процедури державних закупівель, у тому числі зі зверненням до суду з позовом щодо усунення порушень.

У свою чергу, листом за вих. № 201625-17/2115-2022 від 08.08.2022 (т. 1, а. с. 181-184) Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області повідомило прокурора про відсутність у нього повноважень на самостійне звернення з позовом до суду.

Як слідує з листа Новоукраїнської окружної прокуратури за вих. № 12.53-63-4301вих-22 від 25.10.2022 (т. 1, а. с. 203-204) прокурор повідомив Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про звернення до суду в його інтересах стосовно оспорюваної процедури державних закупівель.

З викладеного слідує, що прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави з метою захисту її інтересів, правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах Північно-Східного офісу Державної аудиторської служби України в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

Враховуючи викладене судова колегія констатує, що у цьому спорі прокурор правомірно визначив позивачів-1,-2,-3 у якості органів, які мали б здійснювати захист інтересів держави, а судом першої інстанції надано належну оцінку повноважності відповідного представництва кожного з них.

Як вбачається з матеріалів справи, суть цього спору полягає у визнанні недійсним рішення тендерного комітету та договору про закупівлю через недодержання процедур, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Так, правові засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб територіальних громад встановлені положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції станом на час проведення оспорюваної процедури торгів.

Основними положеннями цього Закону, які впливають на вирішення спору, встановлено, що:

- метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (абзац 2 преамбули);

- до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, серед інших, юридичні особи, які є установами, що забезпечують потреби територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності ознаки, що юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів (підпункт 3 частини 1 статті 2);

- Закон застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі послуг дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень (підпункт 1 частини 1 статті 3);

- закупівлі здійснюються за принципами (серед інших): добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; об`єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі (частина 1 статті 5);

- закупівлі можуть здійснюватися (серед інших) шляхом застосування процедури відкритих торгів (частина 1 статті 13);

- замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (частина 1); замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю (частина 2); якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. (частина 3) (стаття 16);

- відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи; для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина 2) (стаття 20);

- тендерна документація оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель для загального доступу (частина 1); у тендерній документації зазначаються (серед інших) відомості про один або декілька кваліфікаційних критеріїв та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (частина 2) (стаття 22);

- оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1); серед критеріїв оцінки є ціна (частина 3) (стаття 29);

- замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі (серед інших), якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону (частина 1) (стаття 31);

- тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій (підпункту 1 частини 2 статті 32);

- рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі (частина 1); замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі (частина 6 статті 33);

- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41);

- до 01.01.2022 замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель; для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом; Тендерний комітет планує закупівлі, здійснює вибір процедури закупівлі, проводить процедури закупівель, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення (пункт 4 Розділу Х Прикінцеві та Перехідні положення).

Отже, за результатами аналізу вказаних правових положень судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що:

- для закупівлі замовник до 01.01.2022 мав право утворювати тендерний комітет;

- при проведенні закупівлі замовник установлює кваліфікаційні критерії для учасників та визначає перелік документів для підтвердження відповідності учасників таким критеріям;

- замовник вправі відхилити тендерну пропозицію у разі якщо учасник не відповідає кваліфікаційним критеріям та тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації;

- тендерний комітет повноважний приймати рішення як про відхилення тендерних пропозицій, так і визначення переможця торгів;

- рішення тендерного комітету оформлюються протоколом;

- тендер автоматично відміняється у разі подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій;

- за результатами торгів з переможцем замовник укладає договір, який повинен відповідати тендерній пропозиції.

Водночас місцевий господарський суд установив, що визначення переможця торгів відбулося з-поміж двох учасників, а тому, з урахуванням тверджень прокурора про невідповідність одного з учасників кваліфікаційним критеріям, необхідним є аналіз дотримання таким учасником вимог Тендерної документації у складі документів Тендерної пропозиції.

Так, як слідує з Тендерної документації Тендерний комітет серед критеріїв, яким повинні відповідати учасники, визначив "наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій" та "наявність досвіду виконання не менше ніж одного аналогічного договору надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу". Для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям він висловив вимогу про надання певних документів.

У пункті 64 постанови від 10.11.2022 у справі № 914/1983/21 Верховний Суд констатував, що вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Отже, встановлення у Тендерній документації певних кваліфікаційних критеріїв та висунення вимоги про надання документів учасниками задля їх підтвердження відповідає законодавчим положенням.

Зокрема, учасник торгів - ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" подало у межах Тендерної пропозиції на підтвердження "наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій" довідку про наявність відповідної сільськогосподарської техніки та будівлі сільськогосподарського призначення і вказало, що техніка є його власністю, а будівля - орендована. За змістом довідки в ній перелічені відповідні технічні засоби та техніка (перелік яких наведений в установчій частині).

Поряд з цим, ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" надало видаткові накладні № 6 від 15.02.2019, № 63 від 11.03.2020, № 2 від 01.07.2020 та № 3 від 01.07.2020, в яких відображено отримання від ТОВ "Автогарант" та фізичної особи-підприємця Діордієва Є.Ф. наведених у довідці технічних сільськогосподарських засобів та автомобільної техніки.

У накладних наявні реквізити, а саме: назва документа; дата складання; назва підприємства, від імені якої їх складено; зміст та обсяг господарської операції, у тому числі визначення ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" як покупця товару; підписи осіб, які їх підписали; печатки суб`єктів господарювання. При цьому в них відсутня інформація про посади та прізвища осіб, які відповідальні за здійснення господарської операції та правильність її оформлення.

У постанові від 08.12.2021 у справі № 911/2574/18 Верховний Суд вказав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Для з`ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції.

Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинний документ.

Стаття 9 цього Закону встановлює, що: підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина 1); первинні документи можуть бути складені у паперовій формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина 2).

У вказаній постанові від 08.12.2021 у справі № 911/2574/18 та постанові від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 Верховний Суд зробив висновок, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону та відображають реальні господарські операції.

Поряд з цим, за абзацом 5 тієї ж частини 2 статті 9 Закону неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, відсутність вказівок у накладних про посаду та прізвище осіб, які їх підписали, не є істотними недоліками, оскільки наявність підписів та печаток учасників безпосередньо ідентифікує суб`єктів господарської діяльності, які приймали участь у господарських операціях.

У накладних відсутня інформація про їх складення на підставі письмових договорів (правочинів), але ця обставина не впливає на сам факт здійсненої господарської операції.

Зокрема, відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У свою чергу, за частиною 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 208 того ж Кодексу у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Проте, за змістом частини 1 статті 218 ЦК України недодержання письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом.

Таким чином, недодержання письмової форми правочинів щодо придбання ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" наведеного переліку майна не є підставою для визнання їх недійсними та сприйняття їх такими, що не відбулися фактично.

Положеннями статей 328 та 334 ЦК України визначені загальні умови набуття права власності та моменту переходу такого права до набувача. Так, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328); право власності виникає у набувача майна за договором з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334).

Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що видатковими накладними № 6 від 15.02.2019, № 63 від 11.03.2020, № 2 від 01.07.2020 та № 3 від 01.07.2020 підтверджується набуття ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" права власності на перелічене в цих видаткових накладних майно.

Водночас місцевий господарський суд, установивши, що ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" не надало у складі Тендерної пропозиції виписки з балансу або інші реєстраційні документи, що підтверджують право власності щодо кожної одиниці власного обладнання, вказаного у довідці № 06 від 11.10.2021, дійшов висновку, що цей учасник не відповідав кваліфікаційному критерію - "наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій".

Проте, колегія суддів не може погодитися з цим висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Так, за підпунктом 2 пункту 5.2. розділу ІІІ Тендерної документації у якості документів, що підтверджують право власності на обладнання та матеріально-технічну базу, які зазначені у довідці, щодо кожної одиниці власного обладнання необхідно було подати: виписку з балансу або інші реєстраційні документи / документи, що підтверджують право власності.

Тобто, виходячи зі змісту зазначеного положення Тендерної документації, для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційному критерію, у якості документів, що підтверджують право власності на обладнання та матеріально-технічну базу, останній мав надати: виписку з балансу або інші реєстраційні документи або інші документи, що підтверджують право власності.

Таким чином, надавши видаткові накладні № 6 від 15.02.2019, № 63 від 11.03.2020, № 2 від 01.07.2020 та № 3 від 01.07.2020 ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" підтвердило набуття ним права власності на відповідне обладнання, а довідкою № 06 від 11.10.2021 цей учасник надав підтвердження перебування цього обладнання в його власності на час подання довідки.

Отже, розглядаючи вказані документи в сукупності, судова колегія вважає, що ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" подано усі необхідні документи на підтвердження кваліфікаційному критерію - "наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій".

За таких обставин судова колегія вважає, що, зробивши протилежний висновок, суд першої інстанції припустився надмірного формалізму, отже цей висновок є необґрунтованим та таким, що не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Також, у складі Тендерної пропозиції ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" для підтвердження відповідності іншому критерію - "наявності досвіду виконання не менше ніж одного аналогічного договору надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу" надало довідку № 05 від 11.10.2021, договір № 345 від 14.09.2020 та лист № 13/ДК від 07.10.2021.

З цих документів вбачається, що в них відображене надання ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" "послуг зі збирання кукурудзи на силос".

Надавши оцінку Тендерній документації та зазначеним документам, поданим ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада", суд першої інстанції дійшов висновку, що "збирання кукурудзи на силос" не є тотожним "обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу щодо вирощування кукурудзи", у зв`язку з чим ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" не надало до Тендерної пропозиції належні документи, які підтверджували б виконання аналогічного договору, а тому цей учасник не відповідав кваліфікаційному критерію - "наявності досвіду виконання не менше ніж одного аналогічного договору надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу".

Проте, судова колегія не погоджується і з цим висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Так, у Тендерній документації замовлені послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу щодо вирощування кукурудзи які складаються з: внесення мінеральних добрив; перше дискування; оранка або глибоке рихлення; передпосівна культивація; культивація; посів з мінеральними добривами; внесення гербіцидів; боронування; міжрядна обробка; обробка посівів по фазах розвитку від хворіб, шкідників та бур`янів; прикореневе та зовнішньо-кореневе підживлення; збирання врожаю з подрібненням стебла; транспортування та зберігання врожаю; дискування після збирання врожаю; зяблевий обробіток ґрунту після збирання врожаю.

Водночас, згідно з підпунктами 4, 5 пункту 5.2. розділу ІІІ Тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, останній має надати, зокрема, довідку, складену учасником у довільній формі, про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів), а також копію не менше одного аналогічного договору.

При цьому зазначеним положенням Тендерної документації уточнено, що аналогічним договором в розумінні цієї тендерної документації є договір надання послуг з обробітку земель.

Отже, судова колегія вважає, що умовами Тендерної документації вимагалося від учасника надати будь-який "договір надання послуг з обробітку земель" а не "договір надання послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу", як це вказує прокурор та висновує суд першої інстанції.

Як вбачається з договору № 345 від 14.09.2020 його предметом є надання ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" (як виконавцем) послуги зі збирання кукурудзи на силос, що є послугою з обробітку земель, хоч і не в обсязі повного сільськогосподарського циклу, проте у відповідності до умов Тендерної документації.

До того ж, судова колегія звертає увагу, що з довідки ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" про наявність матеріально-технічної бази для надання послуг № 6 від 11.10.2021 вбачається, що у його власності наявні: завантажувач сівалок, завантажувач сівалок ЗС-30, зернозавантажувач ЗМ-90, зерноочисна машина ОВС-25, каток 5ККШ-10Г, комбайн NEW HOLEND CR 9080, культиватор навісний КРНВ-5,6-04, культиватор причіпний, культиватор Універсал АК-11,6, культиватор універсальний, мульчував навісний несамохідний RM-400, оприскувач, плуг Lemken ЄвроДіамант 10 8+1 L100, плуг напівнавісний оборотний Diamant 11 7 + 1L100, плуг ПНБ 5,40, посівний комплекс Horsch Pronto 9 DC, протруйник Метакса, протруювач ПК-20, радіонавігаційний пристрій EZ-Guide 250, розкидувач міндобрив МВД 1000 ВВ, Камаз 35410 ВА2839 ВО, напівпричіп бортовий ОДАЗ ВА 5308 ХХ, причіп бортовий. Поряд з цим він користується на умовах оренди будівлею сільськогосподарського призначення з супутнім обладнанням для виконання вимог закупівлі.

Тобто у власності ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" наявне обладнання не тільки для збирання врожаю, а й для інших видів обробітку земель.

За таких обставин, судова колегія вважає, що надані ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" документи в сукупності підтверджували відповідність цього учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним Тендерною документацією.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо невідповідності ПП "Агрохолдинг Афіна Паллада" кваліфікаційним критеріям визнається апеляційним судом необґрунтованим та таким, що не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Крім іншого, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на висновок суду першої інстанції про обрання прокурором належного способу захисту та водночас на доводи апеляційної скарги про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що обраний прокурором спосіб захисту, який не є ефективним, з приводу чого судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Проте згідно з частиною 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80 - 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).

Отже судова колегія погоджується з доводами відповідачів щодо наявності правових підстав для відмови в задоволенні позову та водночас відхиляє доводи прокурора щодо ефективності такого способу судового захисту, як визнання недійсним виконаного договору про закупівлю без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, з огляду на таке.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.96 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява N 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такий правовий висновок викладено, зокрема, в постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України.

Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК України).

Як зазначалося вище, за результатами торгів Піщанобрідський професійний аграрний ліцей Кіровоградської обласної ради, виступаючий у якості замовника, та ТОВ "Агрогран", як виконавець, 15.11.2021 уклали договір № 15/11/21 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов`язався власними силами, паливно-мастильними матеріалами, посівним матеріалами та добривом надати послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу.

Згідно зі Зведеним актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг) до договору про надання послуг № 15/11/21 від 15.11.2021, складеного між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та ТОВ "Агрогран", його сторони підтвердили виконання умов договору у повному обсязі на загальну суму 10 425 625 грн. та відобразили результат послуг - зібрання та передачу кукурудзи у кількості 1626,8 тон.

Відповідно до Складської квитанції на зерно № 63 від 03.11.2022 Піщанобрідський професійний аграрний ліцей Кіровоградської обласної ради передав на зерновий склад - ТОВ "Зерновик" зібрану кукурудзу 3 класу врожаю 2022 року у заліковій вазі 1626800 кг.

Наведене свідчить, що договір про надання послуг № 15/11/21 від 15.11.2021 виконано сторонами у повному обсязі.

Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду 26.05.2023р. ухвалено постанову у справі № 905/77/21, в якій уточнено висновок, викладений в раніше ухваленій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин здійснення публічної закупівлі. А саме, цей висновок уточнений в аспекті ефективності визнання недійсним договору про закупівлю у випадку, коли вимогу про проведення двосторонньої реституції не було заявлено одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, та сформульовано цей висновок таким чином:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Велика Палата Верховного Суду в пункті 104 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зробила висновок про те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Отже, саме по собі визнання недійсним рішення тендерного комітету про визначення переможця відкритих торгів, яке вже було реалізоване та вичерпало свою дію виконанням, та визнання недійсним укладеного за наслідками торгів договору про закупівлю без одночасного стягнення коштів на користь держави в особі відповідних державних органів, не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраних прокурором способів захисту та наявність підстав для відмови в позові.

Підсумовуючи викладене, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія апеляційного суду констатує, що апелянт належними та допустимими доказами спростував висновки оскаржуваного рішення, місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права та порушені норми процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню, в оскаржуваній частині, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені відповідних позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 7 443,00 грн. слід покласти на Кіровоградську обласну прокуратуру.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023р. у справі № 912/1562/22 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.02.2023р. у справі № 912/1562/22 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним і скасування рішення тендерного комітету та про визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про:

- визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 23 від 03.11.2021 Піщанобрідського професійного аграрного ліцею, про визначення переможцем процедури відкритих торгів згідно предмету закупівлі "ДК 021:2015:77110000-4 - Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції" Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогран";

- визнання недійсним договору № 15/11/21 від 15.11.2021 про надання послуг, укладеного між Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Кіровоградської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрогран", на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 ЦК України.

Судовий збір, сплачений за подання позову, покласти на Кіровоградську обласну прокуратуру.

Стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь Піщанобрідського професійного аграрного ліцею Кіровоградської обласної ради судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7 443,00 грн.

Видачу наказу, на виконання даної постанови, згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 23.06.2023 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль