Ухвала

від 23.06.2023 по справі 909/110/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.06.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/110/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., представника відповідача Бойчука В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи № 909/110/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигода" до відповідача Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з водопостачання та повернути переплату завищення вартості наданих послуг у розмірі 3074,14 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вигода (далі також позивач або ТОВ Вигода) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради (далі також відповідач або КП Водоканал), у якому просить зобов`язати КП Водоканал здійснити перерахунок вартості наданих послуг з водопостачання ТОВ Вигода станом на 31.12.2021 у відповідності до діючих тарифів, затверджених рішенням Долинської районної ради від 29.03.2018 № 527 -27/2018 та повернути переплату завищення вартості наданих послуг на розрахунковий рахунок позивача у розмірі 3074,14 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2023 для розгляду справи № 909/110/23 визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою суду від 13.02.2023 позовну заяву ТОВ Вигода залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, на усунення недоліків позовної заяви, які наведено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд ухвалою від 02.03.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 29.03.2023; встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

27.03.2023 до суду, з дотриманням процесуальних строків, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 96 від 22.03.2023 (вх. № 4694/23 від 27.03.2023), до якого долучено оригінал динаміки виникнення заборгованості по ТОВ Вигода, копії наказів КП Водоканал № 18 від 19.02.2020; № 10/1 від 03.03.2021; докази надсилання позивачу відзиву на позовну заяву з додатками.

В підготовче засідання 29.03.2023 з`явились директор ТОВ Вигода Ганиш Я.Г. (самопредставництво згідно з витягом з протоколу загальних зборів учасників ТОВ Вигода від 27.06.2021) представник ТОВ Вигода адвокат Кажук В.Б. (ордер серії АТ №1027852) та юрисконсульт КП Водоканал Бойчук В.І. (самопредставництво згідно з абзацом другим п. 3.4 Статуту КП Водоканал, Наказом від 01.09.2004 № 232/о про переведення на посаду юрисконсульта, рішенням Долинської міської ради від 21.04.2021 № 276-9/2021 "Про комунальне підприємство "Водоканал" Долинської міської ради).

В підготовчому засіданні 29.03.2023 директор ТОВ Вигода Ганиш Я.Г. подав суду відповідь на відзив, копія якого вручена юрисконсульту відповідача. Зважаючи, що відповідач в особі юрисконсульта Бойчука В.І., заявив, що бажає скористатись правом на подання заперечення, строк на подання заперечення не закінчився, суд відклав підготовче засідання на 26.04.2023.

07.04.2023 до суду від КП Водоканал надійшло заперечення № 113 від 03.04.2023 (вх. № 5465/23 від 07.04.2023) з доказами направлення такого позивачу.

В підготовче засідання 26.04.2023 з`явились директор ТОВ Вигода Ганиш Я.Г. та представник ТОВ Вигода - адвокат Кажук В.Б. Відповідач не забезпечив своєї участі в підготовчому засіданні, однак 25.04.2023 до суду надійшло клопотання директора КП Водоканал С.Яремківа про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю юрисконсульта Бойчука В.І. в судовому засіданні Господарського суду Львівської області, де на 11:20 год. призначено розгляд справи № 914/981/23 за позовом КП "Водоканал" до ТзОВ "Санаторій "Київ". Суд таке клопотання в підготовчому засіданні завоволив, і ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання № 1470756 від 26.04.2023, з власної ініціативи, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 16.05.2023.

В підготовче засідання 16.05.2023 з`явився юрисконсульт КП Водоканал Бойчук В.І. (самопредставництво). Позивач своєї участі в підготовчому засіданні не забезпечив, однак представник ТОВ Вигода адвокат Кажук В.Б. подав суду заяву від 16.05.2023 про проведення підготовчого засідання у відсутності позивача.

За результатами підготовчого засіданні 16.05.2023 суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання № 1530573 від 16.05.2023, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.06.2023.

02.06.2023 до суду від відповідача надійшла заява щодо перерахунку послуг з постачання питної води (в порядку ст. 169 ГПК України), до яких додано пояснення у формі таблиці щодо перерахунку послуг з постачання питної води у справі ТОВ "Вигода" з доказами направлення таких документів позивачу.

В судове засідання з розгляду справи по суті 09.06.2023 з`явились директор ТОВ Вигода Ганиш Я.Г., представник ТОВ Вигода адвокат Кажук В.Б. та юрисконсульт КП Водоканал Бойчук В.І. (самопредставництво).

В судовому засіданні 09.06.2023 суд заслухав вступне слово сторін, у якому сторони підтвердили існування між ними правовідносин щодо водопостачання та оплати такого водопостачання у 2022 та 2023 році, що свідчить про неактуальність обрахованої позивачем переплати в сумі 3074,14 грн станом на 31.12.2021. У зв`язку з цим, врахувавши позицію сторін, суд оголосив у судовому засіданні перерву до 23.06.2023, 10:30 год., для надання сторонам можливості звірки розрахунків, з`ясування існуючого стану переплати позивачем та можливого досягнення примирення щодо проведення перерахунку вартості наданих послуг водопостачання.

Після перерви, в судове засідання з розгляду справи по суті, 23.06.2023 з`явився юрисконсульт КП Водоканал Бойчук В.І. (самопредставництво). Директор ТОВ Вигода Ганиш Я.Г. та представник ТОВ Вигода - адвокат Кажук В.Б., які брали участь в розгляді справи, були присутні в попередніх судових засідання, в судове засідання 23.06.2023 не прибули.

При цьому директор ТОВ Вигода Ганиш Я.Г. та представник ТОВ Вигода - адвокат Кажук В.Б. були належним чином, під розписку, повідомлені про проведення судового засідання з розгляду справи по суті 23 червня 2023 року о 10:30 год, що підтверджується повідомленням від 09.06.2023 № 485/2023, яке підписано ними. Про оголошення перерви в розгляді справи до 23.06.2023, 10:30 год., суд повідомляв директора позивача та його представника також і в судовому засіданні 09.06.2023, що відображено у звукозаписі судового засідання 09.06.2023 та протоколі судового засідання № 1611949 від 09.06.2023. Дату продовження розгляду справи 23.06.2023, 10:30 год., суд узгодив з директором ТОВ Вигода Ганишем Я.Г. та представником ТОВ Вигода - адвокатом Кажуком В.Б. у судовому засіданні 09.06.2023.

Враховуючи викладене вище, суд виходить з того, що позивач в особі директора ТОВ Вигода Ганиша Я.Г., та представник позивача - адвокат Кажук В.Б. були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, призначеного на 10:30 год. 23.06.2023 в приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 32, зал судових засідань № 8.

В судовому засіданні 23.06.2023 юрисконсульт КП Водоканал Бойчук В.І. зазначив, що у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача та його представника, які належним чином повідомлені про дату і час судового засідання, позов має бути залишений без розгляду.

Враховуючи, що позивач та його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не повідомили суду про причини своєї неявки в судове засідання, підстави для відкладення розгляду справи в судовому засідання за наслідками неявки учасників справи чітко визначені статтею 202 ГПК України, і такі відсутні, суд застосовує наслідки неявки позивача, його представника в судове засідання.

До суду не надходило заяв чи клопотань від директора ТОВ Вигода Ганиша Я.Г. та представника позивача - адвоката Кажука В.Б. про розгляд справи за їх відсутності.

При цьому, заява про проведення підготовчого засідання суду за відсутності позивача від 16.05.2023 не є заявою позивача про розгляд справи у його відсутності, оскільки у цій заяві позивач просив лише розгляд підготовчого засідання провести за відсутності позивача та призначити справу до розгляду. Тобто позивач не заявляв про розгляд справи по суті без його участі, а клопотав лише про проведення підготовчого засідання без участі позивача. При цьому в судове засідання 09.06.2023, з розгляду справи по суті, директор та представник позивача з`явилися.

Також, і та обставина, що у позовній заяві позивач не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження і без виклику сторін, також не може бути оцінена судом, як заява (клопотання) про розгляд справи за відсутності позивача, оскільки суд, врахувавши предмет та підстави позову, обраний спосіб захисту та інші обставини, в ухвалі від 02.03.2023 вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, тобто не розглядав справу в порядку письмового провадження без виклику сторін. За таких обставин позивач, у разі небажання брати участь в судовому засіданні, міг подати суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Однак таким правом позивач не скористався, брав участь у судовому засіданні з розгляду справи по суті 09.06.2023, хоча раніше, як зазначено у попередньому абзаці, представник позивача подавав суду клопотання про проведення підготовчого засідання у справі без участі позивача, але не подавав такого клопотання щодо проведення судового засідання з розгляду справи по суті.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Такі ж правові наслідки, за змістом ч. 5 статті 202 ГПК України, застосовуються і у випадку, якщо позивач (його представник) залишить залу судового засідання.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі N 910/16978/19.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21: "у теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.

Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи "імперативна" заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду."

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд вжив залежних від себе заходів щодо надання можливості стороні позивача взяти участь в судовому засіданні, зокрема, очікуючи на можливе прибуття директора позивача чи його представника в судове засідання, суд розпочав засідання з більш ніж 30-хвилинним запізненням (що відображено в протоколі судового засідання).

Після проведення судового засідання 23.06.2023, на електронну пошту Господарського суду Івано-Франківської області від представника ТОВ "Вигода" адвоката Кажука В.Б., надійшла заява від 23.06.2023 (вх. № 9354/23 від 23.06.2023) про відкладення розгляду справи, у якій адвокат Кажук В.Б. просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з його участю в Болехівському міському суді о 10:00 год.

Дана заява, згідно з вхідним штампом, була зареєстрована Відділом документального забезпечення, канцелярією Господарського суду Івано-Франківської області 23.06.2023 о 11:14 год, і у зв`язку з часом її надходження не була розглянута в судовому засіданні, та не враховувалась судом при постановленні ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому, як слідує з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, електронний цифровий підпис Кажука В.Б. накладено на його заяву про відкладення судового засідання 23.06.2023 о 11:04 год., відтак відсутність, на час судового засідання, у судді заяви адвоката Кажука В.Б. про відкладення судового засідання, не є наслідком роботи канцелярії суду, а спричинено несвоєчасним направленням такої заяви самим адвокатом Кажуком В.Б.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, негативні наслідки вчинення або невчинення позивачем певних процесуальних дій лежать саме на ТОВ "Вигода", який в судовому засіданні 09.06.2023 забезпечив явку як директора позивача так і представника, а в судове засідання 23.06.2023, явку позивача взагалі не забезпечив і, при цьому, не подав своєчасно клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відзначає, що представник позивача мав завчасно, до призначеного судом часу судового засідання, подавати до суду заяву про відкладення судового розгляду, викласти в такій заяві поважні причини своєї неявки, та підтвердити ці причини належними і допустимими доказами.

За таких обставин, у суду при постановленні ухвали, були відсутні підстави для висновку, що у позивача чи представника позивача наявні поважні причини для неявки в судове засідання.

Однак складаючи повний текст ухвали, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 8.6 постанови від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 виснував, що якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

У разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Заява представника позивача адвоката Кажука В.Б. від 23.06.2023 (вх. № 9354/23 від 23.06.2023) про відкладення розгляду справи, містить лише твердження представника про його участь у розгляді справи в Болехівському міському суді о 10:00 год. Представник позивача не зазначає ні назви, ні номера справи, в якій він братиме участь. Крім того, до заяви не додано жодних доказів, які б підтверджували участь адвоката Кажука В.Б. в розгляді справи в Болехівському міському суді. Також, суд зазначає, що дата і час судового розгляду справи 23.06.2023 узгоджувалась судом та всіма учасниками справи в судовому засіданні 09.06.2023, і 09.06.2023 адвокат Кажук В.Б. не повідомляв суд, що на 10:00 год. 23.06.2023 у нього призначено розгляд іншої справи в Болехівському міському суді.

Тому, навіть якби заява представника позивача адвоката Кажука В.Б. від 23.06.2023 (вх. № 9354/23 від 23.06.2023) про відкладення розгляду справи поступила на розгляд суду вчасно, і була предметом судового розгляду, така заява, з викладених вище мотивів, не підтверджувала наявність у представника позивача поважних причин для неявки в судове засідання, і наявність підстав для відкладення судового засідання.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Як вище зазначив суд, позивач заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, заява позивача від 16.05.2023 (вх. № 7389/23 від 16.05.2023) стосувалась виключно проведення без участі позивача підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Встановивши індивідуальні обставини справи, а саме що: а) позивач був належним чином повідомлений судом, у встановленому законом порядку про дату, час і місце підготовчого засідання; б) позивач не з`явився в таке засідання; в) позивач, на час проведення судового засідання, своєчасно, не повідомив суду поважних причин для своєї неявки в судове засідання та не надав доказів наявності таких поважних причин; г) позивач не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд відповідно до імперативних приписів, встановлених частиною четвертою статті 202 ГПК України та п. 4 частини першої статті 226 ГПК України зобов`язаний залишити позов без розгляду.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін. Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

При цьому, залишення позову без розгляду не перешкоджає позивачу повторно звернутись з таким позовом та реалізувати своє право на судовий захист, за умови дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву від 25.01.2023 (вх. № 1570/23 від 06.02.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигода" до Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради про зобов`язання здійснити перерахунок вартості наданих послуг з водопостачання та повернути переплату завищення вартості наданих послуг у розмірі 3074,14 грн залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 23.06.2023, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 26.06.2023.

Суддя І.Є. Горпинюк