Рішення

від 21.06.2023 по справі 910/1392/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2023Справа № 910/1392/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротематика" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 55, кв. 63)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" (01001, м. Київ, пров. Шевченка Тараса, 3)

про визнання недійсним третейського застереження

за участю представників сторін:

від позивача: Джеджея Л.А.

від відповідача: Минець В.І.

У судовому засіданні 21.06.2023 в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротематика" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд" про визнання недійсним третейського застереження, викладеного у пункті 6.2 Договору поставки № БЛЦ 21-01121 від 30.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротематика", встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення відповідних недоліків.

07.02.2023 на електронну пошту суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротематика" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1392/23, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.03.2023.

21.02.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрована заява представника відповідача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічним засобів, яка була задоволено судом.

27.02.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстроване заперечення проти вирішення спору в господарському судочинстві в порядку п. 7 ч.1 ст. 226 ГПК України, оскільки сторонами у п. 6.2 Договору поставки № БЛЦ 21-01121 від 30.06.2021 чітко визначили, що всі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникнуть у зв`язку з ним або витікають з нього, у тому числі (але не обмежуючись) пов`язані з виконанням, порушенням припиненням, дійсністю або недійсністю цього договору та/або окремих його умов та або/ даної третейської угоди передаються на розгляд третейського суду та підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації Український правовий союз (місцезнаходження: 36020, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 8) у відповідності з його Регламентом, який є невід`ємною частиною третейського застереження.

У підготовчому засіданні 08.03.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про ознайомлення з поданими відповідачем запереченнями, й відкладено підготовче засідання на 22.03.2023.

22.03.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрована відповідь позивача на заперечення відповідача проти вирішення спору в господарському судочинстві.

Також 22.02.2023 представником позивача через електронну адресу суду подане клопотання про розгляд справи без участі останнього, у зв`язку з неможливістю прибуття у судове засідання через повітряні тривоги.

У підготовчому засіданні 22.03.2023 судом розглянуто заперечення відповідача проти вирішення спору в господарському судочинстві в порядку п. 7 ч.1 ст. 226 ГПК України, та оголошено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні. При цьому суд виходив з такого.

Так, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Згідно з ч. 5 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За змістом частин 1 та 3 ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Під час вирішення питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 226 ГПК України, господарський суд має встановити наявність сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушено у державному суді, належить до компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом prima facie («на перший погляд») дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.

Відповідно до ст. 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Згідно з приписами ч.1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус судів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Як зазначено у п. 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 укладена третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

Отже, враховуючи, що предметом спору у даній справі є недійсність самого арбітражного застереження, яке міститься у цьому договорі, з огляду на те, що визнання договору недійсним є окремим видом захисту порушеного права чи інтересу сторони, а передумовою передачі спорів до арбітражу у даному випадку є недосягнення між сторонами зазначеного договору згоди шляхом переговорів саме з питань непорозуміння, що виникають внаслідок або у зв`язку з цим договором, тобто обмежене колом спірних питань, які можуть бути врегульовані сторонами шляхом переговорів, а отже, підлягає встановлення дійсних намірів сторін щодо обрання певної процедури вирішення спорів, у тому числі щодо визнання договору недійсним. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.03.2019 у справі № 910/13366/18.

У судовому засіданні 22.03.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.04.2023 та встановлено строк відповідачу для подачі відзиву на позовну заяву.

28.03.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстрована заява представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічним засобів, яка була задоволено судом.

06.04.2023 відповідачем через загальний відділ діловодства суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти вимог заперечує у повному обсязі.

У судовому засіданні 12.04.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 03.05.2023 та надано час позивачу для подання відповіді на відзив.

У судовому засіданні 03.05.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.05.2023 за клопотанням представника позивача.

24.04.2023 представником позивача через електронний суд подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю взяти участь уповноваженого представника через перебування у відрядженні за кордоном.

У судовому засіданні 24.05.2023 судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовче провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.06.2023.

У судовому засіданні 07.06.2023 судом проголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 21.06.2023.

У судовому засіданні 21.06.2023 судом заслухано пояснення представника позивача, яка позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити у повному обсязі та представника відповідача, який проти вимог заперечував з підстав наведених у відзиві.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

30.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротематика» (надалі - постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (надалі - покупець/відповідач) укладено договір №БЛЦ21-01121 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2021 року на умовах, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 6.1. цей договір набуває чинності з дати його укладення, зазначений у преамбулі цього договору, та діє до 30.06.2022 року, а у випадку несвоєчасного виконання будь-якою стороною своїх договірних обов`язків - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань.

У п. 6.2 договору сторони визначили, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникнуть у зв`язку з ним або витікають з нього, у тому числі пов`язані з виконанням, порушенням, припиненням, дійсністю або недійсністю цього договору, можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд третейського суду та підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» (місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 8) у відповідності з його Регламентом, який є невід`ємною частиною третейського застереження. Підписанням даної третейської угоди (у вигляді третейського застереження в договорі) сторони підтверджують, що належним чином ознайомилися з Регламентом Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» та Положенням про Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз». Місцезнаходження, найменування сторін, місце та дата укладення третейського застереження, є тотожними до реквізитів, зазначених у цьому договорі. Третейський суд складається з одного третейського судді.

За доводами позивача, відповідач на підставі зазначеного вище застереження порушуючи законні права та інтереси позивача звернувся до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» до ТОВ "Агротематика" та ОСОБА_1 як поручителя про зобов`язання поставки товару та стягнення штрафу.

14.07.2022 Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» у третейській справі №48/23 постановлене рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кернел-Трейд» задоволено. Вказане рішення за доводами позивача оскаржується останнім в судому порядку.

Позивач у позовній заяві зазначає, що не був ознайомлений з Положеннями про Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз», Регламент Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» відсутній як в додатках до вказаного договору так і в загальному доступі в мережі інтернет, що в свою чергу позбавило позивача можливості бути обізнаним з правилами розгляду спорів зазначеним третейським судом.

А відтак за доводами позивача, відсутність невід`ємного додатку до договору (регламенту третейського суду) свідчить про нікчемність третейської угоди загалом.

Крім іншого, на думку позивача в даному випадку має місце нікчемність правочину в силу ст. 228 ЦК України, а саме завідомо неможливість виконання зобов`язань поставки. Також на думку позивача вказаний договір є неукладений, оскільки містить електронні підписи сторін, що не перебачено умовами договору (договір не містить письмової згоди сторін на використання при вчиненні правочину електронного підпису.

Також позивач вказує, що наявність третейського застереження у договорі позбавляє позивача на незалежний та неупереджений судових захист і права вибору суду з урахуванням підсудності, з огляду на що просить суд визнати недійсним третейське застереження, викладене у п. 6.2. договору поставки № БЛЦ21-01121 від 30.06.2021.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що договір поставки разом з додатковою угодою був підписаний у формі електронного документа із застосуванням КЕП у відповідності з Договором про електронний документообіг №БЦ-42 від 30.06.2021 року, уклавши який сторони домовилися визнавати документи складені в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

На підтвердження факту укладення договору поставки №БЛЦ21-01121, на підтвердження дійсності і чинності кваліфікованих електронних підписів та печаток (КЕП) до заперечення відповідачем додано оновлені Протоколи створення і перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, видані урядовим ресурсом https: //czo.aov.ua/verifv.

Таким чином, відповідач зазначає, що обравши прогресивну форму - «Електронний договір» сторони делегували Єдиному порталу державних послуг «Дія» повноваження убезпечити один-одного від недобросовісних дій.

В даному контексті на думку відповідача, позивачем не наведено жодних належних доказів, які б спростовували дійсність електронних підписів позивачем, а отже третейська угода укладена у належній формі.

Також на думку відповідача, фактом, який свідчить про визнання позивачем дійсності третейської угоди є той, що єдиний учасник товариства - ОСОБА_1 , того ж таки дня 30.06.2021 підписала з ТОВ «Кернел-Трейд» договір поруки, згідно з яким ОСОБА_1 поручилася перед ТОВ «Кернел-Трейд» за своєчасне та належне виконання зобов`язань ТОВ «АГРОТЕМАТИКА» за Договору поставки №БЛЦ21-01121 від 30.06.2021.

Договір поруки містить ідентичне до оспорюваного третейське застереження.

У відзиві на позовну заяву відповідачем повідомлено суд, що у відповідності з третейською угодою, в лютому 2022 року ТОВ «Кернел-Трейд» звернувся до зазначеного третейського суду з позовом до ТОВ «Агротематика» про зобов`язання виконати умови договору поставки №БЛЦ21 -01121 від 30.06.2021 року та стягнення штрафних санкцій.

14.07.2022 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" у третейській справі №48/23 постановлене рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кернел-Трейд» задоволено.

ТОВ «Агротематика», через представника, приймало участь в третейському розгляді, направило до суду відзив на позовну заяву та скористалося правом оскарження рішення третейського суду.

Відтак, як вказує відповідач, у такий спосіб, позивач власними юридично-значимими діями засвідчив факт укладення та визнання третейської угоди в договорі поставки.

Також відповідач зазначає, що у порядку розділу VII ГПК України, Східним апеляційним господарським судом розглянута справа № 875/860/22 за заявою ТОВ «Кернел-Трейд» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від у третейській справі №48/23 та постановлено ухвалу від 14.09.2022, якою вирішено заяву ТОВ «Кернел- Трейд» про видачу наказів на примусове виконання рішення Третейського суду задовольнити.

Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 року набрала законної сили. На виконання даної ухвали Східним апеляційним господарським судом видано наказ на примусове виконання рішення третейського суду від 14.07.2022 у третейській справі №48/23.

Таким чином, на думку відповідача, станом на день розгляду Господарським судом міста Києва поточної справи №910/1392/23 існує таке, що набрало законної сили судове рішення, яким встановлені обставини дійсності третейської угоди, які визнані судом і не підлягають повторно доказуванню.

Крім того, відповідач зазначає, що Східним апеляційним господарським судом розглянута справа № 875/860/22 за заявою ТОВ «Агротематика» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 14.07.2022, в якій 19.01.2023 року постановлено ухвалу про відмову в скасуванні рішення третейського суду та надано оцінку доводам позивача, в тому числі наведених у позовній заяві у даній справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статей 2, 5, 8, 12, 14 Закону України «Про третейські суди» передача спору на розгляд третейського суду є визначеним законом правом відповідних юридичних та/або фізичних осіб, яке реалізується шляхом укладення угоди між цими сторонами про передачу спору на вирішення третейським судом, а угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Тобто, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору. Суд наголошує, що умова правочину про розгляд спору третейським судом передбачає у випадку виникнення між сторонами спору можливість звернення з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб до третейського суду для вирішення цього спору шляхом третейського розгляду, який визнаний в Україні та врегульований Законом України «Про третейські суди».

Положеннями статей 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, підписавши договір поставки № БЛЦ21-01121 від 30.06.2021, в якому міститься третейське застереження, позивач погодився з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що виникають за таким договором.

Таким чином, викладене в договорі третейське застереження, не суперечить Конституції України та іншим нормам законодавства та не свідчить про обмеження права сторони на судовий захист.

Водночас, звертаючись до суду з вимогою про визнання недійсним третейського застереження, позивач зазначає, що не був ознайомлений з текстом Регламенту Постійно діючого третейського суду Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз", а також посилається на положення ст. 12 Закону України «Про третейські суди» та вважає, що ознайомлення сторін із Регламентом третейського суду має бути підтверджена у письмовій формі.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ст. 2 Закону України «Про третейські суди» третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин;

третейський розгляд - процес вирішення спору і прийняття рішення третейським судом;

третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом;

регламент постійно діючого третейського суду (далі - регламент третейського суду) - документ, яким визначаються порядок та правила вирішення спорів у третейському суді, правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, інші питання, пов`язані з вирішенням спорів третейським судом;

Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону (ст. 3 Закону України «Про третейські суди»).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про третейські суди» порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду. Регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

Статтею 12 Закону України «Про третейські суди» визначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача на те, що на момент укладення договору він не був ознайомлений з Регламентом Постійно діючого третейського суду Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз", що зазначено як підставу для визнання оспорюваного пункту договору недійсним, з огляду на те, що ні нормами Закону України "Про третейські суди", а також самим договором не передбачено обов`язкового письмового підтвердження про ознайомлення сторін з Регламентом третейського суду, а також надання до договору, який містив третейське застереження відповідного регламенту.

Таким чином, ознайомлення з Регламентом Постійно діючого третейського суду Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" можливе у будь-який не заборонений законом спосіб.

Окрім того, суд відзначає, що позивачем не наведено та не підтверджено доказами наявності обставин, які перешкоджали позивачу в ознайомленні з Регламентом.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наведене, доводи позивача на те, що п. 6.2 договору суперечить вимогам ст. ст. 2, 8, 9, 10, 12, 38 Закону України "Про третейські суди" спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судом обставинами.

З урахуванням наведеного підстави для визнання недійсним третейського застереження в п. 6.2. договору поставки № БЛЦ21-01121 від 30.06.2021 відсутні.

Стосовно інших доводів позивача, суд відзначає, що Східним апеляційним господарським судом, розглянута справа № 875/860/22 за заявою ТОВ «Агротематика» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" від 14.07.2022, в якій 19.01.2023 року постановлено ухвалу про відмову в скасуванні рішення третейського суду. Висновки суду, серед іншого, зводяться до наступного: «30.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротематика» - постачальник та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кернел Трейд» - покупець, укладено договір поставки №БЛЦ21-01121, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2021 року, на умовах зазначених у цьому договорі.

Відповідно до п. 6.2 договору поставки №БЛЦ21 -01121 від 30.06.2021, укладеного між сторонами справи, сторони договору домовились про те, що усі спори, розбіжності, вимоги або претензії, що виникнуть у зв`язку з ним або витікають з нього, у тому числі пов`язані з виконанням, порушенням, припиненням, дійсністю або недійсністю цього договору, можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд третейського суду та підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз" (місцезнаходження: 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 8) у відповідності з його Регламентом, який є невід`ємною частиною третейського застереження. Підписанням даної третейської угоди (у вигляді третейського застереження в договорі) сторони підтверджують, що належним чином ознайомилися з Регламентом Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» та Положенням про Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз. Місцезнаходження, найменування сторін, місце та дата укладення третейського застереження, є тотожними до реквізитів, зазначених у цьому договорі. Третейський суд складається з одного третейського судді.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротематика» посилається на те, що справа, у якій прийняте рішення, не підвідомча третейському суду, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони уклали третейську угоду, зокрема у формі третейського застереження (п. 6.2 договору поставки від 30.06.2021 №БЛЦ21 -01121), адже відповідний правочин є неукладеним у зв`язку з його підписанням кваліфікованими електронними підписами, що, на переконання заявника, не передбачено умовами договору та є порушенням вимог законодавства.

Наведені доводи заявника суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

У даній справі судом встановлено, що договір поставки №Б/1Ц21 -01121 від 30.06.2021 підписаний між сторонами кваліфікованим електронним підписами (КЕП), зокрема підпис Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротематика» містить: назву підписувача, його РНОКПП та посаду Марченко В.Г., директор; належність до юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротематика»; код юридичної особи в ЄДР: 43612984; серійний номер кваліфікованого сертифіката; видавника кваліфікованого сертифіката: АЦСК «Masterkey» ТОВ «Арт-Мастер»; час та дата підпису: 15:40 08.07.2021. Зазначений КЕП був чинний на момент підпису, що підтверджується позначкою від АЦСК (кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг), а також наявним в матеріалах справи витягом з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису Єдиного порталу державних послуг "Дія".

Також матеріали справи містять й інші докази, з яких вбачається факт укладення договору поставки №БЛЦ21 -01121 від 30.06.2021, а саме укладений між кладений між сторонами договір №БЦ від 30.06.2021 "Про електронний документообіг", за умовами якого ТОВ "Кернел-Трейд" та ТОВ «Агротематика» домовилися визнавати і застосовувати документи складені в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

У відповідності до умов п.1.1, 1.2. договору №БЦ від 30.06.2021 його предметом є визнання документів, складених однією із сторін в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та переданих іншій стороні засобами спеціальних програмних комплексів, що підтримують електронний документообіг та визнання Порядку електронного документообігу та Додатків до нього, які є невід`ємною частиною даного Порядку. Даний порядок розміщений на сайті http://kernel.ua/docs/. Сторони визнають всі майбутні зміни у Порядку електронного документообігу та Додатків до нього, що вступають в дію з моменту публікації їх на сайті http://кеmel.ua/docs/.

Зазначений договір власноручно підписаний уповноваженими представниками сторін, у тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротематика» в особі директора Марченко В.Г., та скріплений їх печатками.

При розгляді справи третейським судом відповідачі подавали відзив на позов та інші документи, в яких не заперечували самого факту укладання договору поставки №БЛЦ21-01121 від 30.06.2021, а також договору поруки від 30.06.2021, із наявними третейськими застереженнями, а навпаки вважали його укладеним. Відповідачі також не висловлювали жодних заперечень щодо розгляду цього спору третейським судом.

При розгляді справи в третейському суді Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротематика» не посилалося на неукладеність договору, а лише зазначало про настання форс-мажорних обставин при виконанні договору, неможливість виконання умов договору та просило про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження непідписання договору, в якому міститься третейське застереження, фальсифікації або підробки його КЕП відповідачем третейському суду надано не було, як і не було надано доказів визнання недійсними відповідного договору або окремих його умов.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи третейським судом, однак жодних заперечень з приводу розгляду цього спору саме цим судом не висловлював. Про неукладеність договору відповідач почав зазначати лише після ухвалення третейським судом рішення та подання до Східного апеляційного господарського суду заяви про його скасування.

Отже, з огляду на встановлений факт наявності у цій справі третейської угоди, яка укладена між сторонами у вигляді третейського застереження, та враховуючи норми Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ третейським судам, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спір про зобов`язання виконати умови договору та стягнення штрафних санкцій правомірно переданий на розгляд Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Український правовий союз".

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження недійсності договору поставки, договору поруки та укладених в цих договорах третейських угод у формі третейського застереження».

Так, приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

При вирішенні даного спору судом прийнято до уваги, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Згідно зі статтею 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, враховуючи імперативні приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини встановлені судовим рішенням у справі № 875/860/22 не потребують повторного доказування у даній справі, яким зокрема встановлено, дійсність договору поставки, у формі третейського застереження.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним третейське застереження, викладене у п. 6.2. договору поставки № БЛЦ21-01121 від 30.06.2021, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог позивач слід відмовити.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.06.2023

Суддя Л.Г. Пукшин