Рішення

від 20.06.2023 по справі 914/1342/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 Справа № 914/1342/23

за позовом: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «СТО-ВП», м.Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,

про відшкодування витрат у розмірі 36'000,00 грн,

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: І. Паращак,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Приватного підприємства «СТО-ВП» про відшкодування витрат у розмірі 36'000,00 грн, пов`язаних з проведенням демонтажу тимчасової споруди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно, без отримання дозвільної документації встановив тимчасову споруду по вул. Пасічна вул. Медової Печери у м. Львові та на вимогу Личаківської РДА ЛМР добровільно не усунув виявлені порушення, чим порушив вимоги Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Виконуючи рішення виконавчого комітету ЛМР, позивач 16.06.2020 здійснив демонтаж встановленої тимчасової споруди із залученням підрядної служби ЛКП «РЕМБУД» , у результаті чого позивачу було завдано майнової шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 27 квітня 2023 справу № 914/1342/23 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 02.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі у якості третьої особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Личаківську районну адміністрацію ЛМР; суд встановив строк для реалізації сторонами процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернулося на адресу суду із відміткою органу зв`язку «за закінченням терміну зберігання». Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відтак, в розумінні ст. 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. Окрім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.).

09.05.2023 третя особа через систему «Електронний суд» скерувала суду клопотання (вх.№11509/23), у якому повідомила, що позовні вимоги підтримує, просила суд розгляд справи здійснювати без участі представника адміністрації.

Протокольною ухвалою суду від 30.05.2023 розгляд справи відкладено на 20.06.2023, про що у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомлено відповідача та третю особу.

Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задоволити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

відповідно до ч. 2 та ч.8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 20.06.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

05.03.2020 представниками Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради та Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» проведено спільне обстеження, за результатами якого складено акт про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Як стверджує позивач, Приватне підприємство «СТО-ВП» самовільно, без отримання дозвільної документації встановило тимчасову споруду по вул. Пасічна вул. Медової Печери у м. Львові, чим порушило вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

У зв`язку із виявленими порушеннями Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради складено вимогу №33-вих-18840 від 06.03.2020, якою було запропоновано підприємству добровільно демонтувати тимчасову споруду по вул. Пасічна вул. Медової Печери у м. Львові у визначений термін та попереджено, що у разі невиконання вимог у добровільному порядку, споруда буде демонтована примусово з подальшим обов`язком компенсації витрат по демонтажу та зберіганню.

Оскільки відповідач вимог про демонтаж в добровільному порядку не виконав, Львівською міською радою ухвалено рішення №414 від 15.05.2020 «Про демонтаж тимчасової споруди по вул.Пасічна вул. Медової Печери», якими зобов`язано КП «Адміністративно-технічне управління» та Личаківську районну адміністрацію ЛМР демонтувати розміщену ПП «СТО-ВП» споруду по вул. Пасічна вул. Медової Печери у м.Львові.

З метою виконання рішення ради, 16.04.2020 КП «Адміністративно-технічне управління» (замовник) та ЛКП «РЕМБУД» (виконавець) укладено договір на виконання робіт №16/04/20 з додатками, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання робіт з демонтажу (знесення, розбирання) самовільно встановлених (розміщених) об`єктів (тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності та доставці їх на майданчик тимчасового зберігання (код ДК 021:2015-45110000-1-Руйнування та знесення будівель і земляні роботи). Вартість робіт за договором згідно специфікації (додаток 2 до договору) складає 1'200 грн за 1 кв.м., з ПДВ.

Демонтаж тимчасової споруди підтверджується актом проведення демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності від 16.06.2020 та актом опису та вилучення майна в тимчасовій споруді за адресою: Пасічна вул. Медової Печери від 16.06.2020. Площа демонтованої споруди складає 30 кв.м. Зазначені акти підписані представниками КП «Адміністративно-технічне управління», Личаківської РДА ЛМР, виконавцем демонтажу, за участю представника управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування, муніципальної варти та поліції; представник відповідача від підпису відмовився. Надання послуг демонтажу та їх оплата підтверджується актом надання послуг №106 від 16.06.2020, рахунком на оплату №35 від 16.06.2020 та відповідними виписками з банківського рахунку.

Листом №2410-10-396 від 10.02.2023 КП «Адміністративно-технічне управління» зверталося до відповідача з вимогою про відшкодування понесених позивачем витрат по демонтажу, транспортуванні та зберіганні демонтованих елементів, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Зазначена вимога залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на виставлений рахунки, акта надання послуг та банківські виписки, позивач зазначив, що відповідач відповідно до Правил благоустрою м.Львова зобов`язаний відшкодувати 30'000,00 грн (у т.ч. 6'000,00 грн ПДВ) витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу тимчасової споруди, їх транспортуванням та зберіганням.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (положення ч. 4 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів та розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідно до частини 1, 2 та 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Згідно з п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п.2.30 Порядку).

Ухвалою Львівської міської ради № 4526 від 23.04.2015 (зі змінами від 26.12.2019) затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові. Відповідно до п.2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд здійснюється замовником відповідно до паспорту прив`язки, плану земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки або договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою; місце встановлення тимчасових споруд повинно відповідати адресі, вказаній у паспорті прив`язки, та плану земельної ділянки або схемі прив`язки. Тимчасові споруди розміщуються і функціонують відповідно до вимог чинного законодавства України та інших нормативних актів, прийнятих у межах компетенції органами державної влади та органами місцевого самоврядування (п.2.3).

Відповідно до п.1.3 Порядку самовільно встановлена тимчасова споруда - тимчасова споруда, яка встановлена за відсутності одного із документів, передбачених цим положенням: ухвали міської ради, договору оренди земельної ділянки чи договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, паспорту прив`язки ТС.

Демонтажу підлягають, зокрема, самовільно встановлені тимчасові споруди (п.7.1 Порядку). Порядок оформлення районною адміністрацією документації про демонтаж передбачено пунктом 7.1 Порядку.

Згідно пункту 2.2.4 Статуту комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління», одним із напрямків його діяльності є «виконання функцій визначених окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету; розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування.

Як встановлено судом, районною адміністрацією за участю представників КП «Адміністративно-технічне управління» під час виконання покладених на них функцій виявлено порушення відповідачем вимог законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Зважаючи на те, що вимоги про демонтаж тимчасової споруди відповідачем у добровільному порядку та у встановлений термін виконано не було, Львівською міською радою ухвалено рішення №829 від 18.09.2020 про примусовий демонтаж.

На виконання рішення та п.7.6.2 Правил позивачем спільно із районною адміністрацією, а також із залученням підрядника проведено демонтаж тимчасової споруди, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами проведення демонтажу спеціальних конструкцій та актом опису та вилучення майна в тимчасовій споруді.

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.

Матеріалами справи підтверджується факт самовільного встановлення відповідачем тимчасової споруди по вул.Пасічній вул. Медової Печери у м.Львів, невиконання вимоги щодо добровільного усунення допущених порушень, здійснення позивачем та третьою особою на виконання рішення Львівської міської ради №414 від 15.05.2020 демонтажу ТС. Загальна сума понесених позивачем витрат становить 36'000,00 грн, а відтак, право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, є порушеним та підлягає захисту судом.

Станом на момент прийняття рішення докази відшкодування відповідачем витрат позивача у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією № 276 від 14.04.2023 на суму 2'684,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 2'684,00 грн. судового збору.

Керуючись т.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «СТО-ВП» (79008, м. Львів, пл. Соборна, 2а; ідентифікаційний код 30626552) на користь Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; код ЄДРПОУ 13804591) 36'000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням демонтажу тимчасової споруди, а також 2'684,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.06.2023.

Суддя Б. Яворський.