Рішення

від 14.06.2023 по справі 921/288/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/288/23

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.

за участі секретаря судового засідання: Касюдик О.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-ВМП"

до відповідача Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області

про стягнення 5 992,78 грн 3% річних, 23 151,80 грн інфляційних втрат, 49 939,87 грн пені

за участі представника позивача: Вальчук М.П.- директор.

Суть справи:

До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-ВМП" до відповідача Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області про стягнення 5 992,78 грн 3% річних, 23 151,80 грн інфляційних втрат, 49 939,87 грн пені.

Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору про закупівлю №210 від 20.10.2022 в частині повної оплати за надані послуги, через що останньому нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеню, сума яких заявлена до стягнення у судовому порядку.

У судовому засіданні представником позивача до матеріалів справи долучено оригінал договору про закупівлю №2-10 від 20.10.2022.

Повноважний представник відповідача у судове засідання не прибув, разом з тим у справі знаходиться відзив на позов №01-08/148 від 31.05.2023, у якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що у зв`язку із наявними бюджетними асигнуваннями, Управління, відповідно до порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, подано надавачу платіжних послуг платника, органу Казначейства, платіжні доручення №90 від 01.11.2022 на суму 310 016 грн, №91 від 01.11.2022 на суму 30 502 грн, №108 від 28.12.2022 на суму 261 235 грн. Проте, станом на 01.01.2023 орган Казначейства не здійснив відповідні платежі за дорученням Управління. Оскільки закінчився бюджетний період, то утворилась кредиторська заборгованість. Враховуючи початок нового бюджетного періоду, 17.02.2023 Управління подало до відповідного органу Казначейства реєстр фінансових зобов`язань №70 та 21.02.2023 платіжні інструкції №14, №15 щодо оплати послуг, наданих позивачем. Лише 30.03.2023 вказані платіжні інструкції оплачено Казначейством. З урахуванням вище зазначеного, відповідач вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань, передбачених договором про закупівлю за №210 від 20.10.2022.

Розгляд спору здійснювався із технічною фіксацією судового процесу в порядку ст. 222 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Між Управлінням освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-ВМП" (Виконавець) 20 жовтня 2022 року було укладено договір про закупівлю, у відповідності до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з Поточного ремонту по улаштуванню приміщень Інклюзивно-ресурсного центру Чортківської міської ради за адресою: Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Кн. В. Великого, 2в. (Код національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45450000-6 - "Інші завершальні роботи", а Замовник зобов`язаний приймати належно надані послуги та своєчасно оплачувати їх вартість за цінами та у термін, зазначені у договорі.

Договір набирає чинності з дня його підписання повноважними представниками сторін. Строки надання послуг - до 19.11.2022 (п.п.2.1, 2.2 договору).

Згідно з п.4.1 укладеного правочину вартість надання послуг становить 601 771 грн без ПДВ.

Розрахунки за надані послуги здійснюються у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань і на умовах, визначених в договорі. У разі зменшення бюджетних асигнувань сторони переглядають об`єми надання послуг (п.4.3 договору).

Відповідно до п.4.4 угоди розрахунок за надані послуги проводиться Замовником на підставі підписаних сторонами актів з можливістю відстрочки платежу до 30 календарних днів після підписання Замовником актів приймання-передачі робіт.

Згідно п.5.3 договору Замовник зобов`язаний, зокрема оплачувати вартість наданих Виконавцем послуг на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10-ти календарних днів після підписання Замовником актів.

Виконавець до 25 числа місяця представляє Замовнику акти виконаних робіт в трьох примірниках з врахуванням актів, складених в поточному місяці. Замовник протягом п`яти днів після одержання актів виконаних робіт від Виконавця, розглядає та підписує їх, один примірник повертає Виконавцю. Підписані сторонами акти виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків за надані Виконавцем послуги (п.п.6.2, 6.4 договору).

Згідно з п.11.1, цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до завершення воєнного стану в Україні, але не пізніше 31 грудня 2022 року, а у частині розрахунків та гарантійних термінів до повного виконання зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє від виконання зобов`язань, які лишились невиконаними.

За наслідками виконання перелічених вище договірних умов, 28.10.2022 та 15.12.2022 між сторонами були підписані акти №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в за жовтень та грудень 2022 року. Сума виконаних робіт становить 601 771 грн.

За наслідками вирішення спору у справі №921/180/23 між цими ж сторонами, ухвалою від 12.04.2023 Господарським судом Тернопільської області закрито провадження, оскільки Управління погасило в повному обсязі основний борг в сумі 601 771 грн, що виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю №2-10 від 20.10.2022.

Однак, за доводами позивача, відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати виконаних робіт в строк, який погодили учасники договірних відносин, за Актом №1 до 07.11.2022 (включно), за Актом №2 до 25.12.2022 (включно). Відтак, відповідач прострочив виконання договірних зобов`язань, за що йому нараховані інфляційні втрати, 3% річних та пеня.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення суб`єкта господарювання до суду з відповідним позовом.

Дослідивши подані докази та наведені сторонами обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У ч. 1ст. 854 Цивільного кодексу України законодавець обумовив, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення штрафу та пені.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Незважаючи на наведені законодавчі приписи, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. Адже, в порушення досягнутих контрагентами домовленостей, в повному обсязі оплати за виконані роботи фактично проведені поза межами строків, що обумовлені у договорі.

Так, у п.5.3 спірного правочину сторони визначили, що Замовник зобов`язаний, зокрема оплачувати вартість наданих Виконавцем послуг на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт протягом 10-ти календарних днів після підписання Замовником актів.

Разом з тим, у п.4.4. договору сторони узгодили, що розрахунок за надані послуги проводиться Замовником на підставі підписаних сторонами актів з можливістю відстрочки платежу до 30 календарних днів після підписання Замовником актів приймання-передачі робіт.

З наведеного суд констатує, що учасники договірних відносин встановивши строк оплати (протягом 10-ти календарних днів після підписання Замовником актів), домовились, що здійснення цього платежу може бути відстрочено до 30 календарних днів після підписання відповідних актів. Умови укладеного правочину не містять вказівок на те, що для такого відстрочення необхідна додаткова згода обох контрагентів чи будь який інший документ, окрім тих, що передбачені договором.

При цьому суд зауважує, що свобода договору є одним з основоположних принципів цивільного права. У ч. 1 ст. 627 ЦК України зазначено, що сторони, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, учасники цього спору, реалізовуючи зазначені вище правомочності, за взаємною згодою визначили остаточний строк виконання зобов`язань щодо проведення розрахунків з відстроченням платежу. Зокрема, за Актом №1, який підписаний 28.10.2022 останнім днем проведення оплати є 28.11.2022 (оскільки 27.11.2022 припадає на вихідний день - неділю), а за Актом №2 за грудень, який підписаний 15.12.2022, є 16.01.2023 (оскільки 14.01.2023 припадає на вихідний день - суботу).

Натомість, позивач у своїх розрахунках, що надані суду, кінцеві терміни для оплати вказав: до 07.11.2022 (включно) та до 25.12.2022 (включно), посилаючись на п.5.3 договору, без врахування його підпункту 4.4, що суд вважає безпідставним, з огляду на наведене вище.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Аналіз положень статті 614 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Така правова позиція щодо застосування статті 614 Цивільного кодексу України висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.02.2013 у справі №6-170цс12, та Верховним Судом у постановах від 14.09.2021 у справі №910/7256/20, від 19.08.2021 у справі №910/11889/20.

У матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували вину Замовника у порушенні строків виконання ним зобов`язань за договором від 20.10.2022.

При цьому суд зазначає, що статтями 218 ГК України та 617 ЦК України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Суд звертає увагу також на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов`язань, взятих на себе за господарським договором. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі " Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 слідує, що відсутність бюджетних коштів, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Така ж правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №914/1556/17.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із наданого Товариством розрахунку, за неналежне виконання умов Договору, відповідачу за період з 08.11.2022 по 29.03.2023 здійснені інфляційні нарахування в розмірі 23 151,80 грн та 3% річних в сумі 5 992, 78 грн.

Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи дату виникнення боргу, період його існування та розмір, враховуючи п.4.4. спірного договору, провівши відповідний перерахунок, суд вважає правомірно заявленими інфляційні втрати у розмірі 18 542, 59 грн та 3% річних у розмірі 4 932, 64 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.3 укладеного правочину Замовник несе відповідальність за порушення порядку розрахунків без поважних причин і сплачує пеню на користь Виконавця в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Позивачем обраховано за період з 08.11.2022 по 29.03.2023 за Актом №1 та з 26.12.2022 до 29.03.2023 за Актом №2 пеню в загальному розмірі 49 939,87 грн.

Як наслідок, проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені, розмір простроченої заборгованості по кожному Акту окремо, розмір облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня та розмір боргу, враховуючи оплату боргу та дату такої оплати та умови, викладені уп.4.4. спірного договору, суд здійснивши відповідний перерахунок вважає, що за період з 28.11.2022 (Акт №1) та 16.01.2023 (Акт №2) по 29.03.2023 до стягнення підлягає пеня у заявленому Товариством розмірі.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ТОВ "Тернопіль-ВМП".

При цьому слід зазначити, що інші, долучені до матеріалів справи докази, доводи та заперечення учасників цього спору були ретельно досліджені судом, однак наведених вище висновків вони не спростовують. В свою чергу, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України". Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Чортківської міської ради Тернопільської області (вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область, 48501, ідент. код 40326784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль-ВМП" (вул. Руська, 16/3, м. Тернопіль, 46008 , ідент. код 41681223) 4 932 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн 64 коп. 3% річних, 18 542 (вісімнадцять тисяч п`ятсот сорок дві) грн 59 коп. інфляційних втрат, 49 939,87 грн пені та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 491 (дві тисячі чотириста дев`яносто одну) грн. 59 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення - 26.06.2023.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя О.В. Руденко