Рішення

від 26.06.2023 по справі 922/1542/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/1542/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕКС" про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

АТ "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Інекс", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за електричну енергію в сумі 362.509,62 грн, пеню в сумі 81.936,74 грн, 3% річних у сумі 6.578,94 грн, індекс інфляції в розмірі 28.138,11грн, а також витрати із сплати судового збору.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 враховуючи незначну складність характеру спірних правовідносин, справу №922/1542/23 визнано малозначною, відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи та встановлений сторонам строк на подання заяв по суті справи.

Про розгляд справи позивач та відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання (позивач поштове повідомлення про отриання 01.05.2023 року відповідач поштове повідомлення про отримання 05.05.2023 року).

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

На підставі заяви-приєднання від 01.01.2021 ТОВ "Інекс" приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії споживачу. Відповідним додатком до заяви ТОВ "Інекс" надано інформацію щодо об`єктів споживача.

Між ПрАТ "Харківенергозбут" (постачальник) та ТОВ "Інекс" (споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 №611/0511 (далі - Договір). Згідно з його умовами постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Оплата рахунку постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у комерційній пропозиції (пункти 5.1., 5.7. Договору).

Між сторонами була підписана Комерційна пропозиція №III (додаток №2 до Договору), згідно з якою сторони погодили, зокрема, ціну на електричну енергію, спосіб оплати, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати, тощо.

На виконання умов Договору позивачем у період березень-листопад 2022 була продана відповідачеві електрична енергію в кількості 75.094,00 кВт *год. на загальну суму 362.510,15 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі електричної енергії за березень 2022, травень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022 та листопад 2022, які підписані позивачем та відповідачем та скріплені печатками підприємств. Також позивачем були надані відповідачеві рахунки за електричну енергію нараховану в березні 2022, травні 2022, липні 2022, серпні 2022, вересні 2022, жовтні2022 та листопаді 2022.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію на підставі Договору становить 362.509,62 грн, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до такого договору встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було зазначено вище, на виконання умов Договору у період березень-листопад 2022 позивачем була продана відповідачеві електрична енергія в загальній кількості 75.094,00 кВт*год. на загальну суму 362.510,15 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами ( арк. спр. 51-57).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Умовами пункту 5 Комерційної пропозиції №III (додаток №2 до Договору) встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію має бути сплачений протягом 5 робочих днів від дати отримання рахунку споживачем.

Станом на дату розгляду справи заборгованість зі спожитої електричної енергії становить 362.509,62 грн та залишається неоплаченою відповідачем.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 362.509,62 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості - суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за електричну енергію в сумі 362.509,62грн.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 81.936,74 грн, 3% річних у сумі 6.578,94 грн та індекс інфляції в розмірі 28.138,11грн.

Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).

Частиною третьої статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Договором передбачено нарахування пені за порушення строків оплати електричної енергії. Так, згідно з пунктом 8 Комерційної пропозиції №III (додаток №2 до Договору) у разі порушення споживачеві строків оплати електричної енергії постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення у вигляді нарахування неустойки, свідчать про правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені, 3% річних та індексу інфляції.

Перевіркою доданих до позовної заяви розрахунків заборгованості по пені, 3% річних та індексу інфляції судом встановлено наступне, а саме:

1) у розрахунку 3% річних на заборгованість березня 2022 позивачем включений день частково виконання зобов`язання (платіжне доручення від 09.02.2023 №67 на залишок суми 0,53 грн), що є помилковим. Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 13.06.2018 у справі №922/1008/16;

2) інші розрахунки пені, 3% річних та індексу інфляції відповідають вимогам чинного законодавства, а вказані в цих розрахунках суми нараховані арифметично вірно.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Здійснивши перерахунок 3% річних на заборгованість за електричну енергію, яка була спожита в березні 2022, за період з 27.04.2022 по 08.02.2023 на суму 70.828,90 грн та з 09.02.2023 по 28.02.2023 на суму 70.828,37 грн суд зазначає, що їх арифметично вірний загальний розмір становить 1.793,04 грн. Втім, з огляду на приписи частини другої статті 237 ГПК України (при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог) стягненню підлягають 3% річних у сумі 1.792,56 грн за цей період.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, щодо задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 81.936,74 грн, 3% річних у сумі 6.578,94 грн та індекс інфляції в розмірі 28.138,11грн., як обґрунтовано нараховані.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 7.187,45 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕКС" (62416, Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Некрасова, буд. 11, код ЄДРПОУ 30062380) на користь Приватного акціонерного товариства «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, код ЄДРПОУ 42206328) основну заборгованість за електричну енергію в сумі 362.509,62 грн, пеню в сумі 81.936,74 грн, 3% річних у сумі 6.578,94 грн, індекс інфляції в розмірі 28.138,11грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 7.187,45 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "26" червня 2023 р.

СуддяН.С. Добреля