Рішення

від 14.06.2023 по справі 918/435/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/435/23

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Коваль С.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Чайки Вікторії Василівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Чайка Вікторія Василівна (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 18 500,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.12.2022 року між ФОП Чайка В.В. та ТОВ "ШВИДКА СПЕЦТЕХНІЧНА ДОПОМОГА" було досягнуто домовленості про купівлю - продаж запчастин - гідромотор ГМН - 30 на загальну суму 18 500,00 грн.

Відповідно до виставленого рахунку - фактури № 23 від 12.12.2022 року, позивачем згідно платіжної інструкції № 781 від 12.12.2022 року оплачено 18 500,00 грн. Проте, ТОВ "ШВИДКА СПЕЦТЕХНІЧНА ДОПОМОГА" свого обов`язку з поставки товару не виконано.

Позивачем 03.05.2023 року направлено на адресу ТОВ "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ" (30.03.2023 року змінено назву) вимогу на повернення коштів в якому просила повернути грошову суму в розмірі 18 500,00 грн. Вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 09.05.2023 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "24" травня 2023 р.

Ухвалою господарського суду від 24.05.2023 року розгляд справи відкладено на "14" червня 2023 р.

Представник позивача в судове засідання 14.06.2022 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа відповідно до якого, документ - ухвала від 24.05.2023 року, було надіслано одержувачу - ФОП Чайка В.В. на її електронну адресу peugeot.parts2000@gmail.com. Документ доставлено до електронної скриньки - 25.05.2023 р.

Представник відповідача в судове засідання 14.06.2022 року не з`явився. До господарського суду повернулася ухвала суду від 24.05.2023 року, з відміткою поштового відділення "01.06.23 - зачинено", яка направлялася на адресу відповідача, вказану в позовній заяві - 33018, м. Рівне, вул. Стельмаха Володимира, буд. 62Г.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.05.2023 р., місцезнаходження ТОВ "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ" (код ЄДРПОУ 44886060) - Україна, 33018, м. Рівне, вул. Стельмаха Володимира, буд. 62Г.

Інша адреса відповідача, ніж та, яка зазначена позивачем у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі, суду не відома.

Господарський суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.07.2021 р. у справі № 916/1178/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.12.2022 р. у справі № 910/1730/22, згідно якого у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Ухвали суду від 09.05.2023 року та від 24.05.2023 року надіслано на поштову адресу відповідача, а тому суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом.

На підставі зазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвали суду від 09.05.2023 року та від 24.05.2023 року вважаються врученими, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Статтею 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка позивача та відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до платіжної інструкції № 781 від 12.12.2022 року ФОП Чайка В.В. перераховано ТОВ "ШВИДКА СПЕЦТЕХНІЧНА ДОПОМОГА" (код ЄРПОУ 44886060) грошові кошти у розмірі 18500,00 грн, призначення платежу - за запчастини гідромотор ГМН-30 рахунок № 23 від 12.12.2022 р.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 23.05.2023 р., стосовно ТОВ "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ" (код ЄДРПОУ 44886060), 16.11.2022 року здійснено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого).

ФОП Чайка В.В. на адресу ТОВ "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ" направлено вимогу про сплату боргу (вих. № 50 від 03.05.2023 р.) відповідно до якої вимагала сплатити на рахунок ФОП Чайка В.В. протягом одного календарного дня з дня отримання цієї вимоги грошові кошти в загальній сумі 18 500,00 грн.

Жодних доказів про укладення між ТОВ "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ" (ТОВ "ШВИДКА СПЕЦТЕХНІЧНА ДОПОМОГА") та Фізичною особою - підприємцем Чайка В.В. договорів чи будь-яких інших правочинів, які могли б бути підставою для перерахування коштів, суду не подано.

Жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо безпідставності отримання коштів у сумі 18 500,00 грн відповідачем суду не подано, мотивів на спростування достовірності та вірогідності залучених до матеріалів справи доказів - не наведено.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1 та ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Аналогічні висновки наведені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.09.2022р. у справі № 913/703/20, постановах Верховного Суду від 06.02.2020 р. у справі № 910/13271/18, від 23.04.2019 р. у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 р. у справі № 904/2444/18.

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 р. у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 р. у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 р. у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18).

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 916/2478/20).

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених поданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що відповідачем згідно платіжної інструкції № 781 від 12.12.2022 року набуто спірні кошти у розмірі 18 500,00 грн за відсутності правової підстави, тобто за рахунок позивача та поза підставою, передбаченою законом, а відтак вимоги позивача про повернення зазначених коштів є правомірними та обґрунтованими.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ" (33018, м. Рівне, вул. Стельмаха Володимира, буд. 62Г, код ЄДРПОУ 44886060) на користь Фізичної особи - підприємця Чайки Вікторії Василівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 18 500,00 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп) безпідставно набутих коштів та 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Фізична особа - підприємець Чайка Вікторія Василівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІДЙОМНА ТЕХНІКА, СЕРВІС ТА ЗАПЧАСТИНИ" (33018, м. Рівне, вул. Стельмаха Володимира, буд. 62Г, код ЄДРПОУ 44886060).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 16 червня 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк