Ухвала

від 26.06.2023 по справі 910/8316/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/8316/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровської Наталії Андріївни

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 (колегія суддів у складі : Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Сотніков С.В.)

у справі № 910/8316/20

за заявою 1) Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", 2) Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Захід-Резерв"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровська Наталія Андріївна 02.06.2023 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2023, а справу №910/8316/20 повернуто до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду заяви Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання кредиторських вимог. Також скаржник просив у касаційній скарзі поновити строк на касаційне оскарження постанови апеляційної інстанції від 08.05.2023 та звільнити від сплати судового збору.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до пункту 7 частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 2684,00 грн і розрахунок ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровської Наталії Андріївни про те, що за подання вказаної касаційної скарги слід сплачувати судовий збір у сумі 5368,00 грн є помилковим.

Однак скаржником до касаційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. Натомість, до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якій ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровська Наталія Андріївна посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" визнано банкрутом у боржника, відповідно до ліквідаційного балансу, відсутні судь-які активи, а тому скаржник позбавлений можливості сплатити судовий збір у встановленому порядку та розмірі.

Розглянувши подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відтак, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровська Наталія Андріївна не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів на рахунку не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Вимогами частини 2 статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровської Наталії Андріївни підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 2684,00 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровської Наталії Андріївни про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається, оскільки касаційна скарга залишається без розгляду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровської Наталії Андріївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі № 910/8316/20 залишити без руху.

2. Відмовити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровській Наталії Андріївні у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі № 910/8316/20.

3. Встановити строк скаржнику для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Білоус

В. Пєсков