Ухвала

від 20.06.2023 по справі 574/187/23

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/187/23

Провадження №2/574/98/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2023 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Буринськогорайонного судуСумської областіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,третяособаорган опікита піклуванняКонотопськоїрайонноїдержавної адміністраціїСумськоїобластіпро визначеннямісцяпроживаннядитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що він з відповідачем ОСОБА_3 перебував у шлюбі з 20.05.2016 року по 19.06.2022 року. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у нього з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, що призвело до втрати почуттів любові та поваги і до фактичного розпаду їхньої сім`ї. ОСОБА_3 залишила його та сина і з квітня 2022 року проживає окремо. Він в повній мірі взяв на себе долю дитини, піклується про стан його здоров`я, доглядає, грається з ним, виховує його в дусі найкращих якостей, тобто забезпечує фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний, духовний і соціальний розвиток. Він проживає разом зі своєю матір`ю, яка приділяє належну увагу та турботу онуку. Дитина забезпечена всіма матеріально-побутовими умовами проживання, у нього є і місце відпочинку, і для навчання, і для дозвілля. Крім того, в нього є місце проживання, в той час як дружина свого житла не має, самостійного заробітку також не має, зміна місця проживання дитини неможлива, оскільки це призведе до зриву установленого звичного для дитини життя у відповідному місці з відповідним оточуючим колом осіб, призведе до психологічної напруги, що може вкрай негативно відобразитися на його психоемоційному стані.

На підставі викладеного ОСОБА_1 , просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ним.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 22.02.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 11.04.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити з викладених у позовній заяві підстав. Також ОСОБА_1 додатково пояснив, що 10.04.2022 року ОСОБА_3 залишила його з сином та проживає окремо. З того часу відповідач неодноразово заявляла йому, що хоче забрати сина проживати до себе, куди саме не повідомляла, однак він припускає, що до будинку, в якому проживають її батьки, так як власного житла вона не має. На даний час відповідач відвідує сина один раз на півтора місяці, однак спілкуватись їм він дозволяє лише в його присутності, оскільки боїться, що вона забере дитину.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення, пояснивши, що з квітня 2022 року вона проживає окремо від позивача та їх спільного сина, оскільки шлюб між нею та ОСОБА_1 фактично припинив своє існування і вона поїхала працювати в м. Київ, де проживає у родичів. Спочатку вона мала намір забрати сина проживати із нею, однак потім зрозуміла, що це не можливо, оскільки вона не має постійного місця проживання та роботи. В січні 2023 року вона повідомила позивача, що вже не заперечує щоб син проживав разом з ним, а тому спору щодо місця проживання дитини між ними немає, однак колишній чоловік не відпускає сина до неї у гості та дозволяє спілкуватися тільки в його присутності.

Представник третьої особи Служби усправах дітейКонотопської районноїдержавної адміністраціїСумської області в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши її матеріали суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 20.05.2016 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Буринського районного суду Сумської області від 10.06.2022 року. Від вказаного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проживає із батьком, що сторонами не заперечується.

За правилами ст.160СКУкраїни місце проживання дитини, яка недосягла десяти років, визначається за згодою батьків, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Згідно ст.161 СК України,якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч.1ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: «предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Згідно п.2 ч.1ст.255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду на підхід, який Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 10 травня 2023 року у справі № 461/6347/15-ц (провадження № 61-3429св22) відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення».

Із пояснень відповідача, наданих в судовому засіданні, слідує, що між сторонами спір щодо визначення місця проживання дитини, як такий на даний час відсутній, та був відсутній на момент звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.

Будь-які дані про наявність такого спору, як у позовній заяві, так і в доданих до неї документах, а також у наданому під час розгляду справи висновку органу опіки і піклування Конотопської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з батьком відсутні.

Всі надані позивачем докази, в тому числі письмові пояснення його батьків, з якими він проживає разом із сином, лише підтверджують окреме проживання відповідача та її малолітньої дитини та активну участь позивача у вихованні сина, що останньою не заперечувалось в судовому засіданні.

Однак, жодних доказів, які б підтверджували висловлювання відповідачем на момент подачі даного позову або під час розгляду справи реальних намірів забрати дитину до себе на постійне проживання або вчинення нею будь-яких інших активних дій, які свідчать про те, що вона заперечує проти проживання її дитини разом з позивачем, останнім суду не надано та в позовній заяві таких обставин не наведено. Такі доводи позивач почав наводити лише в судовому засіданні після визнання судом його явки обов`язковою для дачі особистих пояснень.

Таким чином, оскільки сукупність усіх наведених вище фактичних обставин дає підстави стверджувати про відсутність предмета спору щодо визначення місця проживання дитини, суд приходить до висновку про існування законних підстав для закриття провадження у справі за такими позовними вимогами.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 260 ЦПК України, ст.ст. 160-161 СК України, суд -

у х в а л и в:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування Конотопської районної державної адміністрації Сумської області про визначення місця проживання дитини закрити в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 26.06.2023 року.

Суддя Т.Р. Гук