Постанова

від 22.06.2023 по справі 733/1070/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 червня 2023 року

м. Київ

Справа № 733/1070/21

Провадження № 61-9602св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат»,

відповідачі: Фермерське господарство «Млинагро», ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Овчарика В. М., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2022 року, прийняту у складі суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю агропромислова компанія «Магнат» (далі - ТОВ АПК «Магнат») звернулося з позовом до Фермерського господарства «Млинагро» (далі - ФГ «Млинагро»), ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки, переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди, визнання права власності на посіви, насадження та вироблену продукцію.

Позовну заяву ТОВ АПК «Магнат» мотивувало тим, що 07 травня 2020 року між Ічнянською міською радою Чернігівської області та ТОВ «Магнат» укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421784000:04:000:0293, площею 2,1903 га, яка розташована на території Ічнянської міської ради Чернігівської області строком на 25 років.

17 березня 2021 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на вищевказану земельну ділянку як невитребуваний пай, на підставі рішення Ічнянської міської ради від 02 березня 2021 року, а 25 березня 2021 року ОСОБА_1 як власник земельної ділянки уклала договір оренди землі з ФГ «Млинагро» строком на 10 років, який був зареєстрований 29 березня 2021 року. У зв`язку з цим, дія договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2020 року, укладеного між Ічнянською міською радою та ТОВ АПК «Магнат», була припинена у зв`язку з реєстрацією права власності на землю ОСОБА_1 .

Позивач вказував, що близько 10 років на підставі договорів оренди обробляє значний масив земель, до яких входить вказана вище земельна ділянка площею 2,1903 га, кадастровий номер 7421784000:04:000:0293 (поле № 408), отже, відповідно до вимог частини четвертої статті 37-1 ЗК України, є особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення.

Посилаючись на положення частини четвертої статті 8-2 Закону України «Про оренду землі», ТОВ АПК «Магнат» вважає, що має переважне право на укладення договору оренди спірної земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 .

Тому 01 липня 2021 року звернулося з листом до ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди цієї земельної ділянки на тих самих умовах, що були укладені з ФГ «Млинагро», але відповідач відмовила в укладенні договору оренди, вважаючи, що вона не обмежена у виборі орендаря.

Позивач стверджує, що з урахуванням договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2020 року, він є належним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 7421784000:04:000:0293, а тому згідно з пунктом «б» частини першої статті 95 ЗК України має право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур і на вироблену продукцію.

Спірна земельна ділянка знаходиться у масиві поля № 408, яке вже тривалий час на підставі договорів оренди обробляє позивач та у користуванні якого знаходиться понад 75 % земельних ділянок цього поля, тому вважає, що є особою, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення.

ТОВ АПК «Магнат» просило суд:

- визнати за ТОВ АПК «Магнат» переважне право на укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421784000:04:000:0293 та перевести права і обов`язки орендаря за договором оренди від 25 березня 2021 року земельної ділянки площею 2,1903 га, кадастровий номер 7421784000:04:000:0293, розташованої на території Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області, з ФГ «Млинагро» на ТОВ АПК «Магнат»;

- визнати за ТОВ АПК «Магнат» право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, вироблену продукцію, вирощену підприємством на земельній ділянці, кадастровий номер 7421784000:04:000:0293.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2022 року у задоволенні позову ТОВ АПК «Магнат» до ФГ «Млинагро» та ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки, переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди, та визнання права власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, вирощену підприємством на земельній ділянці відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сторони не досягли згоди щодо укладення договору оренди на новий строк, орендарем не надано ні пропозиції, ні договору з умовами, які б були погоджені орендодавцем, а також те, що у власника земельної ділянки був відсутній намір установлювати договірні відносини оренди належної їй земельної ділянки та відповідно в подальшому вона мала право на свій розсуд розпоряджатися своїм майном, що полягало в укладені договірних відносин з іншим орендарем - ФГ «Млинагро», дає підстави для висновку, що переважне право позивача, яке передбачено положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» і може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Посаджений ТОВ «Магнат» урожай на спірній земельній ділянці на цей час зібрано і позивачем не наведено правових підстав як для здійснення посіву сільськогосподарських культур на відповідній земельній ділянці у 2021 році, так і доказів понесених ними витрат.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ АПК «Магнат» задоволено частково.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2022 року у частині вирішення позовних вимог ТОВ АПК «Магнат» до ФГ «Млинагро», ОСОБА_1 про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки, переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди змінено, викладено мотивувальну частину рішення щодо цих вимог у редакції цієї постанови.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2022 року у частині вирішення позовних вимог ТОВ АПК «Магнат» до ФГ «Млинагро», ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви, насадження та вироблену продукцію скасовано.

Провадження у справі за позовом ТОВ АПК «Магнат» до ФГ «Млинагро», ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви, насадження та вироблену продукцію закрито.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що набута у власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка мала статус невитребуваних земельних паїв, її було виділено в натурі з єдиного земельного масиву. Таким чином, предмет договору оренди земельної ділянки від 07 травня 2020 року, укладеного між ТОВ «Магнат» та Ічнянською міською радою Чернігівської області, змінився, оскільки спірна земельна ділянка належала до невитребуваних земельних часток (паїв), а не до майнових прав. Крім того, такий договір укладався не з ОСОБА_1 , яка стала власником земельної ділянки.

Договір оренди земельної ділянки від 07 травня 2020 року припинено на підставі пунктів 3.1, 11.5, за умовами якого договір припиняє свою дію у разі витребування паю його власником. Орендар і власник паю за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду.

Змінюючи мотиви відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за ТОВ «Магнат» переважного права на укладення договору оренди спірної земельної ділянки і переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди від 25 січня 2021 року з ФГ «Млинагро» на ТОВ «Магнат», суд апеляційної інстанції виходив з того, що дія договору оренди від 07 травня 2020 року, укладеного між Ічнянською міською радою Чернігівської області та ТОВ «Магнат», була припинена у зв`язку із набуттям права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 , у позивача відсутнє переважне право на укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги про переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди землі від 25 січня 2021 року спірної земельної ділянки з ФГ «Млинагро» на ТОВ «Магнат» є похідними від вимог про визнання за ТОВ «Магнат» переважного права на укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки, а тому також задоволенню не підлягають.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання за ТОВ «Магнат» права власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур, на вироблену продукцію, вирощену підприємством на спірній земельній ділянці, та закрив провадження у справі у цій частині на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки установив, що на час пред`явлення позову до суду був наявний спір щодо витрачених коштів на обробку землі, права власності щодо посівів і насаджень сільськогосподарських та інших культур, вироблену продукцію, вирощену підприємством на спірній земельній ділянці, що належить ОСОБА_1 , проте на момент розгляду справи по суті весь врожай у масиві поля № 408 був зібраний, сторони також визнали, що відсутній спір щодо посівів, оскільки урожай зібрано.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2022 року касаційну скаргу ТОВ АПК «Магнат» на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2022 року повернуто.

У вересні 2022 року ТОВ АПК «Магнат» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки, переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому у касаційному порядку не переглядаються (стаття 400 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

06 жовтня 2022 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ АПК «Магнат» залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

18 жовтня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Ічнянського районного суду Чернігівської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/2388/20 (провадження № 12-15гс21), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21).

Крім того, у матеріалах справи міститься достатня кількість доказів, яка свідчить про те що ТОВ «Магнат» у масиві земель (поле № 408), у якому знаходиться і спірна земельна ділянка, орендує понад 75 % земельних ділянок масиву, причому понад 10 років, а отже, в силу приписів абзацу другого пункту 4 статті 37-1 ЗК України є особою, якій належить право користування істотною частиною земель сільськогосподарського призначення.

ТОВ «Магнат» як істотний землекористувач орендованого масиву за законом має беззаперечне переважне право на оренду неорендованих земельних ділянок у такому масиві при передачі їх власниками в оренду.

Переважне право на оренду приватизованої земельної ділянки у ТОВ «Магнат» є не тому, що воно було орендарем паю, а тому, що воно є істотним землекористувачем у відповідному земельному масиві та, відповідно, при конкуренції на укладення орендного правочину має перевагу поряд з іншими конкурентами за приведеною правовою конструкцією.

Суди обох інстанцій погодились з відмовою у позовній вимозі про визнання переважного права на оренду відповідної земельної ділянки та відмовили як у похідній вимозі, так і у вимозі про переведення прав і обов`язків орендаря за орендним правочином між відповідачами, при цьому не мотивуючи таку відмову.

Заявник наголошує, що у правовідносинах, які виникли між сторонами у справі, у приведеному контексті її обставин, за конструкцією частини четвертої статті 37-1 ЗК України та частин третьої, четвертої статті 8-2 Закону України «Про оренду землі» не передбачено спеціального способу захисту, отже, є прогалина, і позивачем міг обиратись найбільш ефективний спосіб згідно з приписами частини другої статті 16 ЦК України. Таким найбільш ефективним способом і є переведення прав орендаря, що узгоджується із пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України (зміна правовідношення), тобто переведення прав і обов`язків орендаря за договором оренди.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року представник ФГ «Млинагро» та ОСОБА_1 - адвокат Дуденко О. О. подала до Верховного Суду відзив, у якому заперечувала проти доводів касаційної скарги ТОВ «Магнат» та просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 квітня 2020 року між Ічнянською міською радою Чернігівської області та ТОВ АПК «Магнат» укладений договір оренди землі строком на 25 років (невитребувані земельні частки), предметом якого є земельна ділянка площею 2,1903 га з кадастровим номером 7421784000:04:000:0293, яка розташована на території Дорогинської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області. Нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки на дату укладення договору - 54 807,58 грн. За умовами договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 8 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становиться на рік. Орендна плата вноситься щомісяця - до 30 числа кожного місяця в рівних частинах на поточний рахунок орендодавця.

У пункті 11.5 договору оренди земельної ділянки від 07 травня 2020 року сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, реорганізація юридичної особи - орендаря, є підставами для зміни або розірвання договору.

У пункті 3.1 обумовлено, що договір укладено терміном на 25 років, з урахуванням ротації культур, або до моменту отримання не витребуваних земельних часток (паїв) їх власниками.

Вказаний договір зареєстрований 07 травня 2020 року державним реєстратором Ічнянської районної державної адміністрації, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Відповідно до списку земельних ділянок масиву поля № 408, орендарем земельної ділянки площею 2,1903 га з кадастровим номером 7421784000:04:000:0293, належної ОСОБА_1 , є ФГ «Млинагро».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, 17 березня 2021 року ОСОБА_1 здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,1903 га з кадастровим номером 7421784000:04:000:0293 на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Ічнянської міської ради Чернігівської області від 02 березня 2021 року.

25 березня 2021 року між ОСОБА_1 , власником земельної ділянки з кадастровим номером 7421784000:04:000:0293, та ФГ «Млинагро» укладений договір оренди земельної ділянки строком 10 років, державна реєстрація речового права на земельну ділянку здійснена 29 березня 2021 року.

Набута у власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка мала статус невитребуваних земельних паїв, яку їй було виділено з єдиного земельного масиву. Предметом договору оренди земельної ділянки від 16 квітня 2020 року, укладеного між ТОВ АПК «Магнат» та Ічнянською міською радою Чернігівської області, була невитребувана земельна частка (пай).

Із листа-повідомлення ТОВ АПК «Магнат» від 01 липня 2021 року, адресованого ОСОБА_1 та ФГ «Млинагро» встановлено, що ТОВ АПК «Магнат» висловило намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на тих самих умовах, що були укладені з ФГ «Млинагро».

13 липня 2021 року ОСОБА_1 надала ТОВ АПК «Магнат» відповідь і зазначила, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки з ФГ «Млинагро» їй не було відомо, у чиєму користуванні перебуває масив земель, до складу якого входила належна їй земельна ділянка. Враховуючи відсутність обов`язку встановлювати коло осіб, яким належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, а також беручи до уваги відсутність пропозицій з боку ТОВ АПК «Магнат» укласти договір оренди земельної ділянки чи інших дій щодо реалізації переважного права на його укладення, вона не має наміру розривати укладений із ФГ «Млинагро» договір від 25 березня 2021 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ТОВ АПК «Магнат» не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції у незмінній судом апеляційної інстанції частині та постанова суду апеляційної інстанції відповідають, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати, зокрема, з договорів та інших правочинів (стаття 11 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України).

З аналізу змісту пункту 3 частини першої статті 3 та статті 627 ЦК України можна дійти висновку, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми ЗК України та Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України, статті 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, засноване на договорі.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону).

За змістом статті 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі як істотна умова договору визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин.

Власник земельної ділянки вправі користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою після закінчення договору оренди за правилами статті 317 ЦК України, укладати договори оренди з іншими орендарями на власний розсуд.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 181/599/19 (провадження № 61-17135св20) зазначено наступне: «у пункті 34 договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року сторони передбачили, що дія договору оренди припиняється у разі витребування паю його власником.

У цьому випадку цей договір припиняється, а орендар і власник паю за власним бажанням можуть заключити між собою договір оренди земельної ділянки. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що набута у власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка мала статус невитребуваних земельних паїв, її було виділено в натурі з єдиного земельного масиву. Таким чином, предмет договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року, земельна частка (пай), укладеного між ПСП «Мрія» та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, змінився, оскільки пай зазначався в умовних кадастрових гектарах і вказував на наявність речових, а не майнових прав, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині. Крім того, такий договір укладався не з ОСОБА_1, яка стала власником земельної ділянки».

У зазначеній постанові Верховний Суд також погодився з висновком судів про те, що договір оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року припинено на підставі пункту 34, за умовами якого договір припиняє свою дію у разі витребування паю його власником. Орендар і власник паю за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду. Оспорюваний позивачем договір оренди земельної ділянки від 04 квітня 2019 року укладався ОСОБА_1 з ФГ «Птиця А. П.» щодо конкретної земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, та належної орендодавцю на праві власності, тобто щодо зовсім іншого нерухомого майно, яке не є тотожним з тим, стосовно якого 08 грудня 2014 року був укладений договір оренди земельної ділянки між ПСП «Мрія» та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. Доводи касаційної скарги про те, що оформлення права власності на земельну ділянку дію раніше укладеного її власниками договору оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладанню, є безпідставними, оскільки пунктом 34 договору оренди земельної ділянки від 08 грудня 2014 року, укладеного між позивачем та Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, передбачено припинення його дії

у разі витребування паю його власником».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 233/4580/20 (провадження № 61-12524сво21) зазначив, що, вирішуючи спори щодо переукладення або розірвання договору оренди земельної частки (паю), суди мають ураховувати, що зміна правового режиму земельної частки (паю) та зміна юридичного статусу власника сертифіката на право на земельну частку (пай) не мають наслідком автоматичне припинення раніше укладеного договору оренди земельної частки (паю), крім випадків, коли сторони передбачили це у договорі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20)).

У справі, яка переглядається, встановлено, що за умовами пункту 3.1 договору оренди землі, укладеного 07 травня 2020 року між Ічнянською міською радою Чернігівської області та ТОВ «Магнат», в оренду підприємству було передано земельну ділянку площею 2,1903 га (невитребувана земельна частка (пай)) терміном на 25 років, до моменту отримання невитребуваних земельних часток (паїв) їх власниками, а пунктом 11.5 договору сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізація юридичної особи - орендаря є підставами для зміни або розірвання договору.

Набута у власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка мала статус невитребуваних земельних часток (паїв), її було виділено в натурі з єдиного земельного масиву.

Предмет договору оренди земельної ділянки (невитребувана земельна ділянка) від 07 травня 2020 року, укладеного між ТОВ «Магнат» та Ічнянською міською радою Чернігівської області, змінився, оскільки спірна земельна ділянка належала до невитребуваних земельних часток (паїв), а не майнових прав, пунктами 3.1, 11.5 вказаного договору оренди земельної ділянки передбачено припинення його дії у разі витребування паю його власником.

Орендар і власник паю за власним бажанням можуть укласти між собою договір оренди земельної ділянки, при цьому на зазначені правовідносини не поширюється правило переважного права на оренду.

Договір оренди земельної ділянки від 25 січня 2021 року укладено між ОСОБА_1 та ФГ «Млинагро» щодо конкретної земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер та яка належить орендодавцю на праві власності, тобто щодо індивідуально визначеного нерухомого майна, яке не є тотожним з тим, стосовно якого 07 травня 2020 року був укладений договір оренди земельної ділянки між ТОВ «Магнат» та Ічнянською міською радою Чернігівської області.

Установивши, що дія договору оренди земельної ділянки від 07 травня 2020 року, укладеного між ТОВ «Магнат» та Ічнянською міською радою Чернігівської області, припинена у зв`язку із витребуванням паю його власником на підставі пунктів 3.1, 11.5 договору оренди земельної ділянки від 07 травня 2020 року, а у позивача відсутнє суб`єктивне право чи інтерес, що підлягають захисту, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки, переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди.

Схожі за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 181/598/19 (провадження № 61-10997св20), 19 березня 2023 року у справі № 733/1064/21 (провадження № 61-7132св22), від 29 травня 2023 року у справі № 733/1068/21 (провадження № 61-8374св22).

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції та суд першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині дослідили всі наявні у справі докази у їх сукупності, надали їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Магнат» у частині позовних вимог про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки, переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених у касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ АПК «Магнат» залишити без задоволення, а рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2022 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2022 року у частині вирішення вимог про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки та про переведення прав і обов`язків орендаря за договором оренди залишити без змін.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України у такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» залишити без задоволення.

Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 13 січня 2022 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 липня 2022 року в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія «Магнат» про визнання переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки, переведення прав та обов`язків орендаря за договором оренди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник