Ухвала

від 28.03.2023 по справі 761/2255/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2255/23

Провадження № 1-кп/761/2409/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2023 року місто Київ

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке 08 грудня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000001014 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , с. Чайки Богуславського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, обіймаючого посаду директора ПрАТ «Київрічсервіс», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

У С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі.

До клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог ст. 287 КПК України, додано письмову згоду особи, яка звільняється від кримінальної відповідальності.

21.10.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

У клопотанні прокурора зазначено, що ОСОБА_5 відповідно до розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 27.11.1996 №1825 та наказу № 73-к від 27.11.1996 головного управління житлового господарства та майна міста КМЖА призначений на посаду начальника головного управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації, яку він обіймав до 08.06.1998.

Розпорядженням голови КМДА від 08.06.1998 № 1195 ОСОБА_5 призначено начальником головного управління майном Київської міської державної адміністрації, а 18.08.2000, відповідно до розпорядження голови КМДА № 1442 - на посаду начальника головного управління з питань майна Київської міської державної адміністрації, яку він обіймав до 26.04.2002.

Відповідно до п.п. 47 п. 4 тимчасового положення про головне управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.09.1996 № 1397, головне управління відповідно до покладених на нього завдань оформлює у встановленому порядку право власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності.

Відповідно до п. 8 цього Положення начальник головного управління: здійснює керівництво діяльністю головного управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на головне управління завдань; видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання; призначає на посади і звільняє з посад працівників головного управління; застосовує до працівників управління заходи до заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

Підпунктом 29 пункту 5 тимчасового положення про головне управління майном Київської міської державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 08.06.1998 № 1195, визначено, що управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності.

Пунктом 8 цього Положення начальник управління здійснює керівництво діяльністю управління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань та здійснення ним своїх функцій; видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання; призначає на посади і звільняє з посад працівників управління у встановленому порядку; застосовує до працівників управління заходи до заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18.08.2000 № 1442 головне управління майном Київської міської державної адміністрації перейменовано на головне управління з питань майна Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п.п. 33 п. 6 Положення про головне управління з питань майна Київської міської державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.11.2000 № 2079, головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.

Пунктом 9 цього Положення начальник головного управління здійснює керівництво діяльністю головного управління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на головне управління завдань та здійснення ним своїх функцій; видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання; призначає на посади та звільняє з посад працівників головного управління у встановленому порядку; застосовує до працівників головного управління заходи заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює інші повноваження, що випливають із цього Положення.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Відповідно до ст. 2 цього Закону посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

ОСОБА_5 в силу наданих повноважень був наділений обов`язками щодо здійснення керівництва трудовим колективом та ділянкою роботи, а також щодо розпорядження державним та комунальних майном, а отже був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно- господарськими обов`язками, тобто був службовою особою.

В клопотанні прокурора зазначено, що у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, у невстановленому місці, у начальника головного управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації ОСОБА_5 виник умисел на вчинення злочину в інтересах АТ «Укрпрофтур» та АТ «Укрпрофоздоровниця» та Федерації професійних спілок України шляхом використання свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, який був реалізований за наступних обставин.

Так, Постановою Верховної Ради Української РСР «Про захист суверенних прав власності Української РСР» від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Із проголошенням незалежності України весь економічний, науковий і технічний потенціал, розміщений на її території, став державною власністю України. Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30 серпня 1991 року № 1452-ХІІ «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави» та Законом України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території нашої країни, визнано державною власністю України.

Статтями 1, 3 Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991 №1540 передбачено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об`єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

Крім того, ст. 4 цього Закону визначено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 «Про проголошення незалежності України» без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Майно передавалось профспілкам лише у відання, оскільки відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою XVIII з`їзду профспілок СРСР від 01.01.1987, вони мали статус загальносоюзної громадської організації, а тому представники Федерації незалежних профспілок України, 24.01.1992 незаконно передали АТ «Укрпрофоздоровниця», та у невстановлений досудовим розслідуванням день і час АТ «Укрпрофтур» частину майна у власність, відповідно до підписаних актів приймання-передачі, не зважаючи на те, що розпоряджатись спірним майном вправі був виключно Фонд державного майна України.

Постановою Верхової Ради України від 10.04.1992 «Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України» визначено, що майно та фінансові ресурси, розташованих на території України підприємств, установ та об`єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР вирішено передати Фонду державного майна України.

Щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, у зв`язку із законодавчою невизначеністю правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України Верховна Рада України постановою від 4 лютого 1994 року № 3943 - XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановила, що тимчасово, до законодавчого визначення суб`єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

На виконання Постанови Верховної Ради України від 1 листопада 1996 року №461/96-ВР «Про проект Постанови Верховної Ради України про тлумачення Постанови Верховної Ради України «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР», Фондом державного майна України разом з громадськими організаціями за участю відповідних органів державної влади було проведено інвентаризацію майна загальносоюзних громадських організацій станом на 24.08.1991 та складено переліки суб`єктів, зокрема Федерації професійних спілок України, у володінні яких знаходилось це майно, розташоване на території України. Зазначені переліки 01.04.1997 були направлені на адресу Верховної Ради України.

Відповідно до тимчасового положення про Фонд державного майна України та Закону України «Про Фонд державного майна України», з прийняттям якого наведене положення втратило чинність, Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, що належить до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та оціночної діяльності.

Отже, передача майнових комплексів у відання Української республіканської ради профспілок, правонаступником якої після розпаду СРСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Майно, що розташоване на території України та перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації, а на момент створення Федерації професійних спілок України, ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ЗАТ «Укрпрофтур» тощо, перебувало у державній власності, то таке майно не могло бути відчужене без згоди його власника - держави в особі Фонду державного майна України.

Проте, як зазначено у клопотанні прокурора, з метою незаконного заволодіння державним майном, а саме цілісними майновими комплексами, пансіонатами, спортивними комплексами, адміністративними будівлями, концертними залами, готелями, іншими об`єктами нерухомості, що розташовані на території України, невстановлені на даний час особи, у тому числі керівники та працівники Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур», та інших, заснованих ними суб`єктів господарювання, розробили злочинний план, згідно якого, крім іншого, місцеві органи виконавчої влади, в порушення вимог Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 № 1452-ХІІ «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України від 10.09.1991 «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України», Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943 - XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, мали оформити за видати в порушення вказаних вимог законодавства представникам Федерації профспілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур», та інших заснованих ними суб`єктів господарювання, свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, яке перебувало в їх віданні.

До реалізації цього плану було залучено службових (посадових) осіб місцевих органів виконавчої влади, на території яких знаходились відповідні майнові комплекси та інші об`єкти нерухомості, що перебували у віданні Федерації профспілок України, акціонерних товариств «Укрпрофоздоровниця», «Укрпрофтур», та інших заснованих ними суб`єктів господарювання.

Відповідно до тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна № 1563 від 02.10.1996, розробленого на виконання розпорядження КМДА № 1391 від 03.09.1996, з метою реалізації повноважень місцевих органів державної влади, зазначених у правилах державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13.12.1995 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 19.01.1996 за № 31/1056, а також положення про порядок оформлення права власності на об єкти нерухомого майна, що розроблене з метою реалізації повноважень місцевих органів державної влади, зазначених у інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2838, головне управління комунальної власності м. Києва КМДА здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об`єкти нерухомого майна за відповідними заявами з додатками, які, серед іншого, мають містити правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна.

Положенням про порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київського міської державної адміністрації № 1820 від 31.08.2001 визначено порядок оформлення права власності та видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб. Пункт 9 положення передбачає, що для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна до відповідного органу подається заява по кожній адресі за відповідним зразком. Також п. 11.1 передбачено, що до заяви та матеріалів технічної інвентаризації додаються, крім іншого, правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до п.п. «а» п. 4.1 інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998 за № 121, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2838, оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за відповідним зразком місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1.7. цієї інструкції реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів.

Відповідно до п. 6 до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна (додаток № 1 до вказаної інструкції) входять свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомого майна, видані органами місцевої виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

На виконання свого плану, діючи умисно, скоординовано за попередньою змовою групою осіб, з метою незаконного заволодіння державним майном, невстановлені на даний час службові особи Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофтур», «Укрпрофоздоровниця», та створених ними суб`єктів господарювання, за попередньою змовою з іншими особами організували подачу до відповідного структурного підрозділу Київської міської державної адміністрації заяв про оформлення права колективної власності та додатків до них для подальшого, незаконного отримання свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна, що перебуває в їх (Федерації професійних спілок України, акціонерних товариств «Укрпрофтур», «Укрпрофоздоровниця», та створених ними суб`єктів господарювання, тощо) віданні, за відсутності правовстановлюючих документів на це майно.

Відповідно до клопотання прокурора, 25.10.1996 до головного управління житлового господарства та майна міста КМДА звернувся представник АТ «Укрпрофтур» (код ЄДРПОУ 02605473) на підставі довіреності № 171123 від 12.12.1996 ОСОБА_7 із заявою та додатками до неї щодо оформлення права власності на нежилі приміщення на першому поверсі та в підвалі жилого будинку ЖБК «Ромашка» площею 621 м2 за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 4-8. За результатами розгляду вказаної заяви 31.12.1996 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні головного управління житлового господарства та майна міста КМДА за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10, діючи? як кваліфіковано на стадії досудового розслідування, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах АТ «Укрпрофтур», достовірно знаючи про положення Указу Президії Верховної Ради України № 1452-ХІІ від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, а також тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна № 1563 від 02.10.1996, розробленого на виконання розпорядження КМДА № 1391 від 03.09.1996, свідомо їх порушуючи, за відсутності правовстановлюючих документів підтверджуючих право власності Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» на об`єкт нерухомого майна - нежилі приміщення на першому поверсі та в підвалі жилого будинку ЖБК «Ромашка» площею 621 м2 за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 4-8, підписав наказ № 41 від 31.12.1996 про оформлення замовнику-Українському акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» права колективної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме нежилі приміщення (вбудовані в житловий будинок) в цілому площею 621 м2 за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 4-8 , що на переконання сторони обвинувачення, зумовило вибуття із державної власності об`єкту нерухомого майна - нежилі приміщення на першому поверсі та в підвалі жилого будинку ЖБК «Ромашка» площею 621 м2 за адресою: м. Київ, вул. Павлівська, буд. 4-8 , загальною вартістю 1 386 833 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Крім того, відповідно до клопотання прокурора, 02 жовтня 1998 року до головного управління майном міста КМДА звернувся представник Федерації професійних спілок України (код ЄДРПОУ 00014479) на підставі довіреності серія БАИ № 175929 від 02.10.1998 ОСОБА_8 із заявою та додатками до неї щодо оформлення права власності на адміністративний будинок за адресою: м. Київ, майдан Незалежності, буд. 2 . За результатами розгляду вказаної заяви 09.11.1998 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні головного управління житлового господарства та майна міста КМДА за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10, діючи? як кваліфіковано органом досудового розслідування, умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах Федерації професійних спілок України, достовірно знаючи про положення Указу Президії Верховної Ради України № 1452-ХІІ від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, а також тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна № 1563 від розробленого на виконання розпорядження КМДА № 1391 від свідомо їх порушуючи, за відсутності правовстановлюючих документів, що б підтверджували право власності Федерації професійних спілок України на об`єкт нерухомого майна - адміністративний будинок за адресою: м. Київ, майдан Незалежності, буд. 2 (літера А) підписав наказ № 492-В від 09.11.1998 про оформлення замовнику - Федерації професійних спілок України права колективної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на нежилий будинок загальною площею 17607.80 м2 за адресою: м. Київ, майдан Незалежності, буд. 2 (літера А), у зв`язку з чим, із державної власності вибув об`єкт нерухомого майна-нежилий будинок загальною площею 17607.80 м2 за адресою: м. Київ, майдан Незалежності, буд. 2 (літера А), загальною вартістю 125 172 959 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Крім того, у клопотанні прокурора зазначено, що 05 листопада 1998 року до головного управління майном КМДА звернувся представник ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780) на підставі довіреності серія АБИ № 904609 від 01.10.1998 ОСОБА_9 щодо оформлення права власності на виробничо- адміністративний будинок за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41 , загальною площею 9406.50 м2. За результатами розгляду вказаної заяви 03.02.1999 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні головного управління житлового господарства та майна міста КМДА за адресою: м. Київ, вулиця Хрещатик, буд. 10, діючи, як кваліфікованого органом досудового розслідування, умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», достовірно знаючи про положення Указу Президії Верховної Ради України № 1452-ХІІ від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, а також тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна № 1563 від 02.10.1996, розробленого на виконання розпорядження КМДА №1391 від 03.09.1996, свідомо їх порушуючи, за відсутності правовстановлюючих документів, що б підтверджували право власності закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на об`єкт нерухомого майна - виробничо- адміністративний будинок за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, підписав наказ № 16-В від 03.02.1999 про оформлення замовнику - закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» права колективної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на виробничо-адміністративний будинок загальною площею 9406.50 м2 за адресою: місто Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, що зумовило вибуття із державної власності об`єкту нерухомого майна - виробничо- адміністративного будинку загальною площею 9406.50 м2 за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, загальною вартістю 69 637 636 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Крім того, 28 січня 1999 року до головного управління майном КМДА звернувся представник ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780) на підставі довіреності серія АБН № 904609 від 01.10.1998 ОСОБА_9 щодо оформлення права власності на відділення санаторію ім. 1- го Травня, курорт Пуща-Водиця за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, буд. 28. За результатами розгляду вказаної заяви 19.04.1999 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні головного управління житлового господарства та майна міста КМДА за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10, діючи у спосіб не передбачений законом, умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», достовірно знаючи про положення Указу Президії Верховної Ради України № 1452-ХІІ від «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, а також тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна № 1563 від розробленого на виконання розпорядження КМДА №1391 від 03.09.1996, свідомо їх порушуючи, за відсутності правовстановлюючих документів, що б підтверджували право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс в частині загальною площею 3002.00 м2 за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, буд. 28, підписав наказ № 208-В від 19.04.1999 про оформлення замовнику - закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» права колективної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на майновий комплекс в частині загальною площею 3002.00 м2 за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, буд. 28, що на переконання сторони обвинувачення зумовило вибуття із державної власності вибуття об`єкту нерухомого майна - майнового комплексу в частині загальною площею 3002.00 м2 за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, буд. 28 , загальною вартістю 8 805 000 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Крім того, відповідно до клопотання, 21 червня 1999 року до головного управління майном КМДА звернувся представник ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780) щодо оформлення права власності на майновий комплекс загальною площею 3338.30 м2 за адресою: м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд. 6. За результатами розгляду цієї заяви 29.05.2000 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні головного управління житлового господарства та майна міста КМДА за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10, умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», достовірно знаючи про положення Указу Президії Верховної Ради України № 1452-ХІІ від «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, а також тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна № 1563 від 02.10.1996, розробленого на виконання розпорядження КМДА № 1391 від 03.09.1996, свідомо їх порушуючи, за відсутності правовстановлюючих документів, що б підтверджували право власності закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на об`єкт нерухомого майна-майновий комплекс загальною площею 3338.30 м2 за адресою: м. Київ, вулиця Трутенка Онуфрія, буд. 6, підписав наказ № 272-В від 29.05.2000 про оформлення замовнику-закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» права колективної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме майновий комплекс загальною площею 3338.30 м2 за адресою: м. Київ, вул. Трутенка Онуфрія, буд. 6, що зумовило вибуття із державної власності об`єкти нерухомого майна - зазначеного об`єкту нерухомого майна, загальною вартістю 6 474 864 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Крім того, як зазначено в клопотанні прокурора, 01 січня 2000 року до головного управління майном КМДА звернувся представник ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583780) на підставі довіреності № 01-12/398 від 03.12.1999 ОСОБА_10 щодо оформлення права власності на майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, буд. 40 , площею 3988.20 м2 та насосну станцію за адресою: м. Київ, вул. Лісна, буд. ЗО, площею 95,20 м2. За результатами розгляду вказаної заяви 12.06.2000 року ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні головного управління житлового господарства та майна міста КМДА за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, б. 10, діючи умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», достовірно знаючи про положення Указу Президії Верховної Ради України № 1452-ХІІ від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, а також тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна № 1563 від 02.10.1996, розробленого на виконання розпорядження КМДА № 1391 від 03.09.1996, свідомо їх порушуючи, за відсутності правовстановлюючих документів, що б підтверджували право власності закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, буд. 40, площею м2 та насосну станцію за адресою: м. Київ, вул. Лісна, буд. 30, площею м2, підписав наказ № 302-В від 12.06.2000 про оформлення замовнику - закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» права колективної власності на об`єкти нерухомого майна, а саме майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, буд. 40 , площею 3988.20 м2 та насосну станцію за адресою: м. Київ, вул. Лісна, буд. ЗО, площею 95,20 м2, унаслідок чого із державної власності вибули об`єкти нерухомого майна - майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, буд. 40, площею 3988.20 м2, загальною вартістю 16 505 000 гривень, та насосна станція за адресою: м. Київ, вул. Лісна, буд. ЗО, площею 95,20 м2, загальною вартістю 55 174 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Крім того, 28 березня 2000 року до головного управління майном КМДА звернувся представник АТ «Укрпрофтур» (код ЄДРПОУ 02605473) на підставі довіреності № 171123 від 12.12.1996 ОСОБА_7 із заявою та додатками до неї щодо оформлення права власності на готельний комплекс «Турист» за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 2, загальною площею 18270.80 м2. За результатами розгляду вказаної заяви 12.06.2000 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні головного управління житлового господарства та майна міста КМДА за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10, діючи, як кваліфіковано, умисно, повторно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах АТ «Укрпрофтур», достовірно знаючи про положення Указу Президії Верховної Ради України № 1452-ХІІ від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, а також тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна №1563 від 02.10.1996, розробленого на виконання розпорядження КМДА № 1391 від 03.09.1996, свідомо їх порушуючи, за відсутності правовстановлюючих документів, що б підтверджували право власності АТ «Укрпрофтур» на об`єкт нерухомого майна - готельний комплекс « Турист » за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 2, загальною площею 18270.80 м2, підписав наказ № 304-В від 12.06.2000 про оформлення замовнику - Українському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях «Укрпрофтур» права колективної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме готельний комплекс « Турист » за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 2 , загальною площею 18270.80 м2, що зумовило вибуття вказаного об`єкту нерухомого майна, загальною вартістю 32 916 836 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Крім того, у клопотання прокурора зазначено, що 20 жовтня 2000 року до головного управління з питань майна КМДА звернувся представник Київської міської ради профспілок (код ЄДРПОУ 02670408) на підставі довіреності серія БАЕ № 066701 від 20.10.2000 ОСОБА_11 із заявою та додатками до неї щодо оформлення права власності на будинок площею 3720 м2 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16, літера А . За результатами розгляду вказаної заяви 06.11.2000 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, перебуваючи на своєму робочому місці в адміністративному приміщенні головного управління житлового господарства та майна міста КМДА за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, б. 10, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, в інтересах Київської міської ради профспілок, достовірно знаючи про положення Указу Президії Верховної Ради України № 1452-ХІІ від 30.08.1991 «Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави», Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України» від 10.09.1991, Постанови Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994 «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» та інших, вказаних вище, нормативних актів, а також тимчасового порядку видачі свідоцтв про право власності на об`єкти нерухомого майна № 1563 від 02.10.1996, розробленого на виконання розпорядження КМДА № 1391 від 03.09.1996, свідомо їх порушуючи, за відсутності правовстановлюючих документів, що б підтверджували право власності Київської міської ради профспілок на об`єкт нерухомого майна - будинок площею 3720 м2 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16, літера А , підписав наказ № 635-В від 06.11.2000 про оформлення замовнику - Київській міській раді профспілок права колективної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме будинок площею 3720 м2 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16, літера А . Унаслідок указаних умисних протиправних дій ОСОБА_5 , на думку сторони обвинувачення, із державної власності вибув об`єкт нерухомого майна - будинок площею 3720 м2 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 16, літера А , загальною вартістю 45 519 329 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є тяжкими наслідками.

Як підставу для звільнення від кримінальної відповідальності прокурор зазначає, що під час досудового розслідування надійшло клопотання підозрюваного ОСОБА_5 про надання ним згоди на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Санкція інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 364 КК України в редакції закону №270-VI від 15.04.2008, з урахуванням положень ч. 4 ст. 5 КК України) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обнімати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке відповідно до положень статті 12 КК України є тяжким злочином та вчинене у період з 31.12.1996 по 06.11.2000 роки, а отже строки притягнення особи до кримінальної відповідальності на даний час минули.

В підготовчому засіданні прокурор просив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 задовольнити.

ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив суд закрити кримінальне провадження, відомості про яке 08.12.2022 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000001014 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з підстав закінчення строків давності та зазначив, що винним себе в інкримінованому йому злочині не визнає.

Захисник просив звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Представник потерпілого не заперечував проти клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та підтвердив, що вимог майнового характеру до підозрюваного у потерпілої сторони немає, цивільний позов подаватись не буде.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Як вбачається з клопотання прокурора, ОСОБА_5 21.10.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у період з 31.12.1996 по 06.11.2000 роки, за ч. 2 ст. 364 КК України, в редакції закону №270-VI від 15.04.2008.

Відповідно до положень статті 12 КК України, дане кримінальне правопорушення віднесено до тяжкого злочину. Судом враховуються положення ст. 5 КК України щодо зворотньої дії закону про кримінальну відповідальність.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло, зокрема: десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом (ч. 1 ст. 286 КПК України).

Суд враховує, що перебіг давності не зупинявся, ОСОБА_5 не ухилявся від слідства або суду, новий злочин не вчинив.

Також суд враховує, що за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання ним своєї вини у вчиненні злочину за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання.

Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.

Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

На підставі викладеного, клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, підлягає задоволенню, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке 08 грудня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000001014 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв`язку з закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності.

Кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - закрити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду відповідно до вимог КПК України.

Суддя ОСОБА_1