Ухвала

від 19.01.2023 по справі 761/1266/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1266/23

Провадження № 1-кс/761/1332/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2023 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Волум», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 362, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року у справі № 761/28362/22

У С Т А Н О В И В:

Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 26.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000032 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року (справа №761/28362/22) за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 22020000000000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2020, про арешт майна, було накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Волум» (код ЄДР 44905182) у сумі 1 173 822, 1 грн., які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 (код валют 840, 978, 980), який відкрито та обслуговується АТ «АЙБОКС БАНК» (МФО 322302) та зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на вказаний банківський рахунок за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

11 січня 2023 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Волум», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26 лютого 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 362, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року у справі № 761/28362/22.

В обґрунтування клопотання адвокатом зазначено, що арешт є необґрунтованим та таким в подальшому застосуванні якого відпала потреба, з огляду на те, що прокурором, під час накладення арешту не було обґрунтовано ні наявність у діяннях ТОВ «Волум» складу злочину, ні належної мети для накладення арешту на вказані грошові кошти. Крім того адвокат у своєму клопотанні наголошував на неспіврозмірності втручання держави у права ТОВ «Волум» фактичним обставинам кримінального провадження. Враховуючи все вищевикладене, представник власника майна вважає, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року у справі № 761/28362/22 підлягає скасуванню.

Адвокат у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор заперечувала щодо скасування арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року у справі № 761/28362/22 вбачається, що підставами накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

При цьому, частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено в тому числі на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Окрім того, дані грошові кошти не індивідуалізовані, без конкретних родових ознак. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя доходить висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.

Керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва справа №761/28362/22 від 20 грудня 2022 року у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26 лютого 2020 року, а саме: на грошові кошти ТОВ «Волум» (код ЄДРПОУ 44905182) у сумі 1173822,1 грн., які знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_2 (код валют 840, 978, 980), який відкрито та обслуговується АТ «Айбокс банк» (МФО 322302).

Скасувати зупинення видаткових операцій, що накладене ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року (справа № 761/28362/22) у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26 лютого 2020 року по банківському рахунку ТОВ «Волум» (код ЄДРПОУ 44905182) № НОМЕР_2 (код валют 840, 978, 980), який відкрито та обслуговується АТ «Айбокс банк» (МФО 322302).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1