Постанова

від 13.06.2023 по справі 450/3207/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/3207/18 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 22-ц/811/1292/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Гай О.О.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 грудня 2021 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бойко Вікторія Володимирівна, до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення коштів та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про визнання договору неукладеним,

ВСТАНОВИЛА:

позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 2 544 293, 79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 01.12.2011 між ОСОБА_1 (Виконавцем) та ФОП ОСОБА_3 (Замовником) було укладено договір, відповідно до якого Замовник доручає Виконавцю вчинити всі необхідні дії та виготовити всю необхідну документацію для укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,5000 га, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради. Згідно із п. 1.3. вказаного Договору Замовник зобов`язується після укладення договору оренди на першу вимогу Виконавця, в разі надання дозволу орендодавцем, укласти з Виконавцем договір суборенди земельної ділянки площею 0,20 га (20 соток), що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради на строк, що не перевищує строк договору оренди або відшкодувати кошти витрачені Виконавцем у зв`язку з виконанням даного Договору. 17.10.2012 між Орендодавцем - Пустомитівською районною державною адміністрацією в особі голови Чопка Ігора Михайловича та Орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв ОСОБА_4 (згідно з довіреністю № 2036 від 30. 11.2011, було укладено договір оренди землі. Об`єктом оренди є земельна ділянка із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,5000 га за кадастровим номером: -623681600:04:000:0051, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради. Вказана земельна ділянка була надана в оренду на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.10.2012 № 890 «Про передачу в оренду ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва кафе бару з мотельним комплексом на території Зимноводівської сільської ради за межами населеного пункту». Цей договір оренди було укладено на 49 років. Таким чином, ОСОБА_1 виконала покладені на неї Договором від 01.12.2011 зобов`язання. 09 травня 2018 року ОСОБА_1 цінним листом ФОП ОСОБА_3 була направлена вимога про вчинення дій щодо отримання дозволу Орендодавця на передачу земельної ділянки в суборенду та укладення договору суборенди земельної ділянки, яка відповідно до даних відстеження листа Укрпошти, була отримана ФОП ОСОБА_3 16 травня 2018 року. Проте ця вимога залишилася без відповіді та без виконання. Так, відповідно до інформації, отриманої позивачем від Пустомитівської районної державної адміністрації, ФОП ОСОБА_3 не зверталася за отриманням дозволу на передачу частини вказаної земельної ділянки в суборенду. Відповідно до п. 1.4. Договору, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 01.12.2011, в разі неукладення між Замовником та Виконавцем договору суборенди вищевказаної земельної ділянки, Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю компенсацію в розмірі еквівалентному 90 000,00 (дев`яносто тисяч 00 центів) доларів США по курсу НБУ на день оплати на першу вимогу Виконавця. Оскільки, своєю бездіяльністю, яка полягає у незверненні до Пустомитівської районної державної адміністрації з запитом на отримання дозволу на передачу частини земельної ділянки площею 0,20 га з земельної ділянки з кадастровим номером: 4623681600:04:000:0051 у суборенду ОСОБА_1 та невчиненні інших юридичних та фактичних дій щодо передачі цієї земельної ділянки в оренду, ФОП ОСОБА_3 порушила п. 1.3. Договору, укладеного від 01.12.2011, ОСОБА_1 18.08.2018 звернулася до ФОП ОСОБА_3 з письмовою вимогою про виплату компенсації, відповідно до п. 1.4. Договору від 01.12.2011 у розмірі 90 000,00 доларів США по курсу НБУ на день оплати. Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді, а також без виконання. На підставі Договору від 01.12.2011 у ФОП ОСОБА_3 виникло зобов`язання, передбачене п. 1.3. цього Договору, а саме - після укладення договору оренди на першу вимогу Виконавця, в разі надання дозволу орендодавцем, укласти з Виконавцем договір суборенди земельної ділянки площею 0,20 га (20 соток), що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради на строк, що не перевищує строк договору оренди або відшкодувати кошти витрачені Виконавцем у зв`язку з виконанням даного Договору. При цьому, розмір цього відшкодування вказаний у п. 1.4. Договору, який сторони зазначили за взаємною згодою у розмірі - 90 000,00 доларів США, що узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 524 ЦК України, відповідно до якої сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Вимога про вчинення дій щодо передачі частини земельної ділянки в суборенду була заявлена ОСОБА_1 09.05.2018 та отримана ФОП ОСОБА_3 16.05.2018, та не була виконана, а вимога про виплату відшкодування у розмірі, еквівалентному 90 000,00 доларів США була пред`явлена ФОП ОСОБА_3 18.08.2018, шляхом надсилання цінного листа на адресу місця проживання ОСОБА_3 та отримана нею 12.09.2018 і станом на час подання цього позову невиконана. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У Договорі від 01.12.2011 сторони не передбачили можливості односторонньої відмови від зобов`язання, а тому, вказане зобов`язання підлягало виконанню ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України надає обґрунтований розрахунок суми, що стягується: кошти у розмірі, еквівалентному 90 000,00 (дев`яносто тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ - 90 000,00 доларів США * 2826,9931 (офіційний курс НБУ долара США станом на 01.10.2018)/ 100 = 2 544 293, 79 грн (два мільйони п`ятсот сорок чотири тисячі двісті дев`яносто три гривні 79 коп.)

10.12.2018 відповідач звернулася до суду з зустрічним позовом, який в подальшому відповідно до вимог ст.49 ЦПК України був уточнений, в якому просила у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовити; зустрічну позовну заяву задоволити; визнати неукладеним договір від 01.12.2011 підписаний від імені ОСОБА_1 та від імені ФОП ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 .

В обгрунтування уточненого зустрічного позову зазначала, що згідно із позовними вимогами первісної позовної заяви ОСОБА_1 стверджує, що між нею та відповідачкою ОСОБА_3 виникли договірні зобов`язання на підставі Договору від 01.12.2011. З підстав передбачених Договором, позивачка просить стягнути з останньої кошти в розмірі 2 544 293,97 гривень. З даного Договору вбачається, що такий договір від імені ФОП ОСОБА_3 було підписано ОСОБА_4 згідно довіреності № 2036 від 30.11.2011, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О. Однак, вказаною довіреністю фізична особа ОСОБА_3 жодним чином не надавала повноважень ОСОБА_4 на укладання та підписання оскаржуваного Договору від імені фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , так як Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам. Факт підписання даного договору заперечує також і сам ОСОБА_4 . При цьому, згідно висновку експерта за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи Львівського НДІСЕ N9 6578/6579 від 14.02.2020 встановлено, що «підпис від імені ОСОБА_4 , розташований у графі: «Замовник», перед словом: « ОСОБА_4 » на договорі, укладеному 01 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 в інтересах та від імені якого діяв представник ОСОБА_4 , виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням його справжніх підписів». Згідно висновку експерта Закарпатського НД ЕКЦ № 4/1СЕ-19/107-21/2542-ДД від 20.04.2020 «встановити чи виконаний підпис у документі: «ДОГОВІР», датований 01 грудня 2011 року, м. Львів у графі «Замовник» над рискою і під рискою перед прізвищем та ініціалами « ОСОБА_4 » ОСОБА_4 не виявилося можливим». А відтак, жодна із проведених судових експертиз не підтвердила належність підпису, виконаного від імені ОСОБА_4 на оскаржуваному Договорі самим ОСОБА_4 . Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що невчинений (неукладений), права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли (правовий висновок зазначений у Постанові Великої Палати ВС від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц). Зазначає, що оскаржуваний договір не міг бути укладений сторонами також із-за несправедливості його умов. Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеної у постанові від 08.06.2016 по справі № 6-330 цс16: визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-ХІІ). Умови договору кваліфікуються, як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності, по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, по-третє, завдають шкоди споживачеві.?Згідно п. 2.3 договору оренди землі від 17.10.2012, укладеного між Пустомитівською РДА та ФОП ОСОБА_3 , нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,5000 га становить 161 830, 52 гривень. А згідно п. 1.4 оскаржуваного договору в разі не укладення між замовником та виконавцем договору суборенди земельної ділянки, замовник зобов`язується виплатити виконавцю компенсацію в розмірі еквівалентному 90 000,00 доларів США по курсу НБУ на день оплати, на першу вимогу виконавцю (2 544 293,79 гривень згідно позовних вимог за первісним позовом). Відтак сума компенсації визначена в оскаржуваному договорі в рази перевищує вартість самої ділянки. А відтак такий договір не міг бути укладеним.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 грудня 2021 року первісний позов ОСОБА_1 про стягнення коштів - задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2544293,79 (два мільйони п`ятсот сорок чотири тисячі двісті дев`яності три гривні 79 копійок) гривень.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про визнання договору неукладеним - відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу на те, що довіреністю від 30.11.2011 вона не наділяла громадянина ОСОБА_4 будь-якими повноваженнями щодо представництва її інтересів при здійснені нею власної підприємницької діяльності. А тому, договір від 01.12.2011, навіть у випадку його дійсного укладання ОСОБА_4 від імені відповідачки для здійснення нею підприємницької діяльності, не підтверджує волевиявлення відповідачки і відповідно не створює для неї будь яких прав та обов`язків. Крім того, довіреність від 30.11.2011, видана відповідачкою громадянину ОСОБА_4 без права передоручення. В той же час договір укладений 01.12.2011 за своїм змістом є договором доручення, в якому ОСОБА_4 , який діє від імені відповідачки на підставі довіреності від 30.11.2011, діє, як «Замовник», та доручає позивачці, як «виконавцю» вчинити всі необхідні дії щодо проплати та виготовлення всієї необхідної документації для укладання договору оренди земельної ділянки площею 0,500 га., розташованої за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, територія Земноводівської сільської ради. А тому, договір від 01.12.2011 не створює для відповідачки, як фізичної особи-підприємця будь-яких прав та обов`язків. В зв`язку з цим, вважає, рішення суду першої інстанції не відповідає приписам ст.ст. 237, 238, 241 ЦК України, та приписам ст.ст. 77, 81, 89, 263 ЦПК України.

Вважає, безпідставним, також, висновок суду першої інстанції про законність договору від 01.12.2011 укладеного між позивачкою та ОСОБА_4 , який діяв від імені відповідачки по довіреності від 30.11.2011, та стягнення на підставі цього договору з відповідачки грошових коштів в сумі 2 544 293,79 грн, оскільки, наданий позивачкою суду першої інстанції договір від 01.12.2011 не підписаний стороною даного договору ОСОБА_4 . Дана обставина підтверджується висновком комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи Львівського НДІСЕ № 6578/6579 від 14.02.2020. Однак судом першої інстанції, в порушення приписів ст.ст. 77, 89, 103, 110, 263 ЦПК України, і покази свідка ОСОБА_4 , і висновок комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи Львівського НДІСЕ №6578/6579 від 14.02.2020, протиправно були проігноровані, відхилення експертного висновку від 14.02.2020 не обгрунтовано. Внаслідок вищезазначених обставин, вважає, рішення суду першої інстанції не відповідає також приписам ст. 203 ЦК України.

Вважає, безпідставним та таким, що спростовується матеріалами судової справи є висновок суду першої інстанції про те, що «сторонами не оспорюється час вчинення правочину спрямованого на укладання договору, а саме 01.12.2011».Вчинення правочину від 01.12.2011 оспорювалось відповідачкою шляхом подачі зустрічного позову в даній судовій справі про визнання договору від 01.12.2011 неукладеним.

Зазначає, що безпідставним та таким, що не відповідає приписам ст.ст. 77, 78, 263 ЦПК України, є обгрунтування рішення суду першої інстанції висновком комісійної судово-технічної експертизи № 4/1СЕ19/107-21/2542-ДД від 20.04.2020 Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру. Даний висновок комісійної судово-технічної експертизи від 20.04.2020 не містить підпису судового експерта Горват Т.Д. про попередження її про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за ст.ст. 384, 385 КК України. Внаслідок цього висновок комісійної судово-технічної експертизи № 4/1СЕ19/107-21/2542-ДД від 20.04.2020 Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру не є належним доказом по справі.

Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області у справі від 20.12.2021 в частині задоволення первісного позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 2 544 293,79 грн та ухвалити в цій частині нове рішення у справі про відмову в задоволені первісного позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 2 544 293,79 грн.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, представник ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, проте причини неявки до суду було визнано неповажними, тому розгляд справи проводиться в його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_3 на підставі Довіреності від 30.11.2011, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О. за № 2036, уповноважила свого сина, ОСОБА_4 вчиняти дії, спрямовані на виникнення й здійснення цивільних прав і виконання обов`язків, а також захисту цих прав і інтересів на її ім`я і від її імені, в тому числі е) укладати всі передбачені законом договори та договори, які хоч і не передбачені законом, але йому не суперечать, крім договорів купівлі-продажу, дарування, міни, кредитних договорів та договорів застави, в тому числі укласти за ціною і на умовах на його розсуд від її імені договір оренди земельної ділянки для будівництва кафе-бару з мотельним комплексом площею 0,5000 га, яка знаходиться на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам строком на три роки і дійсна до 30.11.2014.

01.12.2011 між ОСОБА_1 (Виконавцем) та ФОП ОСОБА_3 (Замовником), в інтересах якої на підставі Довіреності від 30.11.2011, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О., діяв ОСОБА_4 , було укладено Договір, відповідно до якого Замовник доручає Виконавцю вчинити всі необхідні дії та виготовити всю необхідну документацію для укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,5000 га, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради.

Згідно із п. 1.3. вказаного Договору Замовник зобов`язується після укладення договору оренди на першу вимогу Виконавця, в разі надання дозволу орендодавцем, укласти з Виконавцем договір суборенди земельної ділянки площею 0,20 га (20 соток), що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради на строк, що не перевищує строк договору оренди або відшкодувати кошти витрачені Виконавцем у зв`язку з виконанням даного Договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору від 01.12.2011 в разі неукладення між Замовником та Виконавцем договору суборенди вищевказаної земельної ділянки, Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю компенсацію в розмірі еквівалентному 90 000,00 (Дев`яноста тисячам) доларів США по курсу НБУ на день оплати на першу вимогу Виконавця.

17.10.2012 між Орендодавцем - Пустомитівською районною державною адміністрацією в особі голови районної державної адміністрації Чопка І.М. та Орендарем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , в інтересах якої діє громадянин ОСОБА_4 , згідно довіреності № 2036 від 30.11.2011, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О., було укладено договір оренди землі, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва кафе-бару з мотельним комплексом на території Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за межами населеного пункту, а саме, земельну ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,5000 га кадастровий номер 4623681600:04:000:0051.

Вказана земельна ділянка була надана в оренду на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.10.2012 № 890 «Про передачу в оренду ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва кафе бару з мотельним комплексом на території Зимноводівської сільської ради за межами населеного пункту». Цей договір оренди було укладено строком на 49 років.

09 травня 2018 року ОСОБА_1 цінним листом ФОП ОСОБА_3 була направлена вимога про вчинення дій щодо отримання дозволу Орендодавця на передачу земельної ділянки в суборенду та укладення договору суборенди земельної ділянки, яка відповідно до даних відстеження листа Укрпошти, була отримана ФОП ОСОБА_3 16 травня 2018 року. Проте ця вимога залишилася без відповіді та без виконання. Так, відповідно до інформації, отриманої позивачем від Пустомитівської районної державної адміністрації, ФОП ОСОБА_3 не зверталася за отриманням дозволу на передачу частини вказаної земельної ділянки в суборенду.

У зв`язку із невиконанням відповідачем вимоги від 09.05.2018 позивач 18.08.2018 звернулася до ФОП ОСОБА_3 з письмовою вимогою про виплату компенсації, відповідно до п. 1.4. Договору від 01.12.2011 у розмірі 90 000,00 доларів США по курсу НБУ на день оплати. Ця вимога також не була виконана відповідачем.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Укладаючи договір, сторони у межах законодавства на власний розсуд погоджують умови, на яких вступають у договірні правовідносини.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Сторони мають право укладати договори, які не передбачені актами цивільного законодавства, за умови, що вони відповідають загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2022 року у справі № 405/5723/18 (провадження № 61-7659св21) вказано, що «саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Проте суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, не застосувавши до спірних правовідносин правову норму, яка підлягає застосуванню».

Відповідно до п. 1.1 Договору від 01.12.2011 Замовник доручає Виконавцю вчинити всі необхідні дії та виготовити всю необхідну документацію для укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,5000 га, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради.

Згідно із п. 1.2. Договору від 01.12.2011 Виконавець для виконання умов даного договору зобов`язується проплатити за виготовлення технічної та юридичної документації, відшкодувати та оформити всі необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки документи, оформити, у разі необхідності документи про перехід сільськогосподарських земель в категорію земель комерції чи зміну призначення земельної ділянки, а також оплатити весь юридичний супровід пов`язаних з розглядом справи питань в адміністративних та господарських судах.

В матеріалах справи наявна засвідчена копія квитанції № 15 від 08.10.2012, оригінал якої наявний в позивача, на суму 15489,00 грн із призначенням платежу відшкодування витрат с/г та лісогосподарського виробництва, а також засвідчені копії квитанцій, оригінали яких наявні в позивача, про сплату орендної плати за земельну ділянку згідно договору б/н від 17.10.2018 за період із листопада 2012 по четвертий квартал 2015 року.

В матеріалах справи наявна копія Договору оренди землі від 17.10.2012, що укладений між орендодавцем - Пустомитівською районною державною адміністрацією в особі голови районної державної адміністрації Чопка І.М. та Орендарем фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 , в інтересах якої діє громадянин ОСОБА_4 , згідно довіреності № 2036 від 30.11.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О.

Водночас, матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем або третьою особою витрат, пов`язаних із підготовкою та укладенням договору оренди землі від 17.10.2012.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_1 виконала зобов`язання, покладені на неї Договором від 01.12.2011.

Згідно із п. 1.3. вказаного Договору Замовник зобов`язується після укладення договору оренди на першу вимогу Виконавця, в разі надання дозволу орендодавцем, укласти з Виконавцем договір суборенди земельної ділянки площею 0,20 га (20 соток), що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради на строк, що не перевищує строк договору оренди або відшкодувати кошти, витрачені Виконавцем у зв`язку з виконанням даного Договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору від 01.12.2011 в разі неукладення між Замовником та Виконавцем договору суборенди вищевказаної земельної ділянки, Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю компенсацію в розмірі еквівалентному 90 000,00 (Дев`яноста тисячам) доларів США по курсу НБУ на день оплати на першу вимогу Виконавця.

Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до Пустомитівської районної державної адміністрації з питань отримання дозволу на передачу позивачу в суборенду земельної ділянки площею 0,20 га (20 соток), що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради на строк, що не перевищує строк договору оренди або вчинення будь-яких інший юридичних чи фактичних дій, спрямованих на виконання свого зобов`язання, передбаченого п. 1.3. Договору від 01.12.2011.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.08.2018 позивач звернулася до ФОП ОСОБА_3 з письмовою вимогою про виплату компенсації, відповідно до п. 1.4. Договору від 01.12.2011 р. у розмірі 90 000,00 доларів США по курсу НБУ на день оплати. Оскільки вказана вимога не була виконана відповідачем та компенсація у розмірі 90 000,00 доларів США по курсу НБУ на день оплати не була сплачена відповідачем позивачу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення з відповідача такої компенсації, а саме грошових коштів у розмірі 2 544 293, 79 грн, що є еквівалентним 90 000,00 (Дев`яноста тисячам доларів США 00 центам) по курсу НБУ на день подання позову у цій справі.

Одними із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України).

Категорія «добросовісність» є основоположною в розмежуванні належного здійснення цивільних прав і зловживання такими правами. Добросовісність слід розглядати як властивість, що передбачає використання цивільних прав виключно за їх призначенням та є однією з умов виконання завдань цивільного судочинства, оскільки вона є регулятором суспільних відносин.

Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі вказаної доктрини знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У контексті справи, що переглядається, очевидним є те, що ОСОБА_3 та/або її представник ОСОБА_4 (котрий перебуває з нею в родинних відносинах) із 2011 року по день звернення до суду з цим позовом не заявляли претензій щодо невиконання ОСОБА_1 умов укладеного з нею договору, а також щодо дефектів цього договору або довіреності , на підставі якої такий договір укладено ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 , не висловлювали будь-яких заперечень з цього приводу і після укладення договору оренди землі 17 жовтня 2012 року та отримання вимог ОСОБА_1 про усунення порушень умов договору з боку ОСОБА_3 та виплату останньою компенсації, передбаченої договором.

Наведене свідчить і про те, що договір укладений від імені ОСОБА_3 її представником ОСОБА_4 схвалено нею.

Щодо посилання відповідача на те, що довіреність від 30.11.2011, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О. за № 2036 не наділяла представника ОСОБА_4 повноваженнями на представництво її інтересів, які виникають із здійснення нею підприємницької діяльності, тобто інтересів як фізичної особи- підприємця, а стосувалася лише інтересів фізичної особи, суд зауважує наступне.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (частина перша статті 24 ЦК України). Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження (частина перша статті 25 ЦК України).

Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (абзац другий частини першої статті 30 ЦК України).

Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється ЦК України і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України). Повну цивільну дієздатність має, зокрема фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (згідно із частиною першою статті 34 ЦК України). Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов`язки. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається (частини четверта та п`ята статті 35 ЦК України).

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом фізична особа з повною цивільною дієздатністю (частини перша та друга статті 50 ЦК України).

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша та третя статті 237 ЦК України).

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє (частина перша статті 239 ЦК України).

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом (стаття 238 ЦК України).

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частини перша та третя статті 244 ЦК України).

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша статті 245 ЦК України).

Дійсність нотаріально посвідченої довіреності Баракової О.М. від 30.11.2011 як фізичної особи не оскаржувалась, довіреність не є нікчемною та не визнана недійсною.

Враховуючи зазначене, зокрема частину четверту та п`яту статті 35, частину першу та другу статті 50 ЦК України, підприємницька діяльність фізичної особи-підприємця є організаційною формою реалізації цивільного права дієздатної фізичної особи на підприємницьку діяльність. У зв`язку з цим, фізична особа в межах своєї правової дієздатності може уповноважувати інших осіб на певне представництво за довіреністю, оформлене відповідно до вимог закону, зокрема фізична особа може уповноважувати представників на вчинення певних дій від її імені як фізичної особи, так і фізичної особи-підприємця.

Отже, громадянин ОСОБА_4 на підставі Довіреності від 30.11.2011, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О. за № 2036 був наділений повноваженнями на представництво прав та інтересів ОСОБА_3 не лише як фізичної особи, але й як фізичної особи-підприємця та був уповноважений на укладення договорів від імені ФОП ОСОБА_3 , в тому числі й Договору від 01.12.2011.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що Договір від 01.12.2011 не підписаний стороною Договору ОСОБА_4 , відтак такий не може вважатися укладеним, суд виходить із наступного.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п. 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц)

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи від 14.02.2020 № 6578/6579 підпис від імені ОСОБА_4 , розташований у графі: «Замовник», перед словом « ОСОБА_4 » на договорі, укладеному 01 грудня 2011 р. між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_3 , в інтересах та від імені якої діяв представник - ОСОБА_4 , виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою з наслідуванням його справжніх підписів. Відбиток печатки ФОП ОСОБА_3 у договорі, що укладений 01.12.2011 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 в інтересах та від імені якої діяв представник ОСОБА_4 , непридатний для проведення порівняльного дослідження.

Проте, згідно із висновком експерта від 16.04.2020 № СЕ-19/107-21/2508-ПЧ, за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи встановити чи виконаний підпис у документі «ДОГОВІР», датований 01 грудня 2011 року, м. Львів у графі «ЗАМОВНИК» над рискою і під рискою перед прізвищем « ОСОБА_4 » ОСОБА_4 не виявилося можливим.

Відповідно до висновку експерта від 20.04.2020 № 4/1СЕ-19/107-21/2542-ДД, за результатами проведення комісійної судової експертизи документів відбиток печатки « ОСОБА_3 » у графі «Замовник» на договорі без номера і назви (на одному аркуші), укладений у м. Львів, датований 01 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_1 та Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , в інтересах якої діє громадянин ОСОБА_4 , нанесений за допомогою кліше печатки із стандартним шрифтом; відбиток печатки « ОСОБА_3 » на документі «ДОГОВІР», датований 01 грудня 2011 року, м. Львів у графі «ЗАМОВНИК» нанесений ймовірно кліше печатки «Суб`єкт підприємницької діяльності, України, м. Львів, ОСОБА_3 , № 2259602728», вільні та експериментальні зразки відбитку якої надані на експертизу.

При цьому, при проведенні наведеної вище комісійної судової експертизи документів від 20.04.2020 № 4/1СЕ-19/107-21/2542-ДД судові експерти Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру зазначили, що встановлені збіжні ознаки відбитку печатки « ОСОБА_3 » на Договорі від 01.12.2011 із вільними та експериментальними зразками відбитку печатки, які надані на експертизу є суттєвими та стійкими, однак обмежений об`єм інформації в досліджуваному відбитку, який відобразився неповно не дає можливості виділити комплекс ознак, необхідний для вирішення питання в категоричній формі, тому виявлені ознаки достатні лише для ймовірного висновку про те, що відбиток печатки « ОСОБА_3 » на документі «ДОГОВІР», датований 01 грудня 2011 року, м. Львів у графі «ЗАМОВНИК» нанесений ймовірно кліше печатки «Суб`єкт підприємницької діяльності, України, м. Львів, ОСОБА_3 , № 2259602728», вільні та експериментальні зразки відбитку якої надані на експертизу.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року № 8, при дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Оцінюючи зібрані в цій справі докази в їх сукупності, зокрема, вищенаведений висновок експерта від 20.04.2020 № 4/1СЕ-19/107-21/2542-ДД, за результатами проведення комісійної судової експертизи документів, покази ОСОБА_3 , допитаної в якості свідка в судовому засіданні , яка підтвердила наявність домовленостей між нею та ОСОБА_1 щодо надання сприяння та допомоги останньою у виготовленні всієї необхідної документації для укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,5000 га, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради, покази свідка ОСОБА_9 , який вказав, що за кошти і за дорученням ОСОБА_1 займався виготовленням технічної землевпорядної документації на земельну ділянку площею 0,5000 га, що розташована за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, територія Зимноводівської сільської ради, покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , покази ОСОБА_1 , допитаної в якості свідка, письмові докази, а саме копію квитанції № 15 від 08.10.2012, оригінал якої наявний в позивача, на суму 15489,00 грн із призначенням платежу відшкодування витрат с/г та лісогосподарського виробництва, а також засвідчені копії квитанцій, оригінали яких наявні в позивача, про сплату орендної плати за земельну ділянку згідно договору б/н від 17.10.2018 за період із листопада 2012 по четвертий квартал 2015 року, - суд першої інстанції вірно встановив наявність волевиявлення ФОП ОСОБА_3 на укладення Договору від 01.12.2011 та те, що Договір від 01.12.2011 був підписаний ОСОБА_4 , від імені ФОП ОСОБА_3 .

Крім того, судами взято до уваги, що у Договорі від 01.12.2011 зазначено всі реквізити Довіреності, на підставі якої ОСОБА_4 діє в інтересах ФОП ОСОБА_3 при укладенні цього Договору (дата та номер довіреності, прізвище та ініціали нотаріуса, який посвідчував вказану довіреність), що свідчить про наявність у сторони виконавця ОСОБА_7 такої інформації, яка не могла бути внесена до договору у відсутності ОСОБА_4 .

Зокрема, суд першої інстанції вірно зазначив, що факт підписання вказаного Договору від 01.12.2011 представником ФОП ОСОБА_3 підтверджується наявністю на спірному договорі відтиску печатки ФОП ОСОБА_3 , оскільки печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Так, дійшовши висновку про наявність на оскаржуваному Договорі від 01.12.2011 печатки ФОП ОСОБА_3 та враховуючи той факт, що відповідач не довела фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надала доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що печатка відповідача використовувалась проти її волі.

На підставі вищенаведеного висновок експерта за результатами проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи від 14.02.2020 № 6578/6579 обґрунтовано не був взятий до уваги судом першої інстанції, як такий, що суперечить іншим доказам у справі.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що висновок комісійної судово-технічної експертизи № 4/1СЕ-19/107-21/2542-ДД від 20.04.2020 є неналежним доказом, оскільки не містить підпису судового експерта Горват Т.Д. про те, що судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України суд зауважує, що згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З огляду на викладене, висновок комісійної судово-технічної експертизи № 4/1СЕ-19/107-21/2542-ДД від 20.04.2020 є належним доказом, оскільки стосується предмета доказування у цій справі, а саме підтверджує доводи позивача в частині наявності волевиявлення ФОП ОСОБА_3 на укладення Договору від 01.12.2011.

Водночас, оцінюючи допустимість висновку комісійної судово-технічної експертизи № 4/1СЕ-19/107-21/2542-ДД від 20.04.2020 з огляду на відсутність в такому висновку підпису судового експерта Горват Т.Д. про те, що судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, суд бере до уваги Лист директора Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 19/107/1-15/10-аз-2022 від 10.10.2022 з доданою копією висновку судового експерта № 4/1СЕ-19/107-21/2542-ДД від 20.04.2020 (оригінал якого знаходиться в матеріалах експертного провадження та зберігається у секторі документального забезпечення Закарпатського НДЕКЦ МВС), відповідно до якого на час проведення комісійної судової технічної експертизи документів у цій справі, судовий експерт Горват Т. була попереджена (обізнана) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, а отже, вказаний доказ є допустимим в розумінні ЦПК України.

У цьому зв`язку, колегія суддів доходить висновку, що оскільки судом першої інстанції не встановлено факту неукладеності договору, відтак вірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального права та процесуального права, доводи апеляційної скарги на законність ухваленого судового рішення не впливають. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 20 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складений: 23.06.2023.

Головуючий

Судді