Рішення

від 26.06.2023 по справі 320/4439/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року № 320/4439/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ТОВ «ЕМВЕЙ УКРАЇНА» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, треті особи: ТОВ «Українська архівна компанія архів», ТОВ «Логістик групп ЛТД» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ЕМВЕЙ УКРАЇНА» з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 13.10.2022 № 6637/6/31-00-07-02-02, яким відмовлено у можливості застосування спеціальних правил, передбачених п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти Повідомлення ТОВ «ЕМВЕЙ УКРАЇНА» про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на території, на якій велися бойові дії, та втрату (знищення) документів від 12.09.2022 № 12148/09-22;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 28.02.2023 № 2830/6/31-00-07-02-02, яким відмовлено у можливості застосування спеціальних правил, передбачених п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти Повідомлення ТОВ «ЕМВЕЙ УКРАЇНА» про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на території, на якій велися бойові дії, та втрату (знищення) документів від 31.01.2023 № 1/01-31.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зберігав первинні документи за період з 2003 року по 2021 рік на підставі Договору № 40257/Гх про надання комплексу послуг по зберіганню документів від 18.06.2019. Послуга зі зберігання надавалася ТОВ «Українська Архівна компанія-архів» у приміщеннях ТОВ «Логистик Групп ЛТД», що знаходилися у селі Блиставиця, Бучанського району, Київської області за адресою: вул. Нова, 23.

Позивач 02.05.2022 дізнався, що документи, які перебували на зберіганні, було знищено в період окупації наприкінці березня 2022 року внаслідок вибуху та пожежі. Приміщення за адресою: с. Блиставиця, вул. Нова, 23, що перебувало на території, на якій велися бойові дії та яка перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації в березні 2022 року, було повністю знищено разом з документами, які були на зберіганні. За наслідком знищення Приміщення та документів відкрито кримінальне провадження № 42022112320001292 від 20.04.2022.

Позивач звернувся до відповідача з повідомленням про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на території, на якій велися бойові дії, та втрату (знищення) документів.

У свою чергу, відповідач в оскаржуваних рішеннях відмовив товариству у застосуванні спеціальних правил, передбачених п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України у зв`язку з відсутністю Київської області у переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що між ТОВ «ЕМВЕЙ Україна» та ТОВ «Українська Архівна компанія Ахів» 18.06.2019 укладено Договір № 40257/Гх про надання комплексу послуг по зберіганню документів .

Послуга зі зберігання надавалася ТОВ «Українська Архівна компанія-архів» у приміщеннях ТОВ «Логистик Групп ЛТД», що знаходилися у селі Блиставиця Бучанського району Київської області за адресою: вул. Нова, 23.

Позивач 02.05.2022 дізнався, що документи, які перебували на зберіганні, було знищено в період окупації наприкінці березня 2022 внаслідок вибуху та пожежі. Приміщення за адресою: с. Блиставиця, вул. Нова, 23, яке перебувало на території, на якій велися бойові дії, перебувало під тимчасовою окупацією російської федерації в березні 2022 року було повністю знищено разом з документами, які були на зберіганні.

За наслідком знищення приміщення та документів відкрито кримінальне провадження № 42022112320001292 від 20.04.2022.

Позивач наказом від 03.05.2022 № ВГ-012/1 створив Комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх можливої пропажі або знищення, на яку було покладено наступні функції:

- встановлення орієнтовного переліку оригіналів первинних та бухгалтерських документів, які перебували на зберіганні в ТОВ «Українська Архівна компанія-Архів»;

- розслідування причин знищення оригіналів первинних та бухгалтерських документів, які перебували на зберіганні в ТОВ «Українська Архівна компанія-Архів».

За результатами роботи Комісії складено акт від 30.06.2022 «Про результати роботи комісії для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх можливої пропажі або знищення», яким встановлено, що внаслідок вибуху та пожежі Приміщення (що перебувало на території на якій велися бойові дії та яка перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації в березні 2022 року) було повністю знищено разом з документами позивача, які перебували на зберіганні.

Позивач звернувся до податкового органу з Повідомленням про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на території, на якій велися бойові дії, та втрату (знищення) документів від 12.09.2022 № 12148/09-22, яке містить фактичні обставини знищення документів та документи, що це підтверджують, перелік документів, які було знищено та обґрунтування, що приміщення за адресою: с. Блиставиця, вул. Нова, 23 знаходилося на територіях, на яких велися бойові дії та яка перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації в лютому-березні 2022 року.

Відповідачем розглянуто Повідомлення позивача та прийнято Рішення про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 13.10.2022 № 6637/6/31-00-07-02-02.

Відмовляючи позивачу у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності , передбачених п.п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, відповідач зазначив, що положеннями п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та території, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України, однак перелік не був затверджений, а також вказав, що податковий орган керується роз`ясненнями, розміщеними у загально-довідковому інформаційному ресурсі «ЗІР», якими рекомендовано для цілей визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації керуватися наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 № 75, яким не віднесено територіальні громади Київської області до таких території.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 було оновлено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, в якому (розділ І, пункт 1.4.) вказано, що село Блиставиця Бучанської міської територіальної громади у період з 24.02.2022 по 01.04.2022 входило до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Позивач повторно звернувся до відповідача з Повідомленням про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на території, на якій велися бойові дії, та втрату (знищення) документів від 31.01.2023 №1/01-31.

Відповідачем за результатами розгляду Повідомлення 31.01.2023 №1/01-31 прийнято рішення про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 28.02.2023 № 2830/6/31-00-07-02-02, яким відмовлено у можливості застосування спеціальних правил, передбачених п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України України, оскільки Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України; у зв`язку з відсутністю відповідної Постанови Уряду у ресурсі «ЗІР» рекомендовано керуватися Наказом Мінреінтеграції (від 25.04.2022 № 75), який втратив чинність з огляду на прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364, якою передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Мінреінтеграції за формою згідно з додатком за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, міських військових адміністрацій; (3) 14.02.2023 у ресурсі «ЗІР» було опубліковано роз`яснення, за яким ключовою умовою для застосування правил, передбачених п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, є визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зауважує, що порядок застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності внаслідок втрати та/або неможливості вивезення первинних документів регулюється виключно п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних). Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 по справі № 818/1159/17.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).

Суд зауважує, що оскаржувані рішення відповідача про відмову у можливості застосування спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, є актами індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії, виданий суб`єктом владних повноважень - документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.7.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Порушення свого права, свобод та законних інтересів позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення перешкоджає здійснювати звичайну підприємницьку діяльність, створює негативні податкові наслідки у випадку проведення відповідачем перевірки законності нарахування та сплати податків за певний період. За наслідками такої перевірки позивач буде зобов`язаний на виконання вимог п. 44.3 ст. 43 ПК України надати податковому органу первинні документи, а також документи, пов`язані із виконанням вимог податкового законодавства, не менше ніж за останні 1095 днів.

За таких умов позивач не зможе скористатися наданим йому спеціальним правом, передбаченим п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, що свідчитиме про втручання у його звичайну господарську діяльність, адже на виконання вимог контролюючого органу позивач буде змушений надавати великий обсяг документів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності за період проведення перевірки, однак фактично такі документи було знищено внаслідок пожежі, що сталася внаслідок знищення приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в період окупації військами російської федерації, де зберігалися первинні та інші документи, відновлення яких є неможливим.

Окрім того, за наслідками такої перевірки виникнуть негативні податкові наслідки за період, що буде перевірятися, а саме: (1) втрата права на збереження витрат; (2) втрата права на використання від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток; (3) втрата права на використання податкового кредиту з ПДВ; (4) втрата права збільшення суми від`ємного значення ПДВ минулих податкових (звітних) періодів та/або суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Суд погоджується з доводами позивача, що спірні Рішення порушують його законні права та інтереси та є такими, що несуть негативні наслідки для позивача, оскільки згідно абзацу дев`ятого п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, за наявності таких рішень позивач вважається таким, що ухиляється від сплати податків і відповідно понесе за це юридичну відповідальність.

Згідно абзацу четвертого п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України у разі невизнання фактів втрати первинних документів позивача та неможливості їх вивезення дані та показники податкової звітності позивача за податкові (звітні) періоди можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів, проте відсутність таких документів у позивача спричинена наслідками збройної агресії російської федерації.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

З аналізу обставин та наданих на підтвердження цих обставин доказів вбачається, що знищення первинних та інших документів позивача, що перебували на зберіганні в ТОВ «Українська архівна компанія-архів» у селі Блиставиця підтверджується документально. З таких доказів вбачається, що причиною знищення стала окупація збройними силами російської федерації та іншими військами Київської області, зокрема, с. Блиставиця, та пожежа, що стала наслідком їх протиправних дій, які спричинили вибух та пожежу приміщення.

Суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях відповідач не заперечує та не спростовує факт знищення документів позивача, що були передані на архівне зберігання та фактично зберігалися у приміщенні у с. Блиставиця, вул. Нова, 23.

Крім того, факт ведення бойових дій на території села Блиставиця є загальновідомим і не підлягає окремому доказуванню та доведенню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

На виконання цієї Постанови від 06.12.2022 № 1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (Наказом від 22.12.2022 № 309).

При цьому суд критично ставиться до позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування Рішення про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 13.10.2022 № 6637/6/31-00-07-02-02, оскільки фактично станом на дату розгляду Повідомлення від 12.09.2022 Кабінетом Міністрів України не було затверджено жодного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та території, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, до якого входило село Блиставиця Бучанської територіальної громади Київської області.

За таких умов відповідач при прийняті оскаржуваного Рішення від 13.10.2022 вих. № 637/6/31-00-07-02-02 діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 28.02.2023 № 2830/6/31-00-07-02-02, суд погоджується з позицією позивача, що відсутність належного врегулювання питання віднесення певних територій до переліку таких, де ведуться (велися) бойові дії (затвердження такого переліку не Кабінетом Міністрів України, а Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) не може слугувати формальною підставою для відмови у застосуванні спеціальних правил, передбачених п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду (висловленої у Постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 2.07.2019 у справі № 48/340, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18) право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відтак, одне лише визнання протиправним та скасування Рішення про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 28.02.2023 № 2830/6/31-00-07-02-02 не буде ефективним способом захисту для позивача, адже саме прийняття Повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на території, на якій велися бойові дії, та втрату (знищення) документів від 31.01.2023 № 1/01-31, відновить порушені права та законні інтереси позивача.

Більше того, це не порушить дискреційні повноваження відповідача, адже за наслідками скасування оскаржуваного Рішення від 28.02.2023 № 2830/6/31-00-07-02-02 єдиним можливими варіантом дій для відповідача стане прийняття Повідомлення від 31.01.2023 № 1/01-31 та застосування до позивача спеціальних правил, передбачених положеннями п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У рішенні у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), зокрема, вказано, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн (квитанція від 27.12.2022) та у розмірі 2684, 00 грн (квитанція від 28.03.2023), оскільки позовні вимоги задоволено частково, то понесені витрати у розмірі 2684,00 грн підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 249, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 28.02.2023 № 2830/6/31-00-07-02-02, яким відмовлено у можливості застосування спеціальних правил, передбачених п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Зобов`язати Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняти Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВЕЙ УКРАЇНА» про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на території, на якій велися бойові дії, та втрату (знищення) документів від 31.01.2023 № 1/01-31, датою прийняття Рішення про розгляд повідомлення про неможливість вивезення первинних документів від 28.02.2023 № 2830/6/31-00-07-02-02.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВЕЙ УКРАЇНА» за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.