Рішення

від 26.06.2023 по справі 380/1048/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1048/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СанФо» (вул. Наукова, 112/65, м. Львів, код ЄДРПОУ 44612524) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СанФо» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення, які прийняті Комісією Головного управління ДПС України у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 04.10.2022 р. за №7426832/44612524 та від 18.11.2022 р. за №7672193/44612524 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «СанФо» за №14 від 19.07.2022 р. та за №29 від 14.10.2022 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати Податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «СанФо» за №14 від 19.07.2022 р. та за №29 від 14.10.2022 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання позивачем по справі на реєстрацію;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у цій судовій справі та зобов`язати відповідного суб`єкта владних повноважень в особі ДПС України подати у встановленому порядку звіт про виконання рішення суду;

- судові витрати покласти на відповідачів по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючим органом в оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних № 14 від 19.07.2022 та №39 від 14.10.2022, тоді як позивачем надано усі необхідні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними. Прийняття оскаржуваних рішень відбулось з порушеннями вимог щодо їх змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 23.01.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вважають позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки, на їх переконання, у Комісії були усі законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, поданих позивачем документів недостатньо для її реєстрації. На думку відповідачів, на момент винесення оскаржуваних рішень позивачем не виконано вимог Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, оскільки позивачем не надано на розгляд комісії жодних документів, що підтверджували б якість товару; не надано специфікацію та акт прийому-передачі товару.. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні зазначили, що така вимога, є передчасною, та належним способом захисту порушеного права вважає зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім цього, представником позивача подано до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Представником відповідача ГУ ДПС у Львівській області подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Просить відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем належним чином не обґрунтовано суму компенсації витрат і такі витрати є завищеними.

Ухвалами суду від 22.02.2023 у задоволенні клопотань представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «СанФо» зареєстроване як юридична особа з 04.02.2022 року; основним видом діяльності згідно КВЕД є 46.13 діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами.

18.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СанФо» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «К-АГРОІНВЕСТ-ТРЕЙД» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу за №2806/1 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник передає у власність Покупця Товар у строки та на підставах, які визначені цим Договором, а Покупець приймає Товар на умовах визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. цього Договору передбачено, що асортимент та кількість Товару, що поставляється визначається у накладних. які оформляються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії Товару та являються невід`ємною частиною Договору. Згідно з п. 1.3. Договору, партією Товару вважається його кількість, яка зазначається у кожній партії, яка зазначена у видатковій накладній, а у разі доставки Товару Постачальником, додатково у товарно-транспортній накладній, яка є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до п.5.1. зазначеного Договору передбачено, що прийом-передача Товару здійснюється уповноваженими представниками Сторін у пункті поставки в порядку визначеному чинним законодавством України та оформляється шляхом складення Сторонами видаткових накладних та Товарно-транспортних накладних та посвідчення їх печаткою.

Згідно з п. 2.3. Договору, оплата Покупцем за Товар здійснюється Покупцем на підставі рахунку Постачальника шляхом оплати Товару протягом 14 банківських днів з моменту поставки Товару. Пунктом 2.4. цього Договору також передбачено, що оплата за Товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.

На виконання умов зазначеного Договору, Покупець в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «К-АГРОІНВЕСТ-ТРЕЙД» 19.07.2022 здійснило передоплату за Товар, який підлягав поставці за умовами зазначеного Договору на підставі попередньо виставленого рахунку за № 1 від 28.06.2022 р. на суму у розмірі 96206,40 грн. з ПДВ. Оплачена партія Товару поставлена позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «К-АГРОІНВЕСТ-ТРЕЙД» згідно з видатковою накладною за № 7 від 22.07.2022.

14.10.2022 Постачальник за Договором здійснив поставку Покупцеві Товару на загальну суму у розмірі 133417,80 з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною за №25 від 14.10.2022 р. Оплата за цю поставлену партію Товару здійснювалась Покупцем Постачальнику 18.10.2022, 19.10.2022, 24.10.2022.

Перевезення поставленого Товару, згідно з видатковими накладними №25 від 14.10.2022 та №25 від 14.10.2022 здійснювалось згідно з товарно-транспортними накладними №РБП-7 від 22.07.2022 та № РБП-25 від 14.10.2022.

За фактом здійснюваних операцій, 19.07.2022 р. та 14.10.2022 р. на суму 96206,40 грн. з ПДВ та 133417,80 грн. з ПДВ, відповідно, мало місце виникнення першої з подій, які засвідчують виникнення податкових зобов`язань. Зазначене послужило підставою для виписування позивачем податкових накладних за №14 від 19.07.2022 та за № 29 від 14.10.2022, які в подальшому були подані ним на реєстрацію у встановленому порядку.

Відповідно до квитанції від 08.08.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної №14 від 19.07.2022, підставою для зупинення реєстрації такої податкової накладної вказано: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7306, 7326, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі надаються постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару /послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» = 2.6605%, «Р» = 9246.2».

Відповідно до квитанції від 24.10.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної №29 від 14.10.2022, підставою для зупинення реєстрації такої податкової накладної вказано: «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7306, 7326, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі надаються постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару /послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» = 3.0247%, «Р» = 26448.34».

Позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено.

04.10.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №7426832/44612524 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 19.07.2022 року у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

18.11.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №7672193/44612524 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 14.10.2022 року у зв`язку із ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач 06.10.2022 оскаржив рішення від 04.10.2022 №7426832/44612524. Рішенням податкового органу від 19.10.2022 №54163/44612524 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії без змін.

25.11.2022 позивачем оскаржено рішення від 18.11.2022 р. за №7672193/44612524. Рішенням податкового органу від 07.12.2022 №69798/44612524 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії без змін.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, вважає їх такими, що не відповідають законодавству України та не ґрунтуються на результатах аналізу наданих документів платника податків, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12. 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Суд встановив, що відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації ПН, як підставу для зупинення реєстрації було вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП 7306, 7326, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі надаються постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару /послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 встановлено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд встановив, що позивач подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №14 від 19.07.2022 року та №29 від 14.10.2022 року.

Головне управління ДПС Львівській області за наслідками проведеного моніторингу зупинило реєстрацію вказаних податкових накладних та запропонувало позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про їх реєстрацію.

З наявних в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної, суд встановив, що такі містять вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що і було зроблено судами попередніх інстанцій.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постановах від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 05.08.2021 у справі 816/2222/18.

Після отримання квитанції, Позивач долучив до пояснень, що подавались ним, всі первинні документи щодо підстав складання ПН та реальності операцій, зокрема, документів щодо поставки та оплати товару; документи щодо перевезення поставленого товару; документи, що підтверджують набуття постачальником товару, який постачався за кодами УКТЗЕД, зазначеними в квитанціях про зупинення реєстрації ПН.

За результатами розгляду Регіональною комісією відповідача вищевказаних повідомлень з підтверджуючими документами, було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником копій документів, а саме: «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».

Позивач надав всі первинні та інші документи на підтвердження реальності операцій, при цьому конкретного переліку документів у квитанціях про зупинення не було зазначено.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що додатковим підтвердженням необґрунтованості та безпідставності оскаржуваних рішень є факт реєстрації контролюючим органом в ЄРПН інших податкових накладних позивача - № 5 від 15.07.2022 та № 37 від 26.10.2022, складених за фактом проведення господарських операцій за умовами Договору купівлі-продажу №2806/1 від 28.06.2022 року, що підтверджується матеріалами справи.

Суд встановив, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Таким чином, відповідач-1, як при зупиненні реєстрації податкових накладних №14 від 19.07.2022 року та №29 від 14.10.2022 року, так і при винесенні оскаржуваних рішень від 04.10.2022 №7426832/44612524 та від 18.11.2022 р. за №7672193/44612524, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які ж саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

За таких обставин суд зазначає, що рішення Головного управління ДПС у Львівській від 04.10.2022 №7426832/44612524 та від 18.11.2022 р. за №7672193/44612524 є необґрунтованими та невмотивованими, та не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №14 від 19.07.2022 року та №29 від 14.10.2022 року.

Суд проаналізував надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, та зробив висновок, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.

При цьому, оскільки зміст господарських правовідносин є предметом дослідження в ході проведення податкової перевірки, то в межах спірних правовідносин у контролюючого органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних №14 від 19.07.2022 року та №29 від 14.10.2022 року з підстав наявності чи відсутності певних документів.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач-1 не подав належних доказів правомірності прийняття Головним управлінням ДПС у Львівській області рішення від 04.10.2022 №7426832/44612524 та від 18.11.2022 р. за №7672193/44612524 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, суд дійшов переконання, що такі прийняті відповідачем-1 без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.06.2019 року у справі № 0740/804/18, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/17.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України надсилання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Реєстрі є іншим.

Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до Державної податкової служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи, складені з дотриманням вимог чинного законодавства, були достатніми для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №14 від 19.07.2022 року та №29 від 14.10.2022 року датою їх первинного подання на реєстрацію.

Висновки суду у вказаній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 (справа №822/1878/18) та від 18.07.2019 (справа №1740/2004/18).

Покладення на відповідача-2 такого обов`язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, суд критично оцінює аргументи відзиву відповідача-1 у цій частині, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні правової природи дискреційних повноважень.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту відповідачем суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми слідує, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов`язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись залежно від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що саме рішення суду у цій справі не буде виконано відповідачем, у зв`язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права. Тому така вимога позивача не підлягає задоволенню.

Щодо відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд України у постанові від 01.10.2002 № 36/63 визначив умови, за яких стороні сплачуться судові витрати за участь адвоката при розгляді справи, а саме: кошти сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались; їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Крім цього, при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.

На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги позивачем долучено: договір про надання правової допомоги №22/20-2 від 16.11.2022, додаткова угода №2 до договору про надання правової допомоги №22/20-2 від 16.11.2022, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1185566, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000686, акт приймання-передачі наданих послуг від 01.03.2023.

З огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на правову допомогу стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд врахувавши предмет спору, спрощений порядок розгляду даної справи, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань по 1000,00 грн. з кожного.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області та з Державної податкової служби України.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на те, що відповідачами у цій справі є Головне управління ДПС у Львівській області та ДПС України, судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого у розмірі 5368,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 234 від 09.01.2023, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі 2684,00 грн. з кожного.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.10.2022 р. за №7426832/44612524 та від 18.11.2022 р. за №7672193/44612524 про відмову у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «СанФо» за №14 від 19.07.2022 р. та за №29 від 14.10.2022 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «СанФо» за №14 від 19.07.2022 р. та за №29 від 14.10.2022 р. у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх первинного подання позивачем по справі на реєстрацію.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СанФо» (вул. Наукова, 112/65, м. Львів, код ЄДРПОУ 44612524) 2684,00 грн. сплаченого судового збору.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СанФо» (вул. Наукова, 112/65, м. Львів, код ЄДРПОУ 44612524) 2684,00 грн. сплаченого судового збору.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СанФо» (вул. Наукова, 112/65, м. Львів, код ЄДРПОУ 44612524) 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

8. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СанФо» (вул. Наукова, 112/65, м. Львів, код ЄДРПОУ 44612524) 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 26.06.2023 року.

Суддя Костецький Н.В.