Ухвала

від 23.06.2023 по справі 380/18617/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18617/22

провадження № П/380/18769/22

У Х В А Л А

з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження

в судовому засіданні

23 червня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., при розгляді в порядку письмового провадження адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західсоцпостач» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Західсоцпостач» з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 грудня 2022 року №13796/13-01-07-03, прийняте на підставі акту перевірки від 17.11.2022 року №15185/13-01-07-03/44299660 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Західсоцпостач» (код ЄДРПОУ 44299660) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень, лютий, березень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «Західсоцпостач» (код ЄДРПОУ 44299660) за січень 2022 року.

Ухвалою суду від 04 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив та клопотання в якому просить суд розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Клопотання мотивоване тим, що розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку загального позовного провадження, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин даної справи та для дослідження поданих доказів.

Також представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке мотивоване тим, що необхідно провести розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин даної справи та для дослідження поданих доказів.

Суд, дослідивши заявлені клопотання зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини чотири, п`ять статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Вищенаведений перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову є скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити певні дії, та не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п`ятою статті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Подані клопотання не містять належних обґрунтувань щодо необхідності проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та/або проведення судового засідання в спрощеному провадженні, а лише покликані на необхідність з`ясування всіх обставин справи та дослідження доказів.

Щодо доводів відповідача про необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження та в судовому засіданні в спрощеному провадженні саме з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також для дослідження доказів, суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року VarelaAssalinocontrelePortugal, заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСГІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та категорію справи, а також беручи до уваги ту обставину, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), суд дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність належних обґрунтувань на підтвердження заявлених клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначення судового засідання в спрощеному провадженні, суд вважає такі необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 12, 166, 248, 257 КАС України, суд -

постановив:

1. У задоволенні клопотання відповідача про перехід в загальне позовне провадження та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

2. У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

4. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади в Україні за адресою http://adm.lv.court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 23.06.2023.

Суддя Коморний О.І.