Рішення

від 26.06.2023 по справі 420/2623/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2623/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

при секретарі: Драник О.О.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідач: Супрун Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" до Одеської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2023/000000/1 від 13.01.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2023/000009 від 13.01.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.07.2022 року між компанією SIATA DS., Іnс., США (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЛАМУС ЛТД (Покупець) укладено контракт ST- 22/14/07, згідно якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві металопродукцію, а Покупець оплатити поставлений Товар, згідно умовам контракту - жерсть біла ЕЖК.

Для здійснення митного оформлення вказаного товару позивачем 06.01.2023 року подано до відповідача митну декларацію № 23UA500110000073U0, згідно якої заявлено його митну вартість за основним (першим) методом, та документи на підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач за результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів неправомірно відмовив у митному оформленні товару за заявленою митною вартістю у зв`язку з тим, що у поданих документах, на думку відповідача, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично за нього сплачена. Відповідач здійснив коригування митної вартості товару та виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2023/000000/1 від 13.01.2023 року, яким, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості, самостійно визначив митну вартість імпортованого товару.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, та таким, що прийнято відповідачем всупереч порядку та способу, визначеному чинним законодавством України, з метою його скасування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою від 13.02.2023 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою від 27.02.2023 року відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (ст. 262 КАС України); встановлено, що справа буде розглянута судом на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №ЕС/2095/23 від 14.03.2023 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що під час митного оформлення, у зв`язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками було здійснено перевірку правильності визначення митної вартості імпортованого товару, в результаті чого встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, не був представлений повний перелік документів, який визначений ст. 53 МК України. У документах, поданих разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а декларантом чи її уповноваженою особою не подано усіх додаткових документів, які витребувано митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, не спростовані розбіжності у поданих документах. Відтак, зазначені обставини з урахуванням приписів п.1 ч. 6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу в митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю.

Ухвалою від 27.03.2023 року вирішено розгляд справи № 420/2623/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення проводити за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання. Підготовче засідання призначено на 08.05.2023 року.

Ухвалою від 08.05.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання та призначено наступне судове засідання на 23.05.2023 року.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №9064/23 від 24.03.2023 року).

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №ЕС/5054/23 від 24.03.2023 року).

Ухвалою від 23.05.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2023 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили у задовольнити позовну заяву з підстав, викладених у позові.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 14.07.2022 року між компанією SIATA DS., Іnс., США (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТАЛАМУС ЛТД (Покупець) укладено контракт ST- 22/14/07, згідно якого Продавець зобов`язується поставити Покупцеві металопродукцію, а Покупець оплатити поставлений Товар, згідно умовам контракту - жерсть біла ЕЖК.

Специфікацією №1 від 14.07.2022 сторони узгодили кількість та ціну товару, маршрут поставки:DAP Трієст Італія і далі залізничним транспортом за рахунок покупця до кордону України і до м. Одеса. ТОВ ТАЛАМУС ЛТД здійснив передплату узгодженої суми.

В межах Контракту від 14.07.2022 року ТОВ ТАЛАМУС ЛТД імпортувало на митну територію України в лютому 2023 року товар, зазначений у інвойсі, а саме металопродукцію: прокат плоский із нелегованої низьковуглецевої сталі марки SPCC, шириною 820мм та 780мм, товщиною 0,135мм. та 0,15мм.; з електролітичним покриттям оловом 2.0/2.0G/M2, що відповідає стандарту JIS G3303, жерсть біла ЕЖК, у рулонах, ступінь твердості Т4, відділка поверхні BRIGHT FINISH, кромка відрізна, розміром: 0,135x820мм (довжина С рулон) - 300219кг. (57 рулонів), 0,15x780мм. (довжина С рулон) 30938 кг. (6 рулонів), Країна виробництва: CN, Китай.

Декларант позивача здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією № 23UA500110000073U0, в якій митну вартість товару було визначено за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з МКУ (Зовнішньоекономічний договір (контракт) №ST-22/14/07 від 14.07.2022, Додаткова угода №1 від 10.08.2022 року, Додаткова угода №2 від 09.11.2022 року, специфікація 1/1 від 10.08.2022 року, інвойс №ST-22/14/07 від 09.11.2022 року, коносамент №MEDUUV437105 від 11.10.2022 року, довідка про транспортні витрати №38 від 06.11.2022 року, договір з перевізником №Т00308 від 16.08.2022 року.

Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

13.01.2023 року Одеською митницею, як відокремленим підрозділом державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2023/000000/1 від 13.01.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2023/000009 від 13.01.2023 року.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 13.01.2023 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності а саме:

- відповідно до банківського платіжного доручення від 15.07.2022 № 440 здійснено оплату в розмірі 770000 USD, однак у поданій ВМД №500110/2023/00073 у 22 графі зазначена сума 596082,60 дол. США, що не дає можливість переконатися у достовірності фактурної вартості;

- декларантом було подано до даної ВМД №500110/2023/00073 інвойс від 09.11.2022 № ST-22/14/07 та проформу інвойс від 14.07.2022 № ST-22/14/07, а саме інвойс від 09.11.2022 № ST-22/14/07 у якому загальна сума 596082,60 дол. США, проте у проформі інвойс від 14.07.2022 № ST-22/14/07 770000 дол. США. Також зазначено, що у інвойсі від 09.11.2022 № ST-22/14/07 вказані умови поставки DAP Italy, проте у проформі інвойсі від 14.07.2022 № ST-22/14/07 зазначені умови поставки СРТ Odessa. Враховуючи дані факти зазначено, що вказана інформація у кожному документі суперечить один одному;

- відповідно до наданого інвойсу від 09.11.2022 № ST-22/14/07, у якому загальна сума товару 596082,60 дол. США, міститься посилання на специфікацію № 1/1, де загальна сума товару 774000 дол. США.

Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого зниження митної вартості, а також наявність розбіжностей у документах для підтвердження митної вартості товару позивачу направлено вимогу про надання (за наявності) протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшим ніж заявлено декларантом.

Позивачу, як декларанту, роз`яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідача та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2023/000000/1 від 13.01.2023 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.

В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв`язку з тим, що відповідно до банківського платіжного доручення від 15.07.2022 № 440 здійснено оплату в розмірі 770 000 USD, однак у поданій ВМД №500110/2023/00073 у 22 графі зазначена сума 596082,60 дол. США, що не дає можливість переконатися у достовірності фактурної вартості, суд зазначає наступне.

У процедурі контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Пунктами 2.1,2.2 Контракту №ST-22/14/07 від 14.07.2022 року передбачено, що ціни на товар визначаються на умовах, обумовлених в специфікаціях, за одну метричну тонну та зазначаються за кожну позицію. Ціни встановлюються у доларах США, вартість упаковки та маркування включена у вартість товару. Загальна сума контракту 50 000 000 USD (п`ятдесят мільйонів доларів США).

Також контрактом передбачено, що покупець проводить авансові платежі на суму передбачену до поставки товару на підставі рахунку-фактури продавця. За погодженням сторін покупець може здійснювати оплату отриманого товару на рахунок продавця протягом 180 календарних днів з дати отримання товару (п.5.1. контракту).

14.07.2022 року між сторонами контракту підписано специфікацію №1, якою визначено та погоджено: умови поставки DAP Odessa, сума 704 000,00 та 66 000,00 (разом 770 000,00) дол. США, надання інвойсу за фактичною вагою нетто.

Інвойсом від 14.07.2022 року до специфікації №1 визначено ціну товару 770000,00 дол. США.

Згідно із платіжним дорученням №440 від 15.07.2022 року позивачем здійснено оплату на суму 770 000,00 дол. США.

10.08.2022 року між сторонами контракту підписано Додаткову угоду №1 до контракту №ST-22/14/07 від 14.07.2022 року, у зв`язку зі змінами умов поставки, ціни, кількості та загальної вартості товару.

Інвойсом від 09.11.2022 року до специфікації №1 визначено ціну товару 596 082,60 дол. США.

Платіжне доручення в іноземній валюті №440 від 15.07.2022 по своїй суті є банківським платіжним документом та містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (у графі «Призначення платежу» платіжного доручення зазначено, що оплата здійснена відповідно до контракту від 14.07.2022 та інвойсу до контракту №ST-22/14/07) та містить відмітку банку.

З урахуванням умов Контракту, специфікації №1, інвойсу, та банківського платіжного документа від 15.07.2022 року №440, які надавалися до митного оформлення, зауваження митного органу щодо оплати за товар безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

У постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 809/322/17 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, тому правових підстав для коригування митної вартості товару у відповідача немає. Таким чином, у будь-якому випадку надані платіжні доручення не свідчать про митну вартість товару, а стосуються розрахунків за поставляємий товар.

Щодо доводів відповідача про те, що у інвойсі від 09.11.2022 № ST-22/14/07 вказані умови поставки DAP Italy, проте у проформі інвойсі від 14.07.2022 № ST-22/14/07 зазначені умови поставки СРТ Odessa, отже вказана інформація у кожному документі суперечить один одному, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4.1 Контракту №ST-22/14/07 від 14.07.2022 року, контракт укладений на умовах визначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту. Поставка здійснюється за реквізитами покупця, вказаними в специфікаціях та вантажних інструкціях.

Відповідно до специфікації №1 від 14.07.2022 року до Контракту, поставка товару здійснюється на умовах DAP Odessa, вантажоотримувач ТОВ ТАЛАМУС ЛТД, Україна, 65098, м. Одеса, Малиновський р-н, Застава ІІ, вул. Привізна, 1.

Проформою-інвойсом від 14.07.2022 року також визначена поставка товару на умовах DAP Odessa.

10.08.2022 року між сторонами контракту підписано Додаткову угоду №1 до контракту №ST-22/14/07 від 14.07.2022 року, у зв`язку зі змінами умов поставки, ціни, кількості та загальної вартості товару. Крім того, вказаною додатковою угодою сторони домовилися, що поставка товару, відвантаженого згідно специфікації №1 від 09.11.2022 року до Контракту №ST-22/14/07 від 14.07.2022 року здійснюється на умовах DAP TRIEST Італія.

Відповідно до специфікації №1 від 10.08.2022 року до Контракту, поставка товару здійснюється на умовах DAP Трієст Італія, вантажоотримувач ТОВ ТАЛАМУС ЛТД, Україна, 65098, м. Одеса, Малиновський р-н, Застава ІІ, вул. Привізна, 1.

Згідно із міжнародними правилами інтерпретації торгових визначень у сфері зовнішньої торгівлі ІНКОТЕРМС, в редакції 2010 року, визначено умови поставки товару DAP (Delivered at Place - постачання у місці призначення).

Такі умови поставки означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Позивачем здійснено розрахунок митної вартості товару за декларацією від 06.01.2023 року та заявлена митна вартість товару 22647313,87 грн., яка визначена двома складовими: вартістю за контрактом і вартістю доставки до митного кордону України.

Вартість товару склала 596 082,60 дол.США, що по курсу валюти 36,5686 складає 21797906,17 грн.

Отже, різниця між заявленою митною вартістю та ціною товару становить 22647313,87 грн. - 21797906,17 грн. = 849407,7 грн.

Вказана різниця є вартістю послуг з доставки від порту прибуття Трієст Італія до митного кордону України та підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати за вих. №38 від 06.01.2023 року на загальну суму 849407,7 грн, яка надана митному органу під час митного оформлення товарів.

Таким чином, вартість товару, імпортованого позивачем за умовами контракту №ST-22/14/07 від 14.07.2022 та проформи-інвойсу №ST-22/14/07 від 14.07.2022, інвойсу №ST-22/14/07 від 09.11.2022, які є невід`ємними частинами контракту, вже включає у себе вартість транспортування товару. Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідача, що поставка здійснювалася на СРТ Odessa, та надані документи містять розбіжності. В свою чергу поставка товару, відповідно до проформи-інвойсу №ST-22/14/07 від 14.07.2022, інвойсу №ST-22/14/07 від 09.11.2022, відбувалась на умовах DAP.

Зазначені документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових митної вартості та ціни, що була фактично сплачена за товари і методу її визначення згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України.

Кім того, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставини надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2023/000000/1 від 13.01.2023 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2023/000009 від 13.01.2023 року.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23230,66 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" (вул. Привізна, 1, Застава - 2, м. Одеса, 65098, Код ЄДРПОУ 20936229) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500110/2023/000000/1 від 13.01.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500110/2023/000009 від 13.01.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таламус ЛТД" (вул. Привізна, 1, Застава -2, м. Одеса, 65098, Код ЄДРПОУ 20936229) витрати зі сплати судового збору в розмірі 23230,66 грн. (двадцять три тисячі двісті тридцять гривень, 66 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.06.2023 року.

Суддя Самойлюк Г.П.