Постанова

від 26.06.2023 по справі 380/16519/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/16519/22 пров. № А/857/8103/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 380/16519/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Маріам Агро" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції -Карп`як О.О.,

час ухвалення рішення - 24.04.2023 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позов Приватного підприємства "Маріам Агро" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 20.10.2022 №7552, прийняте Комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області виключити Приватне підприємство "Маріам - Агро" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Львівській області на користь Приватного підприємства "Маріам Агро" судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

14.04.2023 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, зокрема стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. В обґрунтування заяви вказує на те, що у зв`язку з розглядом справи позивачем понесено витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 10000 грн. Разом з заявою від 06.12.2022 позивач надав суду докази понесення таких витрат, а саме договір, додаткову угоду та платіжне доручення. До цієї заяви додається акт про надання юридичних послуг від 12.04.2023, який містить детальний опис робіт.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 380/16519/22 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто на користь Приватного підприємства «МАРІАМ АГРО» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмір 4000 грн.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

Додаткове рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу, просить скасувати додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 380/16519/22 та прийняти нове, яким відмовити у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що заявлена сума витрат є значно завищеною та не спів мірною щодо виконаних адвокатом робіт. Вважає, що позивач належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, спів мірним із складністю справи, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову та значенням справи для сторони.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи видно, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених при розгляді справи представником позивача надано суду договір про надання правової допомоги від 07.05.2018, додаткову угоду, платіжне доручення, акт про надання юридичних послуг від 12.04.2023, який містить детальний опис робіт.

Відповідно до п.1.1. цього Договору, замовник доручає виконавцю надавати юридичні послуги (професійну правничу допомогу), а виконавець погоджується надавати замовнику такі послуги згідно з умовами цього договору, а замовник погоджується сплачувати за надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 07.05.2019, укладеної 26.10.2022, сторони дійшли згоди, відповідно до п.1.2 договору про надання правової допомоги від 07.05.2018 узгодили наступний обсяг юридичних послуг: 1.1 Підготовка, подача від імені замовника та правовий супровід у Львівському окружному адміністративному суді адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №7552 від 20.10.2022. 2. Вартість послуг, визначених в п.1 цієї додаткової угоди є фіксованою та складає 10000 грн. без ПДВ.3. Оплата послуг виконавця здійснюється упродовж 30 календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди.4. Сторони погодили продовжити строк дії договору про надання правової допомоги до 31.12.2023.

Розрахунки за договором про надання правової допомоги проведені в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №206 від 28.10.2022.

Водночас, із акту надання юридичних послуг від 12.04.2023 р. за договором про надання правової допомоги від 07.05.2018 вбачається, що до цього переліку включені такі роботи як: аналіз документів отриманих від замовника, аналіз судової практики 2 год., підготовка позовної заяви 12 год., оформлення позову для подачі до суду 1,5 год., надсилання позовної заяви поштою до суду 0,5 год., підготовка та подання через електронний суд доказів понесених витрат на правову допомогу 0,5 год., підготовка та подання через електронний суд додаткових пояснень 4 год., підготовка та подання через електронний суд заяви про долучення доказів 1 год.

Разом з тим, на думку колегії суддів, розрахунок правничої допомоги дещо завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг.

При цьому, обсяг робіт та час, витрачений на підготовку позову та опрацювання документів, є явно не спів мірними зі складністю виконаних адвокатом робіт.

Більше того, колегія суддів враховує, що розгляд справи проводився у письмовому провадженні.

Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат зазначений позивачем не є пропорційний, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо інших сторін спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також спів мірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року у справі № 380/16519/22 скасувати та прийняти постанову, якою заяву про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного підприємства «МАРІАМ АГРО» (код ЄДРПОУ 40907579) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500 гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 26.06.2023 року