Ухвала

від 26.06.2023 по справі 500/296/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2023 року

м. Київ

справа №500/296/19

адміністративне провадження №К/9901/23260/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 500/296/19 за позовом ОСОБА_1 до Великоберозовицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У 2019 році ОСОБА_1 (далі також позивачка або ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Петриківської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області (далі також відповідач або Петриківська сільська рада), третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила:

визнати протиправними та скасувати рішення сьомого скликання тридцять четвертої сесії Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 19.09.2018 № 1292 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га у власність для індивідуального садівництва в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, оскільки на дану земельну ділянку вже було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства;

визнати протиправними та скасувати рішення сьомого скликання тридцять сьомої сесії Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 16.11.2018 №1437 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0359 га для індивідуального садівництва в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, оскільки статтею 50 Закону України "Про землеустрій" не передбачено включення до складу проекту додаткових матеріалів відповідно переліку, а також наявність двох кадастрових планів земельної ділянки, на кадастровому плані земельної ділянки відображаються існуючі характеристики об`єкта на момент складання проекту землеустрою (стаття 11, 34 Закону України "Про державний земельний кадастр");

визнати протиправними та скасувати рішення сьомого скликання тридцять восьмої сесії Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 21.12.2018 №1471 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0359 га для індивідуального садівництва в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області;

зобов`язати Петриківську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області, як суб`єкта владних повноважень, прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 0,0359 га для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення (землі, не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів-пасовища) в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, згідно поданих заяв від 06.11.2018 року та 29.11.2018 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 у справі № 500/296/19 скасовано та прийнято нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення сьомого скликання тридцять четвертої сесії Петриківської сільської ради від 19.09.2018 № 1292 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га у власність для індивідуального садівництва в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області.

Визнано протиправними та скасовано рішення сьомого скликання тридцять сьомої сесії Петриківської сільської ради від 16.11.2018 № 1437 та рішення сьомого скликання тридцять восьмої сесії Петриківської сільської ради від 21.12.2018 № 1471 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,0359 га для індивідуального садівництва в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області.

Зобов`язано Петриківську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність площею 0,0359 га для індивідуального садівництва в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.05.2022 постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 скасовано в частині обраного судом способу захисту та відмови в задоволенні позову в частині позовних вимог, ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зобов`язано Петриківську сільську раду затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0359 га для індивідуального садівництва у межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області, з урахуванням висновків суду.

В решті постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 залишено без змін.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 замінено боржника у виконавчих листах, виданих 29.06.2022 Тернопільським окружним адміністративним судом у справі № 500/296/19, з Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області на правонаступника - Великоберезовицьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області.

03 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 500/296/19 шляхом зобов`язання Великоберезовицьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області подати звіт про виконання постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року зазначену заяву позивачки призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

В обґрунтування заяви позивачка зазначає, що на час звернення із цією заявою постанова від 18.05.2022 у справі залишається невиконаною.

Стверджує, що факт невиконання судового рішення підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП № 69416741, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 29 червня 2022 року № 500/296/19.

Так, за змістом вимоги старшого державного виконавця Герелевич О.М. від 06.03.2023 № 4390/031-25 Великоберезовицьку селищну раду зобов`язано виконати вимоги виконавчого листа від 29.06.2022 № 500/296/19, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,0359 га для індивідуального садівництва у межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 15.03.2023 ВП № 69416741 за невиконання судового рішення на боржника накладено штраф.

15.03.2023 старшим державним виконавцем повторно надіслано на адресу Великоберезовицької селищної ради вимогу про виконання вимоги виконавчого листа від 29.06.2022 № 500/296/19.

Втім, станом на дату складання цієї заяви вимога старшого державного виконавця від 15.03.2023 залишається невиконаною.

Також звертає увагу, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.023 ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 500/296/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 500/296/19 відмовлено.

На думку позивачки, відкриття виконавчого провадження є свідченням того, що відповідач добровільно не виконав рішення суду, а прийняття державним виконавцем рішень про накладення штрафу на боржника за фактом невиконання рішення суду, є свідченням ухилення боржника від виконання рішення суду.

18.04.2023 від позивачки надійшла заява про долучення доказів, серед яких:

копія постанови про накладення повторного штрафу від 11.04.2023 ВП №6941674;

копія постанови про закінчення виконавчого провадження № 6941674 від 11.04.2023.

Розглянувши заяву позивачки, дослідивши матеріали справи, Верховний Суд не знаходить підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю з огляду на таке.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно із частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно із частинами 4, 7 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Правові норми, закріплені у частині 1 статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, підпункту "ґ" пункту 4 частини 1 статті 356 КАС України, згідно із якими у резолютивній частині постанови зазначається про встановлення судом касаційної інстанції строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Водночас, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а.

Закон не встановлює, з яких підстав на суб`єкта владних повноважень може бути покладено такий обов`язок.

Зі змісту зазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Також, встановлюючи строк для подання звіту, суд повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18, від 11 червня 2020 року у справі № 640/13988/19, від 17 січня 2023 року №816/1627/18

Також Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Згідно із інформацією, зазначеною в постанові про закінчення виконавчого провадження від 11.04.2023 ВП № 69416741, старшим державним виконавцем, на підставі інформації Великоберезовицької селищної ради, та відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, було встановлено, що на земельну ділянку (кадастровий номер 6125286700:02:001:3165) ухвалою Тернопільського міськрайонного суду № 607/23510/19 від 03.10.2019 накладений арешт. Також у цій постанові наголошено, що зазначена земельна ділянка передана іншій особі згідно із рішенням Петриківської селищної ради від 27.09.2019 № 1983, проте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасоване згідно наказу Міністерства юстиції України від 05.02.2020 № 403/5, оскільки реєстрація права власності особи була здійснена у період коли на дану земельну ділянку було накладено заборону щодо відчуження земельної ділянки.

Згідно із частиною 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Так, Верховний Суд постановою від 18.05.2022 переглянув рішення судів на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Водночас до суду касаційної інстанції сторонами не надавалися докази щодо наявності рішення Петриківської селищної ради від 27.09.2019 № 1983 про передачу спірної земельної ділянки іншій особі.

Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Зміст наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок у власність, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів вказаної процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, земельна ділянка із кадастровим номером 6125286700:02:001:3165 є предметом спору в цивільній справі № 607/19939/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Великоберезовицька селищна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування висновку Головного Управління Держгеокадастру у Київській області від 28.03.2019 № 3178/82-19 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 .

Так, рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.12.2022 у справі № 607/19939/20, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Великоберезовицька селищна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відмовити у повному обсязі.

Водночас матеріали справи не містять доказів скасування рішення Петриківської селищної ради від 27.09.2019 № 1983 про передачу спірної земельної ділянки іншій особі.

Зазначені обставини не були відомі суду та не враховувались судом при прийнятті рішення від 18 травня 2022 року у справі № 500/296/19, проте мають значення для вирішення питання щодо застосування судового контролю.

Позивач вважає, що рішення суду не виконано з вини відповідача але доказів з цього приводу не надав.

Проте, колегія суддів, враховуючи зазначене вище, зазначає про відсутність підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення суду у цій справі.

Отже, колегія суддів вважає, що на цей час відсутня сукупність правових умов та обставин для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, у зв`язку з чим в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України у справі № 500/296/19 слід відмовити.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 382 КАС України, Суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 500/296/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

О.П. Стародуб

В.М. Шарапа